Проведені дослідження змісту й активності лектинів в різних частинах ехінацеї пурпурової (Echinacea purpura (L.) Moench). Експериментальним шляхом визначені оптимальні параметри оцінки активності її лектинів.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench., их биологии, селекции, технологии возделывания, регуляции качества сырья, фитохимии и фармакологии, а также использования для лечения человека и животных.

Експериментально підтверджено здатність Echinacea purpurea (L.) Moench. стимулювати метаболізм, зменшувати кількість індукованих опроміненням перекисних сполук, посилювати трансдукцію сигналу у пошкоджених клітинах рослин, що проявились у збільшенні енергії проростання насіння. Встановлено відмінність у дії екстрактів на хронічне та гостро опромінене насіння гороху. Комплекс біологічно активних сполук E. purpurea позитивно впливав на рослини після хронічного опромінення і був неефективним, і навіть гальмував ріст рослин, після гострого gamma-опромінення насіння.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench: E. purpurea (L.) Moench (эхинацеи пурпурной), E. pallida (Nutt.) (эхинацеи бледной) и E. angustifolia DC (эхинацеи узколистной), их биологии, селекції, технологии возделывания за 50 лет интродукции в Украине. Особое внимание уделено особенностям выращивания эхинацеи и вопросам регуляции качества ее сырья.

Встановлено, що водні екстракти листків, суцвіть та плодів ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) інгібірують інтенсивність розвитку вірусу огіркової мозаїки (Cucumber mosaic virus). Разом з цим вони стимулюють ріст індикаторних рослин Nicotiana glutinosa та N.tabacum. Найбільша активність притаманна екстракту з суцвіть.

Спостереження за індивідуальним розвитком ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов південно-східної частини України довели доцільність використання її у сумішках зі злаковими та бобовими рослинами для заготівлі кормів з імуномодулюючими властивостями для великої рогатої худоби. Це стосується її сумішок з житняком гребінчастим (Agropyrym pectinatum (Bieb.) Beauv.) та еспарцетом виколистним (Onobrychis viciaefolia Scop.). Отримані дані показали недоцільність сумішок ехінацеї пурпурової з грястицею звичайною (Dactylis glomerata L.) через пригнічення розвитку ехінацеї.

Подано огляд основних доповідей міжнародної конференції з ехінацеї (e.), організованої Американською асоціацією виробників лікарських рослин 3 - 5 червня 1999 року в Канзас Сіті, США. Висвітлено питання з історії використання представників роду е., біології, культивування, фітохімії, фармакології трьох видів е.: пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), блідої (E. pallida Nutt), вузьколистої (E. angustifolia ДС), а також результати клінічного випробування препаратів з них. Особливу увагу звернено на: 1) збереження природних популяцій е. та їх раціональне використання, 2) фітохімічні відмінності видів е., 3) критерії, які визначають питання стандартизації сировини та ліків з е., 4) протипоказання до лікування препаратами з е.

Наведено результати вивчення динаміки розвитку ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) першого року вегетаці, культивованої прямим посівом у відкритий грунт за умов Лісостепу України. В її онтогенезі виділено два періоди активності росту. Перший - з квітня до червня, який характеризується повільним розвитком рослин. Кількість листків однієї рослини в цей період становить 3,2 - 7,5 шт., середня площа одного листка - 6,31 - 16,6 см², суха надземна маса - 0,49 - 3,21 г на рослину. Другий - з липня до жовтня, відрізняється інтенсивним ростом, вказані показники мають відповідно такі значення: 7,5 - 49,1 шт., 16,6 - 20,78 см², 3,21 - 51,23 г на рослину. Згідно з розрахунками площа покриття на кінець вегетації становила 9384 м²/га.

Протягом (1996 - 1998 рр.) вивчались біологічні особливості ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов Лісостепу України. Встановлено, що з кожним роком вегетації збільшується висота рослин, кількість стебел, суха маса надземної частини та маса кореневищ з коренями. Кількість листків зменшується і на третій рік дорівнює 30 %, а стебел і суцвіть, навпаки, підвищується (54 % та 16 % відповідно). Оптимальне співвідношення листків до стебел (1,0 : 0,9) у рослин другого року вегетації. Це дає можливість отримувати сировину високої якості з надземної частини (трава). Найбільша врожайність трави, кореневищ із коренями та кореневищами й насіння у рослин третього року життя. Максимальну кількість полісахаридів та екстрактивних речовин отримано з сировини рослин першого та другого років життя. Зроблено висновок про те, що для отримання високоякісної сухої сировини (трава під час цвітіння і кореневища з коренями) слід використовувати рослини другого року, а для отримання насіння і кореневищ з коренями - третього року життя.

