Наведено латинський діагноз і опис нового для науки виду Chlamydomonas montana Rom. sp. nov., знайденого в бурому гірсько-лісовому грунті під ялинковим лісом (Picea abies (L.) Karst.) біля підніжжя гори Говерла (Чорногірський масив, Українські Карпати, Закарпатська обл., Україна). Відрізняється від відомих видів роду Chlamydomonas Ehr. за комплексом ознак: яйцеподібні клітини, добре розвинений кільовидний носик, пристінний лопастний хлоропласт, дуже велика стигма, що досягає 1/3 - 1/2 довжини клітини, ядро в передній половині клітини. Наведено відомості про розмноження, нерухомий стан, старіння.

Дисертація присвячена дослідженню впливу різних фізіологічних факторів: температури та способу культивування, кислотності середовища, вуглецевого та азотного живлення, а також біологічних додатків на молокозсідальну активність та накопичення біомаси штамами Hirschioporus laricinus М-81, А-031, А-032 і Р-323 - продуцентами молокозсідальних протеїназ. Досліджено понад 120 живильних середовищ. Вивчено динаміку та кінетику синтезу молокозсідальних протеїназ на цих середовищах. Шляхом підбору концентрацій сахарів досягнуто збільшення виходу молокозсідального ферменту в 5 разів. Досліджено характер залежності молокозсідальної активності та росту гриба від концентрації молочної сироватки та пивного сусла - дешевих та доступних складових живильного середовища, завдяки чому було підібрано оптимальне середовище культивування. Дано рекомендації щодо промислового культивування штамів H. laricinus.

Описано основні загальноекологічні та радіоекологічні особливості опенька справжнього (Armillariella mellea (Fr.) Karst.). Проаналізовано інтенсивність накопичення ¹³⁷Cs у плодових тілах даного виду грибів, які належать до різних трофічних груп (сапротрофи, ксилотрофи, симбіотрофи) та різних топічних груп (які зростають "на грунті" та "на деревах").

Усі роди та види порядку Rhytismatales, що відомі в Україні (окрім роду Lophodermium), подано з примітками, дихотомічними ключами та деякими ілюстраціями. Melittosporium versicolor та Tremella juniperina P. Karst. (базидіоміцет, що паратизує на Colpoma juniperi) відзначений вперше для України. Cryptomycina filicina виключено з українського списку як вид, основою для якого є помилкові визначення.

Представлена информация о распространении на территории Украинского Расточья Hericium coralloides (Fr.) S. F. Gray, Grifola umbellata (Fr.) Pil., Sparassis crispa (Fr.) Fr., Pseudocolus fusiformis (E. Fischer) Lloyd и Strobilomyces floccopus (Vahl.: Fr.) Karst. - видов, занесенных в Красную книгу Украины.

Изучена импульсная активность 45 фоновоактивных нейронов пирамидного слоя зоны CA1 гиппокампа взрослой крысы при воздействии экстрактов 9 видов базидальных грибов: Boletus edulis Bull.: Fr., Xerocomus badius Fr., Lentinula edodes (Berk.) Sing., Armillariella mellea (Vahl.: Fr.) Karst., Piptoporus fasciculae (Huds.: Fr.) Kumm. и Amanita muskaria (L.: Fr.) Hook. Экстракты L. turpis вызывали возбуждение нейронов; A. muscaria, S. aeruginosa, H. fasciculare, P. betulinus - возбуждение или торможение; B. edulis, X. badius, A.mellea, L. edodes - четко выраженные тормозные реакции. Экстракт A. muscaria мог также вызывать тормозно-возбудительные реакции. Возбудительный или тормозной характер реакций не был связан с концентрацией экстракта. В некоторых случаях возбуждение нейронов могло проявляться и после окончания введения экстрактов A. mellea, L. edodes, P. betulinus (в течение 1 - 5 мин) и A. muscaria, когда торможение или возбуждение могло продолжаться еще в течение 6 - 12 мин.

Выявлена конкурентная способность семи видов многолетних кормовых растений. Изученные виды расположены в ряд по увеличению конкурентной способности: Trifolium pratense L. 'Skif 1', Medicago sativa L. 'Veselopodolyanskya 11', Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv., Phleum phleoides (L.) Karst., Dactylis glomerata L., Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl, Festuca regeliana Pavl. Для исследуемых видов дополнительно установлен показатель степени перекрытия экологических ниш, на основании которого определена целесообразность включения этих видов в кормовые агрофитоценозы.

