Досліджено стан прізвищевих назв в українській антропонімній системі XVI ст., визначено їх лінгвістичний статус та особливості функціонування. Головну увагу приділено проблемі походження українських прізвищевих назв XVI ст., зокрема, проаналізовано фонетичні, словотвірні та лексико-семантичні особливості антропооснов.

Поглиблено обгрунтування північнопричорноморського походження шардана "народів моря", завдяки залученню давньоєгипетських джерел (стела Ассуану). Підтверджено участь вихідців з Південно-Східної Європи у навалі "народів моря" за рахунок використання свідчень античних авторів (насамперед Геродота, Тацита, Юстина, Оросія). Обгрунтовано відображення в гіперборейському циклі давньогрецької писемної традиції (гіперборейські дари на острів Делос, фрагменти "Арімаспеї" Арістея Проконнеського) контактів східноєвропейських племен з Егейським світом у ХVІ ст. до н.е. Введено до наукового обігу нововиявлені археологічні матеріали, які стосуються соціально-економічного розвитку місцевого населення, а також його зв'язків зі Середземномор'ям. Визначено особливості зв'язків у економічній сфері, які пов'язані із взаємопроникненням сировини, готових виробів, запозичень технологічного характеру та шляхів сполучення. Відтворено цілісну картину міграційних процесів бронзового віку з Південно-Східної Європи у Східне Середземномор'я.

Висвітлено історію психології як системи психологічного знання. Приділено увагу психологічній думці античності. Розглянуто розвиток психологічних знань в середні віки (V - XIV ст.) та психологічну думку в період Відродження (ХV - ХVІ ст). Подано інформацію про психологію нового часу (ХVІІ ст.). Надано відомості про становлення психології як самостійної науки та розвиток її галузей у другій половині ХІХ ст., а також виникнення психологічних шкіл у ХХ ст.

Досліджено торговельний сегмент місіонерської діяльності християнства й ісламу в Східній Європі VІІ - Х ст. Розглянуто склад і рух маєтностей князів Збарських в Українських землях за актами сьомої книги Руської метрики. Розглянуто особливості заселення східних теренів Львівської землі Руського воєводства у ХVІ - ХVІІІ за матеріалами фіскальних джерел. Приділено увагу реєстрації російсько-турецького товарообігу російськими дипломатичними місіями в Османській імперії в останній чверті ХVІІІ ст. Проаналізовано таксацію послуг легкового візитництва в містах підросійської України у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Обгрунтовано зміни у податковій політиції Російської імперії під час Першої світової війни. Узагальнено досвід реалізації орендної політики на Поділлі в роки непу. Вивчено історію та сьогодення модернізації митної служби США.

На підставі джерельних матеріалів із залученням пам'яток проаналізовано розвиток українських професійних середовищ Перемишля та Львова, розглянуто мережу осередків українського малярства, поширення майстрів європейської культурно-історичної орієнтації на західноукраїнських землях. Досліджено активність професійного середовища в історичному розвитку у контексті глибоких змін в еволюції тогочасного українського суспільства. Наведено покажчики власних імен, географічних назв і пам'яток.

Розглянуто соціально-історичні передумови розвитку та формування шкільної освіти в Україні у період ХVІ - XVII вв. Розкрито роль братських шкіл у процесі становлення педагогічної думки та школи на етнічних українських землях у зазначений період. Простежено засоби засвоєння українською педагогічною думкою іноземного матеріалу та форм. Зроблено висновок, що освіта в братських школах була зорієнтована на національні досягнення та була відкритою для засвоєння новітніх технологій західноєвропейської школи і науки.

Рассмотрены социально-исторические предпосылки развития и формирования школьного образования в Украине в период ХVІ - XVII вв. Раскрыта роль братских школ в процессе становления педагогической мысли и школы на этнических украинских землях в названный период, прослежены способы усвоения украинской педагогикой иностранного материала и форм. Сделан вывод о том, что образование в братских школах было сориентированным на национальные достижения и было открыто для усвоения передовых достижений западноевропейской школы и науки.

socially-historical pre-conditions of development and forming of school education are considered in Ukraine in the period of ХVІ – XVII. The role of brotherly schools is exposed in the making of pedagogical idea and school on ethnic Ukrainian earth inan adopted period; mastering methods are traced by Ukrainian pedagogic of foreign material and forms. It’s drawn conclusion that education in brotherly schools was orientated on national achievements and was open for mastering of front-rank achievements of West-European school and science.

Досліджено Острозький культурно-просвітницький центр як найбільший і найвпливовіший серед культурно-освітніх осередків України ХVI – початку ХVІІ ст. Зазначено, що розвиток течій ренесансного гуманізму і версій реформаційної ідеології у культурному просторі був забезпечений книжниками, що групувались навколо великих культурно-освітніх осередків. Проаналізовано освітню практику Острозької школи як синтез західної та східної моделі просвіти. Охарактеризовано перекладацьку та літературну діяльність острозьких вчених-книжників, їх внесок в розвиток української культури.

