Вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження колонізації південного порубіжжя Російської держави наприкінці ХVІ - ХVІІ ст. На прикладі Середнього Пооскілля показано особливості оборони, заселення та господарського освоєння порубіжного регіону. Розглянуто проекти влади щодо включення окремих територій в загальнодержавні кордони та шляхи їх реалізації. Відтворено схему формування повітів навколо міст-фортець, склад та напрями внутрішніх колонізаційних потоків. Проаналізовано методи боротьби населення з татарами, розміри та джерела матеріального забезпечення, форми землеволодіння та землекористування служилих людей порубіжних міст-фортець. Зроблено висновок, що формування Середнього Пооскілля як особливого історико-географічного регіону відбувалося під впливом зовнішніх факторів і цілеспрямованої політики Росії на зміцнення державних кордонів.

Розглянуто особливості становлення і розвитку кримінального права Великого князівства Литовського, його інститутів і норм, котрі застосовувалися на українських землях у ХІV - ХVI ст. Охарактеризовано джерела кримінального права Великого князівства Литовського, які були чинними на тогочасних українських землях. Виявлено правові основи кримінальної відповідальності деяких етнорелігійних громад Великого князівства Литовського. Визначено особливості застосування кримінально-правових норм у практиці українських судів ХІV - ХVІ ст. Визначено поняття злочину та принципи кримінального права на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Охарактеризовано мету та систему покарань, які застосовувалися на українських землях за кримінальним правом Великого князівства Литовського. З'ясовано особливості окремих видів злочинів на українських землях литовсько-руського періоду історії права.

Комплексно досліджено причини виникнення та функціонування фільваркового господарства у шляхетських, церковних і королівських володіннях пізньосередньовічної Польщі, шляхи розширення їх ареалу та його співвідношення з розмірами селянських наділів. Розкрито роль фільварково-панщинного господарювання в системі аграрних відносин пізньосередньовічної Центрально-Східної Європи. Всебічно проаналізовано специфіку організації доменіального господарства на польських землях. Виділено основні галузі виробничого процесу на фільварках, напрямки збуту сільськогосподарської продукції та її прибутковість. Значну увагу приділено характеристиці категорій залежного селянства польських фільваркових сіл та їх економічного й правового становища.

Досліджено формально-граматичний та функціонально-семантичний статус імперативних конструкцій в українській мові XVI - XVIII ст. Визначено якісні та кількісні характеристики імперативної парадигми в українській мові досліджуваного періоду. Встановлено формально-граматичні параметри стратифікації імперативних конструкцій. Визначено класифікаційні ознаки синтаксичних констукцій зі значенням імперативності. Виділено ядерні та периферійні моделі. Визначено специфіку трасформації модальних імперативних значень і способи її реалізації. З'ясовано функціонально-семантичні особливості імперативних конструкцій і здійснено їх аналіз в формально-граматичному аспекті за такими рівнями: морфологічним (досліджено синтетичні й аналітичні форми наказового способу, інфінітивні конструкції), синтаксичним (розглянуто порядок слів у даних конструкціях та засоби вираження другорядних членів речення), морфолого-синтаксичним (вивчено звертання, еліптичні та перформативні речення), інтонаційним (встановлено роль імперативної інтонації). З використанням функціонально-семантичного підходу виділено такі різновиди значень імперативних конструкцій: благання, вимога, дозвіл, заборона, заповіт, застереження, наказ, побажання, порада, пропозиція, прохання, рекомендація.

Комплексно досліджено еволюцію та становлення "нового курсу" зовнішньої політики Англії від Като-Камбрезійського договору 1559 р. до Антверпенського договору 1609 р. З'ясовано причини та суть змін у політиці Англії, які обумовили процес піднесення країни та входження її до числа провідних європейських держав. Розглянуто підгрунтя, перебіг і наслідки боротьби Англії з Шотландією, Францією, Іспанією, що вплинули на подальші європейські міжнародні відносини. Висвітлено методи протистояння Англії та колоніальної монополії Португалії та Іспанії, процес формування тіньових колоніальних структур. Розкрито роль конфесійних чинників і характер секуляризаційних процесів у творенні зовнішньої політики. Проаналізовано форми та значення зв'язків між Англією та українськими землями в процесі розбудови єропейської системи держав. Відтворено механізм та інструментарій прийняття правлячими колами Англії рішень щодо зовнішньополітичних проблем, визначено вплив на цей процес гендерного компоненту.

