Розглянуто жіночу благодійність XVII - XVIII ст. як дієвий важіль розбудови та розвитку освітньої галузі України. Охарактеризовано постаті найвідоміших жінок України, які брали участь у благодійному процесі досліджуваної доби, - Г. Гойської, Р. Могилянки-Вишневецької, Р. Соломирецької-Гойської, Р. Ярмолинської, М. Мокієвської-Мазепи, А. Скоропадської, Н. Розумовської. З позицій гендерного підходу розкрито благодійність жінок в освіті як діяльність, що грунтується на унікальному поєднанні їхніх духовно-моральних якостей і прагнень до захисту нуждених із соціально зумовленою необхідністю національно-культурного відродження країни та розбудови освітньої галузі. Обгрунтовано методологічні засади дослідження жіночої благодійності, здійснено її гендерний аналіз, узагальнено досвід найвідоміших представниць благодійного руху, показано роль жінок у благодійній діяльності чоловіків. Зроблено сучасну оцінку історико-педагогічного досвіду жіночої благодійності.

Представлено матеріали, оприлюднені на конференції з питань висвітлення минулого Поділля, Південно-Східної Волині і України в цілому. Було оприлюднено результати наукових робіт та висвітлено такі основні питання, як: національна революція ХVII ст. в історичній долі України; козаччина, хмельниччина, гетьманщина в українській та європейській історії; міжнаціональні відносини на правобережній Україні в першій половині ХVII ст.; Богдан Хмельницький - державний діяч і полководець у вітчизняній історіографії; відродження історичної національно-культурної традиції українського народу періоду козаччини в умовах становлення державності України; політичне становище Поділля у другій половині ХIV ст.; медицина на Поділлі на початку ХХ ст.; економіка Хмельниччини: на шляху стабілізації ринкових перетворень.

Подано фактичний матеріал з історії України періоду Гетьманщини, впорядкованого за хронологічним принципом. Висвітлено події, пов'язані з наступом російського царату на українську автономію у другій половині XVII - XVIII ст. Наведено інформацію про конфлікт між козацькою старшиною і командуючим московськими військами Потьомкіним, діяльність Малоросійського приказу у Москві, "Трактат про вічний мир" між Москвою і Польщею (1686), закриття та переведення Чернігівської друкарні до Москви (1724).

Подан фактический материал из истории Украины периода Гетманщины, упорядоченный по хронологическому принципу. Освещены события, связанные с наступлением русского царского режима на украинскую автономию во второй половине XVII - XVIII вв. Приведена информация о конфликте между казацкой старшиной и командующим московскими войсками Потемкиным, деятельности Малороссийского приказа в Москве, "Трактате о вечном мире" между Москвой и Польшей в 1686 г., закрытии и переводе Черниговской типографии в Москву в 1724 г.

На підставі маловідомих і нововиявлених документів та матеріалів висвітлено широке коло проблем історії України та Росії від найдавніших часів до сьогодення, зокрема, місце ремесла у соціально-економічній структурі давньоруського міста, художньої культури Чернігова у другій половині ХVII - початку ХVIII ст., російського офіцерства першої чверті ХІХ ст. тощо. Проаналізовано наукову і громадську діяльність О.О.Русова на Чернігівщині у 90-х рр. ХІХ ст., політику уряду Миколи І щодо революції 1848-1849 рр. в Європі. Розглянуто чисельність, розміщення і демографічну структуру основних етнічних груп, а також динаміку чисельності та зміни складу міського населення на території України у середині 20-х рр. ХХ ст.

Окреслено потенціал аналізу соціальних інститутів як макроатрибутів суспільства для виділення жанрів інституційного дискурсу, які тлумачаться як повторювані функціональні єдності знаків у повторюваній комунікативній ситуації породженій соціальним інститутом. Введено поняття лінгвокультурного простору як інтерпретаційної моделі, котра дозволяє виявити структури смислу через динаміку мовних знаків і фігур означування. Дослідження виконано на матеріалі англійського інституційного дискурсу кінця ХV - початку ХVII ст.

Розглянуто проблеми історії, джерелознавства та історіографії України у період XVII - XIX ст. Показано роль міста Корсуня у ХVII ст., проаналізовано діяльність органів юстиції Катеринославщини в останній чверті XVIII - першій половині ХІХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях Д.Марковича - українського діяча доби Української держави гетьмана П.Скоропадського. Розглянуто історію українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова.

Рассмотрены проблемы истории, источниковедения и историографии Украины в период с XVII - XIX ст. Показана роль города Корсуня как ставки Б.Хмельницкого, а также личности в науке. Проанализирована деятельность органов юстиции Катеринославщины в последней четверти XVIII - первой половине ХІХ ст. Освещен жизненный и творческий путь Д.Марковича - украинского деятеля периода Украинского государства гетмана П.Скоропадского. Рассмотрена история украинского права в исследованиях М.Ф.Владимирского-Буданова.

