Розроблено комплексний підхід до цілеспрямованої трансформації карбофункціоналізованих угруповань у положенні 4 піразольного ядра з метою конструювання біологічно активних ациклічних і гетероциклічних ансамблів і конденсованих систем. Запропоновано методологію синтетичного застосування 4-формілпіразолів і продуктів їх конденсації з рядом N- та C-нуклеофілів для побудови складних і перспективних біологічно активних молекул: піразоло[3,4-d]піридазинів, первинних, вторинних, третинних 4-піразолілметиламінів, 4-піразолілтіазолідин-4-онів, піразоліл-4-амінометилфосфонових кислот, піроло[2,3-d]піразолів, 5-[піразол-4-іл]-2-піразолінів, 4-(5-ізолксазоліл)піразолів, (піразол-4-іл)3,4-дигідропіримідин-2-онів(тіонів). Оптимізовано відомі та розроблено альтернативні високопродуктивні методи одержання 4-піразолкарбонових, піразол-4-оцтових, 3-(піразол-4-іл)пропенових, 2-(бензоїламіно)-3-піразол-4-ілпропанових, 2-аміно-3-(піразол-4-іл)пропанових кислот і вивчено їх хімічні властивості та напрямки синтетичного застосування. Встановлено, що піразол-4-карбонові кислоти та 4-амінометилпіразоли є зручними базовими системами для одержання високореакційних електрофільних реагентів: 4-ізоціанатопіразолів, 4-ізоціанатометилпіразолів, 4-карбонілізотіоціанатопіразолів, 4-ізотіоціанатометилпіразолів. Систематично досліджено поведінку одержаних електрофілів відносно типових нуклеофільних реагентів.

Розроблено ефективний підхід до важкодоступних високореакційних 4-хлорометилпіразолів, на основі яких вперше одержано синтетично перспективні реагенти: 4-піразолілметилтрифенілфосфонієві солі, -тіоли, -тіо(ізотіо)ціанати, -азиди, -іміди, -ізоціанати, -ціаніди. Запропоновано нову методологію синтезу біологічно активних 4,5-дигідро-2Н-піразоло[4,3-c]хінолінів, яка грунтується на внутрішньомолекулярному арилюванні N-алкіл[3-(2-хлорфеніл)-4-піразоліл]метиламінів.

Розглянуто фотохімічні методи окиснення ціанід-іонів за присутності каталізаторів на базі напівпровідників. Показано переваги фотокаталітичних методів окиснення у порівнянні з традиційними. Обговорено природу каталітичної активності напівпровідників у даній реакції та її механізм. Представлено деякі фотокаталітичні технології обробки стічних вод, які містять вільні та комплексні ціаніди.

Розглянуто особливості механізму утворення азотвмісних сполук у доменній печі. На відміну від відомих досліджень показано, що азотвмісні сполуки (аміак, ціаніди, родоніди, ціаністий водень) утворюються під час подальшого піролізу коксу з виділенням аміаку та метану, а також формуванням ціанідів за рахунок вуглецю коксу та лужних металів.

Досліджено особливості електрохімічного методу очищення стічних вод від таких забруднювачів, як роданіти, ціаніди, нафтопродукти. Експериментально визначено енерговитрати на проведення процесу та ефективність очищення від домішок в проточному реакторів, в якому поперек течії розчину розташовано сітчасті електроди з нержавіючої сталі.

Изучены особенности электрохимического метода очистки сточных вод от таких загрязнителей, как роданиды, цианиды, нефтепродукты. Экспериментально определены энергозатраты на проведение процесса и эффективность очистки от примесей в проточном реакторе,секционированном сетчатыми электродами из нержавеющей стали.

Characteristic properties of the electrochemical purification method of waste waters from such impurities as rhodanides, cyanides, and oil products have been studied. Power consumption for the efficient purification from admixtures in a flow reactor sectioned by stainless steel gauze electrodes have been experimentally determined.

Досліджено процеси термолізу <$E roman {LnH[W(CN) sub 8 ]}~cdot~n {roman H sub 2 O}>, де Ln - Y, La - Lu, крім Pr, Pm; n = 4 - 6. Встановлено, що термічна дисоціація сполук відбувається в чотири стадії: дегідратація комплексів, яка проходить у дві стадії, що вказує на кристалогідратну та конституційну природу молекул води (50 - 200 <$E symbol Р>С); відновлення центрального атома W (IV) до W (II), яке супроводжується виділенням диціану (320 - 500 <$E symbol Р>С); розклад проміжної сполуки LnH[W(CN)6] на прості ціаніди (430 - 650 <$E symbol Р>С); розклад бінарних ціанідів з утворенням W2C, LnC2, LnN і С (650 - 800 <$E symbol Р>С).

Досліджено вплив міліметрового електромагнітного випромінення (ЕМВ) малої інтенсивності на суспензію бактерій у розчинах ціанідного комплексу срібла. Вивчено АТФазну активність мембранних фракцій, мембранний потенціал, ефективність руйнування ціанідних комплексів металів. Експериментальні дані порівняно з теоретичними розрахунками з точки зору гіпотези про те, що центром сприйняття ЕМВ є молекулярний нанокомплекс, розташований у мембрані бактерій, на якому відбувається реакція окиснення-відновлення з переносом електронів. Дія зовнішнього електромагнітного поля призводить до стимулювання або навіть до відновлення роботи ланцюга переносу електронів.