Наведено результати комплексних екологічних досліджень популяцій трьох видів справжніх ящірок (Lacertidae), проведених на базі Канівського природного заповідника в 1995 - 2002 рр. та деяких пунктів фізико-географічної області київського плато у межах центрального лісостепу України в 1999 - 2001 рр. Здійснено порівняльний аналіз основних екологічних параметрів досліджуваних видів Lacertidae. Встановлено особливості їх поширення у регіоні, наведено характеристику статевої, вікової, просторової, фенологічної та екологічної структури поселень, розглянуто процеси живлення, розмноження, типи забарвлення. Досліджено багаторічну динаміку чисельності прудкої та зеленої ящірок у районі Канівського природного заповідника. Виявлено значне скорочення окремих популяцій зеленої ящірки в регіоні та встановлено ознаки дестабілізації коливального процесу багаторічної динаміки виду у Канівському природному заповіднику. Показано суттєвий вплив на формування чисельності і структури досліджуваних поселень чинників антропогенної трансформації територій помешкання (розорювання, випасу), хижацького вилову та погодно-кліматичних умов останніх років.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.342.231 Lac*804*803.3(4УКР)

Рубрики:

Sauria Ящірки

Шифр НБУВ: РА339482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы терминологии, связанной с изучением окраски и рисунка, типы расцветки прыткой ящерицы (Lacerta agilis Linnaeus, 1758), признаки окраски и рисунка различных частей ее тела. Обобщены литературные данные и проанализирован оригинальный и музейный материал по морфам и аберрациям расцветки этого вида. Предложены названия для некоторых описанных ранее, но не обозначенных морф, приведены описания и названия новых морф и аберраций. На основании анализа 4370 экз из Крыма, других регионов Украины и Таманского полуострова (Россия) выделено 129 фенов по основным признакам окраски и рисунка L. agilis.

Приведены данные по географической изменчивости и внутривидовой таксономической структуре Lacerta agilis Linnaeus, 1758 с территории Украины, полученные в результате изучения выборок из 20 географических популяций по 12 меристическим признакам фолидоза. Выделены 4 уровня морфологической дифференциации прыткой ящерицы, отражающие основные закономерности географической и таксономической изменчивости этого вида в пределах Украины. Показано, что основу внутривидовой таксономической структуры L. agilis в этой части ее видового ареала составляют 4 подвида: L. a. exigua, L. a. chersonensis, L. a. tauridica и L. agilis ssp. (Карпаты), уровни генетической и морфологической дивергенции которых в значительной степени совпадают (Rs = 0,96). Результаты изучения морфологической дивергенции подтверждают справедливость отнесения L. a. chersonensis к западной группе подвидов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.342.231 Lac*99

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Під час досліджень упродовж 2013 - 2014 рр. на ділянках із різними біотопами заповідних територій Українського Розточчя (Львівська обл.) виявлено мінливість забарвлення ящірки прудкої. Вона проявлялась у типах забарвлення та рисунку тіла. Завдяки мінливості рисунка встановлено підвидову належність особин дослідженої території, а саме виявлено характерні рисунки для L. a. chersonensis та L. a. argus. Також виявлено зону інтерградації між підвидами L. a. chersonensis і L. a. exigua. Відмічено два типи аберацій рисунка maculata і erythronota. Встановлено залежність забарвлення L. agilis від умов навколишнього середовища, що помітно у представників різних біотопів території досліджень.

Восени 2015 р. було вивчено сучасне поширення в Житомирській області ящірок Darevskia (saxicola) complex, акліматизованих тут у 1960-х рр. На сьогоднішній день ящірки Darevskia (saxicola) complex поширилися вздовж лівого берега р. Тетерів на ділянці загальною довжиною близько 3,7 км. Крім цього, було знайдено ізольоване поселення цього виду, яке розташоване в 4 км по прямій або в 8,5 км уздовж берегової лінії від основної зони поширення цього виду. Зроблено припущення, що це результат випадкової або навмисної інтродукції, здійсненої відпочиваючими (наприклад, скелелазами або рибалками). Наведено опис ящірок за 15-ма морфометричними ознаками, а також результати просторового моделювання потенційного поширення скельних ящірок.

Уподобання мікросередовищ проживання вивчалися в симпатричних популяціях двох видів лацертид: Psammodromus algirus і Acanthodactylus erythrurus (Lacertidae) з Національного парку Ель-Кала (північно-східний Алжир). Для з'ясування можливої сегрегації двох видів ящірок вивчено взаємозв'язок між фізичною структурою середовища проживання і щільністю популяції. Відмінності між двома видами існують в їх поширенні: Acanthodactylus erythrurus - це суто наземний вид, зазвичай зустрічається на піщаних і більш відкритих поверхнях, у той час як Psammodromus algirus може проникати в густу рослинність і шукати сонячні місця, піднімаючись на кущі, демонструючи поведінку, нехарактерну для A. erythrurus. Результати досліджень підтверджують просторову сегрегацію за шкалою мікросередовищ проживання, підтверджуючи висновки про те, що вибір мікросередовища є важливим фактором в організації спільноти ящірок і сприяє зниженню потенційної конкуренції.