У первинному інтродукційному насадженні ялини європейської в дендрарії ботанічного саду у 41-го дерева вивчено індивідуальну мінливість частки повного та порожнього насіння. Виділено групи дерев з високою часткою повного насіння (87 %) та з найбільшою кількістю порожнього насіння (81 %). Досліджено генотипові особливості цих дерев за 20-ма алозимними локусами дев'яти ген-ферментних систем. Для дерев з максимальною кількістю повного насіння властивий 11 %-ий надлишок гетерозигот, а рівень гетерозиготності (21,7 %) перевищує середнє значення цього показника у насадженні (18,4 %). Низькогетерозиготні особини (5 %) відзначалися високою часткою порожнього насіння (58 %).

The method, algorithm and example of the statistical simulation of karst-suffusion phenomenon are considered. The density of calderas deposit distribution statistical model and algorithm are developed. The constructed program for receiving simulation's realizations in any greed description has been gives. The statistical analyses and adequacy control of simulation results has been considered.

С помощью метода гамма-спектрометрии и радиохимического анализа на основе аккумуляции Y-90 определены уровни накопления <$E nothing sup 137 roman Cs> и <$E nothing sup 90 roman Sr> как дикорастущими (C. versicolor (Fr.) Bound. et Sing., F. fomentarius (L.: Fr.) Gill., H. annosus (Fr.) Bref., H. fasciculare (Huds.: Fr.) P. Kumm., P. betulinus (Bull.: Fr.) P. Karst, P. ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm.), произрастающими в зоне отчуждения ЧАЭС (полигон в 20 км южнее ЧАЭС), так и культивируемыми лигнотрофными макромицетами P. ostreatus і Lentinus edodes (Berk.) Sing., выращенными на древесных субстратах с полигона "Рыжий лес-2" (4 км севернее ЧАЭС). Соотношение <$E roman {nothing sup 137 Cs "/" nothing sup 90 Sr}> у культивируемых видов было в пределах от 0,085 до 0,169 (в среднем - 0,120), у дикорастущих - от 0,5 до 37,0 (в среднем - 13,7). Более высокие уровни загрязнения культивируемых лигнотрофов радиостронцием очевидно связаны с его большей биологической доступностью на диспергированных и сильно увлажненных субстратах. Максимальный уровень <$E nothing sup 90 roman Sr> отмечен у P. ostreatus на сосновом субстрате - 32 251 Бк/кг сухого веса. Наблюдаемое в последние годы на загрязненных радиостронцием территориях повышение его содержания в древесине неминуемо повлечет за собой увеличение его активности в лигнотрофных макромицетах. С целью усиления экологической безопасности населения рекомендован избирательный контроль содержания <$E nothing sup 90 roman Sr> в плодовых телах культивируемых лигнотрофных видов грибов даже на территориях с низким уровнем поверхностного загрязнения.

Представлены описания и рисунки трех новых для Украины видов дискомицетов, найденных в Деснянско-Старогутском национальном природном парке. Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf и Hyaloscypha tigillaris (P. Karst) Raitv. являются представителями семейства Hyaloscyphaceae, а Heyderia pusilla (Alb. et Schw.) Link - Helotiaceae. A. araneosa обнаружен впервые для Европы. A. araneosa и H. tigillaris развиваются на мертвой древесине и относятся к группе ксилотрофов, а H. pusilla развивается на опавших хвоинках сосны и является подстилочным сапротрофом.

Ключ. слова: Arachnopeziza araneosa, Hyaloscypha tigillaris, Heyderia pusilla, дискоміцети, видове різноманіття
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.552.3(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Представлен краткий литературный обзор результатов фитопатологических исследований древесно-кустарниковых растений, проводимых на юго-востоке Украины. Приведен список грибов (38 видов), вызывающих микозы деревьев и кустарников. Установлено, что на деревьях и кустарниках, произрастающих в юго-восточном регионе, паразитирует не менее 130 видов грибов, что составляет примерно 42 % от общего числа видов, известных для Левобережной степи. Самыми распространенными фитопатогенами в последнее десятилетие являются такие грибы, как Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae, Uncinula aceris Sacc., Microsphaera alpitoides Griff. et Maubl., Podosphaera leucotrycha Salm., Marssonina juglandis P., M. Rosae (Lib.)Died., Rhytisma acerinum (Pers.) Fr., Rh. punctatum (Pers) Wint., Cytospora schulzeri Sacc. et Syd., C. leucostoma (Pers.) Sacc., C. nivea (Hoff.) Sacc, C. fraxini Delear, Phyllosticta sp., Fusicladium dendriticum (Wallr.) Fuck. Наибольшую опасность для интродуцированных и аборигенных растений региона представляют такие патогены, как Taphrina deformans Tul., Nectria cinnabarina Fries., Lophodermium pinastri (Schrad.) Chevall., Fusarium solani (Mart.) App. et Wr., Cylindrosporium padi Karst., Diplodia acerina Cke. et Mass., Polystigmina rubra Sacc., представители рода Cytospora. Подчеркнута необходимость карантинного контроля ввозимого растительного материала и постоянного мониторинга видового состава патогенной микобиоты в регионе.

