Вивчено роль особистісних детермінант у гуманізації педагогічного процесу, розкрито вплив особистісних якостей педагога на його готовність до реалізації фасилітативної діяльності у навчально-виховному процесі. Проаналізовано сучасний стан досліжень з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та роль фасилітації у даному контексті. Виокремлено основні складові готовності педагогів до здійснення фасилітативної діяльності й особистісні детермінанти, що впливають на її розвиток. Проаналізовано сучасні методи підготовки педагогів і розроблено оптимальну програму, спрямовану на формування готовності педагогів до фасилітативної діяльності. Проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, інтерпретацій власних звітів педагогів, інтерв'ювання учнів та їх батьків і встановлено, що готовність педагога до здійснення фасилітації - інтегральна якість, яка включає декілька складових: орієнтацію на співпрацю, емпатійність, конгруентність. Виявлено, що формування даної якості обумовлено особистісними детермінатами, зокрема, характерологічними особливостями особистості педагога, а також методами підготовки педагогів-фасилітаторів. Встановлено, що безпосередньо готовність до здійснення фасилітативної діяльності можна успішно формувати за допомогою спеціально розробленого психологічного тренінгу. Обгрунтовано, що для збереження стійкого тренінгового ефекту необхідно реалізувати відповідну програму підтримки-супроводу для педагогів.

Проведено дослідження дисоціативних проявів у рамках невротичної істерії за допомогою клініко-психопатологічного методу та експериментально-психологічних методик. Дисоціативні прояви в істеро-невротичних хворих під час клінічного обстеження виявлено в 5,5 % та 7 % випадків з усіх обстежених хворих з істеричним неврозом, за результатами I-го та II-го етапів дослідження відповідно; згідно з експерименально-психологічними методиками виявлено дисоціативні прояви, які складають за методикою DES - 17,6 % "явних" та 24,8 % субклінічних випадків, а за умов DDIS-інтерв'ювання - 24,4 % та 51,2 % випадків відповідно. Відмінність між клініко-психопатологічною кваліфікацією дисоціативних проявів та їх виявленням за допомогою експериментально-психологічних методик пояснюється суб'єктивною індиферентністю, тобто "несимптомністю" проявів дисоціації для істеро-невротичних пацієнтів.

На підставі аналізу уявлень про організовану злочинність, організовану злочинну діяльність і організовані злочинні утворення, а також на підставі судово-слідчої практики, інтерв'ювання оперуповноважених і слідчих ОВС України розглянуто зміст протидії розслідуванню злочинів, її форми, способи та суб'єкти, що зустрічаються у процесі розслідування корисливо-насильницьких і корисливих злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями. Наведено практичні рекомендації щодо застосування правових і криміналістичних засобів подолання способів протидії розслідуванню у формах приховування даних про подію злочину та причетних до нього осіб, втручання у розслідування злочинів.

С учетом анализа представлений об организованной преступности, организованной преступной деятельности и организованных преступных образованиях, а также на основе судебно-следственной практики, интернирования оперуполномоченных и следователей ОВД Украины рассмотрены содержание противодействия расследованию преступлений, его формы, способы и субъекты при расследовании корыстно-насильственных и корыстных преступлений, совершенных организованными группами, преступными организациями. Приведены практические рекомендации по применению правовых и криминалистических способов преодоления противодействия расследованию в формам утаивания данных о событии преступления и причастных к нему лицах, вмешательства в расследование преступлений.

Теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності у процесі фахової підготовки. На основі системного вивчення проблеми з'ясовано компоненти та критерії оцінювання стану готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності. Розглянуто поняття, сутність і зміст консультативної діяльності серед дефініцій юридичної освіти. Здійснено порівняльний аналіз дефініцій "консультативна діяльність юристів", "юридична консультаційна діяльність", "консалтингова діяльність", "юридичне консультування", "юридична консультація". Запропоновано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності, що поєднує мотиваційно-цільовий, змістовий, організаційно-методичний і контрольно-результативний компоненти. Розроблено методики консультаційної підготовки студентів, окрім оволодіння технологіями інтерв'ювання й юридичного консультування, які передбачають розвиток професійно важливих для юристів-консультантів якостей та їх моральне виховання. Ефективність формувальних методик знайшла підтвердження у ході експериментальної роботи.

Розроблено одне з ключових питань усно-історичних досліджень - доджерельного побутування усних наративів та соціально-психологічних факторів, що детермінують форму та змістовне наповнення як процесу інтерв'ювання, так і оформлення усних історій у вигляді актуалізованого історичного джерела. Розробку проблемних питань доджерельного побутування усних історій виконано на основі матеріалів інтерв'ювань представників болгарського населення Північного Приазов'я, що, з огляду на соціокультурні особливості даної етнічної групи, дозволило більш яскраво та рельєфно представити процес формування та функціонування усних спогадів.

