Архівна спадщина діячів музичного мистецтва розглянуто у контексті сучасного розуміння змістовної цінності архівного документу. Висвітлено особливості вивчення мистецьких архівних фондів України кінця ХІХ - ХХ ст. Досліджено особові архівні фонди як складову української національної біографіки. Проаналізовано архівні фонди як видатних, так і маловідомих музикантів - І. Берковича, П. Вакселя, О. Дзбанівського та інших.

The archival heritage of musical art is explored in the context of modern understanding of the archival documents content value: a historical document and information resource of biographic Ukrainian music. It highlights the features of personal archives of Ukraine from end XIX–XX century. The comprehensive review of the archival documents as part of the Ukrainian national biographics are proposed in this article. The archival collections of the prominent and unknown musicians such as J. Berkowitz, P. Vaksel, A. Dzbanovsky, I. Dubyansky and other have been analyzed.

Архивное наследие деятелей музыкального искусства рассмотрено в контексте современного понимания содержательной ценности архивного документа. Освещены особенности изучения личных архивных фондов Украины конца ХIХ - ХХ в. Исследованы личные архивные фонды как составляющую украинской национальной биографики. Проанализированы архивные фонды как выдающихся, так и малоизвестных музыкантов — И. Берковича, П. Вакселя, А. Дзбановского и других.

Досліджено трансформацію функціонального та художньо-естетичного змісту народної ікони в просторово-часовій динаміці культури Київського і Чернігово-Сіверського Полісся кінця ХVIII - ХIХ ст., а також взаємозв’язок народного іконопису та інших компонентів культури. Виявлено проблемні вектори у тлумаченні поняття “народна ікона”, виділено основні параметри культурологічної ідентифікації народної ікони як межового явища неофіційної культури. Запропоновано типологію української народної ікони на основі таких критеріїв: стилістичні особливості, специфіка виробництва, сюжетно-тематичний репертуар. Виділено основні функції ікони в культурному просторі Полісся. Висвітлено історичні, соціально-культурні чинники масового запиту на народну ікону. На основі статистичних даних ХVІІІ - ХІХ ст. з’ясовано місцезнаходження іконописних центрів Київського та Чернігово-Сіверського Полісся XIX ст., причини їх виникнення та характер функціонування. У ході дослідження доведено, що специфічними особливостями народних ікон Полісся в художньому аспекті виступають елементи та мотиви орнаменту, а також унікальна поліхромна гама.

Достоверно представлена информация о дореволюционных банках и банкирах, описаны финансовые учреждения, территориально расположенные в городах и местечках Екатеринославской, Херсонской, Таврической, Черниговской губерний и Одесского гродоначальства.

Висвітлено явища українських літературних джерел періоду 1860 - 1890 рр. - надзвичайно вагомого етапу розвитку національного письменства у контексті складників мистецького процесу та художніх здобутків. Значну увагу приділено посиленню в художньому аспекті усіх родів словесності індивідуально-творчого першоджерела, художньо-філософської концептуалізації в зображенні особистості та світу, наявності аналітично-дослідницької настанови в художньому викладі. Проаналізовано спадщину І.Франка, І.Нечуй-Левицького, П.Мирного, І.Карпенка-Карого, П.Куліша.

Освещены явления украинских литературных источников периода 1860 - 1890 гг. - чрезвычайно важного этапа развития национальной письменности в контексте слагаемых художественных процесса и достижений. Особое внимание уделено усилению в художественном аспекте всех родов словесности индивидуально-творческого первоисточника, художественно-философской концептуализации в изображении личности и мира, наличию аналитически-исследовательской установки в художественном изложении. Проанализировано наследие И.Франко, И.Нечуй-Левицкого, П.Мирного, И.Карпенко-Карого, П.Кулиша.

На основе филокартического материала как нового источника информации, сохранившихся документов и фотографий впервые представлена систематизация финансово-кредитных учреждений Украины конца XIX - начала XX в. с привязкой к территориальному делению начала XX в. Описана ее структура в зависимости от хозяйственного механизма и специализации. Специфицирован состав служащих финансово-кредитных учреждений, действовавших в Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Харьковской губерниях Росийской империи, входящих сегодня в состав независимой Украины.

