Дисертацію присвячено дослідженню електронних спектрів поглинання тонких плівок комплексних сполук системи CuHal - MeHal (Me=Cs,Rb; Hal=I,Cl). Синтезовано 9 сполук та досліджено їх оптичні спектри, встановлено зв'язок спектрів із кристалічною структурою. Показано, що електронні збудження та екситони в інтервалі 3 - 6 eB локалізовані в CuHal-підгратці сполук. Визначено, що в йодидах потрійних сполук екситони описуються в рамках моделі Ваньє-Мотта, а в хлоридах проявляються риси екситонів Френкеля. Спектральне положення та число екситонних смуг у сполуках MeCu₂Hal₃ і Me₃Cu₂Hal₅ вказує на Давидівське розщеплення, обумовлене наявністю в них подвійних ланцюгів із тетраедрів CuHal₄. У оптичних спектрах суперіонних провідників Cs_yRb_{1 - y}Cu₄Cl₃I₂ (y = 0; 0,5; 1) виявлено ряд смуг, які пов'язані з локалізацією екситонів у різних CuHal(II) та CuHal(III) підгратках. Розглянуто температурну зміну параметрів екситонних смуг під час переходу із діелектричної у суперіонну фазу. Доведено, що додаткове розширення екситонних смуг у суперіонній фазі зумовлено генерацією дефектів Френкеля.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню впливу опромінення великими дозами gamma-квантів і швидких нейтронів на електричні, оптичні і фотоелектричні властивості спеціально нелегованих монокристалів CdSb. Встановлено вплив структурних дефектів в нейтронно опромінених кристалах CdSb на стан поверхні зразків і досліджено відпал радіаційних дефектів в них. Виявлено, що дефекти відповідальні за провідність при Т = 77 К відпалюються в широкій температурній області (до 130 °C), а центри з рівнем E_c - 0,16 eB починають відпалюватися при t = 80 °C. На основі запропонованої моделі пояснено особливості домішкової фотопровідності в монокристалах CdS з неоднорідним розподілом структурних дефектів. Показано, що при електронному опроміненні Cds-монокристалів швидкість введення первинних дефектів різна в обох його підгратках і експериментально встановлено основні високотемпературні стадії відпалу цих дефектів.

Розглянуто молекулярний механізм дії кофеїну (CF) як комплексоутворювача - інтерцептора ароматичних лігандів, інтеркалюючих у ДНК, на прикладі типового інтеркалятора - фенантридинієвого барвника бромистого етидію (EB). Вивчено процеси само- та гетероасоціації CF і EB, а також комплексоутворення з дезокситетрануклеотидом 5'-d(TpGpCpA) за однакових експериментальних умов методом одно- та двовимірної ¹H-ЯМР спектроскопії (500 МГц). Виміряно концентраційні (за температур 298 і 308 К) та температурні залежності протонних хімічних зсувів молекул у водному розчині. Визначено рівноважні константи реакцій само- і гетероасоціацій CF та EB, утворення різних типів комплексів між CF, EB і тетрануклеотидом d(TGCA) у мономерній та дуплексній формах, а також значення граничних хімічних зсувів протонів ароматичних лігандів у складі асоціатів і комплексів. Розраховано найвірогідніші структури димеру кофеїну і 1:1 гетерокомплексу CF - EB у водному розчині. Здійснено розрахунок відносного вмісту асоціатів і комплексів різного типу в змішаному розчині, який містить CF, EB і d(TGCA). Виявлено особливості динамічної рівноваги гетероасоціатів CF - EB і гетерокомплексів CF - EB - d(TGCA) залежно від концентрації кофеїну в змішаному розчині. Зроблено висновок, що зниження ефективності дії ліганду, інтеркалюючого в ДНК, у разі додавання в розчин CF значною мірою пов'язано з блокуванням молекулами кофеїну місць посадки на олігонуклеотидній послідовності та меншим ступенем - з утворенням гетероасоціатів CF - EB у змішаному розчині.

