Досліджено питання поведінки найкращих поліноміальних наближень цілих трансцендентних функцій у деяких банахових просторах, а саме, встановлено співвідношення, які визначають узагальнені порядки зростання цілих трансцендентних функцій через їх найкращі поліноміальні наближення вздовж контура та по області. Встановлено зв'язки між різними узагальненими характеристиками зростання цілих трансцендентних функцій <$Esymbol Ж> та їх найкращими поліноміальними наближеннями <$E( symbol Ж ,~P sub n ,~ symbol C )>, де <$Esymbol C> є одним з банахових просторів Харді <$EH sub q>, Бергмана <$EH sub q prime> або <$EB(p,~q,~ lambda)> аналітичних в колі одиничного радіуса функцій. Одержано теореми типу Адамара, які пов'язують узагальнений (<$Ealpha ,~ beta>)-порядок зростання <$Erho sub { symbol Ж } tilde up 20 back 35 { symbol Ч } ~( alpha ,~ beta)> й узагальнений <$Ealpha>-порядок зростання <$Erho sub { symbol Ж } tilde ~( alpha )> цілих трансцендентних функцій <$Esymbol Ж> з коефіцієнтами їх розкладань в ряди Фабера в скінченній однозв'язній області G з межею <$Egamma>, що належить до класу С.Я. Альпера. Ці теореми є розповсюдженням відповідних результатів С.К. Балашова та М.Н. Шеремети з кола одиничного радіуса на однозв'язну область комплексної площини. На цій підставі одержано межові рівності, які пов'язують між собою узагальнені (<$Ealpha ,~ beta>) та <$Ealpha>-порядки зростання <$Erho sub { symbol Ж } tilde up 20 back 35 { symbol Ч } ~( alpha ,~ beta)> та <$Erho sub { symbol Ж } tilde ~( alpha )> цілих трансцендентних функцій <$Esymbol Ж>

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.514.1,0

Рубрики:

Найкращі наближення у комплексній області

Шифр НБУВ: РА364713 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання наближення класів <$EB sub {p, theta } sup symbol W> періодичних функцій багатьох змінних M-членними тригонометричними поліномами в просторі <$EL sub q>. Одержано порядкові оцінки найкращих тригонометричних наближень <$Ee sub M ~(B sub {p, theta } sup symbol W ) sub q>, <$E1~<<~p~<< inf>, <$E1~<<~q~ symbol Г ~ inf>, найкращих ортогональних тригонометричних наближень <$Ee sub M sup { symbol <94> } ~(B sub {p, theta } sup symbol W ) sub q>, <$E1~<<~p,q~<<~ inf>, тригонометричних поперечників <$Ed sub M sup T (<$EB sub {p, theta } sup symbol W ,~L sub q)>, <$E1~<<~p~<<~2~ symbol Г ~q~<<~p over {p~-~1 }>, колмогоровських та тригонометричних поперечників за умов <$E1~<<~q~ symbol Г ~p~<<~ inf>.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.492

Рубрики:

Наближення тригонометричними поліномами і цілими функціями скінченного ступеня

Шифр НБУВ: РА323480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено апроксимативні характеристики класів <$EB sub {p,~ theta } sup symbol W> періодичних функцій багатьох змінних. Одержано точні за порядком оцінки лінійних й ортопроекційних поперечників класів <$EB sub {p,~ theta } sup symbol W> у просторі <$EL sub q (pi sub d )> за <$E1~ symbol Г ~p,~q~ symbol Г ~ symbol Х>. Встановлено точні порядкові оцінки наближених класів <$EB sub {p,~ theta } sup symbol W> за допомогою лінійних операторів, які підпорядковані певним умовам. Знайдено також точні за порядком оцінки наближення класів <$EB sub {p,~ theta } sup symbol W> у просторі <$EL sub q (pi sub d )> східчасто-гіперболічними сумами Фур'є для деяких значень параметрів p і q.

