Оцінка лактозозброджувальних дріжджів для ферментації суміші сироватки та яблучного пектину в клітковині надала можливість обрати Kluyveromyces lactis 868-K як найбільш ефективні для одержання ферментованих напоїв високих ароматичних властивостей. Встановлено раціональну температуру їх ферментації 30 - 32 <^>oC, за якої спостерігається максимальне накопичення дріжджових клітин 70,5 - 71,2 млн/см<^>3 та етилового спирту 0,64 - 0,69 % об.

У дослідженні проаналізовано методи характеристики та визначення бактерійних і грибкових ізолятів у зразках сирого молока від різних порід корів. Для дослідження зібрано зразки молока від корів білий фулані і джерсійська, а також змішаної породи (білий фулані та джерсійска). Потім зразки були згруповані по 4 і пастеризовані за температури 71 <^>oC протягом 15 сек, 66 <^>oC протягом 15 хв і 61 <^>oC протягом 30 хв з використанням пастеризаторів з алюмінію, нержавіючої й оцинкованої сталі. Зразки сирого молока досліджено на наявність бактерійних і грибкових ізолятів: Staphylococcus aureus, Bacillus substilis, Euterobacter aerogenes, Escheria coli, Streptococcuss lactis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginose, Serratia marcescens і Lactobacillus - для бактерійних ізолятів і Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Penicillium citrinium, Sacchanomyces Cerevisae, Paecilomyces Varioti, Penicillium Chrysogenum - для грибкових ізолятів. S. aureus виявлено у 78,79 % усіх зразків до і після пастеризації. Найчастіше в зразках сирого молока корів породи білий фулані, джерсійска і змішаної породи, а також в місцевому напої із збродженого молока (ноно) зустрічаються бактерії S. auereus. Частота виявлення інших бактерій у зразках молока така: B. subtillis (6,06 %), E. aerogenes (42,42 %), E. coli (3,03 %), S. lactis (48,48 %), P. vulgaris (18,18 %), P. aeruginosa (30,30 %), S. marcescens (33,33 %), L. fermentum (30,30 %). Відсотковий розподіл грибкових ізолятів такий: A. flavis (54 %), A. niger (18,18 %), P. citrinum (21,21 %), S. cerevisae (57,58 %), P. varioti (15,15 %), P. chrysogenum (6,06 %). Найменший вміст бактерій одержано після пастеризації зразків за 71 <^>oC протягом 15 сек у пастеризаторі з нержавіючої сталі. Таким чином, найкращий результат досягається під час швидкої пастеризації за високих температур. Для зниження кількості грибкових ізолятів слід використовувати пастеризатор з нержавіючої сталі і проводити обробку за 61<^>oC протягом 30 хв. У процесі дослідження в зразках сирого молока, одержаних від корів різних порід, виділено 9 бактерійних і 6 грибкових ізолятів.

Мета роботи - ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermophilus, виділених на молокопереробних заводах України. Морфологію вірусних часток вивчали за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії, ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу за денатуруючих умов. Таксономічне положення фагів визначали за методом мультиплексної ПЛР. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007 - 2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу 1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133 - 137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали 3 групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою - 40,53 - 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили 2 або 3 мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки: бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковано до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду P335 - 9,5 %; 3) до виду c2 - 19,0 %. Фаги S. thermophilus було ідентифіковано до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу - 9,5 % і 3) 987 група - 9,5 % фагів.