Приведены труды выдающихся исследователей уголовной статистики (УС) - западноевропейских и американских учёных, а также исследователей Российской империи. Описаны законы управления социальной системой, а также системы размещения цифровых данных в таблицах УС. Проанализированы преступление как социально-патологическое явление, роль алкоголизма в этиологии преступлений. Рассмотрены вопросы распределения преступности по профессиям, УС и статистики самоубийств.

Збірник присвячено 40-річчю наукової діяльності професора М.П.Ковальського - відомого історика-джерелознавця. Висвітлено доробок вченого, подано праці його послідовників та учнів із виплеканої ним дніпропетровської школи фахівців у галузі джерелознавства, археографії, краєзнавства. Серед розглянутих питань - нові документи до історії міжконфесійних відносин в Україні XVII-XVIII ст.; універсали гетьманів як історичне джерело з історії українських міст; законодавчі акти юридичного оформлення общинного устрою Південної України останньої чверті XVIII ст.; "Украинский вестник" 1906 року в історіографії і джерелознавстві історії України; історія суспільно-політичної думки першої половини ХIХ ст.; православна церква та народна освіта (кінець XIX - початок ХХ ст.) та ін.

Розкрито різнопланові аспекти державного управління та місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено теоретичні й історичні аспекти державного управління. Розглянуто історію державного управління у ХIХ - ХХІ ст., розкрито сьогоденні державотворчі процеси, зокрема функції місцевого самоврядування за умов сучасного реформування українського суспільства. Подано поняття та дефініції з державного управління та місцевого самоврядування.

Досліджено участь М. Василенка в політичних організаціях Наддніпрянської України. Здійснено реконструкцію його політичної біографії, встановлено взаємозв'язок між історичним світоглядом науковця та його національно-політичними орієнтаціями, відтворено чинники та еволюцію суспільно-політичних поглядів вченого і визначено його роль в політичних процесах, які відбувались в Україні наприкінці ХIХ ст. - в перші півтора десятиліття ХХ ст.

Проаналізовано повість А. Чехова "Палата N 6" та оповідання Лесі Українки "Місто смутку" в компаративному аспекті з огляду на специфіку осмислення обома митцями популярної на межі ХIХ - ХХ ст. теми божевілля. Виявлено стильові й жанрові особливості проаналізованих творів.

Доведено, що реалізм в осмисленні І. Франка становив парадигму, яка розгорталася від "наукового реалізму" до "ідеального". Концепція "наукового реалізму" синтезувала теорію класичного реалізму ХIХ ст. ("позитивістського"/"соціального" реалізму) та натуралізму; концепція "ідеального реалізму" - теорію реалізму ("психологічного" реалізму) й неореалізму. І. Франко розрізняв реалізм як тип творчості та як історично сформований художній напрям; диференціюючи реалізм, натуралізм і реалізм нового зразка, він визначив типологічні особливості кожного з них та перспективність у подальшому розвитку.

Згідно з історико-педагогічним дискурсом, для розвитку сучасної системи фізичного виховання важливим є пошук засобів та найбільш ефективних форм реалізації фізичного виховання, що сприяють формуванню гармонійно розвиненої особистості. Тому важливим завданням є вивчення й аналіз творчої спадщини відомих українських педагогів ХIХ - початку ХХ ст. в контексті визначення ролі фізичного виховання у формуванні здорової гармонійно розвиненої особистості. Встановлено, що у спадщині всіх вітчизняних педагогів окресленого періоду простежується цілеспрямований вплив фізичного виховання на розвиток усебічно розвиненої особистості. Педагогами цього періоду розроблено теоретичні основи національної системи фізичного виховання, у їх поглядах відображено традиції народної педагогіки, що має потужний виховний потенціал для формування загальної культури та здоров'я особистості.