Наведено результати вивчення деяких властивостей (морфологічних, тинкторіальних, культуральних, біохімічних) та охарактеризовано первинну структуру ДНК 28 штамів Pragia fontium, з яких 18 штамів ізольовано на території України, а 10 - в Чехії. Наведено схему диференціації родів Pragia, Budvicia та Leminorella. Вивчення геному штамів P. fontium показало, що нуклеотидний склад їх ДНК містить 47 +- 1,5 моль % Г + Ц. Рівень гомології ДНК досліджених штамів P. fontium і типового штаму цього виду (CNCTC Eb11/82) коливався від 84 до 95 %, а такий ДНК досліджених штамів P. fontium і Escherichia coli K-12 не перевищував 3 - 5 %.

Исследованы электропроводность и термоэдс кварца. Установлено, что проводимость кристалла в направлении, перпендикулярном оптической оси, осуществляется за счет прыжков поляронов малого радиуса по катионам кремния, которые получают электроны от донорных центров (вакансий кислорода). Энергия активации прыжка полярона, оцененная по результатам люминесценции кварца, равна 0,6 eB. Получена температурная зависимость диэлектрической проницаемости кристалла в указанном направлении с учетом влияния междоузельного кислорода O₂^-.

Изучены особенности формирования микропористых материалов и покрытий, конденсированных из паровой фазы. Предложен метод их получения путем электронно-лучевого испарения и конденсации в вакууме керамической матрицы ZrO2 и химически активных добавок. Рассмотрен механизм формирования микропористых структур. Представлены результаты исследований микроструктуры микропористых покрытий на основе ZrO2, стабилизированного 7 и 15 % оксида иттрия, с добавками циркония, бора и карбида молибдена.

На основі базової моделі гетероасоціації ароматичних молекул у водному розчині розроблено узагальнену статистико-термодинамічну модель для інтерпретації даних ЯМР-спектроскопії. У розглянутій моделі, на відміну від базової, враховано крайові ефекти, тобто залежність хімічного зсуву протонів від положення молекули в агрегаті - всередині, збоку або в гетеростику. Базову й узагальнену моделі апробовано на прикладі гетероасоціації акридинового барвника профлавіну (PF) та фенантридинового барвника бромистого етидію (ЕВ) у водному розчині. Розрахунок параметрів асоціації молекул здійснено за даними <$E nothing sup 1 roman H>-ЯМР спектроскопії (500 МГц). Досліджено експериментальні концентраційні та температурні залежності протонних хімічних зсувів взаємодіючих ароматичних молекул. Встановлено, що розраховані параметри за базовою та узагальненою моделями відрізняються приблизно на 30 % і суттєво залежать від величини рівноважної константи гетероасоціації <$EK sub C> - за великих значень її похибка базової моделі зростає. Аналіз структурних і термодинамічних характеристик комплексоутворення PF і EB дозволяє зробити висновок щодо переважного внеску дисперсійних взаємодій у стабілізацію гетерокомплексу PF - EB.

З використанням методу рентгенівської фотоелектронної спектроскопії (РФС) досліджено електронну структуру диселенідів 2H - NbSe₂, 2H - Nb_1,27Se₂, і 4H(b) - NbSe₂. Для вищевказаних диселенідів ніобію отримано РФС-спектри внутрішніх (Nb3d і Se3d) та валентних електронів. Установлено, що в усіх досліджуваних сполуках перенесення заряду здійснюється в напрямку від атомів ніобію до атомів селену. Під час переходу від 2H - NbSe₂ до 2H - Nb_1,27Se₂ спостерігається незначне зменшення позитивного ефективного заряду на атомах ніобію, в той час як в послідовності 2H - NbSe₂ -> 4H(b) - NbSe₂ зарядовий стан атомів ніобію та селену в межах точності експерименту залишається сталим. Збільшення відносної інтенсивності приферміївської підсмуги Nb4d-типу в послідовності 2H - NbSe₂ -> 2H - Nb_1,27Se₂ призводить до зростання на 1,2 eB півширини РФС-спектра валентних електронів.

Изучены особенности формирования микропористых материалов и покрытий, конденсированных из паровой фазы. Предложен оригинальный метод их получения путем электронно-лучевого испарения и конденсации в вакууме неорганических веществ. Рассмотрен механизм формирования микропористых структур. Представлены результаты исследований микроструктуры микропористых конденсатов и покрытий ZrO₂ - Y₂O₃, Al₂O₃ и NiCoCrAlY с добавками NaCl.