Вперше комплексно досліджені наративи як джерела з історії болгарського населення Північного Приазов'я XX ст. Проаналізовано історіографічний доробок щодо проблематики усноісторичного дослідження та джерелознавчого аналізу усних наративів. Розроблено поняття "усноісторичне джерело" та виявлено його специфічні функціональні характеристики. З'ясовано специфіку доджерельного етапу побутування усних наративів та визначено найефективніші форми фіксації усних наративів методом інтерв'ювання. З'ясовано інформативні можливості усних наративів для дослідження історії болгарського населення Північного Приазов'я та виявлення соціокультурних трансформацій їх життя під впливом соціально-економічних та соціально-політичних явищ 1920 - 1940-х рр.

Розглянуто актуальні проблеми вищої юридичної освіти в Україні. Проаналізовано основні тенденції розвитку законодавства про вищу освіту. Наведено характеристику навчальної дисципліни "Професійні навички юриста". Висвітлено питання формування економічної й етичної культури працівників юридичної сфери. Визначено професійні обов'язки адвоката на підприємстві, сформульовано правила юридичної техніки. Висвітлено історію становлення юридичної клінічної освіти. Охарактеризовано різні види юридичних клінік, показано особливості їх організації та функціонування. Викладено інтерактивні методики юридичної освіти, розглянуто різні способи відпрацювання професійних навичок юриста (інтерв'ювання, консультування, збір і аналіз доказів, підготовка справи, виступ у суді). Наведено відомості про альтернативні засоби вирішення спорів - переговори та медіацію.

Рассмотрены актуальные проблемы высшего юридического образования в Украине. Проанализированы основные тенденции развития законодательства о высшем образовании. Приведена характеристика учебной дисциплины "Профессиональные навыки юриста". Освещены вопросы формирования экономической и этической культуры работников юридической сферы. Определены профессиональные обязанности адвоката и юристконсула на предприятии, сформулированы правила юридической техники. Освещена история становления юридического клинического образования. Охарактеризованы различные виды юридических клиник, показаны особенности их организации и функционирования. Рассмотрены интерактивные методики юридического образования и различные способы отработки профессиональных навыков юриста (интервьюирование, консультирование, сбор и анализ доказательств, подготовка дела, выступление в суде). Приведены сведения об альтернативных способах решения соров - переговорах и медиации.

У книжці міститься систематичний виклад однієї з найвідоміших у світі концепцій навчання комунікативним умінням - оволодіння мікронавичками уважного вислухування, розпитування, впливу. Засвоєння комплексу цих навичок дає можливість читачеві у відносно короткі строки побудувати власний ефективний стиль допомагаючого спілкування, в основі якого лежатимуть кращі досягнення світових психотерапевтичних шкіл. Автор показує, яким чином особистий стиль і вміння проводити інтерв'ю можуть бути зіставлені з головними чотирма підходами до надання допомоги: зосередженням на особистості, зосередженням на прийнятті рішень, тренуванням впевненості у собі та тренінгу навичок психокорекції. Читачеві пропонуються схеми планування інтерв'ю, аналіз поведінки консультанта, а також визначення впливу на клієнта, який сприяє його розвитку.

Розглянуто процеси формування професійних навичок, зокрема, інтерв'ювання, аналіз матеріалів справи та вироблення позиції на основі неї, консультування клієнта. Описано етапи інтерв'ювання, елементи спілкування, визначено фактори, які впливають на процес спілкування. Наведено класифікацію фактичних обставин справи. Висвітлено стратегію і тактику реалізації прийнятого рішення.

Рассмотрены процессы формирования профессиональных навыков, в частности, интервьюирование, анализ материалов дела и выработка позиции по ней, консультирование клиента. Описаны этапы интервьюирования, элементы общения, определены факторы, влияющие на процесс общения. Приведена классификация фактических обстоятельств дела. Освещены стратегия и тактика реализации принятого решения.

Розроблено навчальні завдання для проведення ділових ігор з курсу "Cоціологія". Наведено методичні рекомендації щодо підвищення ефективності процесу організації самостійної роботи студентів. Розроблено плани проведення семінарських занять, тести для самоконтролю, теми рефератів. Розглянуто сучасні методи проведення соціологічних досліджень, наведено приклади оформлення анкет, бланків інтерв'ювання та розрахункові формули, необхідні для експрес-опитування. Розроблено методичні матеріали з навчального курсу "Соціологія", наведено короткий тлумачний словник соціологічних термінів.