Висвітлено питання формування національного варіанта маньєризму у мистецтві Франції, характерні особливості стилю, його відмінні риси, самоцінність школи Фонтебло. Досліджено дилему "стиль Фонтенбло - французький маньєризм", тобто мистецтво школи як ядро маньєризму Франції, новий характер культури, що базується на органічному взаємозбагаченні трьох складових (італійської, французької та фламандської), тяжіння стилю до синтезу мистецтв, особливу роль орнаментики в утворенні його характеру. Розглянуто творчість провідних майстрів Першої та Другої шкіл Фонтенбло, а також анонімів школи.

Досліджено модусні смисли у староукраїнській літературній мові другої половини XVI - першої половини XVII ст. Визначено статус модусу як метакатегорії основних модусних категорій - евіденційності, персуазивності, епістемічності. Розглянуто характеристики відповідних модусних смислів - евіденційних, персуазивних, епістемічних. Запропоновано новий в історичній лінгвістиці погляд на модус як дискурсивну категорію, що відображає в тексті результат когнітивного процесу мовця у вигляді його ставлення до джерела інформації та способу її одержання, ступенів достовірності мовця щодо повідомлюваного, до епістемічних понять. Визначено когнітивно-епістемічну специфіку модусу, охарактеризовано оновлену традиційну епістему й альтернативний можливий світ, що є ключем до дискурсивного аналізу полеміки. Обгрунтовано доцільність розширення модусу інтерактивністю, діалогічністю, змінами у свідомості, що скоординовано з динамікою староукраїнської літературної мови. Узагальнено типи модусних смислів та особливості експлікації (аналітичність, продовження розвитку спеціалізованих засобів для вираження модусу, зв'язок із генетичними конструкціями на позначення мовлення) на підставі рукописних і стародрукованих пам'яток та історичних словників.

Висвітлено життя та діяльність Ю.І. Полянського - видатного дослідника плейстоцену "Полудневого Поділля". Досліджено геоморфологію долин Середнього Дністра та Пруту, а також Скала-Подільський розріз плейстоценових відкладів (Придністерське Поділля). Охарактеризовано четвертинну фауну молюсків розрізу Скала-Подільська. Розглянуто результати палеонтологічної експертизи алювіальних відкладів еоплейстоценової тераси ріки Збруч у районі селища Скала-Подільська. Вивчено розріз плейстоценових відкладів Мамалига на Покутті. Висвітлено питання стратиграфічного розчленування утворень рівнинно-льодовикової формації Волинського Полісся. Визначено вік і стратиграфічне положення тілігульського лесу у Північному Приазов'ї. Описано нижньоплейстоценову фауну та флору корчевського міжльодовиків'я на території Білорусі. Наведено палінологічні дані до стратиграфії нижньонеоплейстоценових відкладів Волино-Подільської плити.

Освещена жизнь и деятельность Ю.И. Полянского - выдающегося исследователя плейстоцена "Полуденного Подолья". Исследована геоморфология долин Среднего Днестра и Прута, а также Скала-Подольский разрез плейстоценовых отложений (Приднепровское Подолье). Охарактеризована четвертинная фауна молюсков разреза Скала-Подольская. Проанализированы результаты палеонтологической экспертизы алювиальных отложений эоплейстоценовой терассы реки Збруч в районе поселка Скала-Подольская. Изучен разрез плейстоценовых отложений Мамалыга на Покутье. Освещены вопросы стратиграфического расчленирования образований равнинно-ледовой формации Волынского Полесья. Определены возраст и стратиграфическое положение тилигульского леса в Северном Приазовье. Описана нижнеплейстоценовая фауна и флора корчевского межледовековья на территории Белоруси. Изложены полинологические данные по стратиграфии нижнеплейстоценовых отложений Волыно-Подольской плиты.

Поглиблено обгрунтування північнопричорноморського походження шардана "народів моря", завдяки залученню давньоєгипетських джерел (стела Ассуану). Підтверджено участь вихідців з Південно-Східної Європи у навалі "народів моря" за рахунок використання свідчень античних авторів (насамперед Геродота, Тацита, Юстина, Оросія). Обгрунтовано відображення в гіперборейському циклі давньогрецької писемної традиції (гіперборейські дари на острів Делос, фрагменти "Арімаспеї" Арістея Проконнеського) контактів східноєвропейських племен з Егейським світом у ХVІ ст. до н.е. Введено до наукового обігу нововиявлені археологічні матеріали, які стосуються соціально-економічного розвитку місцевого населення, а також його зв'язків зі Середземномор'ям. Визначено особливості зв'язків у економічній сфері, які пов'язані із взаємопроникненням сировини, готових виробів, запозичень технологічного характеру та шляхів сполучення. Відтворено цілісну картину міграційних процесів бронзового віку з Південно-Східної Європи у Східне Середземномор'я.

