Досліджено загальнобіологічні особливості розвитку видів роду Echinacea Moench за умов України з метою створення науково обгрунтованих технологій вирощування та застосування ехінацеї за виробничих умов різних агрокліматичних зон для використання їх як лікарських, медоносних, декоративних рослин і кормових домішок. Доведено високу інтродукційну здатність більшості видів роду Echinacea Moench. Наведено порівняльну характеристику особливостей розвитку даних видів. Описано медопродуктивність для Echinacea purpurea за умов вирощування на виробничих плантаціях. Проведено оцінку вмісту мікроелементів для Echinacea purpurea, E. pallida, E angustifolia, вирощених за умов України. В екстрактах Echinacea purpurea вперше виявлено біологічно активні речовини білкової природи - лектини. На підставі інтегральної оцінки інтродукційних особливостей у культурі вивчених видів роду Echinacea Moench констатовано можливість їх виробничого вирощування на території більшості регіонів України. Розкрито наукові засади регіональної технології промислового виробництва.

Вивчено алелопатичний вплив водорозчинних речовин, що виділяються під час проростання насіння 21-го виду лікарських рослин, на активність росту ехінацеї пурпурової (\i Echinacea purpurea \i0L.) для пошуку найбільш сприятливіших поєднань за формування стійких і продуктивних фітокомплексів з використанням ехінацеї пурпурової. Досліджено вплив витяжок із вегетативної маси меліси лікарської (\i Melissa officinalis \i0L.), шавлії мускатної (\i Salvia sclarea \i0L.), маку дикого (\i Papaver thoeas \i0L.), полину гіркого (\i Artemisia absinthium \i0L) горобини звичайної (\i Sorbus aucuparia \i0L.), берези повислої (\i Betula pendula \i0L.), туї західної (\i Thuja occidentalis \i0L.), ялівцю козацького (\i Juniperus sabina \i0L.), самшиту вічнозеленого (\i Buxus sempervirens \i0L.) на проростання насіння 21-го виду лікарських рослин. Для вивчення накопичення фізіологічно-активних речовин у грунті зони ризосфери п'яти видів лікарських рослин проведено дослідження 21-го виду лікарських рослин. Виявлено, що найвищий фітотоксичний ефект мають водні екстракти ялівцю козацького, самшиту вічнозеленого та берези повислої. Встановлено, що всі досліджувані рослини пригнічують проростання насіння ехінацеї пурпурової. Витяжки, одержані із лікарських рослин, переважно, негативно впливають на проростання насіння. Оптимальними попередниками для більшості лікарських видів є васильки справжні (\i Осіmиm basilicum \i0L.), лофант анісовий (\i Lophanthus anisatus \i0 Benht.), гісоп лікарський (\i Hyssopus officinalis \i0L.) та меліса лікарська (\i Melissa officinalis \i0L.). Виявлено алелопатичну токсичність грунту, де росли такі види лікарських рослин: лофант анісовий, шавлія мускатна, шавлія лікарська (\i Salvia officinalis \i0L.), ехінацея пурпурова та васильки справжні.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної ділянки шляхом проведення у комплексі зі спеціальними методами активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП) з залученням 416-ти хворих на рак гортані (Тз No Mo) і 68-ми хворих на рак гортанної частини глотки (Тз No-2 Mo), 157-ми з яких за умов використання спеціальних методів лікування проведено АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату). У 186-ти хворих оцінено динаміку змін у стані системи імунітету за критеріями: T-клітинним імунітетом (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральними клітинами-кілерами (NK CD 16+; CD56+); трансформуючим фактором росту <$Ebeta 1>; функціонально-метаболічним статусом нейтрофілів і моноцитів (ФІ (н, м) <$E30 prime> і <$E120 prime>; ФЧ (н,м) <$E30 prime> і <$E120 prime>, НСТ (сп. ст), активністю мієлопероксидази та вмістом катіонних білків); оксидантно - антиоксидантною системою (дієновими кон'югатами ДК 233, ДК 273; малоновим діальдегідом; основами Шиффа, з визначенням активності каталази, церулоплазміну, вмісту вітамінів А і Є); синтезом і окиснювальним перетворенням оксиду азоту (iNOs і <$Eroman NO sub 2>); динамікою маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ пл; МСМ ер; КП); динамікою розвитку антистресових адаптаційних реакцій. Відзначено, що ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані становила 35,8 % у разі хірургічного та

На современном научно-методическом уровне проанализированы механизмы возникновения и клинического течения бактериальных вагинитов (БВ). Оценены факторы риска, современные подходы к лечению данной патологии. В сравнительном аспекте изучен эффект антигомотоксической терапии БВ, доказана ее эффективность, разработаны схемы терапии и реабилитации женщин с использованием Lymphomyosot, Traumeel S, Echinacea compositum, Agnus Cosmoplex S.

