Проаналізовано лексику білоруської мови у період формування білоруської народності - за текстами канцелярсько-юридичних документів ХІV - початку XVI ст., тісно пов'язаними з мовною практикою того часу. Показано, що в основі своїй ця лексика - питома білоруська, позначена етимологічною однорідністю.

Розглядається ранньохристиянське мистецтво в І-ІІІ ст., його періодизація та пам'ятки, а також досягнення візантійської культури в IV-XV ст.: архітектура й монументальний живопис, візантійська ікона. Висвітлюється середньовічна культура Західної та Центральної Європи в V-XIV ст. Особливу увагу зосереджено на романській культурі (V-XII ст.), готичному стилі - архітектурі, скульптурі, вітражі. Окреслюється розвиток науки та освіти у цей період, простежується виникнення перших європейських університетів. Характеризується середньовічна культура України-Руси в Х-ХІV ст.: християнізація руських земель та її культурні наслідки, церковне і монастирське будівництво, розвиток монументального живопису, іконопису.

Дисертацію присвячено виявленню і систематизації поглядів і суджень М.Грушевського відносно державного і суспільного ладу Київської Русі. Встановлено і підтверджено, що держава і право Київської Русі у викладі М.Грушевського є частинами складного процесу культурної еволюції східного слов'янства в цілому і українського народу зокрема; процес формування держави і права східних слов'ян в ІХ-ХІV сторіччях відрізнявся повільністю і неповнотою використання всіх можливостей і потенціалу, і в сьогоднішніх умовах важливо, використовуючи досягнення науки, сформувати викладення історії Київської Русі як держави, орієнтуючись на проблеми і питання, важливі для юридичної науки і практики. Систематизація профільної для юристів інформації, наведеної як М.Грушевським, так і іншими дослідниками, продемонструвала, що в епоху існування Київської Русі як державний, так і суспільний лад Київської Русі, східного слов'янства і предтеч українського народу знаходились в стадії формування і трансформації.

Подано короткий історичний нарис розвитку галицько-волинських земель в кінці ХІ-ХІV ст., описано культуру земель княжої доби. Особливу увагу звернено на виникнення 1199 р. об'єднаного Галицько-Волинського князівства, його подальшу історію.

Дисертацію присвячено феномену походження військово-самурайської державності як результату комплексної цивілізаційної еволюції традиційної Японії. На основі аналізу аутентичних японських і перекладених документів доведено, що режим легітимної самурайської диктатури сформувався у 1392 р. не в якості крайнього засобу збереження кризової державності (що притаманно типовій військовій диктатурі), а як природний результат п'ятиетапного еволюційного суспільно-політичного розвитку класичної Японії в умовах перманентного багатовладдя, кланової "правової держави" та неефективності місцевого різновиду цивілізаційної системи китайсько-конфуціанського типу. В роботі висловлені рекомендації стосовно використання позитивного досвіду класичного японського державотворення в реформуванні суспільно-політичної структури сучасної України.

Дисертацію присвячено проблемі економічного розвитку вірменських колоній в Галичині, на Поділлі та Буковині в XIV-XIX ст. Вперше комплексно розглянуто час та причини виникнення вірменських колоній, їх подальший демографічний розвиток та міграційні процеси між ними, основні напрямки, умови існування та форми організації в них торгівлі, ремесла та сільського господарства. Подано періодизацію економічного розвитку колоній. Зроблено висновок, що вирішальна роль у виникненні, розквіті, занепаді та зникненні вірменських колоній належить саме економічному чиннику.

Дисертація присвячена питанням розвитку міста Лучеська середньовічного періоду. Лучеськ, як місто, сформувався на базі одного з племінних центрів волинян. У кінці Х ст. в ньому було збудовано потужну фортецю, яка стала опорним пунктом поширення влади київських князів на землі в басейні р.Стир. Виділення Лучеська в кінці ХІ ст. у центр князівського уділу прискорило його розвиток, що проявилося в швидкому збільшенні площі поселення, у структурі якого існували дві частини: дитинець і окольний город (посад). У ХІІ - 1-й половині ХІІІ ст. Лучеськ формується як визначний економічний центр Волині, столиця князівства. В цей час виникає третя укріплена частина міста - торгово-ремісничий Поділ. У 2-й половині ХІІІ - 80-90-х рр. ХІV ст., не дивлячись на ординські набіги, Лучеськ продовжує розвиватись як визначне місто і залишається столицею окремого князівства. Споруджуються кам'яні укріплення Верхнього і Нижнього замків. З кінця ХІV і в ХV ст. Лучеськ поступово втрачає своє політичне значення, але залишається визначним центром ремесла і торгівлі.

Розглянуто етнодержавотворчі процеси в Румунії та Молдові з 40-х рр. ХІV ст. до кінця ХХ ст. Проаналізовано умови та нормативні акти, що закріпили формування територій країн, політику сусідніх держав стосовно Румунії та Молдови.

Викладено історичні аспекти розвитку української державності, особливості розвитку Литовської держави у ХІІІ-ХІV ст., української держави Павла Скоропадського, конституція Пилипа Орлика. Розглядається версальсько-вашингтонська система як фактор поетапної реалізації політики ліквідації повоєнної системи і широкого застосування тактики поступок (умиротворення) у 30-ті роки ХХ ст.