Розглянуто систему InAs - <$E {roman InAs} sub 1-x {roman Sb} sub x> щодо створення напруженого гетеропереходу, придатного для вікна прозорості атмосфери. Для двох типів розподілу напруг проведено оцінку напруги, достатньої для забезпечення ширини забороненої зони 0,08 eB. Показано, що для одержання необхідних пружних станів, рівень пружних напруг має відповідати величині порядку 5 кбар.

Знайдено практичний розв'язок задачі про напрямок осі каскадної зливи за допомогою двох навколомісячних модулів і системи трьох взаємно перпендикулярних диполів, встановлених на кожному з них. Цей розв'язок доповнює раніше опубліковані результати дослідження можливості визначення енергії електромагнітного каскаду за радіочастотним компонентом випромінювання <$E delta>-електронів зливи. Одержані результати можуть відкрити нові можливості для дослідження космічних променів з енергією понад <$E 10 sup 21> eB.

За допомогою методів рентгенівської дифракції в жорсткому (0,154 нм) і м'якому (3,16 нм) випромінюваннях та електронної мікроскопії досліджено особливості росту окремих плівок Ni і багатошарових рентгенівських дзеркал (БРД) Ni/C, виготовлених термічним випаровуванням з подальшим травленням іонами <$E roman Kr sup +> (<$E E > ~ 300 eB), <$E alpha~=~45 symbol Р> шарів металу. Випромінювання <$E {roman N} K sub alpha> застосовано для in situ контролю товщини шарів. Виявлено закономірності, які призводять до згладжування міжфазної шорсткості під час виготовлення БРД Ni/C. Показано, що плівка нікелю росте острівцями до товщини ~ 6 нм. Під час виготовлення БРД з 10 періодами шорсткість шарів Ni послідовно зростає від 0,21 до 0,54 нм зі збільшенням числа шарів. Травлення металевих шарів іонами відбувається без зміни шорсткості та порушення суцільності з потоншенням шару від 6 до 2 нм.

Установлено, що під час взаємодії 2-пропаргіл-тіо-5-R-1,3,4-оксодіазолів з фенілселентригалогенідами утворюються 2-галогенметиліден-2-R-1,3,4- оксодіазоло[3,2-<$Eb>][1,4,2]тіаселеназіній галогеніди. Алілпохідні 1,3,4-оксодіазолів з фенілселентригалогенідами дають адукти складу 1:1.

Визначено межі розчинності на основі гідроксиапатиту кальцію та стронцію у разі їх заміщення іонами вісмуту та ітрію спільно з лужними металами. За допомогою методу рентгенофазового аналізу встановлено ширину гомогенної області в системах <$Eroman Ca sub {5~-~2x } roman Y sub x roman {M sup (I) } sub x ( roman PO sub 4 ) sub 3 roman OH> (де M - Li, Na, K), <$Eroman Sr sub {5~-~2x } roman Y sub x roman {M sup (I) } sub x ( roman PO sub 4 ) sub 3 roman OH>, <$Eroman Ca sub {5~-~2x } roman Bi sub x roman {M sup (I) } sub x ( roman PO sub 4 ) sub 3 roman OH> та <$Eroman Ca sub {5~-~2x } roman {M sup (III) } sub x ( roman PO sub 4 ) sub 3 roman OH sub {1~-~x } roman O sub x> (де <$Eroman {M sup (III)> - Y, Bi), вивчено характер залежності елементарної комірки від складу систем. На підставі рентгеноструктурного аналізу за методом Ритвельда встановлено положення атомів ітрію в структурі апатиту. З використанням методу інфрачервоної спектроскопії визначено, що в усіх системах у гомогенній області відбувається значне зменшення інтенсивності смуг валентних і лібраційних коливань <$Eroman OH sup ->-груп, що не входять до складу води. Зроблено припущення, що це явище може бути викликане паралельним перебігом заміщення за схемами <$E2 roman {OH sup - ~ symbol О ~O sup 2- }> + <$EB0> та <$Eroman {M sup 2+ ~+~OH sup - ~ symbol О ~ roman M sup 3+ ~+~ roman O sup 2->. На підставі аналізу зміни фазового складу вивчених систем, зміни параметрів елементарних комірок, результатів рентгеноструктурного аналізу, а також кристалохімічних розрахунків показано, що за визначених умов у системах

