На прикладі клінічного спостереження показано нестандартний підхід при виборі алгоритму діагностично-лікувального напрямку в означеної категорії хворих.

Подано стислу літературну довідку про розповсюдженість абдомінального туберкульозу і локалізацію уражень внутрішніх органів черевної порожнини. Наведено випадок такої патології у породіллі. Звернено увагу на складність діагностики позалегеневого туберкульозу і необхідність конструктивної взаємодії лікарів різних спеціальностей.

Мета роботи - вивчити патофізіологічні реакції організму літніх людей на поєднану тяжку краніоабдомінальну травму та найближчі результати лікування. Виявлено, що летальність більшою мірою залежить від ступеня тяжкості абдомінальної травми та об'єму оперативного втручання. Значним резервом для поліпшення результатів лікування є спрямованість на інтенсивну терапію і профілактику поліорганної дисфункції та інфекції у геронтологічних пацієнтів.

На молодих статевозрілих самцях кроля встановлено, що на тлі гіпопінеалізму, індукованого тривалим (протягом 5 міс) цілодобовим освітленням (удень – сонячне світло, вночі – електричне, з інтенсивністю 30 - 40 люкс), розвивається такий комплекс складових метаболічного синдрому: абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози й артеріальна гіпертензія. Причому динаміка змін показників даних порушень є неоднозначною: через 2 міс після початку експерименту відбувається найвище зростання базальної інсулінемії,через 3 міс – маси абдомінально-вісцерального жиру, через 5 міс – рівня глюкози в сироватці крові й артеріального тиску.

На молодых половозрелых кроликах-самцах установлено, что на фоне гипопинеализма, индуцированного длительным (в течение 5 мес) круглосуточным освещением (днем – солнечный свет, ночью – электрический, с интенсивностью 30 - 40 люкс), развивается такой комплекс составляющих метаболического синдрома: абдоминальное ожирение, инсулинорезистентность, нарушение толерантности к глюкозе и артериальная гипертензия. Приэтом динамика изменений данных нарушений неоднозначна: через 2 мес после начала эксперимента происходит максимальное повышение базальной инсулинемии, через 3 мес – массы абдоминально-висцерального жира, через 5 мес – уровня глюкозы в сыворотке крови и артериального давления.

It has been established in an experimental study on ma¬ture male rabbits, that in the presence of hypopinealism induced by long-term (during 5 months) day and night lighting (day - sunlight, night - 30-40 lux electric lighting), the following set of components of metabolic syndrome was developing: abdominal obesity, insulin resistance, impaired glucose tolerance and arterial hypertension. It should be noted that the dynamics of changes in these disturbances was time-dependent: in different periods after starting the experiment a maximal increase was manifested in the following indices: after two months – in basal insulinemia; after three months – in weight of abdominal-visceral fat; after five months – in blood serum glucose level and blood pressure.

In research of the last decade, rhythmic (circadian) variations of vascular endothelial growth factor (VEGF) production by tumors were discovered. The present paper authors have earlier synthesized and characterized a new derivative photosensitizer - an immunoconjugate of hematoporphyrin with antiVEGF antibodies. Aim - to elaborate and to test a novel modification of the photodynamic therapy of tumors (PDT) method, founding upon a timed introduction of the immunoconjugated photosensitizer to tumor-bearing animals, so that this coincides with a maximum content of VEGF in tumor tissues. Circadian variations of VEGF contents in murine transplanted tumors, Lewis lung carcinoma and sarcoma 180, were determined by ELISA method. Immunoconjugated photosensitizer concentrations in tumors were estimated by spectrofluorometry. Photoirradiation of the tumors was carried out with a red light (wavelength of 635 nm) from a semiconductor laser. Light doses were chosen, calculating on a partial inhibition of tumor growth, in order that a dependence of PDT efficiency on a daily time-moment (circadian rhythm phase) of the treatment could be observed distinctly. Circadian variations of the VEGF levels in Lewis lung carcinoma and sarcoma 180 were demonstrated with the maximum at 14:00 h and the minimum at 02:00 h. Intra-abdominal introduction into tumor-bearing mice of the immunoconjugated photosensitizer resulted in a greater accumulation of the immunoconjugate in tumors at 14:00 h than at 02:00 h. Laser irradiation of carcinomas and sarcomas at 14:00 h or 02:00 h after introduction of the immunoconjugated photosensitizer to mice the day before at the same time points, induced a significantly enhanced inhibition of tumor growth in animals treated at day-time versus those treated at night-time. Conclusion: the obtained results justify further attempts to transfer principles of tumor chronochemotherapy onto photodynamic therapy.

