Мета дослідження - дослідження наявності можливого зв'язку G3730A-поліморфізму гена VKORC1 із розвитком ішемічного атеротромботичного інсульту (ІАІ) серед населення північно-східного регіону України. Об'єктом дослідження були 170 пацієнтів з ІАІ і 124 практично здорових особи. Для визначення поліморфізму гена VKORC1 використовували метод PCR-RFLP. Статистичний аналіз реалізовували із використанням пакета програм SPSS 17.0. Розподіл гомозигот за основним апелем (G/G), гетерозигот (G/А) та гомозигот за мінорним алелем (A/A) у пацієнтів ІАІ становив 31,8, 50,0 та 18,2 %. Відповідний розподіл у групі контролю був таким: 36,3, 50,8 та 12,9 % (P >> 0,05 за <$Echi sup 2>-критерієм). Зроблено висновок, що в українській популяції поліморфізм 3'UTR ділянки гена VKORC1 не асоційований з розвитком ІАІ ні у жінок, ні у чоловіків.

Як НАЖХП, так і цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) становлять собою гетерогенні захворювання зі спільними патогенетичними шляхами. Адипонектин - це адипокін, що підвищує чутливість гепатоцитів та м'язів до інсуліну, модулює енергетичний гомеостаз, глюкозний/ліпідний метаболізм та запальну відповідь. Ряд значущих поліморфізмів гена адипонектину відомі в цієї галузі. Мета дослідження - оцінка можливої асоціації між двома варіантами гена адипонектину (ADIPOQ) - +276 G/T (rs1501299) і -11391 G/A (rs17300539) та чутливістю до неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у хворих на ЦД2 української популяції. Дослідження за типом "випадок - контроль" включало 155 хворих на ЦД2 (ч./ж. - 77/78, вік - 54,55 +- 0,73 року, тривалість діабету - 6,66 +- 0,49 року, індекс маси тіла - 32,20 +- 0,43 кг/м2, обсяг талії/стегон - 0,98 +- 0,01 м, HbA1c - 7,26 +- 0,11 %) для біохімічної характеристики (ліпідний профіль, неестерифіковані жирні кислоти (НЕЖК), інсулін, загальний адипонектин та ін.), у тому числі 90 хворих на ЦД2 із НАЖХП, 245 хворих на ЦД2 для генотипування rs1501299, 155 хворих на ЦД2 для генотипування rs17300539 та 51 контрольну особу відповідного віку (К). Варіанти +276 G/T та -11391 G/A визначали за допомогою полімеразної цепної реакції - довжини рестрикційних фрагментів з ендонуклеазами Mva1269I (BsmI) та MspI (HpaII). інсулінорезистентність (ІР) оцінювали за допомогою алгоритму HOMA та як жирову ІР (адипо-ІР, НЕЖК <$Etimes> інсулін). Для статистичного аналізу використовували непарний t-критерій Стьюдента, <$Echi sup 2> та ранговий критерій Спірмана. Для оцінки генетичного ризику НАЖХП розраховували відношення шансів та 95 % довірчий інтервал (ДІ). Хворі на ЦД2 характеризувалися надлишковою масою тіла або ожирінням, що було більш вираженим за наявності НАЖХП (p << 0,01). Це супроводжувалося підвищенням рівня НОМА-ІР (p << 0,05) та тригліцеридів (p << 0,001). Відмічено, що адипо-ІР була вищою у хворих на ЦД2 у порівнянні з К (p << 0,001) та цей індекс суттєво підвищений у хворих на ЦД2 із НАЖХП у порівнянні з хворими на ЦД2 без НАЖХП такого ж ступеня ожиріння (190,18 +- 22,15 проти <$E133,32~symbol С~13,58~roman {ммоль "/" л~cdot~пмоль "/" л}>, p << 0,02) з оберненою кореляцією між адипо-ІР та рівнем адипонектину тільки у хворих на ЦД2 із НАЖХП (rs = -0,350, p = 0,021). Стратифікація хворих без НАЖХП за генотипом +276 G/T свідчить про поширеність GT- та TT-генотипів. Таким чином, G-алель rs1501299 підвищує ризик розвитку НАЖХП у порівнянні з T-алелем (OR = 4,44, 95 % ДІ = 2,89 +- 6,81, p << 0,05). Також виявлено значущу різницю в частотах -11391G/A між хворими на ЦД2 та К, але не між хворими з НАЖХП та без неї. Спостережено, що гаплотип GT/GG частіше зустрічався серед хворих на ЦД2 із НАЖХП та удвічі менше в пацієнтів без хвороби печінки (33 та 16,49 % відповідно, p << 0,05). Висновки: обгрунтовано перспективність використання індексу адипо-ІР як предиктивний маркер розвитку НАЖХП та індикатор успішності терапії хворих на ЦД2. Виявлено новітні генетичні маркери (G-алель rs1501299, GG/GG- та GT/GG-гаплотипи за rs17300539 та rs1501299 відповідно) для ризику розвитку НАЖХП у хворих на ЦД2.