Впервые представлены результаты исследования видового состава грибов Олиного болотного массива. Выявлено 58 таксонов грибов, принадлежащих к 43-м родам и 24-м семействам. Даны описания и рисунки новых для Украины видов - Hymenoscyhus pileatus (Р. Karst.) Kuntze, Dasyscyphus callimorphus (P. Karst.) Sacc., Melanopsamella vermicularioides (Sacc. et Roum.) Reblova, M.E. Barr et Samuels и Lasiosphaeria caudata (Fuckel) Sacc., a также список всех найденных на Олином болоте грибов. Отмечено 17 редких для территории Украины видов. Проанализировано распространение грибов в основных типах болот Олиного болотного массива.

Проанализирован опыт оценки токсичности почвогрунтов антропогенно трансформированных экотопов. Освещена систематическая структура флоры регионального ландшафтного парка "Донецкий кряж". Изучено влияние промышленного загрязнения на видовое разнообразие земноводных в техногенных экосистемах Приднепровского региона. Определен качественный состав изоферментов пероксидазы штаммов Irpex lacteus Fr. на основе электрофоретического метода. Рассмотрены вопросы использования разных концентраций молока для стимуляции молокосвертывающей активности штаммов Hirshioporus laricinus (Karst.) Ryv., носителя нефтяной примеси POVDA для повышения метаболической способности микромицетов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.48я54(4УКР)3 + П032.518я54(4УКР)3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж72888 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

На підставі аналізу 7-ми алозимних локусів материнських рослин і зародків їх насіння Picea abies встановлено, що генетична різноманітність двох різновисотних популяцій відтворюється у їх насіннєвому потомстві. Між вибірками дерев та зародків насіння обох популяцій виявлено незначну генетичну диференціацію, зовсім низькою вона була між материнськими рослинами та зародками насіння в межах кожної популяції. Висотна і низинна популяції P. abies в Українських Карпатах мають подібну генетичну структуру і характер її успадкування, незважаючи на віддаленість цих популяцій у висотному градієнті.

Зазначено, що закачування поверхневих вод Північнокримського каналу, що оброблені хлором і вміщують механічні домішки, супроводжується появою у воді невеликої кількості соляної кислоти (гідроліз хлору). Осідання завислих частинок і розчинення карбонатів визначають процеси кольматації та декольматації водовмісних порід, що розкриті свердловинами - вапняків неогену. Це дає змогу вирізнити гідродинамічні та гідрохімічні критерії змін фільтраційної властивості карбонатних колекторів під час закачування води у свердловини. За цього в кінцевому підсумку настає поліпшення фільтраційної властивості вапняків, активізація карстового процесу, що потрібно враховувати як виконання дослідних робіт, так і під час проектування промислових установок штучного поповнення запасів підземних вод.

Отмечено, что закачка поверхностных вод Северо-Крымского канала, обработанных хлором и содержащих механические примеси, сопровождается появлением в воде небольшого количества соляной кислоты (гидролиз хлора). Осаждение взвешенных частиц и растворение карбонатов определяют процессы кольматации и декольматации водосодержащих пород, вскрытых скважинами - известняков неогена, что позволяет выделить гидродинамические и гидрохимические критерии изменения фильтрационных свойств карбонатных коллекторов при нагнетании воды в скважины. При этом в конечном итоге идет улучшение фильтрационных свойств известняков, активизация карстового процесса, что необходимо учитывать как при проведении исследовательских работ, так и проектировании промышленных установок.

Pumping of the surface waters of North - Crimean Channel, which are processed by chlorine and contain mechanical admixtures, is accompanied by appearance in the water small quantity of chlorine acid (chlorine hydrolysis). Sedimentation of suspended particles and dissolution of carbonate rocks determine the processes of colmatation and decolmatation in rocks of aquifer - Neogene limestones. It allows to pick out hydrodynamical and hydrochemical criterions of change of filtrate properties of carbonate collectors with pumping of water in wells. This processes bring lead to improvement of filtrate properties of limestone and to activisation of karst process. It is necessary to take into account with experiments and projection of industrial installationsof artifical groundwater recharge (AGR).