Исследовано сравнительное влияние Z-(alpha-амино-beta-метоксикарбонил) акриловой кислоты калиевой соли (фумарана) и абсцизовой кислоты (АБК) на холодостойкость амаранта, кукурузы и сои. Оба соединения повышают холодоустойчивость растений. На кукурузе фумаран превосходит АБК. Механизмы действия различны, так как фумаран проявляет одновременно стимулирующее действие, АБК, наоборот, тормозит рост.

Розглянуто протекторну роль каротиноїдів у формуванні захисних механізмів фотосинтетичного апарату рослин, спрямованих, зокрема, на підвищення його стійкості до несприятливих факторів посухи. Встановлено, що такий біохімічний показник, як вміст каротинів та ксантофілів, з притаманною останнім широкою еколого-фізіологічною варіабільністю, може бути використаним в якості тестів для характеристики адаптивних властивостей рослин за умов дії підвищених температур та водного дефіциту.

Огляд в історичному аспекті відображає розвиток уявлень про участь інтерлейкінів-1 і 2 в патогенезі інсулінозалежного цукрового діабету. Узагальнено дані про багатогранність дії цих поліфункціональних молекул імунної системи. На підставі аналізу літератури та результатів власних досліджень висловлено припущення, що в організмі, ураженому діабетом, інтерлейкіни-1 і 2, з одного боку, функціонують як регуляторні фактори, а з іншого - здатні стимулювати руйнівні процеси в beta-клітинах острівців Лангерганса. Для остаточного з'ясування механізмів розвитку цукрового діабету I типу можуть бути корисними дослідження співвідношень між інтенсивністю синтезу інтерлейкінів-1 і 2, інших цитокінів та гормонів.

В работе определяли активность трансформирующих факторов роста beta (ТФР-beta) в сыворотке крови здоровых доноров и пациентов с патологией щитовидной железы: узловой эутироидный зоб, диффузный тиреотоксический зоб, рак щитовидной железы, аутоиммунный тиреодит. Активность ТФР-beta определяли, используя аналитические тесты, базирующиеся на способности этого цитокина по-разному регулировать интенсивность субстратнезависимой пролиферации клеток мезенхимного и эпителиального происхождения. Обнаружено, что активность ТФР-beta в сыворотке крови больных увеличена, особенно автоимунным тироидитом и раком щитовидной железы. Так как ТФР-beta является сильным естественным иммуносупрессором, то можно предположить, что повышение активности этого цитокина имеет важное значение в патогенезе заболеваний щитовидной железы.

Описано вплив вітаміну D₃ на структурно-функціональну активність beta-клітин підшлункової залози та обмін речовин у разі цукрового діабету, а також розкрито деякі механізми порушення обміну вітаміну D₃ і перспективи його клінічного застосування за даної патології.

Досліджено питання оптимізації лікування хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену помірною серцевою недостатністю, шляхом диференційного застосування <$Ebeta>-адреноблокаторів (БАБ) з різними фармакологічними властивостями на підставі удосконалення методів контролю за станом скорочувальної активності міокарда та вегетативного забезпечення серцевої діяльності. Обстежено 134 хворих. Розроблено новий метод визначення скорочувальної активності міокарда лівого шлуночка та вегетативного забезпечення серцевої діяльності за допомогою ехокардіографічної проби з навантаженням опором. Показано інформативність та безпечність цієї стрес-ехокардіографічної проби, що дозволяє рекомендувати її для застосування з метою об'єктивної оцінки функціонального стану серцево-судинної системи хворих на коронарогенну серцеву недостатність. З'ясовано особливості впливу на інотропний стан міокарда лівого шлуночку та вегетативне забезпечення серцевої діяльності в хворих на ІХС з помірною серцевою недостатністю БАБ з різними фармакологічними властивостями в порівнянні з такими антагоніста кальцію верапамілу. Це дозволяє визначити їх роль в лікуванні таких хворих, обгрунтувати показання для диференційного прийому й встановити предиктори ефективності.

