Вивчено алелопатичний вплив водорозчинних речовин, що виділяються під час проростання насіння 21-го виду лікарських рослин, на активність росту ехінацеї пурпурової (\i Echinacea purpurea \i0L.) для пошуку найбільш сприятливіших поєднань за формування стійких і продуктивних фітокомплексів з використанням ехінацеї пурпурової. Досліджено вплив витяжок із вегетативної маси меліси лікарської (\i Melissa officinalis \i0L.), шавлії мускатної (\i Salvia sclarea \i0L.), маку дикого (\i Papaver thoeas \i0L.), полину гіркого (\i Artemisia absinthium \i0L) горобини звичайної (\i Sorbus aucuparia \i0L.), берези повислої (\i Betula pendula \i0L.), туї західної (\i Thuja occidentalis \i0L.), ялівцю козацького (\i Juniperus sabina \i0L.), самшиту вічнозеленого (\i Buxus sempervirens \i0L.) на проростання насіння 21-го виду лікарських рослин. Для вивчення накопичення фізіологічно-активних речовин у грунті зони ризосфери п'яти видів лікарських рослин проведено дослідження 21-го виду лікарських рослин. Виявлено, що найвищий фітотоксичний ефект мають водні екстракти ялівцю козацького, самшиту вічнозеленого та берези повислої. Встановлено, що всі досліджувані рослини пригнічують проростання насіння ехінацеї пурпурової. Витяжки, одержані із лікарських рослин, переважно, негативно впливають на проростання насіння. Оптимальними попередниками для більшості лікарських видів є васильки справжні (\i Осіmиm basilicum \i0L.), лофант анісовий (\i Lophanthus anisatus \i0 Benht.), гісоп лікарський (\i Hyssopus officinalis \i0L.) та меліса лікарська (\i Melissa officinalis \i0L.). Виявлено алелопатичну токсичність грунту, де росли такі види лікарських рослин: лофант анісовий, шавлія мускатна, шавлія лікарська (\i Salvia officinalis \i0L.), ехінацея пурпурова та васильки справжні.

Вперше в Україні проведено обстеження лікарських рослин лофанту анісового (\i Lophanthus anisatus \i0 Benth.) і лопуха великого (\i Arctium lappa \i0 L.) на ураженість вірусами. Інтродуковано та введено в культуру нову лікарську рослину якон - полімнію полинолисту (\i Polymnia sonchifolia \i0 Poepp. & Endl.), на якій вперше виявлено ниткоподібний вірус. У виробничих посівах ехінацеї пурпурової (\i Echinacea purpurea \i0 (L.) Moench), м'яти перцевої (\i Mentha piperita \i0 L.) вперше виявлено не описані раніше сферичні, паличко- та ниткоподібні віруси. Встановлено широке варіювання ураженості певним вірусом різних сортів рослин, наявність поліморфізму симптомів одного й того ж захворювання та домінуючих симптомів на кожній із культур. Вперше виявлено віруси, що інфікують такі лікарські рослини, як \i Lophanthus anisatus \i0 Benth., \i Arctium lappa \i0 L., встановлено локалізацію їх у рослинах, визначено біологічні та морфологічні властивості. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм, вміст основних біологічно активних речовин і хімічних елементів у лікарській сировині рослин \i Lophanthus anisatus \i0 та \i Echinacea purpurea\i0. Набуло подальшого розвитку виявлення в рослинах інтродукованої лікарської культури якон високого вмісту фенольних сполук як важливих компонентів фармацевтичної та харчової продукції.

Проведено комплексне оцінювання біологічної активності екстрактів представників роду Ехінацея на рослинних об'єктах. Теоретично обгрунтовано та розроблено наукове положення щодо використання екстрактів стебел, листків, суцвіть і кореневищ з коренями ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої під час вирощування сільськогосподарських культур. Доведено, що екстракти містять специфічні білкові речовини - лектини, які можуть впливати на рослинні об'єкти. Науково обгрунтовано можливість підвищення адаптивного потенціалу сільськогосподарських рослин шляхом обробки їх насіння екстрактами ехінацеї блідої. Встановлено, що цей екстракт виявляє гормоноподібний ефект і біологічну активність в гомеопатичних розведеннях, діє на клітинному рівні (стимуляція проростання пилку) та на рівні організму в онтогенезі (біокорекція продуктивності сільськогосподарських культур). З'ясовано, що екстракти з побічної продукції вирощування ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої містять біологічно активні речовини, що виявляють високу біологічну активність. Розроблено теоретичні основи одержання екстракту біологічно активних речовин і лектинів з побічної продукції вирощування ехінацеї (полова). Науково обгрунтовано та запатентовано методи біотестування речовин природного походження.