Досліджено іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного (60-ті рр. ХVІ ст.) в контексті розвитку українського іконопису другої половини XVI ст. Розглянуто стилістично пов'язану з цим іконостасом групу ікон, визначено їх стилістичний напрям. Проаналізовано Успенський іконостас в аспекті художньо-стильових, стилістичних, іконографічних і конструктивно-типологічних особливостей. На конкретному іконографічному матеріалі простежено шлях формування кожного іконостасного ряду у ХVІ ст. Зроблено висновок, що наконечненський іконостас є пам'яткою, яка синтезує основні характеристики іконопису досліджуваного періоду. Розширено фактологічну базу для подальшого вивчення іконопису XVI ст.

Проведено дослідження музично-творчого процесу другої половини XVI - середини XVIII ст. (доробку композиторів і виконавських традицій в Україні) у жанрі інструментальної музики. Проаналізовано та систематизовано історичні джерела, що безпосередньо або опосередковано стосуються старовинної української музики. Розглянуто відповідний нотний матеріал: органні та лютневі табулятори та рукописні збірники, проаналізовано музично-теоретичні трактати й інші письмові джерела, а також пам'ятки усної народної творчості. Значну увагу приділено вивченню зразків образотворчого мистецтва, на яких зображено музичні інструменти та виконавців. Проаналізовано інструментальні твори, зроблено їх жанрову класифікацію та комплексне дослідження. Простежено взаємозв'язок українського та зарубіжного (польського та російського) музичного виконавства, розглянуто їх взаємовплив. Висвітлено питання ставлення православної церкви до інструментальної музики. Особливу увагу приділено вивченню музичних інструментів (зокрема, струнних), які побутували в Україні у даний історичний період, але з певних причин є малодослідженими (лютня, гуслі та гудок); розглянуто історію ансамблевої гри. Проаналізовано проблему автентичності в сучасній виконавській практиці (виконання старовинної музики у відповідній манері на інструментах, що побутували у досліджуваний історичний період). Спростовано хибну думку щодо маргінальності української інструментальної музичної культури. Наведено загальну характеристику музично-творчих процесів в інструментальному жанрі й обгрунтовано нові напрямки дослідження інструментарію, який побутував в Україні у XVI - середині XVIII ст.

На прикладі православних полемічних творів часів Реформації та початку Контрреформації досліджено основні уявлення про конфесійних противників православних - католиків і протестантів. З використанням методів архівної евристики та порівняльної текстології проаналізовано рукописи та стародруки, серед рукописних кодексів виокремлено збірки полеміко-догматичного змісту. Виявлено, що до середини XVI ст. поширювалися переважно тексти антикатолицького змісту, перекладені з грецької, а за доби Реформації з'являються збірники оригінального змісту, оформлені у вигляді полеміки з протестантами та католиками. На підставі досліджень наративних пам'яток встановлено, що для православних книжників не існувало відчутного розрізнення між новими протестантськими конфесіями, які порівнювалися з єретиками першого тисячоліття християнства. Зазначено, що уявлення православних книжників про розкол християнства (1054 р.) засновані на легендарних персонажах Петра Гугнивого й папеси Йоани і не мали визначеної хронології. Встановлено відсутність полеміки стосовно Фераро-Флорентійського собору й укладеної унії до кінця XVI ст., уявлення про яку формувалися під впливом московських пам'яток, що в свою чергу мусили показати легітимність утворення автокефальної Московської метрополії.

Досліджено основні етапи формування торговельних відносин Волинського воєводства в середині XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано суспільно-історичні, політичні, юридичні й економічні чинники розвитку торгівлі на даній території, охарактеризовано її основні форми та прояви. Розглянуто напрямки, стан і правове регулювання торговельної діяльності. З'ясовано ступінь розвитку соціальної й етнонаціональної структури купецької верстви на Волині. Доведено, що торгівля на території волинського воєводства в середині XVI - першій половині XVII ст. мала складну та розвинену структуру, утворену під впливом загального економічного та політичного розвитку українських земель. Визначено місце та роль системи торгів, ярмарків і контрактів у формуванні внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків Волинського воєводства.

