Досліджено властивості випадкових величин і процесів з просторів <$Eroman F sub psi ( OMEGA )> з експопенціальною функцією <$Epsi>.

Вивчено характеристики монокристалів CdTe та <$Eroman Cd sub x roman Zn sub {1~-~x } roman Te> (<$Ex~ symbol Г ~0,2>), вирощених методом HPBM (high pressure Bridgman method) за різних умов синтезу і тиску Ar 60 - 120 атм. в лабораторії PHASE (CNRS, Strasbourg). За низького тиску Ar (60 - 70 атм.) і попереднього синтезу з наступним перезавантаженням в іншу ампулу можна отримати низькоомні кристали р-типу, подібні до одержаних класичним методом Бріджмена. Напівізолюючі кристали CdTe та <$Eroman Cd sub x roman Zn sub {1~-~x } roman Te> (<$Ex~ symbol Г ~0,2>) можуть бути вирощені (без перезавантаження) за тиску Ar, вищому за 120 атм. З фотоелектричних вимірювань визначено 5 глибоких рівнів (0,5; 0,8; 0,93; 1,23; 1,42 eВ). Однорідність злитку у випадку напівізолюючих кристалів була гіршою.

Characteristics of CdTe and CdxZn1-xTe (x ( 0.2) single crystals, grown by HPBM at different synthesis conditions and with Ar pressure of 60-120 atm in PHASE laboratory (CNRS, Strasbourg), were studied. At lower Ar pressure (60-70 atm) and preliminarysynthesis with following overcharging in another ampoule it is possible to get low-resistance p-type crystals, similar to traditional Bridgman method. The semiinsulating CdTe and CdxZn1-xTe (x ( 0.2) bouls can be grown (without overcharging) at Par > 120atm. By photoelectrical measurements positions of 5 deep levels (0.5; 0.8; 0.93; 1.23; 1.42 eV) were determined. The bulk uniformity of semiinsulating crystals was worse

Приведена методика для определения концентрации <$Enothing sup 7 roman Be> в морской воде и представлены результаты впервые выполненных измерений в прибрежной зоне Черного моря. Всего было отобрано 4 пробы морской воды. Концентрация <$Enothing sup 7 roman Be> в индивидуальных пробах изменялась от 1,3 до 1,96 Бк/м<^>3. По результатам измерений, среднее значение концентрации радионуклида в прибрежной зоне Черного моря равно <$E1,6~symbol С~0,6> Бк/м<^>3.

Описаны закономерности изменения концентрации <$Enothing sup 90 roman Sr> и <$Enothing sup 137 roman Cs> в воде и гидробионтах севастопольских бухт после аварии на ЧАЭС в период 1986 - 2012 гг. Определены постоянные времени экспоненты уменьшения вдвое концентраций <$Enothing sup 90 roman Sr> и <$Enothing sup 137 roman Cs> в компонентах экосистемы севастопольских бухт. Оценен запас <$Enothing sup 90 roman Sr> и <$Enothing sup 137 roman Cs> в воде, гидробионтах и донных отложениях исследуемых экосистем. Рассчитана скорость и определены биогеохимические факторы самоочищения водной экосистемы севастопольских бухт от поставарийных <$Enothing sup 90 roman Sr> и <$Enothing sup 137 roman Cs>.

Наведено новий кількісний підхід до аналізу експериментальних даних на базі гіпотези про взаємозв'язок спектральних конфігурацій з метаболічним станом індивідуального мозку. Знайдено кількісні індикатори, які дозволяють установити зв'язок між станом головного мозку та конфігурацією in vivo спектра ЯМР на ядрах <$Enothing sup 1 roman H>, а також конфігурацією часу релаксації основних церебральних метаболітів. Запропоновано спосіб візуалізації стану головного мозку за допомогою карт розподілу спектральних конфігурацій і конфігурацій часу релаксації основних церебральних метаболітів. Здійснено кількісне визначення вікових і регіональних залежностей часу релаксації та вмісту церебральних метаболітів у разі норми та за умов патології. Визначено кількісні критерії для клінічної діагностики патології центральної нервової системи.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177 в73

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: РА341494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом узагальнення відомої теореми Джонсона доведено, що кожний лівий <$Etheta>-централізатор на напівпростій банаховій алгебрі з лівою наближеною одиницею є неперервним. Також досліджено узагальнену стійкість Хайерса - Улама - Рассіаса та надстійкість <$Etheta>-централізаторів на напівпростих *-алгебрах.