Ретроспективно розглянуто розвиток освіти в Запорізькому краї залежно від історичних каталізаторів. Охарактеризовано становлення освіти і внесок визначних постатей в освіту періоду кінця XVIII - XIХ ст. Проаналізовано статут навчальних закладів Російської імперії та його вплив на специфіку освіти в Олександрівському повіті.

Розглянуто аграрне законодавство в Україні періоду утвердження і розвитку капіталізму. Проаналізовано основні етапи розвитку аграрного законодавства після скасування у 1861 р. кріпосного права відповідно до потреб класичної ринкової економіки. Розкрито значення економічних і політичних факторів у прискоренні аграрних реформ, що сприяло послабленню соціальної напруги в українському селі у кінці XIX - на початку ХХ ст. Визначено роль міністрів і відомств у підготовці відповідних законопроектів, порядок їх розгляду у центрі та на місцях, механізм реалізації прийнятих законів, їх вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва. Наведено конкретні рекомендації щодо вдосконалення аграрного законодавства на сучасному етапі реформування економіки України.

Висвітлено розуміння суті імпресіонізму, як вираження нового художнього світобачення кінця ХIХ ст., його філософських засад. Виокремлено такі риси імпресіоністичного світогляду, як безпосередність сприйняття, свобода творчості, оптимізм, єдність матеріального світу. Розкрито об'єктивний характер першого враження у процесі сприйняття світу художником. Висвітлено емоційний та духовний аспекти імпресіоністичного світогляду. На основі аналізу семантичного багатства французького слова "impression" виявлено межовий характер імпресіонізму, який продовжує традиції реалістичного мистецтва, але також втілює індивідуальне бачення митця. Показано, що попри розмитість форм, застосування кольорових тіней та декоративності кольору в картинах імпресіоністів зберігається матеріальна структура предметів.

Раскрыты некоторые аспекты истории развития спорта и спортивного движения на Слобожанщине, которая на сегодняшний день включает Харьковскую и Сумскую области, занимающие достойное место в современном спортивном мире. В ходе исследования проведен ретроспективный анализ, который дал возможность проследить традиции отдельных видов спорта, зарождившиеся на слобожанских землях еще в гимназиях в конце ХIХ в. и культивирующиеся до сегодняшнего дня. К ним относятся - бокс, тяжелая атлетика, легкая атлетика, футбол, волейбол, гимнастика, стрельба из лука и др. Исследование показало, что изначально, благодаря частной инициативе, в регионе были открыты первые спортивные общества, которые стали фундаментом формирования современного олимпийского движения.

Досліджено проблеми розробки проектів та будівництво Харково-Миколаївської залізниці як складової частини майбутньої Південної магістралі, та її значення для соціально-економічного розвитку не тільки України, а й Російської імперії в цілому. Зазначено, що, вона забезпечила пряме пасажирське і вантажне сполучення з іншими залізницями Росії і зарубіжжя, доставляння вантажів середньої смуги Росії до чорноморських портів, сприяла розвитку південних губерній, спричинила піднесення експортної торгівлі через Миколаївський порт.

Висвітлено проблеми благодійної діяльності єврейської спільноти в Україні другої половини XIX ст. у галузі освіти та медичної допомоги. Розглянуто особливості надання єврейської станової благодійної допомоги, причини її виникнення та активізації у цей період.

Окреслено тенденції розвитку методології історії в ХIХ - ХХ ст. Основні етапи цього процесу відображають періоди розвитку науки: класичний, некласичний, постнекласичний. Була і залишається невирішеною методологічна проблема аналізу історії як зв'язного процесу. Вважається, що системна теорія Н. Лумана дозволяє вирішити цю проблему.

Зазначено, що вивчення минулого неможливе без аналізу свідчень попереднiх епох, особливо якщо це стосується такого неоднозначного в етнічному і культурному відношенні регіону як Крим. Величезний блок мемуарної та шляхової літератури про Крим досi не вивчався. Серед них - шляхові записки Ебенезера Гендерсона, який мандрував Пiвденною Україною на початку 20-х рр. XIX ст.