Проведено історико-релігієзнавче дослідження та показано особливості функціонування як традиційних конфесій (Руська Православна Церква, Українська Греко-Католицька Церква, Римо-Католицька Церква, іудаїзм, старообрядництво), так і конфесій нетрадиційних (євангельських християн-баптистів, християн віри євангельської (п'ятидесятників), назарян, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови) в Чернівецькій області впродовж 1944 - 1985 рр. Зазначено, що релігійне життя в Чернівецькій області в ці десятиліття характеризувалося певними особливостями та відрізнялося від релігійного життя в інших регіонах СРСР. Цє обумовлювалося різними чинниками, зокрема прикордонним положенням області. Важлива роль у релігійному житті краю належала чинникам соціальним. Чернівецька область була переважно аграрним регіоном, де лише в післявоєнну добу утвердилася колгоспна система. Підкреслено. що доходи значної частини селян залежали не від роботи в колгоспах, а доходів від присадибних ділянок. Це робило буковинських селян відносно незалежними від органів влади й обумовлювало те, що вони погано піддавалися владному атеїстичному тиску. Визначено, що немалу роль у релігійному житті Чернівецької області відіграла й та історична обставина, що цей край відносно пізно ввійшов до складу СРСР. Попри переслідування віруючих і маргіналізацію окремих конфесій, Чернівецька область за радянських часів, як і в довоєнний період, залишалася поліконфесійним регіоном. Зазначено, що продовжували функціонувати Руська Православна й Римо-Католицька Церкви, іудаїзм, старообрядництво, євангельські християни-баптисти, християн віри євангельської (п'ятидесятники), адвентисти сьомого дня, свідки Єгови. Встановлено, що окрім цих звичних для інших регіонів України конфесій, діяли "екзотичні" течії осташів і назарян.

Цє перша в українському літературознавстві спроба комплексного аналізу жанрово-структурних особливостей та стильових домінант творів Ю. Гудзя в контексті розвитку літературного процесу кінця XX - початку XXI ст. Вперше у світлі поетики трансавангарду здійснено спробу системного декодування багатозначної образної та текстової структури експериментальної прози та поезії Ю. Гудзя; уведено в літературний обіг архівні матеріали, листування, що зберігаються у фонді Житомирського обласного літературного музею. Рукописні записи розшифровано та залучено до додатків дисертації. Подальшого розвитку набуло вивчення індивідуальних рис поетики та філософської наповненості художніх творів письменника. Результати дослідження поглиблюють і уточнюють наукову рецепцію української поезії та прози кінця XX - початку XXI ст., дають можливість висвітлити у подальших історико- та теоретико-літературних студіях нові грані їх функціонування, зокрема формування сучасних методів вивчення та прочитання творчості Ю. Гудзя.

На підставі системного підходу досліджено особливості та специфіку формування зовнішньополітичної стратегії країн Центральної Європи (ЦЄ) за умов геополітичних змін на європейському континенті. Встановлено вплив євроінтеграційного курсу на глибину суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій у країнах ЦЄ. Показано взаємозалежність зовнішньополітичної стратегії та трансформаційних процесів у країнах ЦЄ від східної політики Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано розвиток європейських інтеграційних процесів за умов посилення світової глобалізації, встановлено значення революційних змін 1989 - 1990 рр. у країнах ЦЄ та розглянуто шляхи розв'язання пролеми блокового протистояння для подальшого розвитку держав Центральної Європи та усього континенту. Досліджено урядові програми розвитку країн ЦЄ, спрямовані на реалізацію євроінтеграційної стратегії на шляху набуття повноправного членства в ЄС. Розкрито особливості переговорного процесу та виділено основні етапи розвитку відносин між країнами-кандидатами ЦЄ та ЄС. Висвітлено проблеми реалізації пріоритетних форм їх співробітництва, визначено місце та роль програм допомоги в інтеграції країн ЦЄ до ЄС.

Обгрунтовано теоретичні передумови становлення інноваційних систем (ІС) в Україні та країнах Центральної Європи (ЦЄ) з трансформаційною економікою. Розкрито закономірності розвитку інноваційних процесів (ІП) за умов прискореної інтеграції даних держав до Європейського Союзу. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку національних інноваційних систем (НІС) держав з трансформаційною економікою, охарактеризовано наукову, виробничу й інфраструктурну складові НІС, визначено перспективні учасники НІС у країнах ЦЄ й Україні. Розкрито місце та роль держави у формуванні ІС, оцінено ефективність політики державних органів щодо їх розвитку. Проаналізовано актуальні проблеми становлення НІС у державах ЦЄ й Україні. Розроблено рекомендації щодо удосконалення системи державного регулювання розвитку інноваційної діяльності на системній основі.