Здійснено кристалохімічний аналіз та вивчено умови існування алюмінатів і галатів рідкісноземельних елементів (РЗЕ) з перовськитними та перовськитоподібними структурами, твердих розчинів на їх основі, а також твердих розчинів титанатів-хромітів лантану та кальцію у широкому діапазоні температур 12 - 1 300 К. Установлено взаємозв'язок між особливостями кристалічних структур, характером фазових перетворень та деякими фізичними властивостями цих сполук. Синтезовано та визначено кристалічні структури понад 160-ти зразків сполук та твердих розчинів, що належать до 14-ти різних типів перовськітних структур. Виявлено існування дванадцяти температурно- та концентраційно-індукованих фазових перетворень різних типів. Побудовано фазові діаграми псевдобінарних систем <$Eroman {CeAlO sub 3 ~-~RAlO sub 3 }> (R = La, Nd), <$Eroman {LaGaO sub 3 ~-~RGaO sub 3 }> (R = Ce, Pr, Nd, Sm), узагальнено діаграми систем <$Eroman {RAlO sub 3 ~-~R prime AlO sub 3 }> та <$Eroman {RGaO sub 3 ~-~R prime GaO sub 3 }>, а також ізотермічні перерізи квазітернарних систем <$Eroman {CaCrO sub 3 ~-~CaTiO sub 3 ~-~LaCrO sub 3 }> та <$Eroman {La sub {2"/"3 } TiO sub 3 ~-~CaTiO sub 3 ~-~LaCrO sub 3 }>.

Зазначено, що нарощування суцільної окисної плівки на поверхні малолегованого хрому, що містить лантан, відбувається в результаті перенесення речовини через первинний шар оксиду хрому, в якому зерномежова дифузія реагентів є блокованою дисперсними виділеннями другої фази типу перовскиту - хромиту лантану. Досліджено параметри электро- та масоперенесення в оксиді хрому, хроміті лантану, а також в їх суміші <$E roman {Cr sub 2 O sub 3~+~13,4~%~LaCrO} sub 3>. Виявлено, що в інтервалі температур 1 000 - 1 200 <$E symbol Р>C і тиску кисню <$E 10 sup -1~-~10 sup -5> Па як оксид хрому, так і хроміт лантану є напівпровідниками <$E p>-типу. Структурне розупорядкування <$E roman {Cr sub 2 O} sub 3> зумовлене формуванням дефектів Френкеля, а <$E roman LaCrO sub 3> - утворенням катіонних вакансій. Показано, що з додаванням хроміту лантану електропровідність оксиду хрому збільшується майже вдвічі. В цьому разі істотно зменшуються значення іонної провідності та чисел перенесення катіонів хрому, що добре узгоджується з фактом значного гальмування процесу окиснення легованої лантаном металічної матриці за реальних умов високотемпературного окиснення малолегованого хрому. Енергія активації дифузії хрому в компактних зразках практично не змінюється з доданням хроміту лантану в оксидну суміш, хоча в ній створюються явно несприятливі умови для масоперенесення, які належним чином відбиваються на значеннях коефіцієнтів самодифузії хрому.