Розглянуто особливості інтерпретації образу Т. Шевченка у живопису та графіці XX ст. Визначено, що найбільш поширеним жанром у цій образотворчій шевченкіані був портрет і сюжетно-тематична картина, присвячена біографії та творчості Т. Шевченка. Зазначено, що у творенні його образу художники дотримувалися фізіономічних рис, а написані портрети І. Крамським та І. Рєпіним стали "канонічними". Водночас вільна інтерпретація образу митця уможливила застосування різних прийомів і засобів, що по-новому репрезентували його багатогранну особистість. Аргументовано, що еволюція образотворчої шевченкіани пов'язана з проведенням художніх виставок до ювілейних дат народження та смерті Т. Шевченка. Ці твори вперше комплексно досліджено у контексті видової та жанрової специфіки, художньої стилістики й інваріантності іконографії образу, у культуротворчому аспекті.

Наведено інформацію щодо виконання Національною академією наук України завдань з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, які було покладено на НАН України відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Висвітлено етапи розбудови та проаналізовано особливості дендрофлори двох парків-пам'яток садово-паркового мистецтва - Криворудського та Придніпровського (Полтавська обл.), яким у 2010 р. виповнилося 50 років.

Розглянуто специфіку весільної обрядовості Східної Слобожанщини, основи обрядів, символіку, жанрову структуру фольклору регіону. Розкрито сутність понять обрядовість, традиція, обрядодія, звичай як універсальних архетипних форм. Визначено тенденції щодо трансформації європейського стилю весілля, проникнення його елементів до структури традиційного українського обряду. Показано, що незмінною залишається лише традиційна українська весільна пісенність. Розглянуто крилаті фрази, приказки, вислови, прикмети в контексті розвитку весільного обряду. Увагу приділено змістово-композиційній сутності ювілейних святкувань, колористичній символіці весільних пісень Слобожанщини, рецепціям весільних традицій у творах українських письменників.

Опубліковано збірник наукових праць, що виходить з нагоди 150-річчя від дня народження видатних українських громадських, культурних та державних діячив А.Чайковського (1857 - 1935 рр.) та Т. Окуневського (1858 - 1937 рр.). Включено матеріали, які стосуються діяльності цих визначних представників українського народу: програми ювілейних конференцій, деякі біографічні матеріали, листування тощо Опубліковано документальні матеріали про видатну родину. Окуневських, яка дала світові цілу плеяду діячів української науки, культури та політики. Зібрано документальний матеріал, що стосується в основному родини Окуневських. Виокремлено родовід, який підготувала Н. Кобрин, та листування братів Окуневських, який вперше друкується за наново відчитаними текстами та з науковим коментарем (Г. Бурлака, В. Варчук та Н. Кобрин). Зауважено, що 19 листів Теофіла та 11 листів Ярослава Окуневських до Івана Франка, зберігаються у відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Наведено маловідомі публікації в галицькій міжвоєнній періодиці — автобіографія Т. Окуневського, стаття про нього К. Левицького, а також популярні студії сучасних авторів - П. Арсенича, І. Романюка, Л. Киршаша, Р. Горака, Т. Виноградника, В. Гуменюка, рецензії-роздуми Є. Барана та В. Старика про чудове перевидання книжки Я. Окуневського "Листи з чужини", що є окрасою української мемуарної літератури, а також "Матеріали до бібліографії Т. Окуневського ". Констатовано, що ці матеріали допоможуть усвідомити значний внесок родини Окуневських у вітчизняну історію та культуру.

Висвітлено особливості популяризації українськими книгозбірнями в різні часи творчості Кобзаря, відзначення його ювілейних дат.