Mastectomy has been used for the treatment of breast cancer for many years, but the importance of the positive psychosocial benefits of breast reconstruction in breast cancer treatment has been recognized in the past years. Now more women seek breast reconstruction and surgeons perform more reconstructions. Abreast can be reconstructed by two methods: prosthetic implants and autologous tissue. The reconstruction can be performed immediately at the time of mastectomy or on a delayed basis. Factors associated with implant reconstruction include timing, patient selection, method of reconstruction, and Tiller material. The prosthetic implant reconstruction can be performed in one or two stages. The principal methods of breast reconstruction using autologous tissue include flaps from lower abdominal tissue, the latissimus dorsi musculocutaneous flap, other flaps, and the autologous fat grafting. In this article the main reconstruction methods either with implants or autologous tissue are reviewed and their advantages and disadvantages are discussed.

Исследовано влияние объемного пневмопрессинга на жировую и мышечную ткань организма у больных сахарным диабетом 2-го типа (СД2) с метаболическим ожирением на фоне нормальной массы тела. У 14 больных СД2 в возрасте (49,9 ± 3,6) лет, с ИМТ < 25,0 кг/м² и процентным содержанием жировой ткани (ЖТ), превышающим возрастную норму, проведен курс объемного пневмопрессинга (8-10 сеансов по 30 мин каждый). До и после курса лечения определяли процент ЖТ и мышечной ткани (МТ), толщину жирового слоя на передней брюшной стенке, внутренней поверхности бедра и ягодице. Установлено что у всех отобранных для исследования больных процент МТ был ниже возрастных норм. В результате данного курса физиотерапии нормализации уровней ЖТ и МТ не выявлено ни у одного больного, но средний уровень ЖТ снизился, а МТ – повысился, в результате чего соотношение ЖТ/МТ снизилось на 3,75 %. В то же время имело место достоверное (р < 0,05) уменьшение толщины ЖТ на передней брюшной стенке (на 11,02 %) и на ягодицах (на 10,2 %); на внутренней поверхности бедер уменьшение жирового слоя было недостоверным (на 7,8 %). Показано, что метод объемного пневмопрессинга у больных СД2 с метаболическим ожирением на фоне нормальной МТ оптимизирует соотношение между ЖТ и МТ благодаря снижению ЖТ без одновременного снижения МТ.

Розглянуто вплив об'ємного пневмопресингу на жирову та м'язову тканини організму у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) з метаболічним ожирінням на тлі нормальної маси тіла. У 14 хворих на ЦД2 віком (49,9 ± 3,6) років, з ІМТ < 25,0 кг/м² та відсотковим вмістом жирової тканини (ЖТ), який перевищував вікову норму, проведено курс об'ємного пневмопресингу (8 - 10 сеансів по 30 хв). Перед та після курсу лікування вивчали відсоток ЖТ та м'язової тканини (МТ), товщину жирового шару на передній черевній стінці, внутрішній поверхні стегна та сідницях. Визначено, що в усіх відібраних для вивчення хворих відсоток МТ був нижчий за вікову норму. У результаті проведеного курсу фізіотерапії нормалізації рівнів ЖТ і МТ не визначено в жодного з хворих, але середній рівень ЖТ знизився, а МТ – підвищився, у результаті чого співвідношення ЖТ/МТ знизилось на 3,75 %. Водночас мало місце вірогідне (р < 0,05) зменшення товщини ЖТ на передній черевній стінці (на 11,02 %) та на сідницях (на 10,2 %); на внутрішній поверхні стегна зменшення жирового шару хоча і знизилось на 7,8 %, але не було вірогідним. Таким чином, показано, що метод об'ємного пневмопресингу у хворих на ЦД2 з метаболічним ожирін¬ням на тлі нормальної маси тіла оптимізує співвідношення між ЖТ і МТ завдяки зниженню ЖТ без одночасного зниження МТ.

The influence of the volumetric pneumo¬pressing on adipose and muscle body tissues in type 2 diabetes mellitus (DM2) patients with metabolic obesity and normal body weight was studied. In 14 patients with DM2 aged 49,9±3,6 years with a BMI<25.0 kg/m2 and the percentage of adipose tissue (AT) exceeding the age limit, a course of volumetric pneumopressing (8-10 sessions 30 min each) was carried out. The percentage of AT and muscle tissue (MT), thickness of fat layer on the anterior abdominal wall, the inner thigh surface and buttock were exam¬ined before and after treatment. It was found that all of patients selected for the study had the percentage of MT below age norma. After physiotherapeutic course VT and MT levels normalization was found in none of patients, but the average level of VT de¬creased, and MT – increased, thus VT/MT ratio decreased by 3.75 %. At the same time, there was a significant (p < 0.05) reduction in the thickness of VT on the front abdominal wall (11.02 %) and buttocks (10.2 %) while the inner surface thigh fat layer reduction was insignificant (7.8 %). Thus, it was shown that volumetric pneumopressing in DM2 patients with metabolic obesity and normal body weight op¬timizes the relationship between the VT and MT by reducing VT without simultaneously reducing the MT.

