Досліджено особливості формування резонансної деревини ялини європейської (ЯЄ) за лісорослинних умов Українських Карпат. Удосконалено алгоритм вивчення акустичних властивостей деревини ЯЄ. Вивчено лісівничо-таксаційні характеристики деревостанів за участю дерев ЯЄ з резонансною деревиною. Досліджено макроскопічні показники та фізичні характеристики деревини залежно від зміни висоти над рівнем моря та типів лісу. Виділено три висотно-екологічні пояси ялинових деревостанів за макроструктурою й об'ємною масою деревини.

Проанализирован опыт оценки токсичности почвогрунтов антропогенно трансформированных экотопов. Освещена систематическая структура флоры регионального ландшафтного парка "Донецкий кряж". Изучено влияние промышленного загрязнения на видовое разнообразие земноводных в техногенных экосистемах Приднепровского региона. Определен качественный состав изоферментов пероксидазы штаммов Irpex lacteus Fr. на основе электрофоретического метода. Рассмотрены вопросы использования разных концентраций молока для стимуляции молокосвертывающей активности штаммов Hirshioporus laricinus (Karst.) Ryv., носителя нефтяной примеси POVDA для повышения метаболической способности микромицетов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.48я54(4УКР)3 + П032.518я54(4УКР)3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж72888 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Исследованы экпериментальным путем и проведены обзоры научной литературы, посвященных проблеме биологии видов лекарственных и съедобных макромицетов. Охарактеризованы сумчатые грибы рода \i Morchella Dell\i0, биологически активные соединения съедобных и лекарственных грибов, рост культур макромицетов на агаризованных питательных средах и пилотных субстратах, а также биологические особенности и лекарственные свойства видов рода \i Ganoderma P. Karst\i0. Дана общая характеристика представителей рода \i Morchella\i0 и основные направления их исследования. Описана их морфология, анатомия, цикл развитие и размножение. Показано практическое значение грибов рода \i Morchella\i0 и получение их чистых культур. Исследовано влияние физико-химических факторов (температуры инкубации, кислотности среды, источников питания) на рост и морфологию данных культур. Радиоактивное загрязнение, наличие ксенобиотиков, тяжелых металлов, ядохимикатов, нитратов в пищевых продуктах и кормах сельскохозяйственных животных наряду с несбалансированным питанием отрицательно влияют на состояние здоровья населения, являются причиной хронических, аллергических, онкологических и других заболеваний. Описаны поиски лечебных и лечебно-профилактических средств все большее внимание исследователей привлекают лекарственные грибы, обладающие антиоксидантными свойствами и содержащие биологически активные вещества. Исследован многовековой положительный опыт лечения людей с использованием грибов \i Ganoderma\i0 в странах Юго-Восточной Азии и др.

Здійснено популяційно-генетичні дослідження ялини європейської (Picea abies (L.) Karst. в Українських Карпатах з використанням ізоферментів як молекулярно-генетичних маркерів. Вивчено дані генетичного контролю дев'яти ферментних систем. Визначено основні показники генетичного поліморфізму для P. abies - <$Eroman {P sub 99 ~=~80~%,~H sub O ~=~0,160,~Pg~=~4,95,~A~=~3,55}>. Середнє значення генетичної дистанції Нея (<$Eroman D sub N }>) для дев'яти популяцій P. abies, з яких чотири були високогірними, становило 0,005. Це доводить відсутність у високогір'ї самостійного виду - ялини гірської (Picea montana Scahur). Установлено, що 98 % генетичної мінливості P. abies становить внутрішньопопуляційну та тільки ~2 % - її міжпопуляційну складову. У зародків насіння відтворюється алельне різноманітття материнських дерев, але є наявною значна нестача гетерозигот. Дані, одержані завдяки одно- та мультилокусному оцінюванню ауткросингу, дозволяють зробити висновок щодо високого рівня інбридингу у P. abies в Українських Карпатах. Диференціацію трьох споріднених таксонів P. abies, P. obovata, P. <$Etimes> fennica значною мірою зумовлювали лише два локуси - Got-3 і Gdh. За цього популяція P. <$Etimes> fennica характеризувалась вірогідно найбільшими значеннями основних показників генетичного поліморфізму та різним ступенем схожості за окремими локусами з P. abies і P. obovata, що доводить інтрогресивний характер походження P. <$Etimes> fennica. З'ясовано, що природно-кліматичні умови зростання впливають на формування повноцінного врожаю