In this paper we investigate ideal amenability of <$El sup 1 (G sub p )>, where <$EG sub p> is a maximal subgroup of inverse semigroup S with uniformly locally finite idempotent. Also we find some conditions for ideal amenability of Rees matrix semigroup.

Мета дослідження - виявлення електроенцефалографічних патернів, які забезпечують високу оригінальність розв'язання дивергентного завдання, в <$Ealpha>-піддіапазонах, визначених за індивідуальною частотою <$Ealpha>-ритму. Проаналізувано динаміку показників потужності та когерентності в <$Ealpha>-1, <$Ealpha>-2 та <$Ealpha>-3-піддіапазонах у процесі розв'язання завдань конвергентного та дивергентного типу. Встановлено, що обстежуваним з високою оригінальністю мислення властива більша готовність до сприйняття інформації, яка проявляється в більш вираженій депресії <$Ealpha>-2 та <$Ealpha>-3-ритмів у період переходу в стан спокою із розплющеними очима. Виявлено посилення лобних і лобно-центральних зв'язків в <$Ealpha>-2-діапазоні під час виконання завдання дивергентного типу для груп, протилежних за статтю та рівнем оригінальності: "стереотипній" жінок та "оригінальних" чоловіків. В <$Ealpha>-3-діапазоні відмічено формування специфічного для кожної групи патерна змін рівня та характеру внтурішньокоркової взаємодії, пов'язаного зі статтю та оригінальністю.

Доведено еквівалентність означень унітальності для <$EA sub inf>-категорій, запропонованих Любашенком, Концевічем - Сойбельманом та Фукая. Побудовано явно вільну <$EA sub inf>-категорію, породжену диференціальним градуйованим колчаном. Описано <$EA sub inf>-функтори з вільної <$EA sub inf>-категорії та <$EA sub inf>-перетворення між такими <$EA sub inf>-функторами. Доведено універсальну властивість вільних <$EA sub inf>-категорій. Побудовано теорію функторів Серра у категоріях, збагачених у деякій замкненій симетричній моноїдальній категорії V та досліджено поведінку функторів Серра у разі зміни базової категорії V. Запропоновано узагальнення поняття функтора Серра для <$EA sub inf>-категорій. Установлено критерій існування <$EA sub inf>-функторів Серра у термінах звичайних функторів Серра. Доведено, що <$EA sub inf>-функтор Серра індукує звичайний функтор Серра у нуловій когомології та що, навпаки, з існування функтора Серрра у нульовій когомології випливає (за деяких припущень) існування <$EA sub inf>-функтора Серра.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.53,0

Рубрики:

Категорії. Функтори

Шифр НБУВ: РА361935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми синтезу <$Ebold omega>-гетерилзаміщених <$Ebold alpha>-амінокислот, головним чином за двома стратегіями хімічного дизайну - конденсацією нуклеофілів з трикарбонільними сполуками і рециклізацією ("ring switching") похідних піроглутамінової кислоти.

В обзоре освещены проблемы синтеза <$Ebold omega>-гетерилзамещенных <$Ebold alpha>-аминокислот, главным образом двумя стратегиями химического дизайна - конденсацией нуклеофилов с трикарбонильными соединениями и рециклизацией ("ring switching") производных пироглутаминовой кислоты.

The review is devoted to the synthesis of <$Ebold omega>-heterylsubstituted <$Ebold alpha>-aminoacids by two main approaches of the chemical design - condensation of nucleophiles with tricarboxylic compounds and ring switching of pyroglutamic acid derivatives.

Досліджено вплив <$E17 beta>-естрадіолу на зміну рівня мРНК білка-регулятора швидкої фази стероїдогенезу (StAR) та десмолази в тканині кори надниркових залоз людини. Показано, що внесення <$E17 beta>-естрадіолу до середовища інкубації призводить до збільшення рівня мРНК StAR та десмолази в адренокортикоцитах у порівнянні з контролем на 38 % та 79 %, відповідно. Одержані дані дозволяють вважати, що збільшення продукції кортикостероїдів за дії <$E17 beta>-естрадіолу забезпечується посиленням як транспорту холестерину через мітохондріальну мембрану за участю StAR, так і його конверсії у прегненолон десмолазою.