У клініці опрацьовано двоетапну тактику хірургічного лікування защемлених гриж передньої черевної стінки за субопераційної сумнівності життєздатності защемленої кишки у пацієнтів з високим ступенем операційного ризику (старечий вік, істотна супровідна соматична патологія). Проведений аналіз результатів хірургічного лікування 296-ти хворих із защемленими грижами передньої черевної стінки. У разі защемлених гриж передньої черевної стінки зі сумнівною життєздатністю кишки у обмеженої групи хворих з вкрай високим операційним ризиком доцільно використовувати запропоновану тактику двоетапного хірургічного лікування.

На тлі експериментальної тяжкої поєднаної травми органів черевної порожнини спостерігається підвищення активності супероксиддисмутази та каталази у тканині легень, тонкої кишки, нирок та печінки протягом перших 12 год посттравматичного періоду з їх наступним зниженням через 24 год. Більша активність антиоксидантних ферментів спостерігається у тканині тонкої кишки, що вказує на вагому роль її ураження та дисфункції в патогенезі тяжкої поєднаної травми органів черевної порожнини.

Обстежено 165 хворих, які перенесли як планові, так і екстрені операції, що належать в основному до розряду "забруднених". Виконано ряд біохімічних, імунологічних, бактеріологічних та інших досліджень, що дозволяють робити висновок про ступінь вираження ЕІ та бактеріологічний спектр операційного поля. З урахуванням цих даних і критеріїв загального стану хворого визначався ризик виникнення гнійно-септичних ускладнень (ГСУ). Запропоновано комплекс профілактичних заходів, що дозволяє значно знизити кількість післяопераційних ускладнень та рівень післяопераційної летальності.

Зазначено, що запропоновані зміни в звіті (форма № 20) лікувального закладу в поєднанні з ефективним контролем будуть сприяти вдосконаленню лікувально-діагностичного процесу та об'єктивному підходу до оцінки якості надання хірургічної допомоги.

Ультразвукове дослідження на сьогодні займає одне з провідних місць у діагностиці структури черевної стінки залежно від способу зашивания рани після лапаротомії. За допомогою ультразвукового дослідження проаналізовано особливості стану черевної стінки, а саме імпедансу апоневроза у зоні зашивания операційної рани загальновідомим способом з надапоневротичним розташуванням вузликів лігатур та запропонованим нами способом - зашивання рани з міжм'язово-субапоневротичним розташуванням вузликів лігатур.

Проаналізовано нестандартні ситуації під час виконання пункційно-дренувальних втручань під контролем сонографії в пацієнтів із хірургічною патологією органів черевної порожнини і заочеревинного простору, які зустрічалися у 15,8 % випадків. Диференцийований підхід до вибору доступу, застосування модифікованих методик проведення пункційно-дренувальних втручань, а також правильний вибір інструментарію дозволяють успішно вирішити такі нестандартні ситуації.

В ходе нерандомизированного ретроспективного исследования проведен эпидемиологический анализ данных локального микробиологического мониторинга (ЛММ) возбудителей госпитальной инфекции и хирургического сепсиса, выявлены тренды их антибиотикорезистентности в 1 100-коечном многопрофильном КЛПУ "Донецкое областное клиническое территориальное медицинское объединение" за период 2003 - 2012 гг. В ходе проспективного нерандомизированного когортного обсервационного клинического исследования в указанный период у 110-ти пациентов, которым были выполнены неотложные операции по устранению источника хирургического сепсиса, обоснован выбор препаратов и тактики антибактериальной терапии с учетом данных ЛММ. Обоснованы варианты режимов и способов противомикробной терапии, критерии её начала и прекращения, критерии выбора и оценки её эффективности на основе определения прокальцитонина в сыворотке крови.

Проаналізовано результати абдомінопластики, яка була виконана 168-ми хворим із великими дефектами черевної стінки, за період із 2013 р. за умов хірургічного відділення обласного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни. Внутрішньочеревну гіпертензію в післяопераційному періоді спостерігали в 144-х (85,7 %) пацієнтів. Розвиток абдомінального сепсису відзначали у 8-ми пацієнтів із внутрішньочеревною гіпертензією ІІ та ІV ступенів; із них померли четверо хворих.