Протягом (1996 - 1998 рр.) вивчались біологічні особливості ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов Лісостепу України. Встановлено, що з кожним роком вегетації збільшується висота рослин, кількість стебел, суха маса надземної частини та маса кореневищ з коренями. Кількість листків зменшується і на третій рік дорівнює 30 %, а стебел і суцвіть, навпаки, підвищується (54 % та 16 % відповідно). Оптимальне співвідношення листків до стебел (1,0 : 0,9) у рослин другого року вегетації. Це дає можливість отримувати сировину високої якості з надземної частини (трава). Найбільша врожайність трави, кореневищ із коренями та кореневищами й насіння у рослин третього року життя. Максимальну кількість полісахаридів та екстрактивних речовин отримано з сировини рослин першого та другого років життя. Зроблено висновок про те, що для отримання високоякісної сухої сировини (трава під час цвітіння і кореневища з коренями) слід використовувати рослини другого року, а для отримання насіння і кореневищ з коренями - третього року життя.

Розглянуто проблеми вирощування виду ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), екологічні особливості синтезу біологічно активних речовин, а також алелопатичні взаємо- та післядії даного виду за умов Центрального Лісостепу України. Вперше проведено біолого-екологічні дослідження на сортовому матеріалі інтродукованого виду Echinacea purpurea (L.) Moench. Визначено оптимальні моделі формування густоти агроценозу даної рослини залежно від мети використання її сировини. Вперше визначено стійкість зазначеного виду до несприятливих факторів навколишнього середовища. Виявлено підвищення біологічної активності грунту під впливом продуктів мінералізації рослинних решток ехінацеї пурпурової та розкрито можливості її використання як посередника під сільськогосподарські культури. На підставі аналізу вмісту хлорофілів і каротиноїдів, а також суми гідроксикоричних кислот доведено можливість застування як лікарської сировини рослин ехінацеї пурпурової, вирощених за природно-кліматичних умов Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39ехінацеяпурпурна

Шифр НБУВ: РА353400 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні проведено обстеження лікарських рослин лофанту анісового (\i Lophanthus anisatus \i0 Benth.) і лопуха великого (\i Arctium lappa \i0 L.) на ураженість вірусами. Інтродуковано та введено в культуру нову лікарську рослину якон - полімнію полинолисту (\i Polymnia sonchifolia \i0 Poepp. & Endl.), на якій вперше виявлено ниткоподібний вірус. У виробничих посівах ехінацеї пурпурової (\i Echinacea purpurea \i0 (L.) Moench), м'яти перцевої (\i Mentha piperita \i0 L.) вперше виявлено не описані раніше сферичні, паличко- та ниткоподібні віруси. Встановлено широке варіювання ураженості певним вірусом різних сортів рослин, наявність поліморфізму симптомів одного й того ж захворювання та домінуючих симптомів на кожній із культур. Вперше виявлено віруси, що інфікують такі лікарські рослини, як \i Lophanthus anisatus \i0 Benth., \i Arctium lappa \i0 L., встановлено локалізацію їх у рослинах, визначено біологічні та морфологічні властивості. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм, вміст основних біологічно активних речовин і хімічних елементів у лікарській сировині рослин \i Lophanthus anisatus \i0 та \i Echinacea purpurea\i0. Набуло подальшого розвитку виявлення в рослинах інтродукованої лікарської культури якон високого вмісту фенольних сполук як важливих компонентів фармацевтичної та харчової продукції.

Розглянуто теоретичні та практичні питання інтродукції та введення в агрофітоценози 3-х видів роду ехінацея: пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), блідої (E. pallida (Nutt) Nutt), вузьколистої (E.angustifolia DC). Висвітлено результати багаторічних цитологічних, анатомічних, карпологічних, онтоморфогенезних та біоморфологічних досліджень зазначених видів, їх хімічного складу та кормової цінності. Розглянуто перспективні види та сорти ехінацеї колекції Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Наведено результати досліджень з використанням кормової домішки ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.) для корекції спермопродукції кнурів-плідників. Установлено, що заготовлена під час масового цвітіння ехінацея у вигляді трав'яного борошна під час згодування в осінньо-зимовий період (1 % від маси добового раціону - це 120 мг/кг живої маси) періодично по 10 днів і з такою ж перервою, а влітку щоденно (0,5 % - 60 мг/кг живої маси) сприяє збільшенню об'єму еякуляту, концентрації сперміїв та їх активності. Доведено високий економічний ефект використання домішки.

Наведено результати досліджень щодо ефективності використання ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea Moench) у кормових домішках для різних вікових і статевих груп свиней. Установлено її системний багатофакторний вплив на підвищення продуктивності, збереженості поголів'я й економічну доцільність.