Introduction. The aim of this study was to characterize Lactococcus spp. isolates from pork balangu and use suitable strain in the biopreservation of the product. Materials and methods. Isolation of Lactococcus isolates was carried out using traditional methods while their presumptive identities were obtained using phenotypic method involving biochemical reactions. Their full identification was obtained by the use of 16S rDNA sequencing. Production of antimicrobial agents was done by the use of reported methods. The abilities of suitable isolate(s) to control spoilage and pathogenic organism of food origin were examined. Results and discussion. Thirty four Lactococcus spp. were isolated from pork balangu; their phenotypic characterization revealed they were composed of seven groups, members of which shared similar biochemical reactions. The phenotypic identities of seven isolates of the Lactococcus isolates, including one from each group, were confirmed by their 16S rDNA sequencing as L. raffinolactis, L. garviae, L. lactissubsp. cremoris, L. lactis subsp. hordniae, L. lactis subsp. lactis, L. plantarum and L. piscium. Among them L. lactis subsp. lactis produced higher concentration of lactic acid (21,45 g/10<^>7 CFU) than others, and also produced nisin (~ 608 bp), active against the spoilage organism of meat Brochothrix thermosphacta. Inoculation of nisin producing L. lactis subsp. lactis in pork balangu showed 4 log reductions in the counts of Listeria monocytogenes and B. thermosphacta from their initial 6 log in the meat product in situ. Conclusion. The nisin producing L. lactis subsp. lactis could be used in the shelf life extension of pork balangu beyond the day of production. The Lactococcus strain could therefore be applied as biopreservative culture to promote safety of meat products in West Africa and other parts of the world.

Досліджено вплив харчових волокон на бродіння молочної сироватки. Встановлено форми зв'язку вологи в сумішах молочної сироватки і харчових волокон із різним ступенем вологопоглинальної здатності. За основними показниками бродіння визначено оптимальні умови ферментації лактозозброджувальними дріжджами Zygosaccharomyces lactis 868-K сироватково-рослинного сусла. Доведено можливість використання результатів у технології сироваткових ферментованих напоїв підвищеної в'язкості.

Незважаючи на велику кількість бактеріальних препаратів, що застосовуються в м'ясопереробній промисловості, актуальною залишається розробка нових заквасок і вивчення їх впливу на розвиток небажаної мікробіоти. Досліджено гало- та терморезистентність восьми колекційних штамів лактобактерій і створених на їх основі лактобактеріальних композицій. Антагоністичну активність у відношенні індикаторних, виділених із м'ясної сировини та колекційних штамів бактерій визначено за допомогою ямково-дифузійного методу. За максимальної (10,0 %) концентрації NaCl в середовищі культивування штами L. plantarum 12 і 1005 характеризувалися високою інтенсивністю росту, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 - середньою. Терморезистентність (здатними з високою інтенсивністю рости в діапазоні від 5 до 25 <^>oC) виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013, L. аcidophilus 147, L. casei s/sp. tolerans 187 и 290. Лактобактерії проявили антагоністичну активність і щодо виділених з м'ясної сировини, і колекційних штамів бактерій. Зростання деяких індикаторних бактерій вони тільки затримували, інших - повністю придушували. Найкращими антагоністами виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013 и L. casei s/sp. tolerans 290, повністю пригнічують ріст Bacillus sp. 3, Kurthia sp., Planacoccus sp. 1, sp. 2, Micrococcus sp. 2, Sarcina sp. і Staphylococcus sp., виділених із м'яса, та колекційних - Planacoccus citreus, Escherichia coli, Salmonella enteritidis. На основі штамів L. Plantarum 12, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 створено 9 варіантів композицій і вивчено їх біотехнологічний потенціал. Всі композиції були здатні рости навіть за 0 <^>oC. Найбільш стійкою виявилася закваска L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2, зростання якої за 5 <^>oC оцінено як "дуже інтенсивне". Композиції лактобактерій істотно пригнічували ріст індикаторних бактерій. Розміри зон відсутності росту бактерій, виділених із м'яса, коливалися від 16 до 43 мм залежно від індикаторного штаму то від композиції. З колекційних бактерій найбільш чутливими виявилися коки P. citreus і M. luteus, розміри зон відсутності росту яких залежно від композиції коливалися від 34 до 42 мм і від 28 до 40 мм, відповідно. Одержані результати свідчать про підвищення біотехнологічної активності лактобактерій у композиціях. Найбільш перспективною для апробації за промислових умов є композиція L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2.

Даны современные представления о значении грудного молока в процессе первичного бактериального заселения пищеварительного тракта у детей. Отражены особенности девиации становления микробиоты кишечника при вскармливании детей искусственными смесями и риск возникновения ассоциированных с микробиотой нарушений состояния здоровья у детей. Представлены доказательства профилактического действия бактерий Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12, предупреждающего возникновение острых инфекционных заболеваний респираторного и пищеварительного тракта и аллергических заболеваний.