Досліджено фазовий склад продуктів гідратації клінкерних мінералів, що утворюються після конденсаційного зволоження в ущільнених системах у разі подальшого зберігання за нормальних умов. Вивчено склад гідратів у разі топохімічної гідратації трикальцієвого силікату, <$Ebeta - {2CaO.SiO} sub 2>, <$E{3CaO.Al} sub 2 O sub 3> та <$EC sub 4 AF>. Визначено послідовність перетворення кремнекисневих радикалів гідросилікатів у разі зростання міцності каменя. На підставі результатів експериментальних фізико-хімічних методів досліджень та термодинамічного аналізу одержано кількісні характеристики гідратації портландцементного клінкеру та цементу за умов застосування різних комбінацій конденсаційного зволоження та ущільнення. Розроблено два енергоощадні способи одержання виробів з цементу або бетону, що мають високі показники міцності та витривалості проти сульфатної агресії.

Розглянуто особливості зовнішнього дихання та легеневого кровообігу в молодих здорових осіб за різних типів погоди. Встановлено, що у разі несприятливого ІІІ типу погоди, на відміну від особливо сприятливого І типу, змінюються співвідношення легеневих об'ємів легень, погіршується прохідність бронхів великого та середнього діаметра. Внаслідок цих змін виявлено суттєве зниження резервних можливостей системи зовнішнього дихання та погіршання кисневотранспортної функції крові. З'совано, що загальний легеневий кровообіг суттєво залежить від типу погоди. У випадку ІІІ типу погоди зафіксовано зростання інтенсивності загального кровонаповнення легень, підвищення швидкості кровотоку судинами великого діаметра. Вивчено зональний кровообіг молодих здорових осіб за різної погоди. Показано, що за умов погоди І і ІІ типів зміни зонального кровообігу є неістотними. Одержано дані про вплив положення тіла на кровообіг у малому колі, роль <$Ebeta>-адренорецепторів у забезпеченні зовнішнього дихання та загального кровообігу легень за різних типів погоди. Зазначено, що за умов ІІІ типу погоди також зростає чутливість <$Ebeta>-адренорецепторів дихальної системи до ізадрину. Доведено, що це супроводжується достовірним посиленням легеневої вентиляції, переважно через збільшення глибини вдиху, суттєвим поліпшенням бронхіальної прохідності та збільшенням інтенсивності легеневого кровообігу.

Рассмотрены вопросы надежности систем коммунального хозяйства и их элементов, в частности, водоснабжения, канализации, тепло-, электро- и газоснабжения, гидротехнических сооружений. Приведены определения процесса нормального функционирования и отказных состояний систем и элементов, а также законы распределения плотности вероятности, в частности, биноминальные, экспроненциальные, нормальные, <$Ebeta>, Пуассона, Стъюдента. Освещены методы расчета показателей надежности систем по показателям надежности их элементов, приведены примеры расчетов. Проанализированы комплексные показатели безотказности и ремонтопригодности, а также особенности определения показателей надежности невосстанавливаемых систем. Приведены формулы для определения показателей надежности подачи расчетного расхода воды насосными станциями.

Показано, що <$Ealpha>- і <$Ebeta>-фази мідно-срібного сплаву здатні до сольової пасивації. Експериментально та математичним моделюванням доведено можливість ефективного промислового рафінування сплавів міді з великим вмістом срібла в мідно-сульфатному електроліті з домішками олефінових сполук. Розглянуто процеси та явища, внаслідок яких під час електролізу на промислових густинах струму можна одержувати високочисті катодні осади міді та шлам срібла. Запропоновано принципово нову ефективну й екологічно безпечну технологію електролітичного розподілення компонентів мідно-срібних сплавів.

Освещена роль антиоксидантов в онтогенезе, рассмотрены возможности коррекции свободно-радикальных реакций при патологических состояниях. Особое внимание уделено <$Ebeta>-каротину. Описаны возможности стабилизации микробиологического каротина от деструктивного разрушения с сохранением его биологической активности в различных лекарственных формах и пищевых продуктах. Проанализирована роль свободно-радикального окисления в процессе жизнедеятельности организма.