Разработаны учебные задания для проведения деловых игр по крусу "Социология". Приведены методические рекомендации по повышению эффективности процесса организации самостоятельной работы студентов. Разработаны планы проведения семинарских занятий, тесты для самоконтроля и темы рефератов. Рассмотрены современные методы проведения социологических исследований, приведены примеры оформления анкет, бланков интервьюирования и расчетные формулы, необходимые для эксперсс-опросов. Разработаны методические материалы по курсу "Социология" и приведен краткий толковый словарь социологических терминов.

Висвітлено історію становлення та розвитку юридичних клінік, визначено їх мету та завдання. Наведено відомості про організацію роботи юридичної клініки "Альтернатива", описано її управлінську структуру. Викладено етичні засади діяльності юридичної клініки, етичні правила поведінки у сфері "юрист - клієнт". Розглянуто основні типи управління юридичною клінікою. Розкрито сутність поняття юридичної техніки, охарактеризовано її інструменти. Описано основні етапи інтерв'ювання (опитування) клієнта, розроблено методику оцінки проведеного інтерв'ю та планування подальших дій. Вміщено методи аналізу фактичних обставин справи. Наведено загальну характеристику консультування, запропоновано методику надання інформативно-консультативних послуг. Розглянуто особливості захисту прав і законних інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємствах, установах та організаціях. Проаналізовано альтернативні способи вирішення правових спорів, питання організації правової освіти як напряму діяльності юридичної клініки, визначено особливості проведення інтерв'ю з шукачами притулку.

Освещена история становления и развития юридических клиник, установлены их цель и задания. Приведены данные об организации работы юридической клиники "Альтернатива", описана ее управленческая структура. Раскрыты этические основы детяельности юридической клиники. Изложены этические правила поведения в сфере "юрист - клиент". Рассмотрены основные типы управления юридической клиникой. Раскрыта сущность понятия юридической техники, охарактеризованы ее инструменты. Определены основные этапы интервьюирования (опроса) клиента, разработана методика оценки проведенного интервью и планирования дальнейших действий. Приведены методы анализа фактических обстоятельств дела и общая характеристика консультирования, разработана методика оказания информативно-консультативных услуг. Рассмотрены особенности защиты прав и законных интересов клиента в органах государственной власти и местного самоуправления, государственных и коммунальных предприятиях, учреждениях и организациях. Проанализированы альтернативные способы решения правовых споров, вопросы организации правового образования как направления деятельности юридической клиники, раскрыты особенности проведения интервью с искателями приюта.

Помилки в соціологічному прогнозуванні досить часто пов'язані з недостатньою комунікативною компетентністю інтерв'юерів. Тому протягом трьох років зі студентами МДПУ ім. Б. Хмельницького проводили дослідження, у результаті якого визначено дії педагога з формування в майбутніх соціологів комунікативного складника професійної діяльності та вироблено критерії її оцінювання. Як інструмент дослідження застосовано "соціолінгвічний метод визначення комунікативної компетентності", який дає змогу оптимізувати підготовку інтерв'юерів за конкретної теми дослідження. Результати роботи засвідчили, що комунікативною компетентністю соціолога є сформовані в процесі професійного навчання вміння, навички й можливості застосування особистісного потенціалу.

Мета роботи - на основі аналізу зарубіжного досвіду активності з мінімізації факторів ризику неінфекційних захворювань розробити пропозиції щодо інтенсивного втручання на рівні ПМСД з метою раціоналізації харчування в межах пацієнт-центрованого підходу; для цього адаптувати для національних умов модель мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування (модель 5А). Проведено контент-аналіз стратегічних матеріалів ВООЗ та міжнародних керівництв і рекомендацій з профілактики, комбінацію мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування. Використано аналітичний метод. Наведено результати аналізу міжнародного досвіду активності з мінімізації факторів ризику неінфекційних захворювань. Висвітлено можливості мінімізації на рівні ПМСД такого фактора ризику неінфекційних хвороб (зокрема, серцево-судинних захворювань) як нераціональне харчування. Запропоновано методику інтенсивного консультування пацієнтів за амбулаторних умов з використанням адаптованої моделі мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування.