Досліджено загальнобіологічні особливості розвитку видів роду Echinacea Moench за умов України з метою створення науково обгрунтованих технологій вирощування та застосування ехінацеї за виробничих умов різних агрокліматичних зон для використання їх як лікарських, медоносних, декоративних рослин і кормових домішок. Доведено високу інтродукційну здатність більшості видів роду Echinacea Moench. Наведено порівняльну характеристику особливостей розвитку даних видів. Описано медопродуктивність для Echinacea purpurea за умов вирощування на виробничих плантаціях. Проведено оцінку вмісту мікроелементів для Echinacea purpurea, E. pallida, E angustifolia, вирощених за умов України. В екстрактах Echinacea purpurea вперше виявлено біологічно активні речовини білкової природи - лектини. На підставі інтегральної оцінки інтродукційних особливостей у культурі вивчених видів роду Echinacea Moench констатовано можливість їх виробничого вирощування на території більшості регіонів України. Розкрито наукові засади регіональної технології промислового виробництва.

Вивчено біологічно активні речовини ехінацеї блідої. Досліджено якісний склад і визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин у сировині. Виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 26-ти сполук. Установлено наявність і кількісний вміст 17-ти амінокислот, 28-ми жирних кислот, 58-ми терпенів, 19-ми макро- та мікроелементів. Розроблено спосіб одержання сухого екстракту з коренів ехінацеї блідої. На основі сухого екстракту розроблено домішку дієтичну "Імунозахист". Установлено, що за параметрами гострої токсичності екстракт з коренів даної рослини та дієтична домішка "Імунозахист" відносяться до практично нетоксичних речовин та виявляють протизапальну, репаративну, адаптогенну й антимікробну активність. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації на лікарську рослинну сировину "Трава ехінацеї блідої", "Корені ехінацеї блідої" та "Сухий екстракт з коренів ехінацеї блідої". Розроблено ТУ У 15.8-31062507-016:2008 на продукт спеціальний харчовий - дієтичну домішку "Імунозахист", до складу якого входить сухий екстракт з коренів дослідженої рослини.

Розглянуто проблеми вирощування виду ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), екологічні особливості синтезу біологічно активних речовин, а також алелопатичні взаємо- та післядії даного виду за умов Центрального Лісостепу України. Вперше проведено біолого-екологічні дослідження на сортовому матеріалі інтродукованого виду Echinacea purpurea (L.) Moench. Визначено оптимальні моделі формування густоти агроценозу даної рослини залежно від мети використання її сировини. Вперше визначено стійкість зазначеного виду до несприятливих факторів навколишнього середовища. Виявлено підвищення біологічної активності грунту під впливом продуктів мінералізації рослинних решток ехінацеї пурпурової та розкрито можливості її використання як посередника під сільськогосподарські культури. На підставі аналізу вмісту хлорофілів і каротиноїдів, а також суми гідроксикоричних кислот доведено можливість застування як лікарської сировини рослин ехінацеї пурпурової, вирощених за природно-кліматичних умов Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39ехінацеяпурпурна

Шифр НБУВ: РА353400 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше встановлено стимулювальний вплив ехінацеї пурпурової за додавання її до комбікорму у вигляді спиртової настоянки та висушеної подрібненої маси рослини на активність імунної системи та природних чинників резистентності, репродуктивну функцію та процеси десатурації лінолевої та ліноленової кислот у гепатопанкреасі та м'язах риб. Доведено, що під впливом ехінацеї пурпурової збільшується приріст маси коропа, зменшуються витрати корму на вирощування, підвищується зимостійкість, покращуються основні показники у випадку відтворення. У лімфоїдній тканині коропів підвищується продукція лімфоцитів, у тому числі активних Т-лімфоцитів і Т-лімфоцитів хелперів, що забезпечує імунну відповідь на чужорідний антиген, а також підвищується синтез поліненасичених жирних кислот омега-3 у гепатопанкреасі, що позитивно впливає на ріст риб, біологічну та харчову цінність м'яса.