Розглянуто індивідуальні особливості адреночутливості, показників ланок стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних внутрішньоклітинних систем у порівнюваних групах, високо- та низькостійких до ізадринового навантаження тварин. Розроблено способи прогнозування індивідуальної стійкості організму гіперкатехоламінемії та визначено підходи до корекції надмірної активації <$Ebeta >-адренергічної системи організму. Виявлено роль вихідної адреночутливості організму в механізмах індивідуальної стійкості до гострого стресорного пошкодження. Встановлено однакову закономірність зміни <$Ebeta >-адреночутливості різних типів клітин крові до симпатоміметика в групах високо- та низькостійких тварин. Наведено способи прогнозування, що дозволяють до передбачуваного стресорного пошкодження прогнозувати індивідуальну стійкість організму до гіперкатехоламінемії. Проаналізовано можливість модуляції активності захисних ланок внутрішньоклітинних стрес-лімітувальних факторів і обгрунтовано підходи до регуляції індивідуальної <$Ebeta >-адреночутливості.

Встановлено, що для лікування хворих на серцеву недостатність, обумовлену дилятаційною кардіоміопатією та ішемічною хворобою серця (ІХС), можна рекомендувати як селективні <$Ebeta sub 1>-адреноблокатори - метопролол і бісопролол, так і неселективний <$Ebeta sub 1>- та <$Ebeta sub 2>-адреноблокатор з додатковими властивостями - карведілол. У разі призначення <$Ebeta>-адреноблокаторів хворим на хронічну серцеву недостатність (ХСН), обумовлену ІХС, слід віддати перевагу карведілолу з урахуванням його вазодилактуючих і антиоксидантних властивостей. Дозу <$Ebeta>-адреноблокаторів слід підбирати індивідуально, з використанням методу титрування. Початкова доза для метопрололу - 5 мг, бісопрололу - 1,25 мг, карведілолу - 3,125 мг. Дозу слід збільшувати в 2 рази через 8 - 10 днів у хворих, у яких фракція викиду лівого шлуночка менша, ніж 40 % і за 4 - 5 днів - у хворих, в яких дана фракція становить 40 - 50 % за відсутності зниження артеріального тиску менше за 90/60 мм рт. ст. та зменшення частоти серцевих скорочень або поглиблення симптомів серцевої недостатності. Під час лікування ХСН з використанням <$Ebeta>-адреноблокаторів рекомендовано визначити параметри систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка до лікування, після 4 тижнів лікування з метою визначення критеріїв вірогідної ефективності подальшого лікування та через 3 місяці після лікування - для контролю ефективності проведеної терапії.

Теоретично обгрунтовано принципи створення сучасних лікарських препаратів для педіатрії Запропоновано оптимальний склад і розроблено технологію стандартизованої коригованої лікарської форми нового вітчизняного рослинного поліекстракту з плодів горобини звичайної - сиропу "Фламікар" 5 %-ий. З метою стандартизації кількісного вмісту основної діючої речовини у препаратах (субстанції "Ліпосорбін", "Фламікар" та сироп "Фламікар" 5 %-ий) доведено необхідність і опрацьовано методику спектрофотометричного визначення каротиноїдів (у перерахунку на <$Ebeta>-каротин) у вихідній сировині - плодах горобини звичайної.

Предложена эквивалентная схема ускоряющей системы (УС) нагруженной пучком и сделан ее детальный анализ. Получены аналитические выражения для определения основных параметров системы (коэффициента связи <$Ebeta> резонатора с подводящей линией передачи, угла его расстройки <$Epsi> относительно собственной частоты <$Eomega sub 0>, подводимой к резонатору ВЧ-мощности <$Eroman Р sub g>). Сформулировано условие выбора режима работы УС, при котором обеспечивается наибольшая простота и эффективность управления. На основе полученных результатов проанализирована возможность применения в УС накопителя LESP-N100, разрабатываемого в ННЦ ХФТИ, сверхпроводящего и нормального (медного) резонаторов.

Наведено теоретичні узагальнення та розроблено новий підхід до вирішення наукової задачі корекції осмотичної та температурної чутливості еритроцитів за допомогою амфіфільних сполук. Визначено роль вихідного стану у реалізації антигемолітичної активності амфіфілів у разі гіпертонічного стресу еритроцитів. Використано амфіфільні сполуки: представники катіонних (хлоромазин гідрохлорид), аніонних (децилфат натрію, додецилсульфат натрію), неіонних (додецил-<$Ebeta>, D-мальтозид) і цвітер-іонних (3-децилдиметиламоній -1-пропансульфонат натрію, 3-цетилдиметиламоній-1-пропансульфонат натрію) класів поверхнево-активних речовин. Представники різних класів амфіфільних сполук у разі використання в мікромолекулярних концентраціях істотно знижують рівень гіпертонічного гемолізу еритроцитів. Зазначений ефект реалізується за умов одночасної дії на клітину гіпертонічного середовища як стресового фактора й амфіфільної сполуки. Величини антигемолітичної ативності залежать від особливостей досліджуваних речовин і вихідного стану клітин, що зазнали дії стресу.