Досліджено участь греко-католицької церкви (ГКЦ) у суспільно-політичному житті Східної Галичини за умов Другої Речі Посполитої. Проаналізовано її діяльність під час Української революції 1917 - 1920 pp., у боротьбі за права та свободи українського громадянства Галичини за умов тотальної асиміляції. Висвітлено взаємовідносини з українськими громадсько-політичними об'єднаннями та партіями. Розкрито міжнародні контакти з Ватиканом і греко-католицькими громадами в країнах Західної Європи й Америки. Визначено виховний вплив на українську молодь і громадянство краю через релігійні товариства, партії, пастирські листи митрополита та владик, відзначення важливих ювілейних дат з історії ГКЦ та України. Встановлено доброчинну діяльність щодо підтримки українського шкільництва та соціально незахищених верств населення.

Висвітлено історію грошових знаків та монет України від найдавніших часів до сучасного періоду. Розглянуто питання створення національної валюти за доби правління трьох урядів України (1917 - 1920 рр.), а також проведення грошової реформи 1996 р., випуску Національним банком України ювілейних і пам'ятних монет.

Освещена история денежных знаков и монет Украины от древнейших времен до современного периода. Рассмотрены вопросы создания национальной валюты в эпоху правления трех правительств Украины (1917 - 1920 гг.), а также проведения денежной реформы 1996 г., выпуска Национальным банком Украины ювилейных и памятных монет.

Узагальнено характеристики життєвого та творчого шляху М. С. Грушевського, котрі прозвучали в контексті відзначення його ювілею 1926 р. Виявлено політика-ідеологічну вмотивованість частини висловлених оцінок. Зроблено висновок про вагомість авторитету вченого в тогочасному суспільному і культурному житті.

Викладено наукові розвідки й есеїстичні матеріали учасників ювілейних Симонеківських читань, присвячених 75-річчю з дня народження видатного українського поета В. Симоненка, які відбулися у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Розглянуто символізм звуку та кольору у поезіях В. Симоненка. На матеріалі збірки "Тиша і грім" досліджено особливості композиції віршотворів поета. Проаналізовано проблемно-тематичний спектр щоденника митця "Окрайці думок". Розглянуто засоби вираження експресивності у поетичному дискурсі В. Симоненка. Досліджено інтерпретацію біблійних образів і мотивів, ліричний портрет, поетику заголовку і дитячу тематику у творчості поета, висвітлено його журналістську діяльність.

Освещены научные исследования и эссеистические материалы участников юбилиейных Симоненковских чтений, посвященных 75-летию со дня рождения выдающегося украинского поэта В. Симоненка, происходивших в Черкасском национальном университете им. Б. Хмельницкого. Рассмотрен символизм звука и цвета в поэзиях В. Симоненка. На материале сборника "Тишина и гром" исследованы особенности композиции стихотворений поэта. Проанализирован проблемно-тематический спектр его дневника "Обрывки мыслей". Рассмотрены средства выражения экспрессивности в поэтическом дискурсе В. Симоненка. Исследована интерпретация библейных образов и мотивов, лирический портрет, поэтика заголовка и детская тематика в творчестве поэта, освещена его журналистская деятельность.

Висвітлено культурне життя Рівненщини у 1950 - 1960 рр. Проаналізовано стан вивчення проблеми, використано значну кількість наукових та архівних джерел, частину з яких введено до наукового обігу вперше. Досліджено особливості та тенденції культурного життя області, проаналізовано стан і характерні риси театрального, музичного й образотворчого мистецтва, своєрідність їх функціонування за умов розвитку культури регіону у першій половині XX ст. і в період "хрущовської відлиги", виявлено кращих представників інтелігенції області та визначено їх внесок у розвиток культурного життя Рівненщини. Доведено, що ідеологічне потепління у 1950 - 1960 рр. у ставленні керівництва Радянського Союзу до розвитку культурного середовища республік сприяє сплеску народної творчості на західноукраїнських землях, зокрема, на території Рівненщини. Висвітлено найбільш поширені форми залучення населення до самодіяльної творчості - фестивалі, конкурси, огляди, виставки до різних ювілейних дат.