Визначено оптимальні умови утворення, вивчено природу та кристалохімічні особливості твердих розчинів <$Eroman La sub {2/3~-~x } roman Li sub 3x><$EB0><$Enothing sub {4/3~-~2x } roman {Me sub 2 O sub 6 }> (Me - Nb, Ta). Досліджено нестехіометрію за літієм, вплив природи дисперсійного середовища та часткового гетеровалентного заміщення на кристалічну структуру сполук в системах <$Eroman {La sub 2 O sub 3 ~-~Li sub 2 O}> - {K, Na}<$Enothing sub 2 roman {O~-~Nb sub 2 O sub 5 }>. Запропоновано шляхи компенсації дефіциту літію у вказаних системах. Вивчено транспортні властивості та встановлено їх кореляцію зі структурними особливостями систем літійвмісних ніобатів і танталатів лантану. Визначено оптимальні шляхи для іонного транспорту в кристалічній структурі вказаних систем. Показано, що одержані матеріали характеризуються високими значеннями провідності щодо іонів літію (<$Esigma> ~ <$E10 sup -4 ~ roman {См~ cdot ~см sup -1 }> за температури 290 К) та коефіцієнтів хімічної дифузії (<$Eroman {D sub Li sup + }> ~ <$E10 sup -6 ~-~10 sup -5 ~см sup 2 / с }>), що дає змогу рекомендувати літійвмісні ніобати й танталати лантану для використання в електрохімічних системах.

Досліджено питання визначення раціональних технологічних параметрів породних бутових смуг. Виявлено характер і ступінь впливу швидкості просування очисного вибою на опускання покрівлі біля межі привибійного простору. Установлено, що найбільш вагомий вплив на величину усадки бутової смуги у разі взаємодії її з породами підробленої надвугільної товщі має відносна щільність закладки. Визначено взаємозв'язок між величинами щільності породної смуги (<$Ekappa sub y>), її шириною (<$Eb sub { roman п }>) та швидкістю добового просування вибою (V), що можна відобразити експоненціальними залежностями. За методом математичного моделювання встановлено, що час польоту часток до грунту виробки є постійною величиною. Розроблено вимоги до технологічних схем, а також технологічні схеми ведення закладальних робіт. Наведено рекомендації щодо вибору раціональних способів охорони та підтримання виїмкових штреків, передбачено можливість їх повторного використання.

Наведено результати досліджень з питань особливостей вирощування насіння триплоїдних гідридів за різних способів сівби компонентів схрещування. Встановлено, що за безвисадкового способу вирощування насіння можлива сівба сумішшю компонентів, що дозволить більш ефективно використовувати ділянки гібридизації. За сівби сумішшю компонентів і у разі додаткового запилення (ДЗ) підвищується врожайність і якість насіння, знижується однонасінність, одноростковість. Ефективним способом підвищення однонасінності й одноростковості насіння, вирощеного за сівби сумішшю компонентів, є сортування у процесі післязбиральної обробки на решетах з <$EB0> отворами. Науково обгрунтовано пропозиції виробництву, зокрема, проводити сівбу з використанням суміші компонентів з вмістом запилювача на решетах з <$EB0> отворами 3,5 мм за післязбиральної обробки насіння, що забезпечує підвищення його врожайності й якості та практично такі ж однонасінність і одноростковість як за роздільної сівби.