Вперше виявлено, що препарати ехінацеї мають виражену протекторну властивість, нівелюючи дію мономера акрилової пластмаси на слизову оболонку порожнини рота щурів на моделі цукрового діабету. Мікробіологічними дослідженнями визначено домінуючий мікологічний чинник у виникненні протезних стоматитів у разі ортопедичного лікування хворих на цукровий діабет II типу знімними пластинковими протезами з пластмас акрилового ряду, що обгрунтувало доцільність включення в комплекс профілактичних заходів місцевого застосування 1 % крему Клотримазол. Удосконалено конструкції часткових пластинкових знімних протезів під час протезування хворих на цукровий діабет II типу, що дозволяє зменшити ускладнення. Розроблено й обгрунтовано метод профілактики протезних стоматитів у хворих на цукровий діабет II типу з застосуванням удосконалених конструкцій часткових знімних пластинкових протезів з призначенням курсу препарату Echinacea Compositum S і місцевого застосування 1 % крему Клотримазол, що підтверджено позитивною динамікою клінічних, мікробіологічних, морфологічних і лабораторних показників в найближчі та віддалені терміни лікування. На підставі морфологічних досліджень виявлено, що реактивні процеси у слизовій оболонці протезного ложа після використання знімних пластинкових протезів з акрилатів у хворих на цукровий діабет II типу виражені значно сильніше, переходячи на рівень патологічної регенерації.

Визначено склад і технологію нового комплексного гомеопатичного препарату тонус актив для лікування синдрому хронічної втоми. Розроблено загальну фармакопейну статтю "Методи приготування гомеопатичних базисних препаратів і потенціювання". Розглянуто раціональну технологію запропонованого засобу у формі гранул. Запропоновано показники якості вихідної сировини, зокрема, матричних настойок "Lycopodium clavatum", "Echinacea angustifolia" та препарату тонус актив і методики їх визначення. Досліджено властивості гранул, а також доведено їх стабільність у процесі зберігання протягом двох років. Вивчено специфічну активність препарату та підтверджено його нешкідливість.

Освещены результаты интродукции различных видов рода эхинацеи (Echinacea Moench), особенности их биологии, культивирования, фитохимии и фармакологии, использования в гуманитарной и ветеринарной медицине, зоотехнии. Приведены результаты разработки технологий изготовления препаратов и функциональных продуктов с эхинацеей.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench: E. purpurea (L.) Moench (эхинацеи пурпурной), E. pallida (Nutt.) (эхинацеи бледной) и E. angustifolia DC (эхинацеи узколистной), их биологии, селекції, технологии возделывания за 50 лет интродукции в Украине. Особое внимание уделено особенностям выращивания эхинацеи и вопросам регуляции качества ее сырья.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної ділянки шляхом проведення у комплексі зі спеціальними методами активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП) з залученням 416-ти хворих на рак гортані (Тз No Mo) і 68-ми хворих на рак гортанної частини глотки (Тз No-2 Mo), 157-ми з яких за умов використання спеціальних методів лікування проведено АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату). У 186-ти хворих оцінено динаміку змін у стані системи імунітету за критеріями: T-клітинним імунітетом (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральними клітинами-кілерами (NK CD 16+; CD56+); трансформуючим фактором росту <$Ebeta 1>; функціонально-метаболічним статусом нейтрофілів і моноцитів (ФІ (н, м) <$E30 prime> і <$E120 prime>; ФЧ (н,м) <$E30 prime> і <$E120 prime>, НСТ (сп. ст), активністю мієлопероксидази та вмістом катіонних білків); оксидантно - антиоксидантною системою (дієновими кон'югатами ДК 233, ДК 273; малоновим діальдегідом; основами Шиффа, з визначенням активності каталази, церулоплазміну, вмісту вітамінів А і Є); синтезом і окиснювальним перетворенням оксиду азоту (iNOs і <$Eroman NO sub 2>); динамікою маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ пл; МСМ ер; КП); динамікою розвитку антистресових адаптаційних реакцій. Відзначено, що ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані становила 35,8 % у разі хірургічного та

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench., их биологии, селекции, технологии возделывания, регуляции качества сырья, фитохимии и фармакологии, а также использования для лечения человека и животных.