Даны современные представления о значении грудного молока в процессе первичного бактериального заселения пищеварительного тракта у детей. Отражены особенности девиации становления микробиоты кишечника при вскармливании детей искусственными смесями и риск возникновения ассоциированных с микробиотой нарушений состояния здоровья у детей. Приведены доказательства профилактического действия бактерий Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-12, предупреждающего возникновение острых инфекционных заболеваний респираторного и пищеварительного тракта и аллергических заболеваний.

Наведено результати вивчення кількісного та якісного складу епі- й ендофітної мікобіоти зерна вівса врожаю 2004 та 2005 рр. з різних фізико-географічних регіонів України. Установлено коливання кількості колонієтвірних одиниць (КТО) грибів від <$E1,8~ cdot ~10 sup 3> до <$E8,7~ cdot ~10 sup 4>, що становить <$E1,78~ cdot ~10 sup 4 ~ symbol С ~4,55 cdot ~10 sup 3>. Зі 100-та зразків зерна вівса виділено 562 культури грибів, віднесені до двох класів дев'яти родів, 428 з яких індентифіковані та представлені 16-ма видами та чотирма різновидами. У найбільшій кількості виявлено гриби родів Alternaria, Aspergillus, Mucor і Fusarium. З'ясовано, що на Поліссі переважають гриби родів Alternaria і Fusarium, у регіонах Лісостепу та Степу - родів Aspergillus та Mucor, а також в останньому фузарії. За умов експерименту з'ясовано, що з 74-х культур фузаріїв 53 мають токсигенні властивості, а саме: по 9 ізолятів, з яких продуковано Т-2 токсин і зеараленон, 8 - фузарієву кислоту, 13 - моніліформін, 7 - фумонізин <$Eroman B sub 1> та 4 - фузарин C. Уперше встановлено здатність F. moniliforme, F. moniliforme var. lactis, F. oxysporum і Alternaria alternata продукувати фумонізин <$Eroman B sub 1>. Як найкращий субстрат для синтезу моніліформіну грибом F. moniliforme виявлено зерна рису та ячменю вологістю від 50 до 70 %, за культивування протягом 21-ї доби за температури <$E24~ symbol Р roman C>, а фумонізину <$Eroman B sub 1> - зерна пшениці, рису та вівса з вологістю 50 - 60 %. Не виявлено токсинів на зерні сої та соняшнику, а моніліформін - на зерні гороху. Установлено токсичність для білих мишей

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.76-961 + П857.8 + Е521.5*72

Рубрики:

Кормові отруєння тварин

Токсична дія речовин біологічного походження на організм тварин

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: РА364777 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки у 66-ти хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений жовчним перитонітом, показав наростання вмісту E.coli та зниження B. Bifidum, B. Lactis у напрямку I, II, III A, III Б ступенів тяжкості захворювання. Наростання популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки: S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis має суттєву роль у розвитку III Б ступеня тяжкості жовчного перитоніту. Гриби роду Candida не мають суттєвого клінічного значення у патогенезі вивчених ступенів тяжкості жовчного перитоніту.

Анализ популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника у 66-ти больных острым калькулёзным холециститом, осложнённым желчным перитонитом, показал увеличение содержания E.coli и уменьшение B. Bifidum, B. Lactis в направлении I, II, III A, III Б степеней тяжести заболевания. Наростание популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника : S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis имеет важную роль в развитии III Б степени тяжести жёлчного перитонита. Грибы рода Candida не имеют существенного клинического значения в патогенезе изученных степеней тяжести желчного перитонита.

Мета роботи - обгрунтування вибору пробіотиків для корекції порушень мікробіоценозу кишечника у новонароджених і дітей раннього віку. Проаналізовано фактори, що впливають на формування мікробіоти кишечника новонародженого. Наведено сучасні дані щодо основних складових мікрофлори кишечника дитини на різних етапах формування мікробіоценозу. Розглянуто склад мікробіоти здорового новонародженого на грудному вигодовуванні як еталон формування біоценозу кишечника. Зроблено висновок про переваги використання пробіотичного штаму Bifidobacterium animalis subsp. lactis для корекції порушень мікробіоценозу у дітей раннього віку.