Освещен процесс формирования первых государств в Северном Причерноморье. Описано государственно-правовое устройство Киевской Руси периода единой (ІХ - ХІІ вв.) и разделенной государственности (ХІІ - ХIV вв.), а также социально-политическое и правовое устройство украинских земель в составе Великого княжества Литовского и Речи Посполитой (XIV - XVII вв.). Рассмотрен генезис национальной государственности.

Висвітлено проблеми термінології та порядку укладання тестаментів - актів киян середини XVI - першої половини XVII ст., що містять відомості з генеалогії, демографії, релігійності, давніх звичаїв тогочасного суспільства. Розглянуто питання ставлення тестаторів до смерті та поховання, розкрито їх соціальний статус, взаємовідносини з членами родини, обгрунтовано структуру та зміст документів. Увагу приділено 13-ти тестаментам киян, що зберігаються в архівах України, Росії та Білорусі.

Проаналізовано значущі богословсько-філософські погляди нідерландського вченого XVII ст. Бенедикта Спінози, визначено роль Стефана Яворського в історії української філософсько-богословської думки кінця XVII - початку XVIII ст. Витлумачено феномен релігії у світлі модифікації типів віри І. Канта, з'ясовано передумови відродження адвентизму та розкрито релігієзнавчу діяльність американської проповідниці Олени Уайт. Охарактеризовано трансформацію анімістичної теорії у наукових пошуках Е. Тайлора та його сучасників, простежено еволюцію підходів до вивчення історії релігії та функціонування релігійного феномену. Інтерпретовано філософські погляди Ф. Ніцше, який започаткував нові тенденції в осягненні людини та її внутрішнього світу у своїй "концепції релігійності". Показано значущість поглядів і системи ціностей Петра Могили для формування сучасної ідейно-ціннісної парадигми духовно-культурного розвитку українського народу. Проаналізовано церковно-релігійну та культурно-просвітницьку діяльність визначного діяча Буковини митрополита Євгена (Гакмана), екуменічні погляди та унійні тенденції у релігійно-церковній діяльності митрополита Андрея Шептицького. Розкрито невідомі сторінки страдницького життя митрополита Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого у радянських концтаборах на основі розсекречених документів каральних органів СРСР.

Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культивувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

Висвітлено оперну творчість західноєвропейських композиторів даного часу. Запропоновано навчальний посібник, який базується на досвіді практичної роботи автора в процесі викладання курсу "Зарубіжна хорова література" та тісно пов'язаний з основними дисциплінами спеціального та музично-теоретичного циклів. З'ясовано, що метою курсу є вироблення професійного світогляду фахівця-хормейстера, заснованого на оволодінні сучасними науково-теоретичними знаннями та вміннями, застосуванні їх у своїй практичній діяльності. Надано можливість одержати уявлення про ідейно-образну спрямованість, музично-стильові особливості явищ зарубіжного хорового мистецтва, оволодіти навиками аналізу хорових творів, знати на слух музичні теми вивчених творів. Запропоновано конкретні методичні установки, які допоможуть інтерпретувати твір, що вивчається, більш повно й адекватно виразити задум композитора.

Освещено оперное творчество западноевропейских композиторов данного времени. Предложено учебное пособие, основанное на опыте практической работы автора в процессе преподавания курса "Зарубежная хоровая литература", который тесно связан с основными дисциплинами специального и музыкально-теоретического циклов. Выяснено, что целью курса является выработка профессионального мировоззрения специалиста-хормейстера, основанного на овладении современными научно-теоретическими знаниями и умениями, применении их в своей практической деятельности. Предоставлена возможность получить представление об идейно-образной направленности, музыкально-стилевих особенностях явлений зарубежного хорового искусства, овладеть навыками анализа хоровых произведений, знать на слух музыкальные темы изученных произведений. Предложены конкретные методические установки, помогающие интерпретировать изучаемое произведение, наиболее полно и адекватно выразить замысел композитора.

Розглянуто події козацько-селянських повстань кінця ХVI - першої половини ХVII ст. Проаналізовано причини, основні події і наслідки повстань. Показано участь різних верств українського населення в захисті своїх національних, соціальних і релігійних прав.

Досліджено соціально-економічний розвиток Острога в кінці XVII ст. Визначено чисельність, соціальну структуру та національний склад міського населення. Проаналізовано економічний потенціал міста.

Висвітлено загальноукраїнські та діалектні фонетичні особливості західноукраїнських апокрифічних збірників XVI - XVIII ст. Наведено опис маловідомих пам'яток історії мови, проаналізовано співвідношення традиційних і новаторських рис. Уточнено наукові положення щодо часу та тенденцій формування фонетичних норм сучасної української літературної мови.