Мета роботи - вивчити Asp299Gly поліморфізм гена TLR-4 та антиендотоксиновий імунітет у хворих на бронхіальну астму (БА) з фіксованою/оборотною обструкцією в популяції АР Крим. У дослідженні взяв участь 331 хворий на БА. Групу контролю для генетичного дослідження склали 285 волонтерів, а для оцінки антиендотоксинового імунітету - 92 практично здорових мешканця АР Крим. У контрольній групі частота розподілу генотипів (AA - 242, AG - 40, GG - 3) вірогідно не відрізнялася від такої у хворих на БА з фіксованою (AA - 122, AG - 28, GG - 1, <$Echi sup 2 ~=~1,65>; p = 0,44) і оборотною обструкцією (AA - 139, AG - 38, GG - 3, <$Echi sup 2 ~=~4,41>; p = 0,11). Частота гетерозиготного (AG) і гомозиготного (GG) генотипу превалювала у пацієнтів з оборотною обструкцією (AG + GG - 23 %) у порівнянні з контролем (AG + GG - 15 %, <$Echi sup 2 ~=~4,41>; p = 0,04). Стан антиендотоксинового імунітету не залежить від Asp299Gly поліморфізму гена TLR-4. Висновки: ризик розвитку БА з оборотною обструкцією в популяції АР Крим пов'язаний із превалюванням генотипів AG і GG поліморфної ділянки Asp299Gly гена TLR-4.

Мета дослідження - порівняльне вивчення частоти генотипів за Bcl1 поліморфізмом гена глюкокортикостероїдного рецептора (ГР) в загальній популяції та у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Було обстежено 161-го хворого на РА віком старше 40-ка років та 96 практично здорових осіб. У роботі було використано загальноприйняті обстеження для діагностики РА, молекулярно-генетичні та статистичні методи дослідження. Виявлено, що найбільш розповсюдженим є алель C. Серед хворих на РА частіше зустрічаються гомозиготи за G алелем у порівнянні з контрольною групою, що є статистично значимим за <$Echi sup 2> критерієм Пірсона (p = 0,03). Гомозиготи за G алелем мають ризик розвитку РА у 2,7 разу вищий, ніж гомозиготи за C алелем (p = 0,01). Таким чином, дане дослідження доводить те, що генотип G/G за Bcl1 поліморфізмом гена ГР сприяє розвитку РА. Дослідження генотипу Bcl1 поліморфізму гена ГР є перспективним щодо виявлення ризику виникнення РА у загальній популяції.

This research is focused on a local vacancy defect formation and pinholes formation in a two-dimensional boron structure - boron monolayer <$Echi sup 3>-type. The main characteristics of defects formation have been carried out by using the semi-empirical quantum-chemical scheme MNDO. The variants of atomic configurations which give pinholes defect have been found.