Розглянуто питання розширення асортименту продуктів харчування завдяки використанню молочнокислих продуктів, у яких знаходяться лактококи з високою протеолітичною властивістю.

Мета роботи - оцінити зміни загальноадаптивних реакцій організму (ЗАРО) та рівень секреторного імуноглобуліну A (SIgA) у слині осіб похилого віку з метаболічним синдромом (МС) під впливом пробіотичних культур. Обстежено 3 групи осіб похилого віку з МС: з дисбактеріозом кишечника (n = 41), без дисбактеріозу кишечника (n = 9), без дисбактеріозу кишечника, які не приймали пробіотичні культури (n = 20, контрольна група). Bifidobacterium lactis BB12 приймали в дозі не менше ніж <$E3,0~cdot~10 sup 8>, Lactobacillus acidophilus LA5 - <$E1,3~cdot~10 sup 8> тричі на добу під час приймайння їжі протягом 30-ти днів. Проводили мікробіологічне дослідження калу на дисбактеріоз, визначення рівня SIgA у слині та загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. Визначення спектра ЗАРО здійснювали згідно з критеріями, запропонованими Л. X. Гаркаві та співавт. (1998), за лейкоцитарною формулою периферійної крові. В осіб похилого віку з МС наявність дисбактеріозу кишечника призводить до зменшення частоти саногенетичних і збільшення дезадаптивних реакцій, що свідчить про погіршення стану реактивності та резистентності організму. Прийом пробіотичних культур L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 незалежно від наявності дисбактеріозу кишечника сприяє покращанню спектра ЗАРО та підвищенню концентрації SIgA в слині. Висновки: пробіотичні культури L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 за регулярного вживання сприяють покращанню стану здоров'я осіб похилого віку з МС завдяки підвищенню саногенетичного потенціалу через ЗАРО.

Мета роботи - ідентифікація штамів Lactococcus lactis на рівні підвиду, вивчення основних промислово важливих ознак штамів цього виду та оцінка перспективності їх використання у складі заквасок для виготовлення кисломолочних продуктів. Для визначення підвиду штамів L. lactis використовували метод полімеразної ланцюгової реакції. Активність і швидкість кислотоутворення, синерезис, ароматоутворення, аутолітичну та декарбоксилазну активності визначали з використанням мікробіологічних і біохімічних методів. 259 штамів лактококів із традиційних кисломолочних продуктів ідентифіковані як L. lactis subsp. lactis, серед них 62,5 % (162 з 259) штамів належать до виду L. lactis subsp. lactis біовар diacetylactis. У штамів, ізольованих із сметани, виявлено позитивну кореляцію між продукцією тираміну і діацетилу (r = 0,80). Штами, виділені з бринзи, є більш повільними кислотоутворювачами, тоді як слабкі кислотоутворювачі ізольовані виключно із сметани та сквашеного молока. Ізоляти з продуктів, виготовлених з козячого молока, в середньому мали нижчий відсоток аутолізису у порівнянні з ізолятами, виділеними з продуктів, виготовлених з коров'ячого молока. Висновки: досліджені штами L. lactis відрізнялись за ступенем аутолітичної активності, швидкістю та інтенсивністю кислотоутворення залежно від виду кисломолочного продукту та типу молока. За комплексам виробничо важливих характеристик відібрано 42 штами лактококів, що є перспективними для використання у складі заквасочних композицій для виготовлення кисломолочних продуктів.

