Здійснено спробу дослідити теорію Фукуями крізь призму філософської антропології та піддати аналізу людське прагнення до визнання у контексті Світової Історії Фукуями. Автор повертається до гегелівського нематеріалістичного погляду на історію, заснованого на боротьбі за визнання. Саме прагнення до визнання з боку інших людей Фукуяма розглядає як двигун історії та причини тиранії, конфліктів і війн. Але разом з тим воно ж постає як психологічний фундамент багатьох чеснот - духу громадянськості, хоробрості та справедливості. Протягом майже всієї історії людства прагнення до визнання не реалізовувалося. На думку Фукуями, лише сучасна ліберальна демократія надає універсальне визнання всім людям, гарантуючи їм права і захищаючи ці права. Концепція Фукуями важлива і цікава тим, що привертає увагу до ціннісної сфери людини, яка суттєво впливає на формування структури особистості. На відміну від традиційного лібералізму, що ставив на чільне місце матеріалізм і справедливість, американський дослідник основним компонентом соціальних трансформацій вважає боротьбу за визнання, духовний пошук людської гідності та рівності/переваги. Саме людина виступає як центральна точка цивілізаційного простору, одночасно його творець і творіння. З плином часу концепція Фукуями зазнала суттєвих змін. Сучасна цивілізація зіткнулася з гострою проблемою зростаючої нерівності, серйозною фінансовою кризою, політичним хаосом і гострими військовими конфліктами, проблемою мігрантів та біженців. Однак і досі у сфері ідей ліберальна демократія не має реальних конкурентів.

Розглянуто методику розробки апаратного забезпечення. В її основі лежить чільне місце прагматики у розробці апаратного забезпечення через її вплив на інструментарій, що використовується у процесі розробки. Пояснено основи прагматикозалежного підходу та запропоновано рішення для автоматичного переходу від семантичного запису вирішення задачі до конкретного синтаксису та описано реалізацію. Запропонована методика розробки має такі переваги як: збереження інвестицій, продукування коректного рішення та, звичайно, підтримка процесу розробки, що призводить до оптимальних рішень. Запропонований підхід застосовано до конструювання апаратного забезпечення, що надало можливість збільшити відношення швидкість роботи/площа кристала. Реалізація адаптивного середовища розробки, створена як доказ концепції, доводить можливість нівелювати різницю між апаратним та програмним забезпеченням через компіляцію семантичного опису рішення задачі в мову асемблера або Verilog. Але безпосередньо це середовище адаптивної розробки є ще не достатньо якісним для використання на виробництві, його варто значно покращити.

Чільне місце серед гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції посідають нормативно-правові гарантії. Провідне місце в системі даного виду гарантій належить нормам Конституції України та конституційним законам.

Розглянуто науково-педагогічну спадщину С. А. Ананьїна. Проаналізовано здобутки вченого. Охарактеризовано його оригінальні ідеї трудового навчання. Підкреслено, що у багатьох працях вченого чільне місце відведено трудовому навчанню як чиннику економічного розвитку країни й ефективному засобу формування людини. Засвідчено, що С. А. Ананьїн вивчив не тільки зміст терміна «трудове виховання», а й проаналізував його історичний аспект. Наведено класифікацію напрямів у трудовій педагогіці до 1920-х рр.

Рассмотрено научно-педагогическое наследие С. А. Ананьина. Проанализированы достижения ученого. Охарактеризованы его оригинальные идеи трудового обучения. Подчеркнуто, что во многих работах ученого важное место отведено трудовому обучению как фактору экономического развития страны и эффективному средству формирования человека. Показано, что С. А. Ананьин изучил не только содержание термина «трудовое воспитание», но и проанализировал его исторический аспект. Дана классификация направлений в трудовой педагогике до 1920-х гг.

Reviewed scientific and pedagogical heritage S. Ananyin. Analyzed achieve scientist. It revealed some original ideas of labor training . Pointed out that in many studies scholar important place is given to labor education as a factor in economic development and effective means of human formation. Testified that S. Anan'in studied not only the content of the term "labor education", but also analyzed its historical aspect. Classification given directions in labor pedagogy to the 20s of the XX century.