Виявлено ефект малих доз у монокристалах CdTe та CdTe:Cl, який проявляється у значному зростанні (до чотирьох раз) інтегральної інтенсивності ліній фотолюмінесценції (ФЛ) екситонно-домішкових комплексів у результаті низькодозового (<$Egamma>-опромінення - <$ED~ symbol Г ~3> кГр для CdTe та <$ED~ symbol Г ~10> кГр для CdTe:Cl). Встановлено, що у монокристалах CdTe:Cl за доз <$Egamma>-опромінення D << 10 кГр істотно зменшується концентрація центрів ClTe та 2ClTe, в області доз D = 10 - 100 кГр інтенсивно генерується VCd, VTe та зростає концентрація А-центрів (VCd - ClTe), а у разі D >> 1000 кГр домінантною є генерація центрів безвипромінювальної рекомбінації. На підставі результатів досліджень впливу потужного лазерного опромінення на спектр ФЛ CdTe:Cl визначено, що <$EUPSILON>-смуга ФЛ з <$EE sub { roman max }> = 1,478 eB зумовлена наявністю у кристалі власних структурних дефектів. Доведено, що відпал зразків CdTe:Cl у разі <$ET sub B >> 170~ symbol Р>C призводить до зменшення концентрації центрів ClTe та збільшення концентрації VCd у приповерхневому (1 - 2 мкм) шарі кристала.

Досліджено вплив структурних особливостей бокових ланцюгів ароматичних молекул на параметри їх асоціації та конкурентного зв'язування із олігомером ДНК. Розглянуто дві групи ароматичних сполук, які мають різні біологічні властивості: фенантридинові барвники - бромистий етидій (EB) та його азидо-аналоги моно-(EMB) і діазид (EDC) етидію, що відрізняються будовою бокових ланцюгів, а також серія феноксазонових сполук актиноцил-біс-(2-диметиламіноетил) амід (ActII), актиноцил-біс-(3-діметиламінопропил) амід (ActIII), актиноцил-біс-(4-діметиламінобутил) амід (ActIV) і актиноцил-біс-(5-диметиламінопентил) амід (ActV) - аналогів протипухлинного антибіотика "Актиноміцин D" з аміноалкільними боковими ланцюгами різної довжини. Визначено самоасоціацію феноксазонових сполук ActII-ActV і барвників EMB та EDC, гетероасоціацію барвників з антибіотиком "Дауноміцин" і конкурентне зв'язування лігандів з олігомером ДНК методом одно- та двомірної гомоядерної <$Enothing sup 1 roman Н> ЯМР-спектроскопії (500 МГц). З метою встановлення молекулярного механізму дії гідротропних агентів нікотинаміду та кофеїну вивчено їх комплексоутворення з біологічно активними сполуками, які мають різні медико-біологічні властивості. Зроблено висновок про специфіку фізичних механізмів асоціації біологічно активних сполук зі структурно різними боковими ланцюгами та їх взаємодію з молекулою ДНК.

Дослідженням високотемпературних електричних характеристик, низькотемпературних електричних вимірювань ефекту Хола та спектрів фотолюмінесценції вивчено природу точкових дефектів у CdTe<$Eroman {<< In (Ca, Tl) >>}>. На підставі експериментальних результатів отримано новий набір (CH-5) оптимізованих констант дефектоутворення в CdTe у рамках теорії Каргера. Розраховано константи рівноваги квазіхімічних реакцій утворення твердих розчинів заміщення атомів In та Ga у вузлах кадмію CdTe, які мають вигляд: <$Eroman {K sub In = 5,6 cdot 10 sup 39}> exp (-0,72 eB/kT); <$Eroman {K sub Ga = 1 cdot 10 sup 42}> exp (-0,95 eB/kT). Побудовано комп'ютерні діаграми залежності спектру дефектів від активності індію (галію) з урахуванням KIn(KGa), що добре узгоджуються з експериментом. Складена на основі набору CH-5 комп'ютерна програма моделювання дефектної структури CdTe дозволяє прогнозувати властивості матеріалу за умов високотемпературної рівноваги точкових дефектів, після умовного гартування, а також після відігріву матераілу до кімнатної температури.