Наведено результати досліджень ефективності дії дезінфікувального засобу "Бетастаб" на основі натуральних <$E beta>-хмелевих кислот. Дослідження проведено на чистих культурах мікроорганізмів, які належать до контамінуючої мікрофлори дифузійного соку та технологічних вод, зокрема бактерії Bacillus subtilis, B. negatherium, Leuconostoc mesenteroides, дріжджі Saccharomyces cerevisiae, Rhodotorula glutinis, мікроміцети Endomyces lactis. У ході досліджень встановлено високу бактерицидну дію засобу щодо грампозитивних бактерій у разі його використання в концентрації 0,025 +- 0,05 %. Досліджено вплив засобу "Бетастаб" на мікрофлору дифузійного соку у виробництві цукру з буряків. Одержані в ході досліджень результати свідчать про ефективність знезаражувальної дії засобу щодо кислото-утворювальних мікроорганізмів. Варто зазначити, що у разі використання засобу спостерігалась стабілізація показника pH при термостатуванні проб дифузійного соку. Встановлено, що засіб "Бетастаб" є конкурентоспроможним у порівнянні з іншими сучасними біоцидами. Результати лабораторних досліджень підтвердили доцільність використання засобу в промислових умовах.

Представлены результаты анализа внутривидовой гетерогенности 4 видов бифидобактерий: B. longum, В. animalis subsp. lactis, В. bifidum и B. dentium, колонизирующих толстый кишечник людей различных возрастных групп. Методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с праймерами к коротким нуклеотидным повторам у всех исследованных видов выявлен высокий уровень внутривидовой изменчивости. На основании результатов ПЦР-анализа с использованием невзвешенного парно-группового метода средних (UPGMA) построена дендрограмма генетических взаимоотношений изученных бифидобактерий. Штаммы сформировали группы согласно их видовой принадлежности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*734.247.2 + Е422.271.8*801.312

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Негоспітальна пневмонія розвивається на фоні порушеного мікробіоценозу порожнини ротоглотки II - III ступенів за рахунок елімінації із біотопу або формування дефіциту автохтонних облігатних анаеробних (Lactobacillus spp.), факультативних анаеробних та аеробних бактерій (S. salivarius, L. lactis); контамінації та зростання кількості у біотопі умовно-патогенних (S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, K. pneumoniae) бактерій. Провідними збудниками негоспітальної пневмонії на сучасному етапі є S. pneumoniae (55,55 %), H. influenzae (22,22 %), M. catarrhalis (14,82 %), S. aureus, K. pneumoniae. Збудники проявляють антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову (IgM, IgG, IgA) активність.

На основі досліджень біологічних властивостей молочнокислих бактерій створено ефективну бактеріальну композицію, до складу якої залучено види Lactococcus lactis ssp. lactis, Streptococcus thermophilus i Lactobacillus acidophilus. У лабораторних умовах досліджено її антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних бактерій, здатність до адгезії на ентероцитах, стійкість проти агресивних сполук травної системи тощо. Перевірено терапевтичну дію бактеріальної композиції "АЛТ" на організм дитини.

Обгрунтовано та розроблено технологію подовження строку зберігання охолодженого м'яса (ОМ) шляхом використання плівкотвірного покриття на основі гідроколоїдів і біозахисного покриття на основі молочнокислих мікроорганізмів. Враховуючи особливості зберігання ОМ, проведено скрінінг молочнокислих мікроорганізмів та обгрунтовано їх вибір для створення біозахисного покриття. Розроблено біозахисне покриття на основі L. delbrueckii s / sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2 та встановлено доцільність його використання для захисту охолодженого м'яса. На основі полісахаридів, альгінат натрію, КМЦ і гліцерину, розроблено плівкотвірного покриття для механічного захисту поверхні м'яса, а також створення сприятливих умов для розвитку молочнокислих бактерій. На підставі експериментальних даних розроблено технологію одержання та нанесення комплексного біозахисного плівкотвірного покриття для захисту ОМ. Визначено економічну ефективність від впровадження результатів досліджень на м'ясопереробних підприємствах.

В ходе исследования сделаны выводы, что в решении проблемы аллергических заболеваний главенствующую роль играет первичная профилактика. Длительный прием пробиотических препаратов детьми раннего возраста оказывает профилактический эффект в отношении развития атопического дерматита (АД). Применение пробиотиков повышает эффективность лечения при АД. При выборе пробиотика необходимо учитывать научные данные об иммуномодулирующем эффекте, эффективности и безопасности. Пробиотики ВВ-12 и LGG - аргументированный выбор для профилактики и лечения АД.