Дисертація присвячена дослідженню впливу різних фізіологічних факторів: температури та способу культивування, кислотності середовища, вуглецевого та азотного живлення, а також біологічних додатків на молокозсідальну активність та накопичення біомаси штамами Hirschioporus laricinus М-81, А-031, А-032 і Р-323 - продуцентами молокозсідальних протеїназ. Досліджено понад 120 живильних середовищ. Вивчено динаміку та кінетику синтезу молокозсідальних протеїназ на цих середовищах. Шляхом підбору концентрацій сахарів досягнуто збільшення виходу молокозсідального ферменту в 5 разів. Досліджено характер залежності молокозсідальної активності та росту гриба від концентрації молочної сироватки та пивного сусла - дешевих та доступних складових живильного середовища, завдяки чому було підібрано оптимальне середовище культивування. Дано рекомендації щодо промислового культивування штамів H. laricinus.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214 я431

Рубрики:

Олійні. Ефіроолійні. Лікарські. Інсектицидні

Шифр НБУВ: ІВ225659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено цитогенетичні ефекти, що виникають у клітинах проростків насіння \i Pinus pallasiana \i0 D. Don і \i Picea abies \i0 (L.) Karst, за несприятливих еколого-кліматичних умов степової зони України. Встановлено, що за умов техногенного регіону в клітинах проростків \i P. pallasiana \i0 виникає значна кількість порушень, пов'язаних зі структурою хромосом, цілісністю веретена поділу та втратою генетичного матеріалу. У клітинах проростків насіння рослин, що зростають біля металургійних та цементного комбінатів, а також у великому промисловому місті виявлено мікроядра, що свідчить про перебіг патологічних процесів при формуванні насіння. За умов інтродукції в екологічно безпечному районі ("Асканія-Нова") для цього виду відзначено достовірно менший рівень порушень. Для \i P. abies \i0 чітких особливостей у перебігу мітотичних процесів, пов'язаних з умовами зростання, не виявлено. У каріотипі обох видів з насаджень виявлено тенденцію щодо збільшення сумарної довжини хромосомного набору та кількості вторинних перетяжок. Серед проростків насіння \i P. abies \i0 з насадження в дендрарії Донецького ботанічного саду НАН України відмічено міксоплоїдні. У клітинах проростків насіння досліджуваних видів виявлено збільшення кількості ядерець на одне ядро та збільшення розмірів нуклеолярних структур при зростанні материнських рослин за несприятливих умов. У зміні ядерно-ядерцевого співвідношення у клітинах обох видів спостерігалася протилежна тенденція. В насадженні \i P. abies \i0 відмічено зменшення цього показника, а у \i P. pallasiana \i0 - збільшення. При порівнянні всіх досліджуваних показників у \i P. pallasiana \i0 та \i P. abies \i0, що зростають за однакових умов (м. Донецьк), виявлено видоспецифічні особливості. Встановлено, що найбільш інформативними є такі показники, як патології мітозу та мікроядерний тест. Для цитогенетичного моніторингу генотоксичності середовища рекомендовано використовувати насіння \i P. pallasiana \i0.