Інтродукція ехінацеї пурпурової за природно-кліматичних умов середнього Уралу (підзона південної тайги) йде, в цілому, досить успішно, що свідчить про великі адаптаційні можливості цього виду. Обговорено динаміку фенобіологічних показників і морфологічних ознак рослин протягом трьох років життя. Проведено зіставлення з аналогічними показниками, отриманими за умови інтродукції ехінацеї пурпурової в інших регіонах Росії та країнах СНД. Зазначено шляхи подальшої інтродукційної роботи з цим видом на середньому Уралі.

Наведено результати вивчення онтогенезу Echinacea purpurea (L.) Moench протягом десяти років. Описано три періоди онтогенезу: латентний, віргінільний, генеративний. Наведено їх якісні та кількісні характеристики. Дано визначення життєвої форми ехінацеї пурпурової.

Проведено аналіз молекулярних механізмів дії ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) на клітину, що описують системи трансмембранної передачі сигналу за участю цитоскелету. Використано методологію аналізу дії біологічно активних речовин на регулювальні системи клітини за умов неруйнівного контролю на базі інтеграції діелектрометрії в області дисперсії вільної води та біотехнологічних прийомів. На клітинному рівні виявлено молекулярні механізми дії препарату, що підвищують стресостійкість організму та можливий механізм імунокорекції. Встановлено, що вплив ехінацеї є не адитивним до хімічного складу. Визначено різнонаправленість дії ехінацеї та аскорбінової кислоти, однієї з її основних компонент, на регулювальні системи клітини. На молекулярному рівні виявлено індивідуальність коригувальної дії препарату і обгрунтовано можливість і необхідність добору оптимальної дози для індивідуальної корекції. Проведено порівняння деяких молекулярних механізмів дії ехінацеї та женьшеню.

Викладено результати вивчення розвитку кореневої системи ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.) першого року вегетації під час вирощування її прямим посівом у відкритий грунт за умов Лісостепу України. Встановлено, що за інтенсвністю росту кореневої системи можна виділити два етапи. Перший - з квітня до серпня, який характеризується повільним наростанням - 0,2 - 1,87 г/рослину свіжого кореня. І другий - з вересня до кінця вегетації, коли коренева система наростає досить активно - 1,87 - 42,7 г/рослину. Сухим кореням другого етапу розвитку притаманна більша біологічна активність.

Розглянуто теоретичні та практичні питання інтродукції та введення в агрофітоценози 3-х видів роду ехінацея: пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), блідої (E. pallida (Nutt) Nutt), вузьколистої (E.angustifolia DC). Висвітлено результати багаторічних цитологічних, анатомічних, карпологічних, онтоморфогенезних та біоморфологічних досліджень зазначених видів, їх хімічного складу та кормової цінності. Розглянуто перспективні види та сорти ехінацеї колекції Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Викладено результати вивчення розвитку кореневої системи ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) першого року вегетації у разі її вирощування прямим посівом у відкритий грунт за умов лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що за інтенсивністю росту коренів спостерігаються два періоди. Перший - з травня до червня, коли корені ростуть значно повільніше, ніж у наступний - другий період, з липня до жовтня. Досить суттєва ростова активність коренів у липні та серпні, а максимальна - у жовтні. Сира маса одного кореня дорівнює 12,23 г, а довжина - 28,17 см. Одночасно з посиленням росту кореня в довжину збільшується його діаметр і площа поверхні.

Подано опис морфології проліфікованих суцвіть ехінацеї пурпурової, які спостерігались під час цвітіння рослин у 2000 р., викладено можливі шляхи профілактики у цього виду айстрових.

Установлено, що застосування фітосорбенту з ехінацеєю пурпуровою (Echinacea purpurea (L.) Moench.) для лікування інфікованих ран у великої рогатої худоби сприяє нормалізації перебігу запального процесу, особливо в першу стадію загоєння, за рахунок дії сорбенту та прискорення регенеративних явищ під впливом стимулювальної дії ехінацеї.

Установлено, що під час вирощування ехінацеї блідої прямим посівом у відкритий грунт за умов Лівобережного Лісостепу України найінтенсивніший розвиток її надземної маси спостерігається в червні, після чого уповільнюється. Це пов'язано з тим, що саме в червні утворюється найбільша кількість листків, які починають відмирати з вересня. Максимальні значення площі одного листка та загальної площі листкової поверхні однієї рослини припадають на липень. Значну роль у розвитку надземної маси відіграють черешки. Протягом усього періоду вегетації помічено високі кореляції між їх масою та шириною і довжиною листка, площею листків, а також, масою надземної частини та кореневої системи. Значення останньої кореляції були найбільшими (r = 0,857 - 0,934). Наведено зміни в динаміці абсолютної та відносної швидкості росту кожного з елементів надземної маси, а також їх кореляції з сумами температур, вищих за +5 <$E symbol Р>C і +10 <$E symbol Р>C, та сумами опадів за період травень - жовтень.