Одержано точні за порядком оцінювання найкращих M-членних ортогональних тригонометричних наближень класів <$EB sub {1,~ theta } sup OMEGA> у просторі <$EL sub q ( pi sub d ),~1~<<~q~<<~ inf>. Виявлено, що оцінки величин <$Ee sub M sup { symbol <94> } (B sub {1,~ theta } sup OMEGA ) sub q>, за певних значень параметра <$Etheta>, кращі за порядком, ніж оцінки наближень класів <$EB sub {1,~ theta } sup OMEGA> тригонометричними поліномами з відповідною кількістю гармонік з "номерами" зі "східчастих гіперболічних хрестів". Знайдено порядкові оцінки найкращих M-членних тригонометричних наближень класів <$EB sub {p,~ theta } sup OMEGA> у просторі <$EL sub q ( pi sub d )> за певних співвідношень між параметрами p і q. Установлено, що у певних випадках величини <$Ee sub M (B sub {p,~ theta } sup OMEGA ) sub q> мають кращі за порядком оцінки, ніж величини <$Ee sub M sup { symbol <94> } (B sub {p,~ theta } sup OMEGA ) sub q>. Установлено порядкові оцінки колмогоровських поперечників класів <$EB sub {p,~ theta } sup OMEGA ,~1~<<~p~ symbol Г ~ inf> у рівномірній метриці. Одержано точні за порядком оцінки тригонометричних і лінійних поперечників класів <$EB sub {1,~ theta } sup OMEGA> у просторі <$EL sub q ( pi sub d ),~1~<<~q~<<~ inf> і таким чином установлено, що у цьому випадку тригонометричний і лінійний поперечники мають однакові порядки.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.492,0

Рубрики:

Наближення тригонометричними поліномами і цілими функціями скінченного ступеня

Шифр НБУВ: РА361803 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що залишки Наднових зір є найбільш перспективними кандидатами на прискорення галактичних космічних променів до енергій <$E10 sup 14 ~-~ 10 sup 15 ~ roman eB>, але прямих доказів збільшення швидкості адронів у залишках досліджуваних об'єктів не виявлено. Доведено, що потік гамма-випромінювання від розпаду <$Epi sup 0>-мезонів, породжених у зіткненнях релятивістських адронів з протонами міжзоряного середовища, а також синхротронне випромінювання вторининх лептонів, сформованих в результаті розпаду <$Epi sup +>- та <$Epi sup ->-мезонів, які утворюються одночасно та в рівній кількості з <$Epi sup 0>-мезонами, є свідченням адронного прискорення у залишках Наднових зір. Виявлено, що високі потоки нетеплового випромінювання можуть бути задетектовані від залишків, що еволюціонують у середовищі зі специфічними умовами або від звичайних залишків протягом однієї з еволюційних стадій. Розроблено наближений аналітичний метод, який дозволяє проводити 2-D та 3-D моделювання залишків Наднових зір на перехідній від адіабатичної до радіаційної стадії еволюції в однорідному та неоднорідному середовищах. За допомогою розробленого методу проведено моделювання рентгенівського та жорсткого гамма-випромінювання, що очікується від залишків під час перехідної стадії. Встановлено, що формування щільної оболонки на даному етапі супроводжується зростанням потоків нетеплового випромінювання внаслідок зростання густини протонів-мішеней та енергії космічних променів у новонароджуваній оболонці.

На основі дослідження реакції гідропероксидного епоксидування октену-1 та етилалітикрилату, процесу розкладу гідропероксиду третбутилу проаналізовано закономірності зміни каталітичної активності та селективності бінарних боридів d-елементів IV - VI груп періодичної системи складу <$Eroman EB sub 2> залежно від їх природи. Розкрито вплив природи перехідного металу на каталітичну активність боридів. Доведено, що найактивнішим у процесі епоксидування є борид молібдену, а в процесі розкладу гідропероксиду - борид ванадію. Описано механізм перебігу процесів утворення та подальшої взаємодії перехідних комплексів. Висвітлено кінетичні закономірності протікання реакції гідропероксидного епоксидування октену-1 і етилалілетилакрилату та процесу розкладу гідропероксиду третбутилу у присутності <$Eroman MoB sub 2>, закономірності впливу на перебіг процесів продуктів реакції, води та спиртів. Запропоновано кінематичну модель процесів та визначено кінетичні параметри реакцій.