Вміщено статті про істориків, архівістів, представників української культури і науки, громадських і державних діячив ХІХ ст. - 1930-х рр. (Д.І.Багалія, М.М.Бужинського, М.П.Василенка, Ф.А.Герасименка, В.Ф.Домбровського, П.Я.Дорошенка, Ф.І.Леонтовича, І.І.Огієнка, Д.І.Яворницького та інших), чільне місце у діяльності яких належало архівній справі та архівознавству. Основну увагу приділено практичним архівним питанням та теоретичним архівознавчим аспектам, пов'язаним із збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, заснуванням архівів як установ та налагодженням наукового використання архівної інформації для дослідження історичного минулого України.

Розглянуто шляхи оптимізації системи державного управління й органів місцевого самоврядування. Чільне місце відведено обгрунтуванню можливих напрямів збалансування процесів децентралізації та централізації, зміцненню їх політико-правових засад у структурній організації суб'єктів державного управління й у реформуванні механізмів публічного управління.

Як відомо, перебіг системного червоного вовчака (СЧВ) часто супроводжується синтропічними ураженнями серцево-судинної системи, чільне місце серед яких посідає артеріальна гіпертензія. Як важливий чинник ризику виникнення й наростання важкості синтропічних серцево-судинних ускладнень у хворих на СЧВ, особливо в активній фазі, вона часто погіршує якість їх життя, а деколи стає основною причиною смерті. Визначено залежність показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) від активності патологічного процесу у хворих на системний червоний вовчак. У рандомізований спосіб обстежено 83 хворих (71 жінка та 12 чоловіків) віком від 17 до 68 років з діагнозом СЧВ, яких згодом за активністю патологічного процесу на час ДМАТ стратифіковано на три групи: з активністю I ступеня (25 жінок і 5 чоловіків, середній вік 42,9 +- 2,1 року), II ступеня (33 жінки та 6 чоловіків, середній вік 37,9 +- 1,8 року), III ступеня (13 жінок та 1 чоловік, середній вік 37,9 +- 1,8 року). Контрольну групу склали 35 практично здорових осіб аналогічних статі й віку. ДМАТ проводили за допомогою апарата ABPM-04 (фірма Meditech, Угорщина), монітор активувався кожних 15 хв у денний час (з 06-00 по 21-59 год.) та кожних 30 хв у нічний час (з 22-00 по 05-59 год). Порівнювали показники ДМАТ у хворих із різними ступенями активності СЧВ між собою: хворих із I ступенем активності СЧВ порівнювали з хворими із II - III ступенями, а також хворих із II ступенем із хворими з III ступенем. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері в програмі Microsoft Excel з використанням описової статистики й t-критерію Стьюдента для порівняння вибірок з нормальним розподілом. Порівнюючи показники АТ упродовж доби у хворих на СВЧ усіх груп між собою, констатували наявність достовірного зростання АТ з підвищенням ступеня активності СЧВ майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками зі зміною фізіологічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищував допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ впродовж доби зберігаються й за результатами їх оцінювання в нічний і денний час. Із наростанням ступеня активності СЧВ всі шість показників, які характеризують індекс часу упродовж як активного, так і пасивного періодів, закономірно підвищуються і найвиразніше прямо пропорційна залежність між наростанням важкості хвороби і величиною досліджених показників виявляється у хворих третьої групи порівняно з другою та особливо першою групою хворих. Висновки: у хворих на СЧВ показники ДМАТ залежать від активності патологічного процесу - із підвищенням його ступеня АТ достовірно зростає майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками, зі зміною фізіологічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищує допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ упродовж доби зберігаються і за результатами їх оцінювання в нічний і денний час.

Розглянуто фундаментальні засади управління персоналом, що посідає чільне місце у системі підготовки економістів нового покоління, спільно з іншими економічними дисциплінами формує нове економічне мислення майбутніх фахівців. Розкрито суттєві аспекти управління персоналом: методологію, систему, стратегічне управління персоналом. Подано інформацію про планування роботи з персоналом, управління розвитком та поведінкою персоналу організації й оцінювання результатів його діяльності.