Исследован Острожский культурно-просветительский центр как крупнейший и наиболее влиятельный среди культурно-образовательных центров Украины ХVI – начало XVII в. Отмечено, что развитие течений ренессансного гуманизма и версий реформационной идеологии в культурном пространстве было обеспечено книжниками, которые группировались вокруг крупных культурно-образовательных ячеек. Проанализирована образовательная практика Острожской школы как синтез западной и восточной модели просвещения. Охарактеризованы переводческая и литературная деятельность острожских ученых-книжников, их вклад в развитие украинской культуры.

Investigated Ostroh cultural and educational center as the largest and most influential of cultural and educational centers of Ukraine XVI – early XVII century. Noted that the development trends of Renaissance humanism and the Reformation versions of ideology in the cultural space was provided by the scribes that were grouped around the major cultural and educational cells. Analyzed Ostroh school educational practice as a synthesis of eastern and western models of education. Characterized translation and literary activities Ostroh scholars scribes, their contribution to the development of Ukrainian culture.

Комплексно досліджено причини виникнення та функціонування фільваркового господарства у шляхетських, церковних і королівських володіннях пізньосередньовічної Польщі, шляхи розширення їх ареалу та його співвідношення з розмірами селянських наділів. Розкрито роль фільварково-панщинного господарювання в системі аграрних відносин пізньосередньовічної Центрально-Східної Європи. Всебічно проаналізовано специфіку організації доменіального господарства на польських землях. Виділено основні галузі виробничого процесу на фільварках, напрямки збуту сільськогосподарської продукції та її прибутковість. Значну увагу приділено характеристиці категорій залежного селянства польських фільваркових сіл та їх економічного й правового становища.

Вивчено ризики і перспективи децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування. Досліджено історію с. Радівець у складі Барського староства ХV - XVIII ст. Розглянуто школу василіан як осередок релігійно-духовного життя Барщини ХVІ - XIХ ст. Показано роль представників української інтелігенції у зародженні краєзнавства на теренах Вінничини. Охарактеризовано західноєвропейські традиції правління династії Сфорців у епоху італійського Відродження та їх вплив на формування соціокультурних утворень на землях Поділля в першій половині ХVІ ст. Приділено увагу "Мемуарам" барського старости Бернарда Претвича як важливому джерелу вивчення історії оборони степового порубіжжя середини ХVІ ст. Проаналізовано події революції Гідності, майдану та інтервенції у віршах подолян. Визначено етнопсихологічні особливості побудови образів Барської землі та їх віковий потенціал за літературно-художнім творами подолян.

Досліджено основні етапи формування торговельних відносин Волинського воєводства в середині XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано суспільно-історичні, політичні, юридичні й економічні чинники розвитку торгівлі на даній території, охарактеризовано її основні форми та прояви. Розглянуто напрямки, стан і правове регулювання торговельної діяльності. З'ясовано ступінь розвитку соціальної й етнонаціональної структури купецької верстви на Волині. Доведено, що торгівля на території волинського воєводства в середині XVI - першій половині XVII ст. мала складну та розвинену структуру, утворену під впливом загального економічного та політичного розвитку українських земель. Визначено місце та роль системи торгів, ярмарків і контрактів у формуванні внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків Волинського воєводства.

Розглянуто події козацько-селянських повстань кінця ХVI - першої половини ХVII ст. Проаналізовано причини, основні події і наслідки повстань. Показано участь різних верств українського населення в захисті своїх національних, соціальних і релігійних прав.

На основі матеріалів приватно-правових документів обігу земельних володінь шляхти Луцького повіту Волинського воєводства, що відклалися в документації актових книг земських та гродських судів, проаналізовано земельні контракти волинської шляхти другої половини XVI ст. Подано матеріали до реєстру земельних контрактів купівлі-продажу, застави, дару, оренди та обміну.

На основании материалов частно-правовых документов оборота земельных владений шляхты Луцкого уезда Волынского воеводства, которые откладывались в документации актовых книг земских и гродских судов, проанализированы земельные контракты волынской шляхты второй половины XVI ст. Представлены материалы к регистру земельных контрактов купли-продажи, залога, дара, аренды и обмена.

Розглянуто особливості обігу земельних володінь шляхти Луцького повіту після судово-адміністративних реформ 1564 - 1566 рр., які створили нові правові умови у сфері володіння та розпорядження земельною власністю шляхетського стану. Проаналізовано матеріали приватно-правових документів шляхти, збережених в луцьких актових книгах земських та гродських судів. Висвітлено правові засади шляхетського землеволодіння, проаналізовано розвиток економіки і соціальної структури населення Луцького повіту. Описано правові процедури і типи операцій з шляхетською земельною власністю, досліджено процес укладання земельних контрактів. Наведено оцінку динаміки обігу шляхетських землеволодінь, визначено найактивніших контрактантів та ступінь перерозподілу земельних володінь у межах регіону.