Досліджено вплив алмазоподібних вуглецевих (АПВ) плівок, осаджених на кремнієві вістря за різних умов на польову емісію електронів. Під час осаджування суміш азоту в газовій камері змінювалась від 0 до 45 %. Оцінки величини роботи виходу досягали значень, менших від 1 еВ. Спостерігалось різке збільшення струму емісії за великих значень електричного поля і зменшення бар'єра після досягнення передпробійних умов для АПВ плівок на кремнієвих вістрях. У разі великої густини струму в результаті локального нагріву алмазоподібна sp<^>3-фаза перетворюється в провідну sp<^>2-фазу. Внаслiдок цього в АПВ плівках утворюються провідні наноструктуровані канали. Діаметр провідних наноканалів було оцінено зі зменшення бар'єра після досягнення передпробійних умов і він змінювався в діапазоні від 5 до 25 нм. Наявність таких наноканалів у діелектричній матриці призводить до локального зростання електричного поля і зменшення бар'єра для електронної польової емісії. Для пояснення експериментальних результатів польової емісії, базуючись на трансформації алмазоподібних плівок і утворенні провідних наноканалів, було розраховано зміну електронної спорідненості (<$Echi sub 0>) для вуглецевих структур з включеннями різної кількості точкових дефектів. Показано вплив регібридизації зв'язків у різних вуглецевих структурах на електронну спорідненість (<$Echi sub 0>) і відповідно на роботу виходу. Утворення провідних наноканалів в АПВ плівках надає змогу значно збільшити польову емісію навіть для плоских поверхонь без гострій. Одержані результати можуть бути використані для розробки високоефективних емісійних катодів.

Нехай M<^>2n+1 - C(CP<^>n)-сингулярний багатовид. Вивчено функції та векторні поля з ізольованими сингулярностями на M<^>2n+1. C(CP<^>n)-сингулярний багатовид виникає з гладкого багатовиду M<^>2n+1 з краєм, який є незв'язним об'єднанням комплексного проективного простору <$Ebold C P sup n ~union~bold C P sup n union ... union bold C P sup n> і послідовності конусів над кожною компонентою краю. Нехай M<^>2n+1 - компактний C(CP<^>n)-сингулярний многовид із k сингулярними точками. Ейлерова характеристика M<^>2n+1 дорівнює <$Echi (M sup 2n+1 )~=~{k(1-n)} over 2>. Нехай M<^>2n+1 - C(CP<^>n)-сингулярний многовид із сингулярними точками m1,..., mk. Припустимо, що на M<^>2n+1 існує майже гладке векторне поле V(x) зі скінченним числом нулів m1,... , mk, x1,...,xl. Тоді <$Echi (M sup 2n+1 )~=~sum sub i=1 sup l ~ind(x sub i )~+~sum sub i=1 sup k ~ind(m sub i )>.

The refraction n and absorption <$Echi> indices of paramagnetic Co - Cr alloys with 10, 20 and 35 % chromium concentrations were measured within the spectral range 0,23 to 2,8 <$Emu>m (0,44 - 5,36 eV) at room temperature by spectral ellipsometric methods. Based on these data, the dielectric permittivity <$Eepsilon>, optical conductivity <$Esigma> and reflection coefficient R at normal incidence were calculated. The dispersion of optical conductivity <$Esigma (h nu )> and dispersion curves of residual optical conductivity <$EDELTA sigma (h nu )> = <$Esigma (h nu )~-~(1~-~c)~times~sigma sub roman Co (h nu )> were analyzed in detail (c - Cr impurity concentration, <$Esigma sub roman Co (h nu )> - optical conductivity of Co solvent). It has been ascertained that new impurity bands are formed in the electronic spectrum of Co solvent when Cr impurities are added, which are responsible for the extra absorption in Co - Cr alloys. The localization of impurity energy levels in Co - Cr alloys at 1,8 - 2,0 eV above the Fermi level has been suggested.

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.306.3 + В378.71

Рубрики:

Фізичні властивості кобальту та його сплавів

Електричні властивості металів

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

За допомогою формули Дарбу, що є узагальненням формули Тейлора, виведено деякі нерівності типу Дженсена - Островського. Наведено також застосування до квадратурних правил та f-дивергентних мір (зокрема, для <$Echi>-дивергенції високого порядку).