Изучено влияние <$E17 beta>-эстрадиола на изменение уровня мРНК белка-регулятора острой фазы стероидогенеза (StAR) и десмолазы в ткани коры надпочечников человека. Показано, что внесение <$E17 beta>-эстрадиола в среду инкубации вызывает увеличение уровня мРНК StAR и десмолазы в адренокортикоцитах по сравнению с контролем на 38 % и 79 %, соответственно. Представленные данные позволяют считать, что увеличение продукции кортикостероидов под влиянием <$E17 beta>-эстрадиола осуществляется за счет усиления транспорта холестерина через митохондриальную мембрану с участием StAR и его конверсии в прегненолон десмолазой.

The effect of <$E17 beta>-estradiol on the change in steroidogenic acute regulatory protein (StAR) and cytochrome P450scc in human adrenal cortex tissue was studied. Adding <$E17 beta>-estradiol to incubation medium caused an increase in StAR and cytochrome P450scc mRNA levels in adrenocorticocytes by 38 % and 79 %, respectively, compared with control. The data obtained suggest that <$E17 beta>-estradiol causes a rise in corticosteroid production after the transport of cholesterol across the mitochondrial membrane by the StAR protein and subsequent conversion to pregnenolone by P450scc.

З використанням флуоресцентного зонда Fluo-4 АМ ідентифіковано Na<^>+-незалежний Ca<^>2+/H<^>+-обмін в ізольованих мітохондріях міометрія щурів та вивчено його окремі властивості. Штучне створення спрямованого в матрикс мітохондрій градієнта протонів спричиняє антипортне вивільнення Ca<^>2+, попередньо акумульованого в енергозалежному процесі (у присутності Mg-АТР та сукцинату). Функціонування Ca<^>2+/H<^>+-обміну залежить від величини градієнта протонів та характеризується зворотністю, а саме за умов залуження позамітохондріального середовища реєструється додаткова акумуляція Ca<^>2+ органелами. Градієнти моновалентних катіонів (Na<^>+, K<^>+, Li<^>+) не зумовлюють вивільнення Ca<^>2+ з мітохондрій. Швидкість Ca<^>2+/H<^>+-обміну зростає за умов збільшення <$EDELTA>pH на мембрані мітохондрій, а кінетика <$EDELTA>pH-індукованого вивільнення Ca<^>2+ з матриксу відповідає закономірностям реакції першого порядку. Дослідження окремих властивостей Ca<^>2+/H<^>+-обміну в мітохондріях міометрія показало, що зазначений транспортний процес має електрогенну природу, можливо здійснюється в стехіометрії 1 : 1 (коефіцієнт Хілла щодо H<^>+ наближається до 1) і спроможний регулювати внутрішньомітохондріальну концентрацію Ca<^>2+ за фізіологічних умов (активації за <$Eroman pH~symbol Ы~6,9>). Отже, у внутрішній мембрані мітохондрій міометрія наявна система вторинно-активного транспортування Ca<^>2+ з матриксу цих органел у міоплазму, причому основою цього процесу, можливо, є функціонування Ca<^>2+/H<^>+-обмінника.

Досліджено властивості <$EDELTA pH>-індукованого транспорту Ca<^>2+ з ізольованих мітохондрій міометрія щурів. Акумуляцію Ca<^>2+ здійснено за наявності Mg-АТФ<^>2- та сукцинату. Транспорт іонів Ca реєстровано із використанням кальційчутливого флуоресцентного зонда Fluo-4 AM. Показано, що закиснення позамітохондріального середовища стимулює вивільнення Ca<^>2+ із мітохондрій. Цей процес нечутливий до відносно специфічного інгібітора Na<^>+-Ca<^>2+-обмінника внутрішньої мембрани мітохондрій тетрафенілфосфонію, але гальмується за наявності моноклональних антитіл проти протеїну LETM1 (анти-LETM1). Протеїн LETM1 в деяких тканинах є молекулярною основою функціонування H<^>+-Ca<^>2+-обмінника мітохондрій. Встановлено, що H<^>+-Ca<^>2+-обмінник стимулювався діуретином амілоридом (100 мкмоль/л) та пригнічувався іонами Mg у мілімолярних концентраціях. Досліджувана транспортна система також стимулювалася макроциклічними сполуками каліксаренами (C-97 та C-99) у субмікромолярних концентраціях, але була абсолютно резистентна до дії оксиду азоту (нітропрусиду та нітриту натрію). Отже, мітохондрїї міометрія щурів, вірогідно, не мають системи Na<^>+-Ca<^>2+-обміну, а забезпечують підтримання кальцієвого гомеостазу матриксу за допомогою H<^>+-Ca<^>2+-обмінника. Останній високоафінно стимулюється каліксаренами, що робить перспективними подальші дослідження щодо закономірностей впливу цих сполук на транспортний процес.