Досліджено властивості системи ефірів кротонової та <$Ebeta>-метилкротонової кислот, <$Ebeta , beta prime>-диметилпропіолактону. Визначено їх ентальпії згоряння та утворення в рідкому та газоподібному станах, температурні залежності тиску насиченої пари й ентальпії випаровування. Проаналізовано можливість застосування існуючих адитивних схем для розрахунку ентальпійних характеристик ефірів ненасичених кислот акрилового ряду. Розраховано величини шести групових внесків, характерних для акрилових сполук. Визначено кінетичні параметри реакції розкладу <$Ebeta , beta prime>-диметилпропіолактону як нестійкої сполуки. Встановлено умови проведення тензиметричного експерименту для даної речовини. На підставі даних ізотермічної рівноваги рідина - пара двох бінарних ситем, до складу яких входив ефір <$Ebeta>-метилкротонової кислоти, розраховано коефіцієнти активності компонентів і визначено надлишкові термодинамічні функції розчинів різного складу: ентальпії, ентропії та енергії Гібса.

Встановлено загальні принципи та молекулярні механізми спонтанного вбудовування білків у мембрани та набуття ними активної конформації. Запропоновано й обгрунтовано структурно-термодинамічну концепцію білкового вбудовування, згідно з якою воно неодмінно проходить через фолдинговий метастабільний інтермедіат. Вивчено взаємовідношення кінетичного та термодинамічного контролю, що здійснюється на різних стадіях вбудовування та фолдингу мембранних білків. Доведено, що білки взаємодіють з поверхневою зоною мембрани за відсутності адитивності електростатичних і гідрофобних взаємодій. Кількісно охарактеризовано енергетичну спряженість процесу взаємодії білок - поверхнева зона мембрани з формуванням вторинної структури білка. Встановлено, що різні типи вторинної структури (<$Ealpha>-спіраль і <$Ebeta>-складка) мають близькі вільні енергії фолдингу. Розроблено, вдосконалено та впроваджено в науково-дослідну практику низку флуоресцентних методів вивчення термодинамічних, кінетичних і структурно-функціональних характеристик білково-мембранних взаємодій.

Представлен вариант интегративного внедрения в клиническую практику современных трактовок и критериев хирургического сепсиса у больных острым лактационным маститом. Предложен методический подход для качественной характеристики циркулирующих имунных комплексов. Ислледовано комплексообразование суфана с аминокислотами, компонентами биомембран, солями металлов и лекарственными средствами даунорубомицином, цисплатином и тиопенталом-натрия. Изучено содержание эстрадиола-17<$Ebeta> в сыворотке крови свиней разных половозрастных групп и во время супоросности. Установлено, что в период от 120 до 210 дневного возраста высший его уровень характерен для хряков. Обобщен опыт выполнения симультанных операций у 155 больных во время осуществления оперативного вмешательства по поводу послеоперационной вентральной грыжи больших размеров и ожирения. Прооперировано 138 больных в плановом порядке, 17 по неотложным показаниям. Обоснованы показания и преимущества их осуществления.

У результаті порівняльного аналізу інтенсивності взаємодії рослинних лектинів, специфічних до певних моносахаридів, з поверхневими глікополімерами філогенетично близьких груп мікроорганізмів - молікутів і представників групи Bacillus - Lactobacillus - Streptococcus у цих мікроорганізмів виявлено спільні риси, зокрема, наявність в їх глікокаліксі <$Ealpha>- і <$Ebeta - roman D >-галактози, сіалових кислот, L-фукози, N-ацетилглюкозаміну, <$Ealpha>-N-ацетил-D-галактозаміну та <$Ealpha>-D-манози, що є фенотиповим проявом генетичних зв'язків між даними мікроорганізмами. Встановлено залежність між наявністю у складі термінальних структур глікокаліксу мікроорганізмів сіалових кислот і L-фукози та здатністю їх займати певні екологічні ніші.