На підставі комплексного мистецтвознавчого дослідження розглянуто головні тенденції розвитку мистецтва скульптури України у Х - першій половині XIV ст. Особливу увагу приділено художньо-стильовим, іконографічним, семантичним особливостям сакральної монументальної скульптури та різьбленої рельєфної ікони на різних етапах їх розвитку в контексті загальноєвропейських мистецьких здобутків середньовіччя.

Висвітлюється процес зародження, становлення та розвитку української культури, починаючи від перших проявів людської життєдіяльності. Описується культура давнього суспільства у Подніпров'ї та Подністров'ї, аналізується доба Київської Русі як культурно-історична епоха у VI-ХІІ ст., а також культура Галицько-Волинської держави у ХІІ - першій половині ХІV ст. Представлено синхроністично-хронологічні таблиці розвитку української культури у визначені періоди.

Розкрито різні аспекти історії монастирів Дрогобиччини як релігійно-церковних, національних і суспільно-культурних осередків краю від часу їх утворення до XIX ст. крізь призму зовнішньої та внутрішньої церковної історії. Детально розглянуто основні напрямки діяльності монастирів, а також принципи релігійної політики польської та австрійської влади щодо діяльності православних, уніатських і католицьких чернечих громад.

Досліджено сучасною польською медієвістикою зародження і розвиток польсько-німецьких стосунків другої половини Х - початку ХІV ст. Розглянуто погляди польських вчених на основні проблеми цих відносин у даний період. Особливу увагу приділено аналізу істориками дискусійних питань двосторонніх стосунків: початку встановлення перших польсько-німецьких міждержавних контактів, характеру політико-правової залежності Давньопольської держави від Імперії, місцю Помор'я та Сілезії у генезі польсько-німецьких відносин, впливу християнства на їх розвиток, німецькій колонізації та колонізації на засадах німецького права.

Висвітлено документи, де зафіксовано найважливіші моменти історичного минулого української, вірменської та єврейської національних громад м.Львова протягом XIV - XVIII ст.

Представлено первое в Украине целостное издание, в котором концептуально, в контексте философско-гуманистической поликультурной парадигмы и общемировых художественных традиций проанализировано развитие украинского искусства от палеолита до современности. Показано развитие украинского искусства в разрезе трех исторических периодов: от палеолита до средних веков; средневековья (V - ХІІІ вв.); Нового и Новейшего периодов (ХІV - ХХ вв.).

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Проаналізовано зафіксовану у пам'ятках мови та літератури середньовічної Іспанії (ХІІ ХІV ст.) фонетична варіантність слів. Підкреслено факт не суто індивідуальної творчості, а реального стану синхронного функціонування мови та історичної еволюції її фонетичної системи.

Проанализирована зафиксированная в памятниках языка и литературы средневековой Испании (ХІІ - ХІV ст.ст.) фонетическая вариантность слов. Подчеркнута связь реального положения синхронного функционирования языка и исторической эволюции его фонетической системы.

The article focuses upon the phonetic variability of words, which reveals itself in the language and literary manuscripts of medieval Spain (XII-XIV centuries). The link between the real state of the synchronic language functioning and historical evolution of its phonetic system is underlined in the article.

На основании многочисленных источников проанализированы основные черты и особенности политического и регионального развития Галицко-Волынского, Киевского, Переяславского, Черниговского, Полоцкого княжеств ХІІІ - ХІV ст. Впервые проведена реконструкция политической истории данных княжеств, приведен хронолический список князей, правивших в Киеве, Чернигове и Переяславле. Исследованы все летописные трактовки истории данных княжеств. На основе историографического и источниковедческого анализа показано, почему некоторые региональные центры, возникшие во второй половине ХІІІ ст., не стали общерусскими центрами объединения земель и княжеств в XІV ст. Выяснены причины широкого распространения данных в исторической литературе, начиная с московского летописания XV ст. о московскоцентричной схеме объединения русских земель во второй половине ХІІІ - XIV ст.

Освещена деятельность еврейского и "иудействующего" литератора как участника литературного процесса в Северо-Восточной (позже - Московской) Руси. Изучены проблемы воздействия еврейских духовных начал на русскую культуру и литературу средних веков. Рассмотрено функционирование еврейских сюжетов, образов и мотивов в русской словесности, отражение в литературных текстах взаимоотношений славянской и еврейской культур, разностороннее влияние Танаха (Ветхого Завета) на средневековую русскую литературу.

На підставі археологічних, нумізматичних, топонімічних українських і польських джерел, у контексті загальноєвропейської історії розглянуто історію Волинської землі Х - середини ХІV ст. Розкрито її роль і місце у складі Київської Русі та Волинсько-Галицької держави. Охарактеризовано комплекси пам'яток регіону, запропоновано їх типологічну та хронологічну класифікацію, розглянуто регіональну специфіку. На підставі аналізу результатів досліджень висвітлено суспільно-економічний та культурний розвиток краю. Визначено етнічний склад населення, а також племінних і територіальних рубежів, охарактеризовано основні політичні події середньовічної історії Волинської землі.

На основе археологических, нумизматических, топонимических украинских и польских источников, в контексте общеевропейской истории рассмотрена история Волынской земли Х - середины ХІV ст. Раскрыты ее роль и место в составе Киевской Руси и Волынско-Галицкого государства. Охарактеризованы комплексы памяток региона, предложена их типологическая и хронологическая классификация, рассмотрена региональная специфика. На основе анализа результатов исследований освещено общественно-экономическое и культурное развитие края. Определен этнический состав населения, а также племенных и территориальных рубежей, охарактеризованы основные политические события средневековой истории Волынской земли.