Розглянуто ярмарково-виставкову діяльність суб'єктів господарювання, що займає чільне місце в економіці країн. Зокрема, в деяких країнах вона розглядається як окрема галузь економіки. Так, в Німеччині відбуається приблизно дві третини всіх проведених світових галузевих виставок (28 % всієї виставкової площі світу). Виставкова діяльність в Україні має початковий і, переважно, регіональний і місцевий характер, з незначним залученням іноземних учасників. Проаналізовано теоретичні основи виставкової діяльності, технологію проведення та внутрішню структуру виставок, організацію роботи виставкового персоналу та підсумовано діяльність цих заходів.

Досліджено внутрішні та зовнішні потенційні джерела інвестування в агропромисловому виробництві Полтавщини. Чільне місце відведено аналізу причин, що гальмують процес перетворення внутрішніх потенційних джерел інвестування на реальні.

Розглянуто сучасні тенденції модернізації освіти м. Житомира, коли управління школою стає професійною діяльністю, зміст якої виходить за межі педагогіки. Окреслено пріоритети освітньої політики міста, визначені Програмою розвитку освіти м. Житомир на 2006 - 2010 рр. Розкрито складові діяльності управління освіти, серед яких чільне місце відведено моніторингу, результати якого дозволяють робити процес управління діагностично-прогностичним. Зосереджено увагу на результатах міського конкурсу "Навчальний заклад року".

У підручнику з позицій новітніх знань і передового досвіду діяльності правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, відображено сучасний стан криміналістики та показані шляхи її розвитку. Викладено теоретичні та методологічні засади криміналістики, детально розглянуто систему засобів і методів криміналістичної техніки, зокрема, судова фотографія, кінематографія, відеозапис, криміналістична трасологія, дослідження зброї і слідів її застосування (судова балістика), почеркознавство та ін. Чільне місце посідає криміналістична тактика (у т.ч. організація та планування розслідування, слідчі дії, судова експертологія) і методика розслідування. Наводяться загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів (проти життя, здоров'я, волі і гідності особи; злочини в сфері економіки; проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров'я; злочини в галузі інформаційних технологій). Це перший підручник з криміналістики, який написаний з урахуванням положень Конституції України (1996 р.), матеріалів слідчої, експертної та судової практики періоду реформ в Україні.

Завдання вищої медичної школи - навчити вчитися, працювати, співіснувати й жити. Важливого значення у цьому процесі набуває формування у студентів позитивної мотивації до майбутньої професії, а отже, до навчально-пізнавальної діяльності, пов'язаної з цією професією, упродовж усього життя. Мета роботи - виявивши мотиваційні складові фахової підготовки майбутніх лікарів, з'ясувати особливості впливу мотивації на якість навчання студентів і визначити можливості підвищення мотивації студентів до навчання. Проведено дослідження із застосуванням таких методів: спостереження, бесіди, анонімного анкетування 195 студентів-медиків 4 курсу з використанням анкети "Мотиваційний критерій здобуття професійної компетентності". Під час формування мотивації чільне місце посідають пошук і відбір пріоритетних мотивів, визначення оптимальної структури зовнішньої та внутрішньої мотиваційної сфери. Незаперечною є необхідність підвищувати мотивацію педагогічної діяльності викладача активацією внутрішньо орієнтованих мотивів, в основі яких лежить власна зацікавленість педагога предметом викладання, та зовнішньо орієнтованих мотивів, зосереджених на отриманні результату поза межами педагогічної діяльності (винагороди, уникнення санкцій тощо). Висновки: співпраця викладача і студента в аудиторній та позааудиторній роботі, високий фаховий рівень викладання з використанням інноваційних методів навчання становить резерв для підвищення мотивації студентів до навчання.

Конкретизовано систему міжпредметних зв'язків і описано комплекс вправ, які дозволяють під час експериментально-дослідного навчання оптимізувати роботу з національно-прецедентними текстами (НТП). Зазначено, що незважаючи на широке обговорення в методичній літературі роботи з текстом та аналізу комунікативних ситуацій, поза увагою методистів залишилися НПТ. Описано два етапи експерименту - мотиваційно-збагачувальний, на якому чільне місце посідали вправи на спостереження й аналіз НПТ, та комунікативно-креативний, мета якого полягала в ознайомленні студентів експериментальної групи з поняттям УНТПФ і на цій підставі забезпечувалося формування дискурсних умінь. Зроблено висновки, що дискурс виступатиме одиницею навчання, а система міжпредметних зв'язків - основною педагогічною умовою, яка забезпечує двобічний зв'язок між змістовим наповненням навчального матеріалу, розвитком і вдосконаленням дискурсних умінь як у рецептивних, так і продуктивних видах мовленнєвої діяльності на широкій базі навчальних дисциплін.

Конкретизирована система межпредметных связей и описан комплекс упражнений, которые позволили во время экспериментально-исследовательского обучения оптимизировать работу с национально-прецедентными текстами (НТП). Указано, что несмотря на широкое обсуждение в методической литературе работы с текстом и анализа коммуникативных ситуаций, без внимания методистов остались НПТ. Описаны два этапа эксперимента - мотивационно-обогатительный, на котором главное место занимали упражнения на наблюдение и анализ НПТ, и коммуникативно-креативный, цель которого заключалась в ознакомлении студентов экспериментальной группы с понятием "НТП" и на этом основании обеспечивалось формирование дискурсных умений. Сделаны выводы, что дискурс будет выступать единицей обучения, а система межпредметных связей - основным педагогическим условием, которое обеспечивает двустороннюю связь между смысловым наполнением учебного материала, развитием и совершенствованием дискурсные умений как в рецептивных, так и продуктивных видах речевой дeятельности на широкой базе учебных дисциплин.

Specified the system of inter-subject relationship and described a set of exercises that allowed during the pilot research study to optimize the work with the national-precedential texts (NTP). It is pointed out that despite the extensive discussion in the methodological literature, working with text and analysis of communicative situations, without attention Methodists remained NTP. We describe two phases of the experiment - motivational-enrichment, which is dominated by the exercise of observation and analysis of the NTP, and communicative and creative, whose objective was to familiarize the students of experimental group with the term "NTP" and on this basis to provide formation of discursive skills. It is concluded that the discourse will be theunit of instruction, and the system of inter-subject relationships - the basic educational requirement, which provides two-way communication between the semantic filling teaching material development and improvement of discursive skills in receptive and productive forms of speech activities a broad base of disciplines.

Досліджено формування префіксальних ономасіологічних категорій упродовж всієї письмово зафіксованої історії розвитку англійської мови. На основі аналізу понад 11 тис. префіксальних похідних, зафіксованих у лексикографічних джерелах давньоанглійського, середньоанглійського, ранньоновоанглійського та новоанглійського періодів розвитку англійської мови. Виявлено й описано дериваційно-ономасоологічну специфіку номінативної діяльності носіїв англійської мови на різних етапах її історичного розвитку. Встановлено структурно-семантичні моделі даних категорій, визначено градацію їх продуктивності. Чільне місце у дослідженні відведено вивченню місця та ролі як дієслівних, так і іменникових твірних основ, а всередині них і відповідних лексико-семантичних груп, що виступають головними компонентами префіксальних структурно-семантичних моделей в історичному ракурсі.

Доведено, що проблема життя та смерті посідала чільне місце в українській думці XI - XV ст. Проаналізовано специфіку проблеми в межах релігієзнавчих студій. Досліджено періоди формування, становлення та розвитку проблеми духовності тогочасного східнослов'янського населення. Обгрунтовано положення, що в українській духовній традиції раннього періоду панувала богословська інтерпретація досліджуваної проблеми. Теоретичний аналіз проблеми життя та смерті в українській думці даного періоду засвідчив своєрідність її становлення та розвитку в тісному взаємозв'язку з соціально-політичними та історичними детермінантами. Зазначено, що розуміння та висвітлення даної проблеми зазнало впливу соціально-історичних реалій тих часів.