The temperature dependence of the electrical resistivity <$Erho>, thermoelectric power S and the magnetic susceptibility <$Echi> of La0,7-xBixSr0,3MnO3 (x = 0,05, 0,10, and 0,15 at.%) manganites were investigated. La7-xBixSr0,3MnO3 crystallizes in a single phase rhombohedral structure with parasitic phase inclusions. With increasing Bi concentration, a systematic decrease in the ferromagnetic transition temperature (TC), the metal-semiconducting transition temperature (Tms1) and also the values of activation energies <$EE sub rho> and ES from <$Erho (T)> and S(T) were observed. On the other hand, in the high-temperature (T >> Tms) paramagnetic semiconductor regime, the adiabatic small polaron hopping model fit well, thereby indicating that polaron hopping might be responsible for the conduction mechanism. In addition, the thermoelectric power data at low temperatures were analyzed by considering both the magnon and the phonon drag concept, while the high-temperature data were confirmed a small polaron hopping conduction mechanism.

Проведене числове моделювання основних експлуатаційних характеристик (світлові вольтамперні характеристики, спектральні розподіли квантової ефективності) сонячних елементів (СЕ), виконаних на базі шару SnS (SnS/SnS2/ITO, SnS/ZnS/ITO) з використанням програмного пакету SCAPS-3102. Обравши такі базові характеристики для моделювання, як ширина забороненої зони Eg, товщини шарів d, спорідненості електронів <$Echi>, тощо, було одержано наступні експлуатаційні характеристики СЕ: напруга холостого ходу VOC, густина струму короткого замикання JSC, фактор заповнення FF та коефіцієнт корисної дії фотоперетворення <$Eeta>. Одержані значення надали змогу визначити оптимальні конструктивні параметри змодельованих сонячних елементів.

Опис процесів типу Леві як розв'язків СДР є класичною задачею та бере свій початок від робіт А. В. Скорохода початку 60-тих рр. Ідея, що лягла в основу його методу, полягає у представленні довільної міри Леві як образу фіксованої міри за допомогою спеціально побудованих відображень. Умови теореми про існування та єдиність розв'язку накладаються на відображення, задані неявно. Метод, запропонований в цій роботі, надає змогу значно спростити побудову таких відображень за допомогою правильного вибору фіксованої міри. Ця конструкція дозволяє будувати процеси типу Леві у випадках, коли ядро Леві процесу розпадається у суму ядер спеціального типу та ядер обмеженої інтенсивності. Наведено побудову процесів типу <$Echi sup 2>, гамма- та alpha-стійкого типів.

The effect of pressure on magnetic properties of LaCoO3 is studied experimentally and theoretically. The pressure dependence of magnetic susceptibility <$E chi> of LaCoO3 is obtained by precise measurements of <$Echi> as a function of the hydrostatic pressure P up to 2 kBar in the temperature range from 78 K to 300 K. A pronounced magnitude of the pressure effect is found to be negative in sign and strongly temperature dependent. The obtained experimental data are analysed by using a two-level model and DFT + U calculations of the electronic structure of LaCoO3. In particular, the fixed spin moment method was employed to obtain a volume dependence of the total energy difference <$EDELTA> between the low spin and the intermediate spin states of LaCoO3. Analysis of the obtained experimental <$Echi (P)> dependence within the two-level model, as well as our DFT + U calculations, have revealed the anomalous large decrease in the energy difference <$EDELTA> with increasing of the unit cell volume. the temperatures dependence of <$EDELTA>, predicting its vanishing near room temperature.

Мета дослідження - оцінити психоемоційний стан хворих з передменструальним синдромом (ПМС). У дослідження було включено 200 жінок репродуктивного віку з діагнозом ПМС і 50 жінок без діагнозу ПМС. Психоемоційний стан вивчали за допомогою опитувальників В. Зунга для самооцінки тривоги та депресії та тесту "Самопочуття - активність - настрій" (САН). Встановлено, що рівень тривожності в осіб із ПМС є на 13,28 % (p << 0,001) вище показника контролю і залежить від тяжкості синдрому. Такі хворі часто мають "легкий тривожний стан або середнього ступеня" (<$Echi sup 2 ~=~14,49>; p << 0,001). Усі параметри тесту САН були знижені у жінок з ПМС. Заключення: для хворих з ПМС психофункціональні порушення є типовими. Проте їх інтенсивність корелює з формою і тяжкістю синдрому. Увагу слід приділяти жінкам з нейропсихічною, цефалгічною і кризовою формами синдрому.

