Вперше на модельних дослідах показано здатність поліамінів (ПА) утворювати зв'язок з ядерним фактором транскрипції NF-<$Ekappa>B. З'ясовано, що природні ПА на відміну від інгібітору їх біосинтезу <$Ealpha>-дифторметилорнітину (<$Ealpha>-ДФМО) та синтетичного полікатіону впливають на утворення зв'язку NF-<$Ekappa>B з відповідними послідовностями ДНК. Вперше виявлено, що за умов виснаження ПА збільшується вміст p50 та p65 субодиниць фактора NF-<$Ekappa>B в ядрах клітин раку молочної залози (РМЗ). Встановлено, що у разі виснаження ПА відбувається зменшення рівня експресії білків - продуктів онкогенів c-myc і bcl-<$Eroman {X sub L }>. Вперше показано чітку кореляцію між ступенем підвищення вмісту ПА у сечі хворих на РМЗ та зменшенням тривалості їх життя.

Зазначено, що глутатіон-S-трансфераза (GТаза) людини є головним ферментом II фази детоксикації у більшості типів клітин. Зміна рівня експресії її гена пов'язана з канцерогенезом і формуванням численної лікарської стійкості. Експресія GТази P1 регулюється на транскрипційному, посттранскрипційному та посттрансляційному рівнях. Увагу зосереджено на транскрипційній регуляції гена. Трансфекцію клітин меланоми Ме45 конструкціями, які містять ген люциферази під контролем повного або вкороченого промотора GТази P1, використано для встановлення ролі різних ділянок промотора в регуляції транскрипції гена GТази Р1 у клітинах Me45. Щоб визначити транскрипційні фактори, які взаємодіють з промотором гена GТази P1, виявляли зміни електрофоретичної рухливості ДНК-білкових комплексів за присутності антитіл і конкурентних олігонуклеотидів. Транскрипція гена GТази P1 у клитинах Ме45 позитивно регулюється через зв'язування NF-<$E kappa>B із сайтом -323 та за рахунок зв'язування ER<$Ebeta> у комплексі з невідомим білком - з ARE-сайтом; комплекс ER<$E beta> з c-Fos негативно регулює експресію гена. Встановлено також пряму взаємодію c-Fos/ER<$Ebeta> з сайтом CRE гена GТазиP1 і непряму - ER<$Ebeta> з сайтом ARE. Висновки: позитивна регуляція гена GТазиP1 людини в клітинах меланоми Me45 здійснюється через NF-<$E kappa>В і ARE-сайти, а негативна - через CRE-сайт промотора. ER<$Ebeta> опосередковано бере участь у регуляції транскрипції GТазиP1: через c-Fos він зв'язується з CRE-сайтом і через невідомий білок - з ARE-сайтом.

Представлены данные современной литературы о механизмах выживания и гибели нейтрофильных лейкоцитов. Рассмотрены вопросы регуляции активности апоптотической программы для этих клеток и роль в указанных процессах транскрипционных факторов NT-<$E kappa>В и р38 МАРК. Также дискутируются сегодняшние сведения об участии свободных радикалов в реализации апоптоза нейтрофилов. Особое внимание уделяется анализу роли гипоксии и различиям во влиянии на отдельные звенья апоптоза постоянной и периодической гипоксии.

Зниження експресії ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS) при хронічних захворюваннях печінки може зменшити печінковий кровотік і пришвидшити фіброз. Зв'язок між експресією eNOS і фіброгенезом у печінці залишається нез'ясованим. Вивчали, чи зменшує L-аргінін хронічний фіброз печінки шляхом експресії eNOS. Хронічне пошкодження печінки було спричинене введенням тетрахлориду вуглецю (ССl4) мишам упродовж 8 тиж. Гемісульфат 5-метилізотіосечовини (SMT) як інгібітор індуцибельної NOS (iNOS), або L-аргінін, субстрат NOS, вводили підшкірно. ССl4 спричиняв гепатотоксичність, оксидативний стрес і відкладення колагену в печінці. Експресія рівня iNOS і активність ядерного фактора <$E kappa>В (NF-<$E kappa>В) у печінці після застосування ССl4 підвищувалися, а експресія eNOS і активність активаторного протеїну-1 (АР-1) знижувалися. Як SMT, так і L-аргінін ефективно зменшували спричинений ССl4 оксидативний стрес та утворення колагену, однак L-аргінін значно краще пригнічував формування колагену, експресію iNOS та активність NF-<$E kappa>В. L-аргінін також відновлював рівень eNOS і активність АР-1. Він ефективніше за SMT пригнічував печінковий фіброз. L-аргінін може активізувати синтез NO, який поліпшує печінковий кровотік, таким чином, уповільнюючи фіброгенез. Результати досліджень свідчать, що зниження експресії eNOS у мишей, які одержували ССl4, мало зворотний характер завдяки L-аргініну. Більше того, L-аргінін також робив зворотним зниження активності АР-1 - промотора eNOS.