Враховуючи значний вплив <$Eroman {T sup -786 ~symbol О~C}>-поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (eNOS) на процеси адаптації до фізичних навантажень, досліджено вплив цього поліморфізму на фізичну працездатність у спорті та встановлено можливість його використання як маркера схильності до занять спортом. Проаналізовано ДНК 516 осіб, з них 195 кваліфікованих спортсменів та 321 осіб, які не мають регулярного стажу занять спортам. Досліджено частоту генотипів та алелей за <$Eroman {T sup -786 ~symbol О~C}> поліморфізмом гена eNOS у групах спортсменів різних видів спорту, вивчено особливості розподілу генотипів та алелей серед спортсменів та осіб, які не займаються спортом. Встановлено, що частота T-алеля в групі спортсменів на 6,4 % (<$EP sub { chi sup 2 } ~=~0,03>) вища, ніж у контрольній групі. Виявлено асоціацію T-алеля <$Eroman {T sup -786 ~symbol О~C}>-поліморфізму гена eNOS зі схильністю до занять видами спорту, в яких результативність виступів вимагає розвитку швидкості та сили. В групі спортсменів швидкісно-силових видів спорту частота T-алеля на 12 % (<$EP sub { chi sup 2 } ~=~0,002>) вища, ніж у контрольній групі, і на 10 % (<$EP sub { chi sup 2 } ~=~0,004), ніж у групі видів спорту з переважним розвитком витривалості. Встановлено, що <$Eroman {T sup -786 ~symbol О~C}>-поліморфізм гена eNOS впливає на потужність та економічность функціонування кардіореспіраторної системи спортсменів під час фізичних навантажень.

Викладено теорію просторів <$Ephi>-субгауссівських випадкових величин та <$Ephi>-субгауссівських випадкових процесів. Описано властивості процесів узагальненого <$Ephi>-субгауссівського дробового броунівського руху. Запропоновано способи забезпечення точності моделювання стаціонарних гауссівських процесів. Наведено методи розв'язання задач математичної фізики з випадковими початковими умовами. Розглянуто рівномірну збіжність вейвлет-розкладів <$Ephi>-субгауссівських випадкових процесів. Проаналізовано екстремальну поведінку випадкового теплового поля. Одержано окремі результати стосовно модуля неперервності у середньому квадратичному випадкового теплового поля.

Изложена теория пространств <$Ephi>-субгауссовских случайных величин и <$Ephi>-субгауссовских случайных процессов. Описаны свойства процессов обобщенного <$Ephi>-субгауссовского дробного броуновского движения. Приведены способы обеспечения точности моделирования стационарных гауссового процессов. Даны методы решения задач математической физики со случайными начальными условиями. Рассмотрена равномерное тождество вейвлет-разложений <$Ephi>-субгауссовских случайных процессов. Проанализировано экстремальное поведение случайного теплового поля. Получены отдельные результаты относительно модуля непрерывности в среднем квадратическом случайного теплового поля.