Досліджено диференціально-операторні включення у банахових просторах з <$Eomega sub { lambda sub 0 }>-псевдомонотонними відображеннями. Обгрунтовано метод Фаедо - Гальоркіна для розв'язності даних суб'єктів за умов ослабленої +-коерцитивності, <$Eomega sub { lambda sub 0 }>-псевдомонотонності та квазіобмеженості. Обгрунтовано метод сингулярних збурень для диференціально-операторних включень у банахових просторах з <$Eomega sub { lambda sub 0 }>-псевдомонотонними відображеннями. Одержано важливі апріорні оцінки розв'язків диференціально-операторних включень та їх похідних. Розроблено методи дослідження нелінійних еволюційних рівнянь першого порядку з операторами псевдомонотонного типу, збурених субдиференціалом опуклого функціонала. Доведено теореми про властивості субдиференціальних і локально субдиференціальних відображень у просторах Банаха та Фреше. Наведено достатні умови напівоперативності зверху локального субдиференціалу й обмеженості субдиференціалу власного опуклого напівнеперервного знизу функціонала у просторі Фреше. Знайдено необхідні та достатні умови обмеженості субдиференціала за Гато. Теорема про обмеженість субдиференціалу є новою для банахових просторів. Доведено узагальнену теорему Вейєрштрасса для просторів Фреше. Проведено класифікацію багатозначних відображень <$Eomega sub { lambda sub 0 }>-псевдомонотонного типу. Показано, що клас <$Eomega sub { lambda sub 0 }>-псевдомонотонних відображень поглинає клас узагальнено псевдомонотонних відображень, введений H.Brezis і утворює опуклий конус у класі <$EB(X;~X sup { symbol Ч }>). Для спеціального класу нерефлексивних просторів розподілів з інтегрованими

Дисертація присвячена комплексному дослідженню впливу опромінення великими дозами gamma-квантів і швидких нейтронів на електричні, оптичні і фотоелектричні властивості спеціально нелегованих монокристалів CdSb. Встановлено вплив структурних дефектів в нейтронно опромінених кристалах CdSb на стан поверхні зразків і досліджено відпал радіаційних дефектів в них. Виявлено, що дефекти відповідальні за провідність при Т = 77 К відпалюються в широкій температурній області (до 130 °C), а центри з рівнем E_c - 0,16 eB починають відпалюватися при t = 80 °C. На основі запропонованої моделі пояснено особливості домішкової фотопровідності в монокристалах CdS з неоднорідним розподілом структурних дефектів. Показано, що при електронному опроміненні Cds-монокристалів швидкість введення первинних дефектів різна в обох його підгратках і експериментально встановлено основні високотемпературні стадії відпалу цих дефектів.

Дослідженням високотемпературних електричних характеристик, низькотемпературних електричних вимірювань ефекту Хола та спектрів фотолюмінесценції вивчено природу точкових дефектів у CdTe<$Eroman {<< In (Ca, Tl) >>}>. На підставі експериментальних результатів отримано новий набір (CH-5) оптимізованих констант дефектоутворення в CdTe у рамках теорії Каргера. Розраховано константи рівноваги квазіхімічних реакцій утворення твердих розчинів заміщення атомів In та Ga у вузлах кадмію CdTe, які мають вигляд: <$Eroman {K sub In = 5,6 cdot 10 sup 39}> exp (-0,72 eB/kT); <$Eroman {K sub Ga = 1 cdot 10 sup 42}> exp (-0,95 eB/kT). Побудовано комп'ютерні діаграми залежності спектру дефектів від активності індію (галію) з урахуванням KIn(KGa), що добре узгоджуються з експериментом. Складена на основі набору CH-5 комп'ютерна програма моделювання дефектної структури CdTe дозволяє прогнозувати властивості матеріалу за умов високотемпературної рівноваги точкових дефектів, після умовного гартування, а також після відігріву матераілу до кімнатної температури.