Приведены результаты исследований по эффективности использования эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea Moench) в кормовых добавках для разных возрастных и половых групп свиней. Установлено ее системное многофакторное влияние на повышение продуктивности, сохранности поголовья и экономическую целесообразность.

Установлено, що згодовування поросятам, щепленим проти паратифу, ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.), бішофіту, солей цинку, марганцю, кобальту, міді та йоду позитивно впливає на їх фізіологічні показники, приріст живої маси та збереженість. Застосування ехінацеї пурпурової та розсолу бішофіту полтавського запобігає захворюванню та загибелі поросят від сальмонельозу.

Вивчено вплив етанольної витяжки ризосферного грунту з-під інтродукованих видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні властивості та мітотичні індекси клітин кінчиків корінців гороху посівного.

Зазначено, що згодовування поросятам, щепленим проти паратифу відсівів плодів ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench, Asteraceae), бішофіту полтавського, мінеральних солей (цинку сульфату, марганцю сульфату, кобальту хлориду, міді сульфату та калію йодиду), позитивно впливало на білковий обмін і формування специфічного протисальмонельозного імунітету.

Наведено результати вивчення динаміки розвитку ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) першого року вегетаці, культивованої прямим посівом у відкритий грунт за умов Лісостепу України. В її онтогенезі виділено два періоди активності росту. Перший - з квітня до червня, який характеризується повільним розвитком рослин. Кількість листків однієї рослини в цей період становить 3,2 - 7,5 шт., середня площа одного листка - 6,31 - 16,6 см², суха надземна маса - 0,49 - 3,21 г на рослину. Другий - з липня до жовтня, відрізняється інтенсивним ростом, вказані показники мають відповідно такі значення: 7,5 - 49,1 шт., 16,6 - 20,78 см², 3,21 - 51,23 г на рослину. Згідно з розрахунками площа покриття на кінець вегетації становила 9384 м²/га.

Експериментально підтверджено здатність Echinacea purpurea (L.) Moench. стимулювати метаболізм, зменшувати кількість індукованих опроміненням перекисних сполук, посилювати трансдукцію сигналу у пошкоджених клітинах рослин, що проявились у збільшенні енергії проростання насіння. Встановлено відмінність у дії екстрактів на хронічне та гостро опромінене насіння гороху. Комплекс біологічно активних сполук E. purpurea позитивно впливав на рослини після хронічного опромінення і був неефективним, і навіть гальмував ріст рослин, після гострого gamma-опромінення насіння.

Зазначено, що під спостереженням знаходилось 69 хворих на означену патологію віком від 20-ти до 59-ти років. Хворих було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи, рандомізовані за віком, статтю та характером перебігу поєднаної патології бронхолегеневої системи та печінки. Встановлено, що включення ехінацеї пурпурової екстракту в медичну реабілітацію хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом сприяло відновленню балансу прооксидантних та антиоксидантних властивостей крові.

Отмечено, что под наблюдением находились 69 больных данной патологией в возрасте от 20-ти до 59-ти лет. Больные были разделены методом случайной выборки на две группы, рандомизированные по возрасту, полу и характеру течения сочетанной патологии бронхолегочной системы и печени. Установлено, что включение эхинацеи пурпурной экстракта в медицинскую реабилитацию больных хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом способствовало восстановлению баланса прооксидантных и антиоксидантных свойств крови.

Досліджено ефективність комплексних антигомотоксичних препаратів "Traumeel S", "Echinacea compositum" і "Lymphomyosot" для лікування хворих на хронічний пієлонефрит. Ці препарати були призначені зі стандартною антибіотикотерапією 20-ти хворим на хронічний пієлонефрит (основна група) і 20-ти хворим з таким же діагнозом, які не приймали ці препарати. Доведено швидке покращання та нормалізацію лабораторних показників у хворих основної групи відносно до групи порівняння. Ознак токсичності, непереносимості, побічних ефектів, як наслідків застосування антигомотоксичних препаратів у хворих основної групи не спостерігалося. Ефективність цих препаратів і відсутність побічних ефектів дає змогу рекомендувати застосування антигомотоксичних препаратів у комплексному лікуванні хронічного пієлонефриту.

Установлено, що застосування фітосорбенту з ехінацеєю пурпуровою (Echinacea purpurea (L.) Moench.) для лікування інфікованих ран у великої рогатої худоби сприяє нормалізації перебігу запального процесу, особливо в першу стадію загоєння, за рахунок дії сорбенту та прискорення регенеративних явищ під впливом стимулювальної дії ехінацеї.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench., их биологии, селекции, технологии возделывания, регуляции качества сырья, фитохимии и фармакологии, а также использования для лечения человека и животных.