Охарактеризовано постать професора К.П. Каліги як фундатора Львівської стоматологічної школи, який перший у Львові написав посібник "Про хвороби зубів і засоби їх лікування" (1838), в якому вперше у стоматологічних посібниках світу описав пренатальний онтогенез молочних зубів за викладом його львівського колеги Й. Берреса. Наведено хроніку ювілейних дат Львівської стоматології.

Охарактеризована личность профессора К.П. Калуги как фундатора Львовской стоматологической школы, который первый во Львове написал учебник "О заболеваниях зубов и способах их лечения" (1838), в котором впервые в стоматологических учебниках мира описал пренатальный онтогенез молочных зубов по изложению его львовского коллеги Й. Бересса. Приведена хроника юбилейных дат Львовской стоматологии.

Розглянуто медальєрне оформлення книжок. Медальєрні портрети класиків української літератури широко використовувалися на обкладинках переважно ювілейних багатотомних видань 1930 - 1960-х рр. Простежено типологію виконання портретів, їх зв'язок зі шрифтовими написами, кольорове вирішення.

Описано 68 фалеронімів (орден, 22 медалі й 45 значків), виготовлених на замовлення медичних закладів, окремих осіб та колективів Тернопільщини і приурочених до медичних з'їздів, конференцій, ювілейних та пам'ятних дат.

Простежено традицію святкувань ювілею утворення першого в Галичині професійного українського театру товариства "Руська Бесіда" ("Українська Бесіда") за останні вісім десятиріч після його закриття. На основі різноманітних тетральних публікацій, які з'являлись в українській пресі у ювілейні 1924 - 2009 рр. проаналізовано орієнтири, засади, співмірність сприйняття та трактування означених ювілейних дат у національному театральному просторі. Виведено певну послідовну та методичну типологію відзначення усі цих театральних ювілеїв.

Реконструйовано ювілейну грушевськіану першої третини XX ст. З'ясовано, що сучасники видатного історика п'ятиразово вшановували його. Відтворено процес підготовки та перебіг ювілейних заходів. Виявлено ставлення до ювілеїв М. Грушевського з боку представників різноманітних ідейних і партійних середовищ. Узагальнено викликану ювілейними подіями історіографічну рецепцію.

Розглянуто проблему гуманізації освіти, яка належить до визначальних цінностей суспільного життя і є умовою і результатом якісної шкільної освіти ХХІ ст. Висвітлено значення принципів гуманної педагогіки для становлення дитини як творчої індивідуальності, концептуальну відмінність гуманної педагогіки від авторитарної. На основі творчої спадщини класичної педагогіки, опрацьованої педагогом-гуманістом Ш. О. Амонашвілі, виокремлено сутнісні аспекти місії вчителя та призначення Дитини, які визначено як існування вищого Духовного Світу; безсмертність людської душі, її спрямованість на удосконалення; земне життя - відрізок шляху удосконалення. Відзначено створення Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки та відкриття таких Центрів в країнах СНГ, зокрема, Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки. Конкретизовано основні положення Програми проведення Року Гуманної Педагогіки та ювілейних Міжнародних педагогічних читань.

Висвітлено святкування 150-ти років з дня народження Т. Г. Шевченка в СРСР. Звернуто увагу на контроль радянськими органами влади підготовки і проведення ювілейних заходів.

Приділено увагу М. Грушевському як історіографу України. Визначено місце науковця в українській історіографії. Охарактеризовано публіцистичну діяльність професора. Подано інформацію про святкування різних ювілейних дат, пов'язаних із життям і діяльністю М. Грушевського.

Надано критичний аналіз історії та історіографії Одеського державного університету імені І. І. Мечникова - попередника сучасного Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, - що відображається у рецензіях одеських авторів, істориків С. Борового, В. Галяса та правозахисника, літератора, дисидента В. Барладяну на три ювілейних видання 1968, 1991 і 2000 рр.