Побудовано класи коректної розв'язності основних крайових задач для параболічних та еліптичних рівнянь з особливостями та виродженнями. Досліджено параболічні рівняння другого порядку зі степеневими особливостями довільного порядку за часовою зміною у фіксований момент часу, та довільними просторовими змінними на деякій множині точок усередині області або на бічній межі, а також з нелокальною умовою за часовою змінною. Для даних рівнянь доведено коректну розв'язність першої крайової задачі, а також задачі з косою похідною, односторонньої крайової задачі та нелокальної задачі Коші. Встановлено коректну розв'язність задачі Діріхле, задачі з косою похідною та односторонньої крайової задачі для еліптичних рівнянь другого порядку з будь-якими степеневими особливостями за довільними змінними на межі області або на деякій множині усередині області. Знайдено класи коректної розв'язності задачі Коші та крайової задачі для параболічних рівнянь порядку 2b (<$Eb~>>~1>) зі степеневими особливостями довільного порядку за часовою змінною у фіксований момент часу та будь-якими просторовими змінними у фіксованій точці або на бічній межі області. Результати дослідження застосовано до задач оптимального керування системами, що описуються параболічними крайовими задачами у випадках внутрішнього, граничного та фінального керування.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.626.1-3 + В161.626.3-3

Рубрики:

Диференціальні рівняння другого порядку еліптичного типу

Диференціальні рівняння другого порядку параболічного типу

Шифр НБУВ: РА343320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено умови виникнення випадкового контакту ізочастотних поверхонь двох хвиль просторово-часових збурень за наявності фото-Ганн-ефекту (ФГЕ). Здійснено припущення, що під дією електричного поля та за умов зміни концентрації домішки цей контакт може зумовлювати явище конічної рефракції хвиль у досліджених напівпровідниках. У лінійному за флуктуаціями освітлення наближеннями побудовано теорію фотовідгуку носіїв за умов ФГЕ. Детально проаналізовано фотовідгук за умов ФГЕ для межових випадків режимів генератора напруги та струму. Показано, що для напівпровідника з параметрами n-GaAs фотовідгук електронної підсистеми має вибірковість за частотою, інтенсивністю освітлення та концентрацією легувальної домішки. Зроблено припущення, що область просторово-неоднорідного розподілу об'ємного заряду за умов освітлення здійснює різний вклад у величину фотовідгуку залежно від довжини зразка. Виявлено, що трансформація фазових станів системи електронів у разі врахування глибини модуляції рухомої інтерференційної структури змінюється від квазіперіодичних (за невеликого ступеня компенсації домішок b) до впорядкованих станів (за певного критичного значення <$Eb~=~b sub { roman кр }>. Показано, що збільшення інтенсивності зовнішнього освітлення зменшує величину <$Eb sub { roman кр }>. Показано, що вигляд просторово-часового розподілу внутрішнього електричного поля в k-просторі різний залежно від інтенсивності падаючого світла. Умовно його можна поділити на режими, а саме: слабкої та сильної ітенсивностей і перехідну область; характери коливань у k-просторі за перших двох режимів подібні з різницею фаз на <$Epi "/"2>.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.227,022 + В379.271,022

Рубрики:

Радіаційні ефекти в напівпровідниках

Електричні властивості

Шифр НБУВ: РА348815 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено апарат квазікласичних асимптотик для рівняння Дірака зі скалярно-векторним зв'язком. Проведено узагальнення умови квантування Бора-Зоммерфельда та формули Гамова для ширини квазістаціонарного рівня з урахуванням релятивістських ефектів, спіну і лоренц-структури потенціалів взаємодії. Сформульовано релятивістську потенціальну модель, розглянуто прості асимптотичні формули для енергетичного і масового спектрів, середніх радіусів та хвильових функцій важко-легких <$ED-,~D sub s -,~B-> і <$EB sub s>-мезонів, які забезпечують високу точність розрахунків для станів з радіальним квантовим числом <$En sub r> ~ 1. Описано релятивістську квазікласичну теорію іонізації кулонівської системи радіально-сталими скалярним та електричним зовнішніми полями. Визначено залежність ширини Г підбар'єрних резонансів від енергії зв'язаного рівня та коефіцієнта змішування <$Elambda> скалярного і векторного далекодіючих потенціалів. Проаналізовано додатковий сфероїдальний інтеграл руху та групу динамічної симетрії в модельній квантово-механічній задачі двох центрів <$EqZ sub 1 Z sub 2 omega> з кулонівською і осциляторною взаємодіями, досліджено групові та асимптотичні властивості її розв'язків.

