Вперше визначено та узагальнено особливості динаміки випадків смерті внаслідок механічних ушкоджень серед населення Харківщини за архівними матеріалами обласного бюро судово-медичної експертизи (ХОБСМЕ) впродовж 2006 - 2009 рр. Показано, що найбільшу кількість загиблих склали чоловіки працездатного віку, що ставить боротьбу з травматизмом в один ряд з іншими найважливішими соціальними проблемами. Розроблено новий комплексний метод для судово-медичної діагностики давності механічних ушкоджень шкіри та м'язів у травмованих людей в межах першої доби. Створено новий спосіб судово-медичної діагностики даних ушкоджень для встановлення давності їх утворення за одночасного їх травмування. Обгрунтовано судово-медичні критерії, за допомогою яких визначається час спричинення механічних ушкоджень шкіри та м'язів. Доведено, що в саркоплазмі міоцитів ушкодженого м'яза протягом першої доби відбувається закономірна зміна оптичної щільності під час гістохімічної ШІК-реакції. Інтенсивність люмінесцентного свічення комплексу антиген + антитіло в ушкодженій дермі під час постановки імуногістохімічної реакції на колаген I типу з люмінесцентною візуалізацією закономірно змінюється протягом доби. Показниками реакції шкіри на травму є зміни інтенсивності свічення колагену I типу в ушкодженій шкірі в порівнянні з неушкодженою, симетричною або прилеглою шкірою. Ці зміни характеризуються індексом співвідношення "ІУ/нУ", який пов'язаний з давністю травми.

Мета дослідження - оцінка ефективності нового комплексного рослинного засобу гранул "ЖКТ-2" за умов експериментального гепатиту, індукованого туберкулостатиками, за даними морфологічного дослідження. Проведено гістологічні дослідження печінки щурів з експериментальним гепатитом, викликаним внутрішньошлунковим введенням туберкулостатиків (ізоніазиду 50 мг/кг, рифампіцину 500 мг/кг та піразинаміду 1500 мг/кг) протягом 14 днів за умов застосування гранул "ЖКТ-2" та препарату порівняння. Зразки печінки фіксували в 10 % розчині формаліну. Одну частину зразків зневоднювали в спиртах зростаючої міцності, заливали в целоїдин-парафін. Одержані з блоків зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Другу частину зразків різали на мікротомі, що заморожує, фарбували Суданом IV для виявлення нейтральних жирів, проводили ШІК-реакцію за Мак-Манусом для виявлення глікогену. Перегляд мікропрепаратів проводили під мікроскопом Мікгов 400 (Австрія). Встановлено, що в щурів з групи контрольної патології після введення туберкулостатиків частина гепатоцитів була мозаїчно збільшеною в розмірі. Встановлено зони некробіозу та некрозу клітин, порушення балкової структури органа, різну за виразністю лімфоїдно-клітинну інфільтрацію сполучної тканини окремих тріад та кровоносних судин, зниження вмісту глікогену в цитоплазмі гепатоцитів та пилоподібне накопичення нейтральних жирів у клітинах. Після введення гранул "ЖКТ-2" незначна частина клітин була в стані некробіозу. Радіальна спрямованість тяжів гепатоцитів простежувалася більш чітко, ніж у печінці щурів контрольній патології. Жирова та вуглеводна дистрофія в печінці більшості щурів цієї групи була менш виразною. Препарат порівняння сприяв значному зменшенню ознак пошкодження тканини печінки сумішшю туберкулостатиків: прояви некробіозу гепатоцитів були відсутні, нормальна гістоархітектоніка печінкових балок була відновлена, накопичення глікогену в клітинах відбувалося рівномірно. Місцями була збережена дрібновакуольна жирова дистрофія гепатоцитів. Таким чином, гранули "ЖКТ-2" сприяли зниженню рівня структурно-дистрофічних змін (некрозу, жирової та вуглеводної дистрофії), спричинених туберкулостатиками. За вираженістю нормалізувального впливу на структуру гепатоцитів гранули "ЖКТ-2" не поступались препарату порівняння, що обгрунтовує перспективність їх подальшого вивчення та клінічного застосування.

Мета роботи - вивчити ефективність лікування хронічної гастродуоденальної патології (ХГП) на підставі включення до лікувального комплексу поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега-3. 136 дітям із ХГП проведено фіброезофагогастродуоденоскопію з pH-метрією і морфологічним дослідженням біоптату слизової оболонки антрального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки. Для оцінки стану захисного слизового бар'єру проведено забарвлення біоптатів слизової оболонки шлунка на нейтральні мукополісахариди реактивом ШІК (Василенко В. Х., 1971) та на кислі мукополісахариди - альціановим синім (Дейл, 1948). Простагландини Е визначено за імуногістохімічним методом за допомогою мишачих поліклональних антитіл. H. pylori-інфікування підтверджено за допомогою серологічного та гістологічного досліджень. Наведено дані клінічних, морфологічних та імуногістохімічних досліджень у дітей із ХГП. До комплексної терапії введено ПНЖК омега-3. Доведено патогенетичне обгрунтування доцільності включення ПНЖК омега-3 у комплекс лікування ХГП. Висновки: цитопротективна корекція сприяє покращанню клінічної та морфологічної картини у хворих, що свідчить про досягнення ремісії раніше, ніж у разі терапії іншими цитопротективними препаратами.

Запропоновано судово-медичні критерії, що базуються на цитофотометричному визначенні зміни вмісту білків у саркоплазмі м'язових волокон (ШІК-реакція) і колагену I-го типу в дермі ушкодженої шкіри протягом першої доби після травмування. На основі значень відносного показника люмінесцентного свічення в зажиттєвих механічних ушкодженнях шкіри виділено 4 часових періоди протягом першої доби після травми.