There is a problem of diffidence of acute pain manifestations of abdominal tuberculosis (AT), which can be treated conservatively, with acute appendicitis (AA). Since the endogenous intoxication syndrome (EI) is one of the leading in inflammatory diseases pathogenesis, the purpose of the study is to find out the features of the content of middle mass molecules (MMM) in the blood and circulating immune complexes (CIC), as the markers of EI, in patients with different pathomorphological forms of AA and with AT. The study has involved 92 patients aged between 18 and 65 years with a suspicion of AA, who have got inpatient treatment at the surgical department of the Lviv Communal City Clinical Hospital of ambulance. Groups formed for the analysis of research results have been created after surgical intervention on the basis of the pathomorphological conclusion. 25 persons have entered the group of patients with acute catarrhal appendicitis (AKA), 32 patients have been in the group of patients with acute phlegmonous appendicitis (AFA); a group of 20 people - with acute gangrenous appendicitis (AGA), 15 people with AA, complicated by appendicular infiltration included, 28 patients with abdominal tuberculosis (AT) in different focal centers of localization aged from 18 to 55 years old (patients of the Lviv regional physio-pulmonary dispensary). A blood collection for research has been taken from the vein of a patient with acute abdominal pain who arrived to the hospital before surgery. The control group has consisted of 30 practically healthy individuals. For the evaluation of EI, the content of MMM in the blood has been determined using the Gabrielyan NI method with a wavelength of 254 and 280 nm with the following calculation of the distribution coefficient DK = MMM280/MSM254, and the total content of MMM as the sum of MMM280 and MSM254. The content of CIC in blood has been determined by method of Yu. A. Grinevich that means precipitation in poliethylenglicol 6000. Since the content of MMM in the blood is an indicator that reflects a change in metabolic homeostasis, in particular, the degradation of protein macromolecules; and the content of the CIC is an indicator of immunological intoxication, we think that it could be expedient to enter the ratio of these components in the general syndrome. This ratio (immune metabolic index of intoxication IMII) has been calculated according to the formula IMII = ((MSM280 + MSM254)/CIC) <$Ecdot~100>. Results are statistically processed using the STATISTIKA 6.0 application package. The results are presented as M +- m, the probability of difference between the groups has been estimated using the Mann - Whitney Criterion Results and discussion. It has been found that destructive forms of AA is manifested by a significantly higher level of MMM, over 2 times more (p << 0,05) and predominance of catabolic cytotoxic fraction MSM254. Also the increase in the content of CIC in the blood that reflects immune intoxication has been established. A median-molecular CIC is known as high cytotoxic.

Associations between imaging features and genomic landscape of RCC have been recently investigated in order to characterize better tumor diagnosting more precisely, staging and establishing more accurate prognosis comparing to classic histopathologic approach. Such integration of imaging and molecular biomarkers has led to novel concept of "radiogenomics". In our previous work we have already described usefulness of expression of miR-15a measured in urine during RCC diagnostics. Moreover, high miR-15a expression values have been significantly associated with poor survival rates in patients with RCC. The goal of the study is investigation of the associations between cross-sectional imaging features of RCC and urine expression levels of miR-15a. 52 adult patients with RCC according to clinical and imaging data have been engaged into study. In all patients' multiphase CT or MRI imaging with contrast enhancement has been performed prior to surgical treatment using standard abdominal protocols. Urine collecting and miR-15a expression measuring has been performed using quantitative polymerase chain reaction. Associations between miR-15a expression and such RCC imaging features as necrosis, renal vein invasion, presence of intratumoral calcifications, definition of tumor margin and architecture, presence of collecting system invasion, intratumoral hypervascularity, homogeneous or nodular tumor enhancement pattern on nephrographic phase images have been assessed. All patients have been treated surgically with the following pathologic analysis. RCC cases have been classified concordantly to AJCC cancer staging manual: T1aN0M0 (n = 13, 25,0 %), T1bN0M0 (n = 15, 28,85 %), T2aN0M0 (n = 12, 23,08 %), T2bN0M0 (n = 5, 9,62 %), T3aN0M0 (n = 4, 7,69 %), T3aN1M0 (n = 3, 5,77 %). RCCs have been classified according to histologic subtypes - clear cell RCC (n = 22), papillary RCC (n = 16), chromophobe RCC (n = 14). Simplified two-tiered Fuhrman grading system has been used, in which grades I and II (low grade, n = 12) and grades III and IV (high grade, n = 10) have been combined. The expression values of miR-15a in urine of patients with RCC have varied from 91,35 to 5,52 relative fluorescence units (RFU), mean - 54,58 +- 37,76 RFU. High expression levels of miR-15a (>> 25 RFU) in patients with RCC have been associated with necrosis (p << 0,05), ill-defined margins of the lesion (p << 0,05) and intratumoral hypervascularity (p << 0,01). Lower miR-15a expression levels (<< 25 RFU) have been associated with imaging evidence of renal vein (p << 0,05) and collecting system (p << 0,05) invasion, nodular tumor enhancement pattern (p << 0,05) and multicystic tumor architecture (p << 0,05). There has been no significant association between miR-15a expression and presence of intratumoral calcifications on cross-sectional images (p >> 0,05). Conclusions: radiogenomic analysis may provide valuable information for predicting of emiR-15a expression levels in urine of patients with RCC. In clinical conditions under which there is no possibility to perform genetic assay, imaging features of RCC can be used as surrogates of miR-15a expression to perform prognostication of disease biologic behavior.

