Оптимізовано параметри вилучення антоціанів зі свіжих плодів бузини чорної (Sambucus nigra L.) та калини звичайної (Viburnum opulus L.). За розробленими умовами екстракції отримано збільшення виходу суми антоціанів (у перерахунку на ціанідин-3-глюкозид) зі свіжих плодів бузини чорної та калини звичайної на 36 % і 38 % відповідно.

Оптимизированы параметры извлечения антоцианов из свежих плодов бузины черной (Sambucus nigra L.) и калины обыкновенной (Viburnum opulus L.). По разработанным условиям экстракции получено увеличение выхода суммы антоцианов (в пересчете на цианидин-3-глюкозид) из свежих плодов бузины черной и калины обыкновенной на 36 % и 38 % соответственно.

Розроблено методики якісного аналізу та кількісного визначення антоціанів у свіжіх плодах калини звичайної (Viburnum opulus L.). З використанням тонкошарової хроматографії у свіжіх плодах калини звичайної ідентифікований ціанідин-3-глюкозид. Методом прямої спектрофотометрії визначено кількісний вміст суми антоціанів у перерахунку на ціанідин-3-глюкозид. Вміст суми антоціанів у досліджуваній сировині становить 0,13 %.

Разработаны методики качественного анализа и количественного определения антоцианов в свежих плодах калины обыкновенной (Viburnum opulus L.). С использованием тонкослойной хроматографии в свежих плодах калины обыкновенной идентифицирован цианидин-3-глюкозид. Методом прямой спектрофотометрии определено количественное содержание суммы антоцианов в пересчете на цианидин-3-глюкозид. Содержание суммы антоцианов в исследуемом сырье составляет 0,13 %.

Викладено результати досліджень стабільності рослин in vitro і гормональної регуляції морфогенетичних реакцій та синтезу антоціанів у калусній культурі селекційних сортів винограду з забарвленою ягодою, близьких за походженням: Антей Магарацький, Рубіновий Магарача, Гранатовий Магарача та сорт Рубін Голодриги, а також їх батьківські форми: сорт Сапераві та Каберне Совіньйон. Визначено, що аналіз результатів виявив специфічність генотипів винограду за інтенсивністю ризогенезу під впливом однакових концентрацій НОК, БАП, 2,4-Д. Проаналізовано, що підбір оптимального співвідношення регуляторів росту у живильному середовищі, що містило 2 мг/л НОК і 3 мг/л БАП дозволив диференціювати за умов in vitro сорти за потужністю кореневої системи. Виділено середовище за інтенсивним приростом калусної маси й накопиченням антоціанів, що містить 2 мг/л НОК і 2 мг/л БАП. Хроматографічний аналіз екстрактів калусів сортів винограду виявив 8 основних піків, 4 з яких ідентифіковано як моноглікозиди. Установлено, що в ягодах найбільш інтенсивно накопичувався мальвідин-3-О-глікозид, а в культурі проліфіруючих клітин - ціанідин- і пеонідин-3-О-глікозиди. Визначено, що культура клітин сорту Гранатовий Магарача виділена як найбільш перспективна для індукції біосинтезу й акумуляції антоціанів. Сорти були генотиповано й ідентифіковано за ядерними і хлоропластними мікросателітними локусами. Встановлено, що одержані профілі унікальні для кожного сорту. Виявлено ідентичність рослин після їх тривалого культивування in vitro вихідними генотипами in situ за мікросателітними локусами.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П26-31

Рубрики:

Виноградарство

Шифр НБУВ: РА366833 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив ацетохлору на нагромадження фенольних сполук у проростках кукурудзи за інгібування їх росту. Показано, що підвищення антоціанової пігментації кореня є захисною реакцією рослин на дію препарату. Виявлено ефект взаємодії ціанідину з ацетохлором in vivo та в модельному експерименті in vitro. Зв'язок між показниками росту, нагромадженням фенольних сполук і дозою гербіциду проілюстровано рівняннями регресії.

Досліджували зв'язування ціанідину з іонами свинцю in vitro та in vivo в коренях проростків кукурудзи. Встановлено спектральні характеристики для ідентифікації пігменту, зв'язаного з металом. Показано, що взаємодія ендогенного хелатора з іонами свинцю в тканині кореня має оборотний характер з можливістю повторного зв'язування після регенерації неасоційованого ціанідину.

Установлено ефект зв'язування в розчині ціанідину з іонами різних металів у катіонній і аніонній формах за параметрами диференціальних спектрів. Використовуючи спектроскопію відбиття, визначено критерії для твердофазної ідентифікації пігменту, асоційованого з металом.

Виявлено здатність ціанідину до зв'язування іонів різних металів у коренях проростків кукурудзи, грунтуючись на даних спектрів відбиття та колориметрії. Установлено спектральні критерії асоціації пігменту з металами in vivo.

Вивчено вплив іонів кадмію на накопичення фенольних сполук у проростках кукурудзи. Показано, що підвищення вмісту розчинних фенольних метаболітів у коренях пов'язано з токсичним ефектом металу. Встановлено зростання накопичення в поверхневих тканинах кореня ціанідину, хромофорна система якого модифікована внаслідок зв'язування з іонами кадмію.