Досліджено особливості виникнення, становлення та розвитку паперової промисловості України в XVI - XX ст. Обгрунтовано зміст поняття "папірня", висвітлено особливості розвитку паперового виробництва різних організаційних форм - цехового, мануфактурного, фабричного та індустріального. Здійснено періодизацію історії формування паперової галузі України, визначено характерні ознаки виділених етапів. Розглянуто вплив соціально-політичних суспільних явищ на розвиток окремих видів виробництва та галузі в цілому, простежено взаємозв'язок її ресурсно-сировинного та виробничо-екологічного забезпечення. Узагальнено процес формування та розвитку галузевої науки протягом XX ст. Обговорено питання перспективності паперової промисловості й обгрунтовано шляхи удосконалення сучасних підходів щодо вивчення історії галузі та систематизації джерельної бази.

На підставі вивчення широкого кола джерел та літератури з'ясовано особливості політичного, соціального, економічного та етнічного розвитку Поросся в складі Київської землі періоду XIII - середини XVI ст. Охарактеризовано політичний статус цієї території, її роль в історії Київщини та всього східноєвропейського регіону. Зазначено, що прикордонне геополітичне положення південної Київщини визначило специфіку її розвитку та воєнізованість побуту протягом усього періоду середньовіччя. Переглянуто ряд положень та оцінок, що мали місце в історіографії, надано нову інтерпретацію подій та висновків.

Досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI - XVIII ст., а також її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. На підставі зіставного аналізу згаданих текстів, мова яких має ознаки книжного стилю, і рукописної ділової документації, що відображає живе мовлення, визначено ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Досліджено вперше введені в науковий обіг рукописні пам'ятки житійно-повістевої та ділової літератури. Встановлено, що фонологічна система української мови другої половини XVI - XVIII ст. виступає вже сформованою, а правописна система в даний період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Зазначено, що основи фонетичного принципу українського правопису закладалися саме в писарській практиці XVI - XVIII ст.

Дисертацію присвячено проблемі виникнення та еволюції німецького пейзажного жанру доби Відродження в контексті докорінної перебудови світогляду. Розглянуто проблему концептуальної цілісної та стадіальної неповторності німецького живописного та графічного пейзажу, а також чинники, що зумовлюють унікальність даного явища. Вперше запропоновано комплексний аналіз арсеналу стилістичних засобів, адекватних своєрідній концепції німецького ренесансного пейзажу: закономірностей композиційної побудови в контексті ідейного навантаження, міри реальності краєвидів, багаторівневості символічних структур та специфіки емоційного сприйняття традиційних категорій. У науковий обіг введено нові підходи до комплексного аналізу національного варіанта пейзажу в системі жанроутворюючих впливів.

Досліджено стан прізвищевих назв в українській антропонімній системі XVI ст., визначено їх лінгвістичний статус та особливості функціонування. Головну увагу приділено проблемі походження українських прізвищевих назв XVI ст., зокрема, проаналізовано фонетичні, словотвірні та лексико-семантичні особливості антропооснов.

Досліджено питання соціально-економічного розвитку міст і містечок Галицької землі в другій половині XVI ст. - першій половині XVII ст. Доведено, що утворення Речі Посполитої призвело до посилення соціально-релігійних утисків міського населення на Галичині. Показано переважний вплив аграрно-оборонного чинника на всі сфери міського життя. Встановлено, що більшість галицьких міст за правовим статусом були приватновласницькими (72,2 %). Підкреслено вирішальний вплив Магдебурзького права на впорядкування структури міського самоврядування магістратських міст. Розкрито суть рутенізації та юридикізації та їх роль у трансформації класичного зразка Німецького муніципального права. Доведено дієвість елементів правових відносин у системі міського самоуправління королівських міст. Показано еволюцію ремісничого виробництва у зв'язку з технічним прогресом, визначальну роль промислів у зародженні ринкових відносин. Запропоновано створення громадської комісії (квадрагінтавірат) для забезпечення активної участі городян у міському управлінні.

Реконструйовано правові та майнові аспекти становища жінки-шляхтянки на Волині другої половини XVI - початку XVII ст., зважаючи на різницю між нормативними моделями поведінки та практикою повсякденного життя. Залежно від становища жінки (дівчини, дружини, вдови) розглянуто її матеріальне забезпечення з урахуванням чинників, які істотно коригували правові приписи: проаналізовано проблему дієздатності жінки. Досліджено місце жінки у внутрішньосімейній та позародинній сфері, неформальні можливості участі жінки у системі владної ієрархії соціуму. Висвітлено особливості інституту опіки на Волині та рамки опікунських повноважень вдови, важливість різних соціальних груп, які забезпечили сприятливе мікросередовище для особи. Охарактеризовано позицію жінки як соціального капіталу для шляхетського середовища.