На основі досліджень біологічних властивостей молочнокислих бактерій створено ефективну бактеріальну композицію, до складу якої залучено види Lactococcus lactis ssp. lactis, Streptococcus thermophilus i Lactobacillus acidophilus. У лабораторних умовах досліджено її антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних бактерій, здатність до адгезії на ентероцитах, стійкість проти агресивних сполук травної системи тощо. Перевірено терапевтичну дію бактеріальної композиції "АЛТ" на організм дитини.

Дана робота присвячена вивченню властивостей ліпази гриба Oospora lactis, а також дослідженню процесу ковалентної іммобілізації ферменту на полімерному носії - стиромалі і властивостей одержаних фермент-полімерних комплексів (ФПК).

В эксперименте установлено образование антигипертензивных олигопептидов, действующих как ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ). Пептиды получены при моделировании протеолиза beta-казеина с использованием биомассы протеолитически активных лактококков Lactococcus lactis ssp. lactis, а также при комбинированном протеолизе beta-казеина биомассой лактококков с пепсином или фромазой. Максимальный ингибиторный эффект на АПФ показал пептидное вещество, полученное при протеолизе beta-казеина биомассой лактококков с пепсином. Таким образом, физиологически активные пептиды с антигипертензивным эффектом могут образовываться непосредственно в молочных продуктах под воздействием протеолитических ферментов молочнокислых бактерий и молокосвёртывающих препаратов.

Встановлено, що олігопептиди, утворені під час протеолізу beta-казеїну коров'ячого молока бактеріями Lactococcus lactis subsp. lactis володіють антигіпертензивними і кардіопротекторними властивостями, а за механізмом дії вони відносяться до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Для процесу протеолізу розроблено систему для виділення гомогенного препарату beta-казеїну та систему для нарощування біомаси бактерій. Створено модельну систему для протеолізу beta-казеїну біомасою лактококів та у поєднанні бактерій з молочно-коагулянтними ферментами. beta-казеїнові пептиди пригнічували активність АПФ. Для вивчення впливу олігопептидів in vivo у білих щурів змодельовано артеріальну гіпертензію. Встановлено, що пептидні препарати після хронічного введення гіпертензивним тваринам суттєво знижують показники артеріального тиску, покращують показники центральної гемодинаміки та електричної активності серця, зменшують ступінь гіпертрофії частин серця та нормалізують їх просторові характеристики.

Изучены гемагглютинирующие свойства культуральной жидкости и клеток 142 штаммов дрожжей видов Saccharomyces cerevisiae, Kluyveromyces marxianus, K. dobzhanskii, K. lactis var. lactis и K. lactis var. drosophilarum, изолированных из различных источников. Установлена способность дрожжей (44 % исследованных штаммов) синтезировать как связанные с клеткой, так и внеклеточные лектины; последние выявлены у дрожжей впервые.

Досліджено 15 протеолітично активних штамів лактококів підвидів Lcc. lactis subsp. lactis, Lcc. lactis subsp. cremoris і Lcc. lactis biovar. diacetylactis на кислототвірну активність, стійкість до NaCl, здатність синтезувати діацетил, ацетоїн і CO2. Відібрано 12 штамів, які відповідають технологічним вимогам, активно розщеплюють білки молока, їх можна використовувати у ході створення функціональних ферментованих молочних продуктів.

Розглянуто питання розширення асортименту продуктів харчування завдяки використанню молочнокислих продуктів, у яких знаходяться лактококи з високою протеолітичною властивістю.

Аналіз популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки у 66-ти хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений жовчним перитонітом, показав наростання вмісту E.coli та зниження B. Bifidum, B. Lactis у напрямку I, II, III A, III Б ступенів тяжкості захворювання. Наростання популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки: S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis має суттєву роль у розвитку III Б ступеня тяжкості жовчного перитоніту. Гриби роду Candida не мають суттєвого клінічного значення у патогенезі вивчених ступенів тяжкості жовчного перитоніту.

Анализ популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника у 66-ти больных острым калькулёзным холециститом, осложнённым желчным перитонитом, показал увеличение содержания E.coli и уменьшение B. Bifidum, B. Lactis в направлении I, II, III A, III Б степеней тяжести заболевания. Наростание популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника : S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis имеет важную роль в развитии III Б степени тяжести жёлчного перитонита. Грибы рода Candida не имеют существенного клинического значения в патогенезе изученных степеней тяжести желчного перитонита.