Досліджено структуру та фізико-хімічні властивості водних розчинів електролітів. Установлено, що всі процеси, які перебігають навколо іона, відбуваються за рахунок специфічних короткодіючих взаємодій іона з молекулами води, внаслідок чого змінюється рухливість останніх. Як структурно-динамічні характеристики цих процесів розраховано та розглянуто структурні складові парціального межового мольного об'єму індивідуальних іонів <$EV bar sub i.cmp sup 0> та коефіцєнта в'язкості рівняння Джонса - Дола <$EB sub i sup sir>, розраховані вперше для даного температурного інтервалу. Одержана з експериментальних даних електропровідності несиметричних електролітів концентраційна залежність параметра <$Eroman bold a> в рівнянні Робінсона - Стокса надала можливість розділити весь концентраційний інтервал на області, які відповідають межам повної та дальньої гідратації. Для симетричних електролітів запропоновано модель "невзаємодіючих сфер", яка дає змогу в першому наближенні одержати концентраційну залежність параметра <$Eroman bold a>. Одержана концентраційна залежність швидкості спін-граткової релаксації ядер водню для розчинів хлориду, нітрату та сульфату нікелю підтвердила встановлені концентраційні межі повної та дальньої гідратації. В цих межах спостерігаються перегини на залежностях <$EDELTA roman H sup symbol <35> ~=~f( DELTA roman S sup symbol <35> )> термодинамічних параметрів активації в'язкої течії. Для аналізу локальної структури розчинів <$Eroman Fe Cl sub 3> вперше був застосований метод оберненого Монте-Карло.

Одержано унікальний спектральний і спектрополяриметричний матеріал: у кожну з півтора десятка ночей спостереження повністю перекривають період пульсацій <$Egamma> Peg, який становить ~3,6 год. Уперше для <$Egamma> Peg установлено спектральну змінність стосовно лінії He I 6678 з перідом пульсацій. З використанням проведених вимірів променевих швидкостей установлено, що запропонований в 370,5-денний орбітальний період <$Egamma> Peg є артефактом неоднорідності спостережень. Уточнено значення раніше запропонованого орбітального періоду, за цього <$EP sub { roman orb } ~=~ 6,81~608~ symbol С ~0,00~012> дня. Уперше у <$Egamma> Peg зареєстровано магнітне поле, виміри якого виконано з найвищою точністю у світі для гарячих пульсуючих зірок. Уперше для <$Egamma> Peg установлено період осьового обертання, який дорівнює <$EP sub { roman rot } ~=~6,65~380~ symbol С ~0,00~035> дня, а також визначено спектральну змінність з періодом осьового обертання. Виявлено співвідношення між орбітальним і обертальним періодами: <$EP sub { roman orb } "/" symbol Э ~P sub { roman orb } ~-~P sub { roman rot } ~ symbol Э ~=~42,0~ symbol С ~0,1> і <$EP sub { roman orb } "/" symbol Э ~P sub { roman orb } ~-~P sub { roman rot } ~ symbol Э ~=~41,0~ symbol С ~0,1>. Уперше встановлено факт змінності поздовжнього компонента магнітного поля з періодом пульсацій для гарячих зірок. Одержано криву зміни магнітного поля <$Egamma> Peg з періодом пульсацій, яка є самою малоамплітудною та найточнішою з усіх відомих кривих змінності магнітного поля для гарячих зірок (амплітуда <$EB sub 1 ~=~7,2~ symbol С ~0,6~ roman Гс>). Уперше для <$Egamma> Peg установлено

