Досліджено рецепцію збірника у слов'янському науковому світі, проаналізовано творче використання змісту, образів і мотивів народних пісень в українській, польській, чеській, словацькій, російській і словенській літературах. Аналіз фольклористичної спадщини Вацлава з Олеська дозволяє зробити висновок щодо її особливої значущості для вивчення історії української фольклористики.

Проаналізовано жанрову класифікацію українських і польських народних пісень, запропоновану Вацлавом з Олеська - упорядником першого в Галичині друкованого збірника "Piesni polskie i ruskie ludu Galicyjskiego" (1833).

Проаналізовано народознавчі матеріали львівської польськомовної преси першої половини XIX ст. щодо бджільництва українців Галичини, яка виявляла значну зацікавленість українікою. Основний масив інформації з царини традиційної бджолярської культури накопичили "Rozprawy Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego", "Tygodnik Rolniczy i Przemyslowy" та "Gazeta Lwowska". Публікації цих періодичних видань розкривають широкий спектр питань з історії галицького бджільництва, стану його розвитку на початку століття, кризи 1840-х рр. та шляхів виходу з неї, фіксують типи селянських вуликів з різних етнографічних куточків краю і дають рекомендації щодо впровадження модифікованих зразків, догляду за бджолами. Львівські газети і часописи першої половини XIX ст. започаткували етнографічне дослідження традиційного пасічницького господарства українців Галичини та перших кроків його раціоналізації, а отже, стали важливим історичним джерелом вивчення автентичної традиційності українського етносу.

Висвітлено питання рецепції збірника "Piesni polskie i ruskie ludu Galicyjskiego" Вацлава з Олеська польськими, чеськими та словацькими ученими, культурними діячами та письменниками.