Наведено результати вивчення кількісного та якісного складу епі- й ендофітної мікобіоти зерна вівса врожаю 2004 та 2005 рр. з різних фізико-географічних регіонів України. Установлено коливання кількості колонієтвірних одиниць (КТО) грибів від <$E1,8~ cdot ~10 sup 3> до <$E8,7~ cdot ~10 sup 4>, що становить <$E1,78~ cdot ~10 sup 4 ~ symbol С ~4,55 cdot ~10 sup 3>. Зі 100-та зразків зерна вівса виділено 562 культури грибів, віднесені до двох класів дев'яти родів, 428 з яких індентифіковані та представлені 16-ма видами та чотирма різновидами. У найбільшій кількості виявлено гриби родів Alternaria, Aspergillus, Mucor і Fusarium. З'ясовано, що на Поліссі переважають гриби родів Alternaria і Fusarium, у регіонах Лісостепу та Степу - родів Aspergillus та Mucor, а також в останньому фузарії. За умов експерименту з'ясовано, що з 74-х культур фузаріїв 53 мають токсигенні властивості, а саме: по 9 ізолятів, з яких продуковано Т-2 токсин і зеараленон, 8 - фузарієву кислоту, 13 - моніліформін, 7 - фумонізин <$Eroman B sub 1> та 4 - фузарин C. Уперше встановлено здатність F. moniliforme, F. moniliforme var. lactis, F. oxysporum і Alternaria alternata продукувати фумонізин <$Eroman B sub 1>. Як найкращий субстрат для синтезу моніліформіну грибом F. moniliforme виявлено зерна рису та ячменю вологістю від 50 до 70 %, за культивування протягом 21-ї доби за температури <$E24~ symbol Р roman C>, а фумонізину <$Eroman B sub 1> - зерна пшениці, рису та вівса з вологістю 50 - 60 %. Не виявлено токсинів на зерні сої та соняшнику, а моніліформін - на зерні гороху. Установлено токсичність для білих мишей

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.76-961 + П857.8 + Е521.5*72

Рубрики:

Кормові отруєння тварин

Токсична дія речовин біологічного походження на організм тварин

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: РА364777 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты анализа внутривидовой гетерогенности 4 видов бифидобактерий: B. longum, В. animalis subsp. lactis, В. bifidum и B. dentium, колонизирующих толстый кишечник людей различных возрастных групп. Методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с праймерами к коротким нуклеотидным повторам у всех исследованных видов выявлен высокий уровень внутривидовой изменчивости. На основании результатов ПЦР-анализа с использованием невзвешенного парно-группового метода средних (UPGMA) построена дендрограмма генетических взаимоотношений изученных бифидобактерий. Штаммы сформировали группы согласно их видовой принадлежности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*734.247.2 + Е422.271.8*801.312

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Негоспітальна пневмонія розвивається на фоні порушеного мікробіоценозу порожнини ротоглотки II - III ступенів за рахунок елімінації із біотопу або формування дефіциту автохтонних облігатних анаеробних (Lactobacillus spp.), факультативних анаеробних та аеробних бактерій (S. salivarius, L. lactis); контамінації та зростання кількості у біотопі умовно-патогенних (S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, K. pneumoniae) бактерій. Провідними збудниками негоспітальної пневмонії на сучасному етапі є S. pneumoniae (55,55 %), H. influenzae (22,22 %), M. catarrhalis (14,82 %), S. aureus, K. pneumoniae. Збудники проявляють антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову (IgM, IgG, IgA) активність.

Досліджено біологічну активність очищених екстрактів із культуральних фільтратів штамів Aspergillus niveus 2411, Myrothecium cinctum 910, Ulocladium consortiale 960, Penicillium sp. 10-51 щодо широкого кола тест-культур. Одержані результати засвідчують високу активність екстрактів щодо грампозитивних бактерій, зокрема, досліджених представників p. Bacillus. Менш активними виявились екстракти грибів щодо грамнегативних організмів. Метаболіти M. cinctum 910, Penicillium sp. 10-51 виявили високу антибіотичну активність щодо фітопатогенних бактерій. Екстракти грибів проявляють фунгістатичну дію щодо дріжджів, і малоактивні щодо міцеліальних грибів. Так, екстракти A. niveus 2411 та Penicillium sp. 10-51 пригнічують ріст Phoma betae. Найбільш активними виявились метаболіти M. cinctum 910, які проявляють фунгістатичну дію щодо представників p. Aspergillus та фітопатогенних ізолятів Fusarium lactis, Rhizoctonia solani та Botrytis cinerea.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*725.31