Розглянуто методики проведення експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС-тест) для ботанічних таксонів: береза повисла (Betula pendula Roth.), бук лісовий (Fagus sylvalica L.), верба (Salix L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), дуб австрійський (Quercus austriaca Willd.), дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Quercus petraea Liebl.), каштан справжній (Castanea saliva Mill.), кедр атласький (Cednis atlantica (Endl.) Am.), кедр ліванський (Cedrus libani A. Rieh), кипарисовик (Chamaecyparis Spach.), клен несправжньоплатановий (Acer pseudnplatanus L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), модрина європейська (Larix decidua Mill.), псевдотсуга тисолиста (дугласія) (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), сосна австрійська (Pinus austriaca Hull.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), сосна кедрова (Pinus cembra L.), тополя (Popuhts L.), туя західна (Thuja occidentalis L.), туя східна (Thuja orientalis L.), яловець (Juniperus L.), ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.), ялина сиза (Picea glauca (Moench) Voss), ялиця бальзамічна (Abies balsamea (L.) Mill.), ялиця біла (Abies alba Mill.), ясен вузьколистий (Fraxinus angustijblia Vahl). Приведено морфологічні та ідентифікаційні ознаки сортів рослин, які мають свою градацію, ступінь виявлення, довірчі інтервали мінливості ознак. Проілюстровано малюнками та фотографіями.

Досліджено динаміку накопичення біомаси, екзополісахаридів, фенолів, органічних кислот, редукуючих і сухих речовин, а також pH у процесі глибинного культивування G. lucidum 1900 на хлібній крихті, яка свідчить про перспективність і можливість використання цього відходу харчової промисловості України. Встановлено, що максимальна кількість біомаси й екзополісахаридів досягається під час культивування на 15-ту добу (<$E 18,10~symbol С~0,2> та <$E5,2~symbol С~0,3> г/л відповідно). Показано, що у зв'язку із вмістом різних за доступністю джерел вуглецю в субстраті спостерігаються явище диауксії і два піки у швидкості росту та концентрації редукуючих речовин у культуральній рідині. Відповідно до розрахованих показників швидкості росту, питомої швидкості росту продуцента, питомої ефективності біоконверсії субстрату та метаболічного коефіцієнта найбільш інтенсивно процеси утворення біомаси відбуваються до шостої доби, проте максимальна швидкість, питома швидкість і продуктивність біосинтезу екзополісахаридів спостерігаються до дев'ятої доби культивування.

Наведено сучасні дані про біологічно активні сполуки лікарського базидіоміцета G. lucidum і їх ефекти. Наведено хімічні формули глюканів та терпеноїдів і речовин, що визначають основні лікарські властивості гриба. Надано інформацію про інші сполуки, що беруть участь у формуванні цілющої дії ганодерми, а саме про білки та глікопротеїни, нуклеотиди і нуклеозиди, стероли і стероїди, жирні кислоти, алкалоїди, глікозиди, летючі ефірні олії, вітаміни. Крім того, ганодерма, як ксилотрофний сапрофіт, має набір лігнолітичних ферментів, які знайшли застосування у харчовій, целюлозно-паперовій, текстильній промисловостях, а також у процесах біологічної очистки. Багатьма дослідами підтверджуються імуномодулювальна, антимікробна, противірусна та онкостатична активності. Дослідження показують біологічні ефекти і механізми дії продуктів метаболізму G. lucidum.

За допомогою методу електрофоретичного розподілу в поліакриламідному гелі досліджено склад спектрів множинних молекулярних форм карбоксилестераз плодового тіла та міцелію гриба Ganoderma lucidum (Сurtis) P. Karst, який вирощували на середовищах з вівсом та ячменем. Визначено вплив складу та pH екстрагенту на виявлення ізоформ ферменту карбоксилестерази. Залежно від складу поживного середовища та умов екстрагування ферменту на електрофореграмах виявлено від 2 до 9 ізоформ карбоксилестераз. Константними множинними молекулярними формами карбоксилестераз, що визначалися у всіх варіантах, були дві середньорухливі ізоформи з Rf 0,380 та 0,510.