Освещены общеукраинские и диалектные фонетические особенности западноукраинских апокрифических сборников XVI - XVIII вв. Приведено описание малоизвестных памяток истории языка, проанализировано соотношение традиционных и новаторских черт. Уточнены научные положения о времени и тенденциях формирования фонетических норм современного украинского литературного языка.

Розглянуто питання, пов'язані з організацією, інструментарієм та складом полкової музики Лівобережного козацтва в Україні другої половини ХVІІ - 80-х рр. ХVІІІ ст.

Рассмотрены вопросы, связанные с организацией, инструментарием и составом полковой музыки Левобережного козацтва в Украине второй половины ХVІІ - 80-х гг. ХVIIІ ст.

In given article the questions connected to the organization, toolkit and structure shelfs music Left-bank cossack in Ukraine second half XV ІІ - 80-s years are considered ХVIIІ c.

Розглянуто питання, пов'язані зі службовою діяльністю та репертуаром полкової музики Лівобережного козацтва в Україні другої половини ХVII - 80-х років ХVIII ст.

Рассмотрены вопросы, связанные со служебной деятельностью и репертуаром полковой музыки Левобережного казачества в Украине второй половины ХVII - 80-х годов ХVIII вв.

The questions related to duty activity and repertoire of regimental music of Left-bank the cossacks in Ukraine of the second half ХVII are examined in the given article - 80th years ХVIII of age.

Монографія присвячена дослідженню стосунків українського козацтва з Доном ХVI - середини ХVII ст. З`ясовується роль українських козаків у генезі донської козаччини, підвалини, сутність, перебіг взаємин українського та донського козацтв, вплив утвореної вісі Дніпро-Дон на поступ українського козацтва, козацько-польські стосунки, геополітичну поставу України, міжнародні відносини на цивілізаційному перехресті між Сходом і Заходом.

Досліджено концептосферу сакрального, розвиток якої в українському культурно-мовному просторі XVII - XX ст. дозволяють констатувати поетичні тексти І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича. З використанням комплексного підходу, який базується на теоретичних положеннях і методологічних принципах когнітивної лінгвістики, ефективних методик і прийомів концептуального аналізу, розглянуто сакральні концепти. Висвітлено актуальні проблеми лінгвістичного вивчення концептуальної та мовної картини світу. Проаналізовано різні визначення концепту. Обгрунтовано доцільність застосування термінів "мовно-концептуальна картина світу", "концептосфера сакрального", "концепт-образ". Запропоновано метод семантико-аксіологічного поля, що дозволило здійснити адекватне моделювання ядерних сакральних концептів "Бог", "Богородиця" та "чорт", на аксіологічні параметри яких суттєво впливає конотація. Системно описано їх змістову структуру на базі певного лексикографічного та текстового матеріалу, виявлено характерні особливості концептуалізації власне сакрального та хтонічного у творчості І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича та відповідну специфіку їх авторських міфопоетичних картин світу. Проведено діахронічне зіставлення змістової структури досліджених концептів-образів, що дозволило з'ясувати особливості мовної об'єктивації цих концептуальних величин в різні культурно-історичні епохи. З'ясовано виникнення в українській поетичнй мові нових тенденцій у реалізації сакрального на фоні збереження традиційно усталених засобів його вербалізації.

У контексті загальнотеоретичних проблем когнітивної лінгвістики розглянуто концептосферу сакрального. Запропоновано новий підхід до опису сакральних концептів, що базується на застосуванні методу семантико-аксіологічного поля. Проаналізовано поетичні тексти барокових письменників І. Величковського та Г. Сковороди, творчість яких репрезентує українську мову XVII - XVIII ст. Розкрито особливості вербалізації концептосфери сакрального, досліджено лінгвальну об'єктивацію змістової структури сакральних концептів "Бог", "Богородиця", "Святість", визначено специфіку концептуалізації сакрально-хтонічного.

В контектсе общетеоретических проблем когнитивной лингвистики рассмотрена концептосфера сакрального. Обоснован новый подход к описанию сакральных концептов, базирующийся на использовании метода семантико-аксиологического поля. Проанализированы тексты барокковых писателей И. Величковского и Г. Сковороды, в творчестве которых представлена языковая ситуация в Украине XVII - XVIII ст. Раскрыты особенности вербализации концептосферы сакрального, исследована лингвальная объективация содержания структуры сакральных концептов "Бог", "Богородица", "Святость", определена специфика концептуализации сакрально-хтонического.

Подано репродукції західноєвропейських середньовічних карт із зображенням території України, що були видані від кінця XV до середини XVII ст. та зберігаються у фондах знаних львівських бібліотек - Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка.