Проведено системне дослідження західноукраїнської й еміграційної прози 1920 - 1930-х років ХХ ст. в аспекті динаміки стильових парадигм та їх детермінованості чільними ідейними спрямуваннями доби. Проаналізовано творчість багатьох західноукраїнських письменників, вилучених раніше з історії української літератури тоталітарним режимом, а також прозову спадщину цілої низки письменників-емігрантів, а саме: В. Картуха, К. Поліщука, Ф. Дудка, Г. Журби, І. Черняви, В. Софроніва-Левицького, Ж. Процишина, Р. Єндика, Д. Віконської. Визначено, що під новим кутом зору знайшли своє прочитання тексти М. Ірчана, С. Тудора, В. Бобинського, І. Керницького. Шляхом аналізу індивідуальних авторських стилів цих творів, співвіднесеності їх ідіостилів із стильовими напрямами з'ясовано, що моделювання індивідуальних стильових стратегій відбувалося на грунті національної традиції художнього слова як втілення пасіонарної енергії, скерованої на утвердження національної самості, та інтенційності до європейської геокультурної орієнтації.

Досліджено західноукраїнську та еміграційну прозу 1920 - 1930 рр. в аспекті динаміки стильових парадигм та їх детермінованості чільними ідейними спрямуваннями доби. Проаналізовано творчість багатьох західноукраїнських письменників, вилучених раніше з історії української літератури тоталітарним режимом, а також прозову спадщину цілого ряду письменників-емігрантів. Шляхом аналізу індивідуальних авторських стилів цих прозаїків, співвіднесеності їх ідіостилів зі стильовими напрямами міжвоєнного двадцятиліття з'ясовано, що моделювання індивідуальних стильових стратегій відбувалося на грунті національної традиції художнього слова як втілення пасіонарної енергії, скерованої на утвердження національної ідентичності й інтенційності до європейської геокультурної орієнтації.

Вивчено одного із найпотужніших козацько-старшинських родів Лівобережної Гетьманщини - Кочубеїв. На основі широкого кола джерел реконструйовано персональний склад роду, простежено початки формування та розростання їх маєткових комплексів, характер господарювання в них. Показано місце Кочубеїв у політичному житті Лівобережної Гетьманщини. Відтворено персональні зв'язки окремих представників роду Кочубеїв з козацько-старшинськими родами та іншими чільними групами суспільства.