Мета роботи - проаналізувати вплив соціально-демографічних, біологічних, психологічних факторів на формування тривожно-депресивних розладів (ТДР) у дітей. Обстежено 160 дітей віком 6 - 14 років із ТДР, які знаходилися на лікуванні у Сумській обласній дитячій клінічній лікарні та Сумському обласному клінічному психоневрологічному диспансері. Діагностику ТДР проведено за критеріями МКХ-10 і DSM-IV. Застосовано клінжо-психопатологічний, соматоневрологічний, патопсихологічний методи (шкала оцінки депресії CDRS-R, шкала реактивної та особистісної тривоги Спілбергера - Ханіна, запитальник Л. К. Яхина, Д. М. Менделевича), та соціально-психологічне інтерв'ювання та анкетування ("Шкала сімейного оточення" С .Ю. Купріянова, "Шкала сімейної адаптації та згуртованості" - FACES-З, Д. Х. Олсона). Встановлено, що формування ТДР у дітей пов'язане з впливом на дитину безлічі соціальних, психологічних і біологічних чинників, серед яких найбільше значення мають: патологічні форми виховання, неповна сім'я та трудова міграція батьків, виховання прабатьками, шкідливі звички батьків, дисгармонійні соціальні стосунки матерів і дітей, тяжкі хронічні захворювання одного з батьків, конфлікти в сім ї та в школі, надмірні психоемоційні навантаження на дитину та шкільний булінг, спадковість, обтяженість перинатального періоду, психопатологічні прояви на першому році життя та часті респіраторні інфекції у дитини. Визначено інформативність факторів, які слід враховувати під час розробки програм раннього соціотерапевтичного втручання в реабілітації дітей із ТДР і прогнозування ризику формування у них резистентної до терапії психопатології на наступних етапах онтогенезу.

Мета роботи - пошук інноваційних підходів до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури (ФК); теоретично обгрунтувати та розробити систему підготовки майбутніх учителів ФК до використання артзасобів у професійній діяльності. Проведено теоретичний аналіз, синтез та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ювання, педагогічний експеримент; використано методи математичної статистики. Розроблено та апробовано систему підготовки майбутніх учителів ФК до використання артзасобів у професійній діяльності. Зроблено висновки, що розроблена блочна система в комплексі забезпечує засвоєння студентами теоретичних і практичних основ артпедагогіки, а також набуття практичного досвіду застосування артзасобів під час проходження педагогічної практики в школах.

На основі опублікованих джерел і власного інтерв'ювання досліджено приклади виконавської та методично-педагогічної діяльності окремих українських співаків у Китаї протягом останніх років. Розглянуто аспекти діяльності у Китаї О. Жаровської, Г. Усової та І. Красиліної. Охарактеризовано репертуар їх концертних програм і зміст педагогічної діяльності.

Загальновизнано, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу, якого зазнало практично все населення України і, насамперед, контингенти, залучені в її наслідки. Однак, які причини цього явища? Яка структура стресогенних факторів? Які соціальні і медико-біологічні наслідки дії цих факторів, яка стратегія і заходи профілактики? Питання, що потребують спеціальних досліджень і розробки. Мета дослідження - вивчення соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., та визначення закономірностей змін і небезпечних факторів ризику. На базі поліклініки радіаційного реєстру ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. Використано метод інтерв'ювання за спеціально розробленою для цієї мети "анкетою-опитувальником". Дослідження проведено в період жовтень 2013 р. - травень 2015 р. Чисельність вибірки - 235 осіб чоловічої статі, віком на момент аварії 18 - 50 років. Середній вік обстежених на момент аварії (31,3 +- 5,3) років, на момент опитування - (58,9 - 5,3) років. За результатами досліджень встановлено, що ядерна аварія на ЧАЕС та її наслідки виявились причиною розвитку у учасників ЛНА 1986 - 1987 рр. потужного соціально-психологічного стресу. Визначено блок факторів, безпосередньо пов'язаних з аварією на ЧАЕС, що стали причиною розвитку стійкого психічного синдрому - "Тривога за особисте здоров'я і здоровія членів родини, насамперед, дітей". Другий блок стресогенних факторів, безпосередньо не пов'язаних з аварією на ЧАЕС, є наслідком соціально-економічних, соціально-політичних обставин в країні, який, однак, виявився причиною розвитку такого психологічного стану, як "незадоволеність повнотою і якістю життя". Висновки: соціально-психологічний стан учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 і 1987 рр. оцінюється як "неблагополучний" та інтегрально може бути охарактеризований, як стан стійкого хронічного психосоціального стресу. Основними наслідками цього стану виявляються такий психічний синдром, як "Тривога за особисте здоров'я і здоров'я членів родини", і психологічний синдром "Незадоволеність умовами життя". Визначено основні стресогенні фактори, безпосередньо пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи, і не пов'язані з аварією, однак такі, що суттєво впливають на рівень психічного, соціального і фізичного благополуччя. Результати проведених досліджень є суттєво важливими для організації та забезпечення соціального, протирадіаційного і медичного захисту населення за умов надзвичайних радіаційних ситуацій.