Встановлено зв'язок показників продуктивності ялини в насадженнях з морфометричними показниками шишок і з'ясовано особливості поширення комплексного показника оцінки форми насінних лусок у насадженнях ялини. Вивчено вплив карпофагів на зміну прогнозованого врожаю насіння ялини європейської. Проаналізовано стан лісонасінної бази виду лісогосподарських підприємств регіону, доцільність і перспективи використання породи у лісогосподарській практиці. Зазначено, що природне поновлення ялини можна використовувати в лісокультурній справі як садивний матеріал - дички за досягенні ним стандартних розмірів, а також як підщепи під час вирощування декоративного садивного матеріалу.

Проведены сравнительные исследования частоты и спектра патологических митозов (ПМ), а также количества ядрышек в интерфазном ядре в клетках корешков прорастающих семян ели европейской (Picea abies (L.) Karst.) из двух природных популяций Украинского Полесья и интродукционного насаждения в Донбассе. Установлен низкий уровень ПМ в семенном потомстве популяций (0,32 - 0,38 %) и чуть выше в потомстве насаждения (0,40 %), а количество ядрышек несколько выше у потомства популяций (5,35 - 5,85), нежели насаждения (4,95). У потомства низкогетерозиготных растений частота ПМ выше (0,43 %), чем у высокогетерозиготных особей (0,28 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*441 + П381.3-2

Рубрики:

Pinales

Ялини

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Изучена изменчивость показателей семенных чешуи Picea abies (L.) Karst. в шести природных популяциях Украинских Карпат. Коэффициенты сужения и вытянутости, характеризующие форму верхней части семенных чешуи, отличаются низким и средним уровнями изменчивости этого признака. У изученных шести популяций не прослеживается географической (клинальной) изменчивости по этим коэффициентам с юго-востока на северо-запад, а следовательно они не могут быть рекомендованы в качестве феномаркеров в карпатской части ареала.

The analysis of threats from dangerous exogenous geological processes (floods, karst, landslides) for railway ways on the territory of Ukraine is conducted. With the use of geoinformation technologies the part of length of railway ways which are in the areas of risk of defeat these processes is determined. Ranging of administrative areas of Ukraine on the level of exogenous geological threats for safety of functioning of railway transport is offered.

The method, algorithm and example of the statistical simulation of karst-suffusion phenomenon are considered. The density of calderas deposit distribution statistical model and algorithm are developed. The constructed program for receiving simulation's realizations in any greed description has been gives. The statistical analyses and adequacy control of simulation results has been considered.

The results of geophysical investigations within zone of intensive development of karst processes are given. The areas of underground water flows and increased soil moistening are effectively mapped by areal survey by method of forming of short-pulsed electromagnetic field (FSPEF). The methods of vertical electric-resonance sounding (VERS) and GPR- sounding allow to determine the depths of bedding of moistening zones, underground water flows, suffusion cavities, karst cavities. Theses geophysical methods can be used effectively for the operative monitoring for natural and man-caused dangerous phenomenon's and processes, that are connected with karsts, depressions, flashes and suffusion removal of grounds.

Приведены результаты исследований особенностей роста и развития двух видов злаков (Роасеае) Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Phleum phleoides (L.) H. Karst. и Betonica officinalis L. (Lamiaceae). В результате исследований было установлено, что совместное произрастание с В. officinalis не оказывает влияния на рост и развитие P. phleoides и оказывает слабое влияние при достижении генеративной фазы на рост и развитие A. elatius (в частности на высоту и формирование биомассы). Также исследуемые злаки замедляют рост и развитие В. officinalis на несколько лет в фазе вегетации, а в генеративную фазу развития ее растения вступают только на седьмой год жизни. Полученные данные имеют теоретическое значение для изучения взаимоотношений видов, а также прикладное - для восстановления растительного покрова степей.

Досліджено насіннєву продуктивність Picea abies (L.) Karst. за умов інтродукції. Встановлено, що за субоптимальних для бореального виду умов степової зони спостерігається регулярне формування жіночих шишок і повних насінин. Показники насіннєвої продуктивності в урожайні роки склали близькі значення (56 - 64 %). На підставі багаторічних досліджень насіннєвої продуктивності окремих рослин P. abies в інтродукційному насадженні виділено перспективні для подальшого розмноження особини.