Рассмотрены особенности оборота земельных владений шляхты Луцкого уезда после судебно-административных реформ 1564 - 1566 гг., которые создали новые правовые условия в сфере владения и распоряжения земельной собственностью шляхетского сословия. Проанализированы материалы частных правовых документов шляхты, найденых в луцких актовых книгах земских и гродских судов. Освещены правовые основы шляхетского землепользования, проанализировано развитие экономики и социальной структуры населения Луцкого уезда. Описаны правовые процедуры и типы операций с шляхетской земельной собственностью, исследован процес уложения земельных контрактов. Приведена оценка динамики оборота шляхетских землевладений, определены наиоболее активные контрактанты и степень перераспределения земельных владений в пределах региона.

Проаналізовано папір трьох примірників краківського видання «Гербарія польського» Мартіна Ужендова 1595 р. друкарні Лазарової. В складі примірників видання виявлено папір семи різних видів, що виготовлявся шістьма підкраківськими папірнями, і є типовим для тогочасного краківського паперового ринку. Встановлено посторінкове розміщення водяних знаків, їх кількісний та відсотковий склад. До дослідження також залучено аркуші одного із примірників, відновлені замість бракуючих в ХІХ ст. з використанням паперу першої половини ХVІ, а також ХVІІ та ХVІІІ ст. для надання примірнику повноти.

Досліджено питання походження й функціонування обласних привілеїв Волині та Київщини у другій половині XV - першій третині XVI ст., до видання Першого Литовського Статуту (у вересні 1529 р.), норми яких були визначені принципами судово-адміністративного та соціально-економічного життя кожного регіону. Здійснено порівняльний аналіз привілеїв з грамотами інших земель Великого князівства Литовського, загальноземським привілеєм 1447 р., Руською Правдою, Першим Литовським Статутом і запропоновано реконструкцію архетипних грамот, а також визначено терміни їх одержання. Розроблено постатейний розподіл грамот, систематизовано норми за спорідненими галузями права. Досліджено функціонування судової системи Волині та Київщини у контексті положень уставних грамот. Розглянуто питання реалізації артикулів, які визначали основні принципи податкової системи, повинностей і соціальних відносин.

Висвітлено проблему взаємодії культур і міжкультурного діалогу в історії української культури. Охарактеризовано культуру античного світу як фундамент європейської культури. Приділено увагу античній культурі Північного Причорномор'я, а також скіфо-сарматській культурі на теренах України. Подано інформацію про культуру Середньовічної Європи та українську культуру княжої доби. Описано кульутурно-історичні процеси на українських землях у другій половині ХІV - першій половині ХVІ ст. і національно-культурний Ренесанс останної тритини ХVІ ст. - першої половини ХVІІ ст. Обгрунтовано філософські ідеї як основу розвитку європейської культури ХІХ ст. Розглянуто мистецтво модернізму та постмодернізму.

Досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI - XVIII ст., а також її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. На підставі зіставного аналізу згаданих текстів, мова яких має ознаки книжного стилю, і рукописної ділової документації, що відображає живе мовлення, визначено ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Досліджено вперше введені в науковий обіг рукописні пам'ятки житійно-повістевої та ділової літератури. Встановлено, що фонологічна система української мови другої половини XVI - XVIII ст. виступає вже сформованою, а правописна система в даний період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Зазначено, що основи фонетичного принципу українського правопису закладалися саме в писарській практиці XVI - XVIII ст.

Досліджено історію правлячої еліти Східної Європи IX - XVI ст. Визначено генеалогію династій Рюриковичів і Гедиміновичів та інших, їх персональний склад, визначено їх роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Детально охарактеризовано взаємини всередині князівських верств. Проаналізовано питання демографії, спадкового права та шлюбної політики, стосунки з іншими верствами суспільства, церквою, містами, а також вплив князів на розвиток військової справи, культури тощо.

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність.

The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding.

Досліджено іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного (60-ті рр. ХVІ ст.) в контексті розвитку українського іконопису другої половини XVI ст. Розглянуто стилістично пов'язану з цим іконостасом групу ікон, визначено їх стилістичний напрям. Проаналізовано Успенський іконостас в аспекті художньо-стильових, стилістичних, іконографічних і конструктивно-типологічних особливостей. На конкретному іконографічному матеріалі простежено шлях формування кожного іконостасного ряду у ХVІ ст. Зроблено висновок, що наконечненський іконостас є пам'яткою, яка синтезує основні характеристики іконопису досліджуваного періоду. Розширено фактологічну базу для подальшого вивчення іконопису XVI ст.