We have studied the temperature dependence of the ac magnetic susceptibility <$Echi (T)~=~chi prime (T)~+~chi symbol Т (T)> of YBCO tapes in a parallel magnetic field in both the Meissner and vortex states. For the vortex state, we have observed two maximums in the <$Echi symbol Т (T)> dependence. The position and the magnitude of one of these maxima are described well by the nonlocal critical state model. The second maximum and corresponding kink in the function <$Echi prime (T)> observed close to the temperature Tc of the superconducting transition are unexpected. The origin of this maximum cannot be explained within the usual notions of the high-temperature superconductivity. We suppose that it is related to some magnetic restructuring in the superconducting layer just above Tc. Our results put a question on the correctness of the interpretation of some previous microwave experiments.

Запропоновано покращену версію моделі адронного резонансного газу, яка розглядає окремий хімічний фрізаут дивних і недивних адронів у комбінації з додатковим фактором <$Egamma sub s>, який враховує залишкову хімічну нерівновагу дивних частинок. У межах запропонованого підходу параметри 2-х хімічних фрізаутів пов'язані законами збереження ентропії, баріонного заряду, третьої проекції ізоспіну та дивності. Розвинута модель надала змогу провести високоякісний фіт відношень множинностей адронів, що вимірювались на прискорювачах AGS, SPS і RHIC з <$Echi sup 2 "/" dof~symbol @~0,93>. Увагу приділено опису піка дивності. Обговорено відому проблему селективного пригнічення <$ELAMBDA Bar> та <$EXI Bar> гіперонів. Головний результат полягає в тому, що в межах помилок <$Egamma sub s> фактор дорівнює одиниці для всіх енергій зіткнення, крім енергії зіткнення в системі центра мас 7,6 ГеВ, за якої знайдено підсилення дивності на 20 %. Виявлено існування сильних стрибків в тиску, температурі та ефективній кількості ступенів вільності на стадії хімічного фрізаута дивних частинок, коли енергія зіткнення в системі центра мас змінюється від 4,3 до 4,9 ГеВ. Наведено аргументи на користь того, що ці нерегулярності можуть бути сигналом кварк-адронного фазового переходу.

Let f : <$EM~symbol О~roman bold R> be a Morse function on a connected compact surface M, and S(f) and O(f) be respectively the stabilizer and the orbit of f with respect to the right action of the group of diffeomorphisms D(M). In a series of papers the first author described the homotopy types of connected components of S(f) and O(f) for the cases when M is either a 2-disk or a cylinder or <$Echi (M)~<<~0>. Moreover, in two recent papers the authors considered special classes of smooth functions on 2-torus T<^>2 and shown that the computations of <$Epi sub 1>O(f) for those functions reduces to the cases of 2-disk and cylinder. In the present paper we consider another class of Morse functions f : <$ET sup 2 ~symbol О~roman bold R> whose KR-graphs have exactly one cycle and prove that for every such function there exists a subsurface <$EQ~symbol <172>~T sup 2> diffeomorphic with a cylinder, such that <$Epi sub 1>O(f) is expressed via the fundamental group <$Epi sub 1 O(f| sub Q )> of the restriction of f to Q. This result holds for a larger class of smooth functions f : <$ET sup 2 ~symbol О~roman bold R> having the following property: for every critical point z of f the germ of f at z is smoothly equivalent to a homogeneous polynomial <$E{ roman bold R} sup 2 ~symbol О~roman bold R> without multiple factors.