Досліджено властивості нескінченних топологічних напівгруп матричних одиниць та топологічних <$Elambda>-розширень Брандта топологічних напівгруп. Описано усі псевдо-компактні топології T на нескінченній напівгрупі матричних одиниць <$EB sub lambda> такі, що (<$EB sub lambda ,~T> ) є напівтопологічною напівгрупою. Доведено, що на нескінченній напівгрупі матричних одиниць <$EB sub lambda> не існує напівгрупової топології T, такої, що (<$EB sub lambda ,~T>) занурюється у компактну топологічну напівгрупу. Доведено, що нескінченна напівгрупа матричних одиниць є алгебрично h-замкненою в класі топологічних інверсних напівгруп. Побудовано напівгрупові абсолютно H-замкнені мінімальні та мінімальні інверсні гаусдорфові топології на нескінченній напівгрупі матричних одиниць. Описано структуру компактних 0-простих топологічних інверсних напівгруп. Розглянуто компактифікації Бора нескінченної напівгрупи матричних одиниць та топологічних <$Elambda>-розширень Брандта топологічних напівгруп для нескінченного кардинала <$Elambda>. Доведено, що топологічна інверсна напівгрупа S є (абсолютно) H-замкненою в класі топологічних інверсних напівгруп лише тоді, коли для кожного кардинала <$Elambda ~ symbol У ~2> довільне її топологічне <$Elambda>-розширення Брандта є (абсолютно) H-замкненою напівгрупою в класі топологічних інверсних напівгруп. Для довільного нескінченного кардинала <$Elambda> побудовано напівгрупові топології на <$Elambda>-розширеннях Брандта топологічних напівгруп, що зберігають H-замкненість та абсолютну H-замкненість.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.391,0 + В152.81,0

Рубрики:

Півгрупи

Топологічні групи

Шифр НБУВ: РА349969 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано вибір асиметричної функції та визначено аналітичну залежність зміни передавального відношення i від кута повороту ведучого колеса <$Ephi sub 1>, що дозволило розвинути теорію синтезу кругогвинтових зубчастих передач некруглими колесами. На базі теорії зубчастих зачеплень розвинуто математичну модель синтезу кругогвинтових зубчастих передач некруглими колесами, що дозволило: дослідити показники асиметричної функції передавального відношення <$Ezeta ,~j sub 1> і B, які характеризують ступінь асиметрії, частоту та величину зміни передавального відношення відповідно; визначити залежності показника B від передавального числа зубчастої передачі u, міжосьової відстані <$Ea sub w> коефіцієнта нерівномірності руху механізму <$Edelta>; визначити раціональні геометричні параметри зубчастого зачеплення, що забезпечують безрезонансний режим роботи передачі та необхідний коефіцієнт <$Edelta>. Уперше запропоновано та теоретично обгрунтовано додаткові умови синтезу (<$EB sub { roman кр } ~ symbol Г ~B~ symbol Г ~B sub delta>), а саме: умову, що характеризує протирезонансну стійкість кругогвинтових зубчастих передач і визначає межу зон виникнення резонансу <$EB~ symbol У ~B sub { roman кр }> (де <$EB sub { roman кр }>, характеризується величиною зміни передавального відношення, за якого можливе виникнення резонансних коливань зубчастої передачі); умову, взаємопов'язану з нерівномірністю руху механізму та характеризує зміну кутової швидкості обертання у заданих межах, <$EB~ symbol Г ~B sub delta> (де <$EB sub delta> визначається необхідним коефіцієнтом <$Edelta>).

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К412.555.3 + К445.5-02

Рубрики:

Гвинтові зубчасті механізми

Зубчасті передачі

Шифр НБУВ: РА347890 Пошук видання у каталогах НБУВ