Розроблено методи синтезу нових гетероциклічних сполук, які грунтуються на використанні продуктів тіоціанатоарилювання функціоналізованих олефінів (приєднання арильної та тіоціанатної груп до подвійного зв'язку). Показано, що доступні продукти тіоціанатоарилювання акрилатів, акрилонітрилу, метилвінілкетону, а також 3-арил-2-тіоціанатопропаналі та N-заміщені аміди 3-арил-2-тіоціанатопропанових кислот є зручними реагентами для синтезу похідних тіазолу, 4-тіазолідинону, 2,4-тіазолідиндіону та тіазоло[3,2-a]тієно[3,2e]піримідин-4-ону. Розроблено простий одностадійний спосіб синтезу 4-арил-3-тіоціанатобутан-2-онів реакцією тіоціанатоарилювання метилвінілкетону. За взаємодії 3-арил-2-тіоціанатопропаналів і 4-арил-3-тіоціанатобутан-2-онів з тіосечовиною одержано 5-R-бензил-(4-метил)-2-меркаптотіазоли. Показано, що у реакції 3-арил-2-тіоціанатопропіонітрилів з бромоводнем селективно утворюються 2-бром-4-аміно-5-(R-бензил)тіазоли, а з меркаптооцтовою кислотою - 2-(4-аміно-5-R-бензил-2-тіазолілсульфаніл)оцтові кислоти. Установлено, що N-заміщені 3-арил-2-тіоціанатопропіоаміди та 5-R-бензил-2-тіоціанатоацетамідотіазоли циклюються з перегрупуванням і утворенням 5-<$Eroman R sup 1>-бензил-2-<$Eroman R sup 2>-іміно-4-тіазолідинонів за умов їх одержання. Виявлено, що у разі взаємодії 4-арил-3-тіоціанатобутан-2-онів з діетил 3-амінофталатом і з естерами 2-амінотіофен-3-карбонових кислот відбувається тандемна циклізація з анелюванням послідовно тіазольного та піримідинового циклів і утворенням заміщених тіазоло[3,2-a]тієно[3,2-e]піримідин-4-онів. Досліджено стереохімію тіоціанатоарилювання діалкілфумаратів та з'ясовано,

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5-4

Рубрики:

Тіазол

Шифр НБУВ: РА356076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що утворення індолізинів, амідазо[1,2-a]піридинів та імідазо[1,2a]піримідинів відбувається через ряд проміжних продуктів, зокрема, солей карбінольної будови. Виділенням цих проміжних солей підтверджено гіпотезу Генда та Паудлера щодо механізму реакції Чичибабіна типу II у цих рядах. Установлено, що будова проміжних продуктів - 2-(бромометил)-2-гідрокси-1H,2H,3H-імідазо[1,2-a]піридиній бромідів і 2-(бромометил)-2-гідрокси-1H,2H,3H-імідазо[1,2-a]піримідиній бромідів, що утворюються внаслідок взаємодії 1,3-дибромацетону з похідними 2-амінопіридину і 2-амінопіримідину, які є представниками класу азинів, відрізняється від продуктів взаємодії 1,3-дибромацетону з похідними 2-амінотіазолу - представниками класу азолів. Виявлено алкілювальні властивості цих інтермедіатів. Експериментально доведено, що за короткочасного нагрівання в оцтовій кислоті вони відщеплюють молекулу води та перетворюються у гідрогеноброміди імідазо[1,2-a]піридинів, імідазо[1,2-a]піримідинів та імідазо[2,1-b]тіазолів, які за обробки основами утворюють відповідні гетероцикли. Продемонстровано їх синтетичні можливості. Уперше проведено реакцію окиснювального бромування гідрогенобромідів імідазо[1,2-a]піридинів, імідазо[1,2-a]піримідинів та імідазо[2,1-b][1,3]тіазолів за дії пероксиду водню, що спростило процес бромування таких гетероциклів, поліпшило виходи та чистоту кінцевих продуктів. Виявлено нову реакцію гідрогеноброміду імідазо [2,1-b][1,3]тіазолу з пероксидом водню, яка веде до 5,5-дибром-імідазо[2,1-b][1,3]тіазол-6-ону,

Запропоновано двовимірну ефективну ферміонну модель з притяганням до найближчих сусідів, що грунтується на відомій феноменології ВТНП та існуючих числових розрахунках у моделі t - J. Числові розрахунки показують, що модель має <$Ed sub {x sup 2 ~-~y sup 2 }> надпровідність в основному стані за низьких ферміонних концентрацій. Стверджується, що ця модель відображає важливу фізику <$Ed sub {x sup 2 ~-~y sup 2 }> надпровідних кореляцій, знайдених раніше в t - J моделі в підході точної діагоналізації. У межах самоузгодженого наближення хаотичних фаз обчислено залежності критичної температури від концентрації та константи зв'язку. Досліджено також вплив домішок на одержані результати та показано, що у разі обліку ефектів запізнювання зниження надпровідності незначне, на відміну від наближення Хартрі - Фока.