Збірник присвячено 40-річчю наукової діяльності професора М.П.Ковальського - відомого історика-джерелознавця. Висвітлено доробок вченого, подано праці його послідовників та учнів із виплеканої ним дніпропетровської школи фахівців у галузі джерелознавства, археографії, краєзнавства. Серед розглянутих питань - нові документи до історії міжконфесійних відносин в Україні XVII-XVIII ст.; універсали гетьманів як історичне джерело з історії українських міст; законодавчі акти юридичного оформлення общинного устрою Південної України останньої чверті XVIII ст.; "Украинский вестник" 1906 року в історіографії і джерелознавстві історії України; історія суспільно-політичної думки першої половини ХIХ ст.; православна церква та народна освіта (кінець XIX - початок ХХ ст.) та ін.

Розглядається історія вивчення в Україні проблеми старіння з другої половини ХIХ ст. до наших днів. Підкреслено зв'язок розвитку сучасної геронтології з діяльністю Академії наук України та її президента, академіка О.Богомольця. Окреслено пріоритети геронтологічної науки України.

Монографію присвячено розгляду принципів порівняльно-історичного дослідження у фонетичних студіях українських і російських мовознавців 70-х рр. ХIХ ст. - 20-х рр. ХХ ст. Проаналізовано їхні теоретичні погляди на принципи історизму, причиновості, системності, загального зв'язку явищ, реалізацію цих принципів у процесі виконання вченими прийомів і процедур порівняльно-історичного методу та в розумінні ними мети дослідження.

Представлены результаты исследования документальных источников по истории еврейской общины Полтавщины в ХIХ - первой четверти ХХ века. Анализируются вопросы истории еврейской религии, торговли, милосердия, духовности. Рассмотрены актуальные проблемы жизни еврейской общины Полтавщины в наиболее важный и драматический период ее истории - первой четверти ХХ века. События 1905-1907 гг., первая мировая война, возникновение еврейских партий, "хаскала" - еврейское просвещение, погромы - все это значительно повлияло на развитие еврейских общин. Несмотря на гражданскую войну, на Полтавщине не утихала культурная жизнь, развивалась еврейская благотворительность.

На основі вивчення, здебільшого нововиявлених архівних документальних матеріалів, зокрема, звітів губернаторів, опублікованої статистики, публікацій в періодичній пресі, наукових праць, відтворено соціально-економічний розвиток Правобережної України у першій чверті ХIХ ст. Показаний його вплив на зміни соціальної структури тодішнього суспільства.

Здійснено системний комплексний аналіз колористичної лексики у поетичному ідіолекті Г.Р.Державіна у зіставленні з відповідним мовним матеріалом провідних російських поетів XVIII - поч. ХIХ ст., попередників та сучасників автора. Визначено кількісний та якісний склад, структуру та специфіку функціонування ЛСП кольору в мові поезій Державіна, встановлено спільне та відмінне у його реалізації в порівнянні з узагальненим полем кольору поетичного мовлення епохи. Виявлено системні зв'язки колористичної лексики, вивчено особливості її семантики, описано прагматичні функції та участь у моделюванні поетичної картини світу автора. На матеріалі колористичної лексики показано роль поетичного ідіолекту Державіна в реалізації основних тенденцій, які визначали розвиток лексичної системи російської літературної мови другої пол. XVIII - поч. XIX ст.

Літературна спадщина російського класика розглядається в контексті російської та української літератур ХIХ-ХХ ст., визначається своєрідність розкриття Достоєвським психолого-педагогічних, історичних та юридичних проблем, а також подаються методичні поради щодо опрацювання творчості цього письменника в середній і вищій школі.

У праці на основі широкого кола джерел та публікацій автор аналізує станову структуру, чисельність, національно-віросповідальну приналежність, правове та матеріальне становище, ставлення до навчання, суспільно-політичну діяльність студентської молоді Харківського, Київського та Новоросійського університетів у другій половині ХIХ ст. Розглядається система соціально-охоронного регулювання, яка була запроваджена царським самодержавством з метою усунути можливість студентських політичних виступів, в першу чергу на національному грунті, русифікація університетської освіти в Україні. Досліджуються причини масових студентських виступів, їх гасла, форми боротьби студентства українських університетів з самодержавством.

Рассматривается развитие европейской диалектики во взаимосвязи с трансформацией западноевропейской культуры в целом, сменой картин мира и ценностных ориентиров человеческой деятельности в культуре. Особое внимание уделяется параллелям между развитием философской диалектики и развитием художественного сознания в западноевропейской культуре Нового времени (классицизм, Просвещение, романтизм, классический реализм ХIХ века). Основу книги составляет подробное рассмотрение проблем диалектики в философии Канта, Гегеля и Маркса. Однако в связи с анализом работ названных авторов затрагиваются все основные этапы развития европейской диалектики, от античности и до настоящего времени.

Рассматривается история крымских православных монастырей ХIХ - начала ХХ в. Анализируются три основных периода истории крымских православных обителей: византийский (VIII-XV вв.), греко-православный (XVI-XVIII вв.) и российский или синодальный (середина ХIХ - начало ХХ в.). Изучается внутреннее устройство и правовое положение монастырей в ХIХ - начале ХХ в.