Значна поширеність атеросклерозу та його ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу визначає необхідність у подальших дослідженнях існуючих факторів ризику (ФР). Мета дослідження - визначити найбільш значущі ФР розвитку стенозувального атеросклеротичного ураження сонних артерій (СА) у хворих на ЦД 2-го типу. Проведено кореляційний аналіз між сурогатними маркерами атеросклерозу (товщина комплексу інтима-медіа (ТКІМ), наявність атеросклеротичних бляшок (АБ), відсоток стенозу СА) та середніми показниками систолічного артеріального тиску (CAT), індексу маси тіла (ІМТ), емоційного стану пацієнтів за шкалою тривоги та депресії (HADRS), ліпідограми, HbA1c, високочутливого C-реактивного білка (вчCРБ), сечової кислоти (СК) у сироватці крові в динаміці протягом 5-ти років у 145-ти хворих на ЦД 2-го типу (середній вік - 53,0 (49,0 - 60,5) року). Статистичний аналіз проведено за допомогою IBM SPSS Statistics 20. Виявлено прямий зв'язок середньої сили між ТКІМ і середніми показниками САТ (r = 0,38), вчCРБ (r = 0,41), СК (r = 0,40), HbA1c (r = 0,44), загального холестерину (ЗХС) (r = -0,40), ХС ЛПНЩ (r = 0,41), кількістю балів за HADRS (r = 0,40). Відсоток стенозу просвіту СА мав прямий зв'язок середньої сили з середніми рівнями вчCРБ (r = 0,41), HbA1с (r = 0,42), ЗХС (r = 0,37), ХС ЛПНЩ (r = 0,32). Частота виявлення АБ у просвіті СА збільшувалася утричі за середніх показників за період спостереження вчCРБ >> 3,0 мг/л (<$Echi sup 2> (1) = 29,9, ц = 0,454; ВР = 3,62

На основі реалістичної версії моделі адронного резонансного газу досліджено хімічний фрізаут адронів, утворених у зіткненнях ядер за високих енергій. Хімічна нерівновага дивних частинок враховується за допомогою введення <$Egamma sub s> фактора, який надає змогу здійснити високоякісний фіт відношень адронних множинностей, виміряних в інтервалі енергій від найнижчих енергій AGS до найвищих енергій RHIC, із <$Echi sup 2 "/" dof~ symbol @ ~63,5 "/" 55 symbol @~1,15>. На відміну від попередніх результатів, за низьких енергій спостережено посилення дивності, а не її пригнічення. Крім того, за допомогою проведеного фітування параметра <$Egamma sub s> вдалося досягнути найякіснішого опису Піка Дивності із <$Echi sup 2 "/" dof~=~3,3 "/" 14>. Вперше вдалося відтворити найвищу точку Піка Дивності, що робить теоретичний Пік настільки ж гострим, як і експериментальний. Проте, проведене фітування <$Egamma sub s> не призвело до суттєвого покращання опису мультидивних баріонів та антибаріонів. Тому видиме відхилення мультидивних баріонів і антибаріонів від хімічної рівноваги вимагає додаткового пояснення.

Aim - to compare cancer-specific survival rates for familial and sporadic prostate cancer patients. Gleason score and age at diagnosis of familial group and sporadic group were compared by <$Echi sup 2> and t-test. Cancer-specific survival rates were analyzed by tbe Kaplan - Meier method and compared by log-rank test. Statistically significant level was set at p << 0,05. Among 1175 prostate cancer patients, familial group consisted of 215 (18,3 %) patients, tbe sporadic group consisted of 960 (81,7 %) patients. The familial group patient's mean age at diagnosis (58,9 years old, 95 % confidence interval (CI) 57,8 - 60,1) was significantly younger than that of sporadic group patients (67,2 years old, 95 % CI 66,7 - 67,6) (p << 0,0001). Comparing Gleason score between familial group and sporadic group revealed no statistically significant difference. The analysis showed that 92 % (95 % CI 0,88 - 0,97) of familial group patients had a 10-year cancerspecific survival rates, which was a significantly better outcome than that of sporadic group with 69 % (95 % CI 0,60 - 0,78) 10-year cancer-specific survival rates (p = 0,0237). Conclusion: the study data demonstrate statistically significant difference between familial group and sporadic group concerning age and cancerspecific survival rates, but not Gleason score.