Мета роботи - визначити чутливість до змін української версії опитувальника для оцінки якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, дітей із гемофілією Haemo-QoL. Оцінка якості життя визначалась за допомогою кореспондентського методу двічі (первинне та повторне анкетування) шляхом обстеження 48 респондентів - учасників дослідження (24 дитини, хворі на гемофілію A, та 24 їх батьки) із використанням пілотної української повної версії опитувальника Haemo-QoL. Тривалість дослідження становила 4 міс. Модель обстеження: індивідуальне й електронне анкетування. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: група I - погіршення, група II - покращання загального стану. Дані інтерв'ювання проаналізовано і, відповідно, визначено кореляційний зв'язок за шкалами опитувальника та загальним показником якості життя, амплітуду різниці та ефект розміру r Кохена між одержаними показниками оцінки якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, за первинного та повторного анкетування. Установлено, що загальний показник вірогідно збільшився в групі і за повторного обстеження у порівнянні з первинним, тоді як у групі II вірогідно зменшився, що характеризує, відповідно, погіршення якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, у групі I та покращання в групі II. У групі I виявлено вірогідну зміну показників якості життя за усіма шкалами опитувальника, за винятком шкал "Лікування" та "Сім'я". У групі II виявлено вірогідну різницю в балах за усіма шкалами опитувальника. У результаті ефект розміру Кохена становив для версій опитувальника від 0,33 до 0,54, загальний ефект розміру Кохена - 0,50, що є достатнім для характеристики опитувальника як чутливого до змін інструмента. Висновки: доведено, що українcька версія опитувальника Haemo-QoL є чутливим до змін інструментом для оцінки, пов'язаної зі здоров'ям, якості життя в дітей із гемофілією A та їх батьків.

Мета дослідження - визначення поширеності тривожно-депресивних розладів (ТДР) серед пацієнтів соматичних відділень Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, вивчення особливостей психоемоційної сфери дітей з ТДР. Обстежено 547 дітей віком 6 - 14 років, які знаходилися на лікуванні у соматичних відділеннях, 114 дітей психоневрологічного відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, а також 997 дітей, які звернулися на амбулаторний прийом до дитячого психіатра Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру. Діагностика ТДР проводилася за критеріями МКХ-10 та DSM-V. Застосовувалися клініко-психопатологічний, соматоневрологічний, патопсихологічний методи (шкала оцінки депресії CDRS-R, шкала реактивної та особистісної тривоги Спілбергера - Ханіна), а також соціально-психологічне інтерв'ювання та анкетування. Серед обстежених дітей з соматичною патологією ТДР виявлено у 52,7 % випадків. Дослідженням доведено, що 100 % батьків дітей з ТДР не звертали уваги на стан підвищеної тривожності та депресивні симптоми у дитини. Встановлено, що помірний та високий рівень тривожності й депресії впливали на перебіг наявного у дитини функціонального соматичного захворювання та на рівень її психосоціальної адаптації. Актуальним у наш час є широка взаємодія між психіатрами та спеціалістами загальномедичної практики. Під час надання спеціалізованої допомоги дітям з соматичною патологією необхідно звертати увагу на виявлення клінічних форм тривоги та депресії для розв'язання питання не тільки ресурсу необхідної психотерапевтичної допомоги, а й первинної та вторинної профілактики ТДР.

Мета роботи - лінгвістична та соціокультурна адаптація запитальника Haemo-QoL до національних умов. Виконано етнолінгвістичну адаптацію повної версії запитальника Haemo-QoL для оцінки якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, у дітей, хворих на гемофілію, для трьох вікових груп і батьків дітей відповідних вікових груп: 4 - 7, 8 - 12, 13 - 16 років. Здійснено прямий і зворотний переклади версій запитальника, експертну оцінку якості соціокультурної адаптації та перекладу, проведено пілотне тестування запитальника за допомогою методу інтерв'ювання 29 дітей, хворих на гемофілію А, і 29 їхніх батьків. Дані інтерв'ювання проаналізовано та сформовано остаточну версію запитальника. Описано процес лінгвістичної та соціокультурної адаптації української версії запитальника Haemo-QoL, призначеного для оцінки якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, у дітей, хворих на гемофілію. Встановлено, що новостворювана українська версія запитальника Haemo-QoL є концептуально, ідіоматично, експериментально та семантично еквівалентною версії оригіналу. Зроблено висновки, що новостворювану українcьку версію запитальника Haemo-QoL можна вважати лінгвістично та культурно адаптованою до національних умов, однак для визнання її валідною слід провести оцінку психометричних характеристик в окремому дослідженні.