Досліджено структуру та фізико-хімічні властивості водних розчинів електролітів. Установлено, що всі процеси, які перебігають навколо іона, відбуваються за рахунок специфічних короткодіючих взаємодій іона з молекулами води, внаслідок чого змінюється рухливість останніх. Як структурно-динамічні характеристики цих процесів розраховано та розглянуто структурні складові парціального межового мольного об'єму індивідуальних іонів <$EV bar sub i.cmp sup 0> та коефіцєнта в'язкості рівняння Джонса - Дола <$EB sub i sup sir>, розраховані вперше для даного температурного інтервалу. Одержана з експериментальних даних електропровідності несиметричних електролітів концентраційна залежність параметра <$Eroman bold a> в рівнянні Робінсона - Стокса надала можливість розділити весь концентраційний інтервал на області, які відповідають межам повної та дальньої гідратації. Для симетричних електролітів запропоновано модель "невзаємодіючих сфер", яка дає змогу в першому наближенні одержати концентраційну залежність параметра <$Eroman bold a>. Одержана концентраційна залежність швидкості спін-граткової релаксації ядер водню для розчинів хлориду, нітрату та сульфату нікелю підтвердила встановлені концентраційні межі повної та дальньої гідратації. В цих межах спостерігаються перегини на залежностях <$EDELTA roman H sup symbol <35> ~=~f( DELTA roman S sup symbol <35> )> термодинамічних параметрів активації в'язкої течії. Для аналізу локальної структури розчинів <$Eroman Fe Cl sub 3> вперше був застосований метод оберненого Монте-Карло.

Вивчено базисні властивості сімей значень цілих вектор-функцій половинного порядку зростання зі значеннями в просторах <$EL sub 2 (0,~ sigma )>, у довільних сепарабельних гільбертових просторах і в їх декартових добутках.Зазначено, що в процесі розв'язання даних задач роль моделей відіграють вектор-функції <$Ec sub w (z,t)> (w-квазікосинуси) зі значеннями в просторах <$EL sub 2 (0,~ sigma ),~ sigma ~>>~0>, що канонічним чином будуються за <$EA sub 2>-вагами Макенхаупта <$Ew sup 2> на промені <$Eroman bold R sub +>. Установлено, що системи функцій в довільному сепарабельному гільбертовому просторі (в декартовому добутку) збігаються з системами власних векторів одновимірних (скінченновимірних) збурень операторів <$EB sup 2>, де B - довільний дисипативний вольтерровий оператор. Основні задачі розв'язано за допомогою модифікації методу інтегральних оцінок норм резольвент, запровадженого в роботах Г.М.Губреєва. Показано, що одержані результати застосовуються для вивчення спектральної структури скінченновимірних збурень вольтеррових операторів, дослідження спектральних задач, що пов'язані з канонічними системами диференціальних рівнянь. З'ясовано, що в частинному випадку степеневих ваг Макенхаупта йдеться про безумовні базиси зі значень функцій Міттаг - Леффлера простору <$EL sub 2 (0,~ sigma )> (задача М.М.Джрбашяна).

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.519.9,02 + В162.41,02

Рубрики:

Окремі класи аналітичних функцій

Спектральний аналіз самоспряжених і унітарних операторів

Шифр НБУВ: РА325557 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання наближення класів <$EB sub {p, theta } sup symbol W> періодичних функцій багатьох змінних M-членними тригонометричними поліномами в просторі <$EL sub q>. Одержано порядкові оцінки найкращих тригонометричних наближень <$Ee sub M ~(B sub {p, theta } sup symbol W ) sub q>, <$E1~<<~p~<< inf>, <$E1~<<~q~ symbol Г ~ inf>, найкращих ортогональних тригонометричних наближень <$Ee sub M sup { symbol <94> } ~(B sub {p, theta } sup symbol W ) sub q>, <$E1~<<~p,q~<<~ inf>, тригонометричних поперечників <$Ed sub M sup T (<$EB sub {p, theta } sup symbol W ,~L sub q)>, <$E1~<<~p~<<~2~ symbol Г ~q~<<~p over {p~-~1 }>, колмогоровських та тригонометричних поперечників за умов <$E1~<<~q~ symbol Г ~p~<<~ inf>.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.492

Рубрики:

Наближення тригонометричними поліномами і цілими функціями скінченного ступеня

Шифр НБУВ: РА323480 Пошук видання у каталогах НБУВ