Описано Tephritis heringinella sp. n., пов'язану з цмином (Helichrysum sp.) (Asteraceae) у Киргизстані. Новий вид схожий за наявністю блискучих чорних тергітів черевця на види групи Tephritis corolla-sauterina та на види, що їх наразі вміщують до роду Heringina Aczel, відрізняючись від них деталями крилового візерунку, а також формою вершини акулеуса (від Heringina spp.). Обговорено можливі філогенетичні зв'язки Tephritis heringinella та Heringina spp.

A 42-year-old hypothyroid shepherd presented with a progressive abdominal lump accompanied by nausea and abdominal fullness. In addition, he had worsening hypothyroidism, despite supranormal doses of thyroxine. Computed tomography of the abdomen was suggestive of a mass lesion in relation to the stomach. A resection of the mass was done and the histopathology was suggestive of gastrointestinal stromal tumor. After surgery, the patient became euthyroid. We believe the patient had consumptive hypothyroidism due to the tumor.

Traditionally, two main types of the cell death (apoptosis and necrosis) are distinguished. The Nomenclature Committee on Cell Death in the last classification of the involved molecular pathways (2018) divided the necrotic and apoptotic morphology of cell death into more than 20 subforms. Besides, earlier it has been also reported about the artificially created cell death pathway. Apoptosis is a coordinated physiological process of programmed cell death. The cells of the macrophage system should quickly eliminate the dying cells, while producing anti-inflammatory cytokines. During the apoptotic death there is a clear time-dependent sequence of the events initiated by the influence of apoptosis inducer that finally results into the engulf of the apoptotic cell corpses. This is a key sign of the apoptosis that does not cause a damage of the tissue and its inflammation unlike the necrosis. Necrotic cell death is accompanied by infringement of the plasma membrane integrity and influx of intracellular components into the environment (that causes the inflammation). Recently a new specific type of death has been discovered for neutrophilic granulocytes of blood (neutrophils): Neutrophil Extracellular Traps (NETs). The formation of neutrophil extracellular traps protects the body. Released chromatin immobilizes and neutralizes dangerous and numerically dominant bacteria and help to stop their spreading. NETs can capture another inert material, for example, natural sodium monourate crystals, formed in the case of gout, or artificial nanoparticles, that after contacting with a human body cannot be destroyed or removed. It leads to neutrophils activation and further formation of extracellular neutrophil traps in the place of self-limiting inflammatory process. During some acute inflammatory processes in the internal organs, particularly in the case of acute necrotizing pancreatitis, massive tissue necrosis occurs. Investigation of the internal organs of the patients with the acute inflammation of abdominal cavity allows to examine the interface of the intact and necrotizing tissues and show that necrotizing areas are isolated from the adjacent healthy tissues by aggregated extracellular neutrophil traps. Aggregated extracellular traps are dense macroscopic structures. It has been found that during excessive infiltration of pancreatic ducts they have been occluded by aggregated extracellular neutrophil traps. At the same time, DNase-1 and DNase-1L3 enzymes-destructors of traps play the important role in protection of vessels from occlusion by neutrophil traps. These two enzymes duplicate each otherіs functions, but when both of them do not function, the blood clots are formed from extracellular neutrophil traps that clog the vessels, and ultimately lead to multiple organ failure and/or death. The smallest capillaries in the lungs are undergo this destructive effect first of all. Despite the importance of detecting neutrophil extracellular traps, they are often ignored in the routine blood tests, while automated hemoanalyzers do not have appropriate commands to detect them. Modern recommendations underline a problem of ignoring іunrecognizedі objects, including newly formed extracellular traps, in the process of cell counting.