Запропоновано «Педагогічну концепцію людини», як методологічний орієнтир для природовідповідної та особистісно-орієнтованої освіти. Обґрунтовано, що затребуваність Концепції вчителями, а саме - реальне упровадження її в шкільний навчально-виховний процес, спричинить радикальні зміни у педагогічній практиці. Проаналізовано закономірності цілісного розвитку людини, що розвивається – дитини, його засад, серед яких чільне місце посідає науково обгрунтовна педагогічна концепція людини. З’ясовано, як повинен діяти педагог, аби якнайкраще розвивати школяра у процесі своєї діяльності, як необхідно йому діяти, щоб не зменшувати унікальність індивіда, індивідуальність школяра. Розкрито незамінну роль для здійснення природовідповідної діяльності вчителя авторської педагогічної концепції людини.

Предложена «Педагогическая концепция человека» как методологический ориентир для природно-соответствующего и личностно-ориентированного образования. Обосновано, что востребованность Концепции учителями, а именно реальное внедрение ее в школьный учебно-воспитательный процесс, повлечет радикальные изменения в педагогической практике. Проанализированы закономерности целостного развития человека, его принципов, среди которых главное место занимает научно обоснованная педагогическая концепция человека. Выяснено, как должен действовать педагог, чтобы лучше развивать школьника в процессе своей деятельности, как необходимо ему действовать, чтобы не уменьшать уникальность индивида, индивидуальность школьника. Раскрыта незаменимая роль для осуществления природно-соответствующей деятельности учителя авторской педагогической концепции человека.

Asking "Pedagogical concept of man" as a methodological guideline for appropriate and natural personality – oriented education. It is proved that the demand for teachers Concepts, namely its actual implementation in school education process, will result in a radical change in teaching practice . Analyzed patterns of holistic human development , developing – the child, his principles, among which is dominated by scientifically based pedagogical concept of human rights. It was found to act as a teacher to develop better student in the course of business, as it is necessary to act to reduce the uniqueness of the individual student individuality. Discloses an indispensable role for the implementation of relevant activities of natural teacher pedagogical concept of author rights.

Проаналізовано соціально-політичні, соціокультурні, науково-організаційні та концептуальні аспекти історії історичної науки УСРР 1920-х рр., боротьбу радянської та цивілізованої схем розвитку науки. Використаний міждисциплінарний підхід дозволив реконструювати механізм взаємодії у системі "наука - суспільство" та функціонування української історичної науки за умов перехідного суспільства, політичного плюралізму, національно-культурного відродження, подолання методологічної кризи й альтернативності історичного знання. На підставі широкого комплексу архівних і опублікованих джерел проаналізовано політичні та соціокультурні умови еволюції історичного знання, складання радянського механізму керівництва історичними дослідженнями, характер і наслідки взаємодії вченого-історика та суспільства, подано соціокультурну характеристику соціуму дослідників. Значну увагу приділено висвітленню науково-організаційної системи - закладів історичного профілю ВУАН, особливостям організації досліджень науково-дослідних кафедр і марксистськими установами, специфіці діяльності наукових товариств, характеристиці структури дослідницького потенціалу як цілісної системи. Чільне місце відведено вивченню шляхів оновлення методології історичного знання, формуванню національно-державницької течії, становленню та діяльності наукових історичних шкіл.

Проаналізовано педагогічні праці "Думки про виховання" Д.Локка і "Досліди" М.Монтеня, що акумулюють деякі сучасні ідеї визначення цілей і завдань виховання. Підкреслено, що у сучасному суспільстві, де духовний компонент не займає чільне місце, морально-гуманістична педагогіка зазначених філософів є дуже актуальною.

Розглянуто один з напрямків наукової діяльності визначного українського фізика, електроніка, перекладача Біблії, публіциста та громадсько-політичного діяча професора Івана Пулюя (1845 - 1918 рр.), а саме, його внесок у становлення фізики катодного та X-проміння. Використано документальну базу, зокрема, невідомі раніше архівні матеріали. Відзначено недостатність висвітлення у світовій літературі досягнень І. Пулюя, хоча завдяки отриманим науковим результатам ім'я дослідника повинно займати чільне місце серед провідних фізиків світу. Критично проаналізовано різні версії щодо Пулюєвого пріоритету в самому відкритті X-променів.