Увагу приділено дослідженню інтродуційних можливостей видів роду Echinacea Moench. в Ботанічному саду ім. академіка О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та вивченню представників цього роду в Полтавській державній аграрній академії. Проаналізовано вірусні захворювання ехінацеї пурпурової, поширені в Україні та Болгарії. Розглянуто ехінацею як об'єкт патентно-правової охорони України за період 1994 - 2012 рр. Розкрито питання культивування брусниці як альтернативу заготівлі сировини в природних місцях існування. Запропоновано огляд хвороб валеріани лікарської (Valeriana Officinalis L.)та методів їх контролю, а також застосування краплинного зрошення на цій культурі. Охарактеризовано вплив температури на сезонний ритм розвитку перспективних лікарських рослин. Розглянуто питання застосування серцевих глюкозидів лікарських рослин в практиці лікування серцево-судинних захворювань. Висвітлено сучасний стан та перспективи застосування фітопрепаратів у ветеренарній практиці.

Доведено, що насіннєва продуктивність (кількість сім'янок в одному кошику і на одній особині) ехінацеї пурпурової, інтродукованої за умов середньоуральської південної тайги, в цілому відповідає даним, одержаним як для інших районів південно-тайгової підзони, так і для регіонів із більш сприятливими природньо-кліматичними умовами. Маса 1 000 сім'янок і їх лабораторна схожість дещо нижчі, ніж у районах із більш м'яким кліматом, хоч енергія проростання відповідає високому рівню. Всім вивченим показникам притаманні коливання залежно від погодних умов конкретних вегетаційних сезонів; вік рослин впливає на ці показники значно слабше. Висока схожість притаманна сім'янкам, зібраним із рослин, не молодших трьох років. Сім'янки зберігають вихідну схожість і енергію проростання протягом двох - трьох років зберігання.

Вивчено біологічну активність екстрактів кореневищ із коренями, листків та суцвіть ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за допомогою методу біотестування на паростках ячменю. Встановлено, що найбільшою вона була у листках. Найкращі умови для тестування створюються у разі попереднього замочування насіння у воді на одну годину або за безпосереднього тестування насіння в екстрактах ехінацеї. На всіх варіантах досліду через 72 - 84 години від часу його закладання спостережено суттєву стимуляцію.

На современном научно-методическом уровне проанализированы механизмы возникновения и клинического течения бактериальных вагинитов (БВ). Оценены факторы риска, современные подходы к лечению данной патологии. В сравнительном аспекте изучен эффект антигомотоксической терапии БВ, доказана ее эффективность, разработаны схемы терапии и реабилитации женщин с использованием Lymphomyosot, Traumeel S, Echinacea compositum, Agnus Cosmoplex S.

Досліджено вплив погодно-кліматичних умов на рослини роду Echinacea Moench. Установлено відмінності за різних схем вирощування ехінацеї пурпурової та блідої із визначенням коефіцієнтів водоутримання, водовідновлення та посухостійкості.

Зазначено, що під спостереженням знаходилось 69 хворих на означену патологію віком від 20-ти до 59-ти років. Хворих було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи, рандомізовані за віком, статтю та характером перебігу поєднаної патології бронхолегеневої системи та печінки. Встановлено, що включення ехінацеї пурпурової екстракту в медичну реабілітацію хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом сприяло відновленню балансу прооксидантних та антиоксидантних властивостей крові.

Отмечено, что под наблюдением находились 69 больных данной патологией в возрасте от 20-ти до 59-ти лет. Больные были разделены методом случайной выборки на две группы, рандомизированные по возрасту, полу и характеру течения сочетанной патологии бронхолегочной системы и печени. Установлено, что включение эхинацеи пурпурной экстракта в медицинскую реабилитацию больных хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом способствовало восстановлению баланса прооксидантных и антиоксидантных свойств крови.

Наведено результати досліджень щодо ефективності використання ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea Moench) у кормових домішках для різних вікових і статевих груп свиней. Установлено її системний багатофакторний вплив на підвищення продуктивності, збереженості поголів'я й економічну доцільність.

Приведены результаты исследований по эффективности использования эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea Moench) в кормовых добавках для разных возрастных и половых групп свиней. Установлено ее системное многофакторное влияние на повышение продуктивности, сохранности поголовья и экономическую целесообразность.