Представлены материалы двух конференций и чтений на тему "Еврейское население Юга Украины: история и современность". Среди рассмотренных вопросов - национально-восстановительные тенденции в еврейской среде современной Украины; "Старая громада" и еврейская интеллигенция 80-х годов ХIХ века; сионистское движение в Украине в 20-е годы ХХ века; оценка еврейского национально-культурного возрождения в Украине в 20-е гг. ХХ в.; национальный вопрос в теории и практической деятельности еврейских политических партий Украины в период Центральной Рады; формирование этнического самосознания восточноевропейских караимов; политическая борьба на юге Украины в 1917 г. и еврейские общины; проблемы иудаики; анализ еврейской жизни в Украине в начале ХХ века и др.

Досліджено процес розвитку українського жіночого руху та роль жіноцтва у різних сферах суспільного життя. Показано суть та етапи організаційного та ідеологічного поступу національного фемінізму в Західній Україні, з'ясовано його спільні риси й особливості в порівнянні з Наддніпрянщиною, а також різними європейськими країнами. Під час розгляду головних сфер прояву та піднесення суспільної активності жіноцтва - участь у масових громадських товариствах та підпільному націоналістичному русі, політична та господарсько-просвітницька діяльність, здобутки на терені освіти, літератури, мистецтва тощо - було зроблено акценти на його ролі як самостійного творчого фактора в історичному процесі.

Розглядаються важливі теоретичні проблеми джерелознавства та історії народництва в Україні пореформеної доби. В дослідженні подано класифікацію, текстологію, історичну критику джерел, термінологічний аналіз ключових понять, висвітлено генезис українського народолюбства і російського народництва, їх типологічну спорідненість та особливості.

Досліджується історія національного руху українців Буковини, окремого коронного краю Австро-Угорщини, від його зародження на зламі 50-х - 60-х років ХIХ ст. до 1914 р., початку Першої світової війни. Показано формування та діяльність ідейних течій та політичних партій, громадських об'єднань, товариств. Визначено головні етапи розвитку, проаналізовано найважливіші здобутки в національному русі зазначеного періоду, показано його місце в загальноукраїнському національному русі, тісні стосунки з суспільно-політичними рухами Галичини та Наддніпрянської України.

Висвітлюються питання, які пов'язані з формуванням та формулюванням поняття "нормотворчості" на прикладі історії культури України XIX ст. Аналізується моральна культура як реальна об'єктивність людського буття та розглядається історико-практичний зміст культурної норми.

Проаналізовано погляди Т. Степанова, І. Вернадського, М. Бунге, М. Вольського, А. Антоновича, Г. Цехановецького на предмет політичної економії. Сформульовано висновок, що в розумінні предмета політекономії українські вчені XIX ст. виділяли такі його риси як економічні закони, суспільний характер економічних процесів, історичний і соціальний аспекти, гуманізм економічної науки.

Розглядаються сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Аналізується спадщина Василя Довговича (1783-1849) в оцінці українських та зарубіжних учених, висвітлюється роль журналу "Наша земля" в утвердженні української національної ідеї на Закарпатті. Показано епічну ультимативність Степана Ганущина. Відображаються процеси українського назвотворення в рукописній лексикографії II половини ХIХ-початку ХХ ст. та розкриваються деякі особливості мови сучасної газети.

Освещается зарубежный и отечественный опыт проведения экономических реформ, начиная со второй половины ХIХ в. и до настоящего времени. Рассматриваются экономические преобразования, проводимые во второй половине ХIХ - начале ХХ вв. в странах Западной Европы, США и Японии, а также процессы развития капитализма и рыночных отношений в Украине и России. Показано возрастание роли государства и регулирования раночных отношений в мире накануне и в годы первой мировой войны. Отмечаются процессы экономического реформирования в США, Японии, Англии, Франции и Германии после первой мировой войны, анализируются хозяйственные реформы конца 20-х - 30-х годов в Украине и России. Изложены экономические программы и реформы, проводимые после второй мировой войны в США и Японии, а также в Западной Европе. Уделено внимание реформам Л.Эрхарда, экономическому курсу голлизма и политике государственного регулирования французской и британской экономик; рассмотрены экономические реформы Украины и России 50-х - 60-х годов. Дана характеристика современному этапу экономического реформирования в мире, начиная с 70-х годов. Исследуются трансформационные процессы в экономике ведущих капиталистических стран и экономические реформы в странах Восточной Европы и Азии, а также анализируются проблемы экономической системы в Украине и странах СНГ.

В дисертації досліджуються умови формування італійської еміграції в Україні та напрямки її діяльності у 80-х роках ХVIII - першій третині ХIХ ст. Розглянуто питання розбудови італійських етнічних громад у зв'язку з міграційними процесами у Південній Європі та демографічною політикою, здійснюваною Російською імперією в Україні. Висвітлюється роль іммігрантів-моряків та негоціантів у налагодженні міжнародних торговельно-економічних зв'язків чорноморсько-середземноморського регіону та участь італійської інтелігенції (архітекторів, вчителів, артистів, музикантів тощо) в європеїзації українських міст, поширенні надбань культури та мистецтва Заходу. Показано, що формування та діяльність італійської еміграції відбувалися в тісному зв'язку з громадсько-політичним та культурним життям на Апеннінах.

Дисертацію присвячено проблемі структурно-семантичної організації словотворчих гнізд (СГ) з базовими дієсловами "говорити", "казати", "мовити" в українській мові XIX-XX ст. Вперше в українському мовознавстві систематизовано СГ дієслів мовлення "говорити", "казати", "мовити", проведено їх словотворчий аналіз, виявлено спільні й специфічні риси у системі формування, розвитку та функціонування СГ. СГ розглядається й аналізується як складна синкретична єдність, що складається із комплексних одиниць (словотворчих ланцюжків та словотворчих парадигм).