Досліджено 28 хворих, з яких групу порівняння склали 13 пацієнтів, де корекція порушеного жовчотоку зроблена формуванням холедохоєюноанастомозу (ХЄА) за стандартною технологією, яка виключає надходження жовчі до дванадцятипалої кишки (ДПК) та потребує (для профілактики дигестивно-біліарного рефлексу) використання для пластики відносно тривалого (60 - 80 і навіть 100 см) сегменту порожньої кишки. Основну групу склали 15 хворих, відновлення жовчотоку яким проведено формуванням ХЄА за розробленими модифікованими методиками. Для вивчення ефективності розроблених модифікацій ХЄА програма традиційного (клініко-лабораторно-інструментального) дослідження хворих була доповнена рядом спеціальних методик ендоскопічної внутрішньо дуоденальної рН-метрії, дуоденоманометрії за Я. Д. Витебським, бактеріологічним і біохімічним дослідженням вмісту ДПК, рентгенологічної дуоденографії, а також фіброгастродуоденоскопії (ФГДС) з біопсією слизової ДПК. Виявлено, що стандартні способи ХЄА не забезпечують порушеного холестазом відновлення показників морфофункціонального стану ДПК, зберігаючи високу вірогідність утворення в ній пептичної виразки, яка може ускладнюватися кровотечею. Розроблено модифікації формування ХЄА, які забезпечують відновлення жовчотоку з надходженням жовчі до ДПК, сприяють нормалізації її морфофункціонального стану та одночасно перешкоджають дуодено-біліарному рефлексу, незважаючи на використання для пластики порівняльно більш коротких (35 - 40 см) сегментів порожньої кишки.

Проаналізовано результати лікування 29-ти хворих з приводу хронічного панкреатиту (ХП), ускладненого біліарною гіпертензією (БГ), у яких здійснено оперативні втручання у відділенні хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у 2009 - 2014 рр. Виконано дренувальні, резекційні та комбіновані втручання. Пряме втручання на підшлунковій залозі (ПЗ) не застосовували у 5-ти (17,2 %) пацієнтів. Операцію Фрея виконано у 7-ми (24,1 %) хворих, у 4-х - операцію доповнено формуванням холедохоєюноанастомозу (ХЄА); поздовжню панкреатоєюностомію (ППЄС) - у 13-ти (44,8 %). У 4 (14,8 %) хворих за порушення функції суміжних органів виконано панкреатодуоденальну резекцію (ПДР) за Whipple. З метою діагностики БГ (зокрема, прихованої) запропоновано метод визначення тиску у спільній жовчній протоці (СЖП) під час виконання операції. Якщо під час операції Фрея чи Бегера після втручання на головці ПЗ та вивільнення інтрапанкреатичної частини СЖП величина тиску в ній свідчила про наявність БГ, операцію доповнювали накладанням біліодигестивного анастомозу шляхом холедохоентеростомії за Ру. В усіх пацієнтів відзначено хороші та задовільні результати оперативного лікування.

Проведено експериментальне вивчення морфофункціонального стану початкового відділу тонкої кишки у разі механічної жовтяниці. Доведено, що припинення надходження в кишку жовчі призводить до розвитку ерозивно-виразкового ураження її слизової оболонки (СО) внаслідок пошкоджувальної дії активного шлункового соку. Ці дані доповнено результатами клінічних досліджень, за яких установлено зміни характеру мікрофлори та порушення моторики дванадцятипалої кишки (ДПК), що погіршує перебіг захворювання. Удосконалено клініко-патофізіологічну класифікацію постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) захворювань і функціональних розладів з урахуванням їх етіологічного чинника, що дозволяє більш обгрунтовано вирішувати питання вибору раціональної лікувальної тактики. Запропоновано обгрунтований діагностичний алгоритм, що систематизує характер, об'єм і послідовність виконання певного комплексу методик і дозволяє остаточно деталізувати діагноз ПХЕС. Оптимізовано програму раціонального лікування захворювань, визначених як ПХЕС, яка дозволяє здійснити вибір показань до хірургічного або консервативного методів лікування. Розроблено спосіб холедохоєюноанастомозу (ХЄА). Удосконалено методику мобілізації початкового відділу тонкої кишки, що використовується для формування ХЄА, забезпечує збереження її топографо-анатомічних зв'язків і дозволяє запобігти розвитку Py-стаз-синдрому. Розроблено спосіб арефлюксного ХЄА. Комплексно вивчено морфофункціональний стан ДПК за механічної жовтяниці до та після відновлення жовчотоку за допомогою стандартних і модифікованих ХЄА.