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Цель работы - оценка клинической эффективности и влияния на состояние микробиоценоза кишечника смеси "Беллакт БИФИДО 1" с пробиотиком Bifidobacterium lactis ВВ-12 у детей первого полугодия жизни. Под наблюдением в амбулаторных условиях были 30 практически здоровых детей, находившихся на раннем искусственном вскармливании. На период исследования из рациона питания детей были исключены другие виды молочных заменителей женского молока, а также биопрепараты, содержащие пребиотики и/или пробиотические культуры. Суточный объем восстановленной сухой смеси "Беллакт БИФИДО 1" соответствовал возрасту ребенка. В динамике оценивались субъективное отношение к продукту, клиническая переносимость смеси, антропометрические данные детей. Дважды проводили количественный бактериологический анализ фекалий. Длительность наблюдения составила 30 дней. Динамическое клиническое наблюдение и результаты микробиологических исследований показали, что включение в рацион питания смеси "Беллакт БИФИДО 1" имело положительное влияние на организм детей и способствовало нормализации кишечного микробиоценоза. На фоне применения смеси отмечено увеличение концентрации бифидо- и лактобактерий и угнетение роста условно-патогенной флоры (золотистого стафилококка). Продукт имеет хорошие органолептические свойства. О высокой питательной ценности свидетельствует стабильный прирост массы тела наблюдавшихся детей. Выводы: сухая молочная смесь для детского питания "Беллакт БИФИДО 1" является хорошо сбалансированным и безопасным продуктом питания с профилактическими свойствами для детей с первых дней жизни.

Досліджено вплив агресивних чинників травного тракту на вміст вільних та інкапсульованих клітин пробіотичного препарату на основі Bifidobacterium lactis BB 12. Вивчено фізико-хімічні характеристики основного компонента захисної оболонки даного пробіотичного препарату - альгінат-кальцієвого гелю під впливом агресивних чинників травного тракту. Одержані результати свідчать про можливість використання капсул як кислотостійкої транспортної форми B. lactis BB 12.

Цель работы - оценка клинической эффективности и влияния на состояние микробиоценоза кишечника смеси "Беллакт БИФИДО 1" с пробиотиком Bifidobacterium lactis BB-12 у детей первого полугодия жизни. Под наблюдением в амбулаторных условиях были 30 практически здоровых детей, находившихся на раннем искусственном вскармливании. На период исследования из рациона питания детей были исключены другие виды молочных заменителей женского молока, а также биопрепараты, содержащие пребиотики и/или пробиотические культуры. Суточный объем восстановленной сухой смеси "Беллакт БИФИДО 1" соответствовал возрасту ребенка. В динамике оценивались субъективное отношение к продукту, клиническая переносимость смеси, антропометрические данные детей. Дважды проводили количественный бактериологический анализ фекалий. Длительность наблюдения составила 30 дней. Динамическое клиническое наблюдение и результаты микробиологических исследований показали, что включение в рацион питания смеси "Беллакт БИФИДО 1" имело положительное влияние на организм детей и способствовало нормализации кишечного микробиоценоза. На фоне применения смеси отмечено увеличение концентрации бифидо- и лактобактерий и угнетение роста условно-патогенной флоры (золотистого стафилококка). Продукт имеет хорошие органолептические свойства. О высокой питательной ценности свидетельствует стабильный прирост массы тела наблюдавшихся детей. Выводы: сухая молочная смесь для детского питания "Беллакт БИФИДО 1" является хорошо сбалансированным и безопасным продуктом питания с профилактическими свойствами для детей с первых дней жизни.

Мета роботи - встановити вплив екзогенного нізину на формування біоплівки Lactococcus lactis subsp. lactis 502 та вміст полісахаридів в її матриксі. Як тест-мікроорганізм використовували штам бактерії Lactococcus lactis subsp. lactis 502, що був одержаний з колекції мікроорганізмів Білоруського державного технологічного університету. Як джерело нізину використовували комерційний препарат Nisaplin<190> (Sigma-Aldrich Co.), що містив 2,5 % чистого нізину. Кінцеві концентрації нізину, що вивчались у роботі, становили 0,025 - 250 нг/мл. Культивування проводили за <$E30~symbol Р roman C> впродовж 48 год у середовищі ТДЕС в 48-лункових плоскодонних планшетах Nuclon. Кількість планктонних клітин оцінювали спектрофотометрично, масу біоплівки - за методом забарвлення кристалічним фіолетовим, вміст полісахаридів у матриксі - за методом забарвлення конго червоним. В системі планктон - біоплівка нізин у концентраціях вищих за 62,5 нг/мл чинить виражену інгібувальну дію на утворення біоплівки та вміст полісахаридів в матриксі. За концентрацій аутоіндуктора 125 і 250 нг/мл маса біоплівки становила лише 11 % та 7 % від контролю, а рівень полісахаридів в матриксі знижувався у 3,6 та 8,3 разу, відповідно. Планктонні клітини виявилися менш чутливими до дії нізину: за 2-х найбільших з досліджених концентрацій їх вміст складав 60 % від контролю. Стимулювальний ефект аутоіндуктора спостерігався у вузькому діапазоні концентрацій. Маса біоплівки зростала в 1,6 разу за присутності нізину в концентрації 2,5 нг/мл. Вміст полісахаридів у матриксі збільшувався на 20 - 24 % за концентрацій аутоіндуктора 2,5 - 12,5 нг/мл. Висновки: одержані результати надають змогу припустити, що високі концентрації низину інгібують сенсорну кіназу NisK, що, у свою чергу, перешкоджає активації генів системи кворуму L. lactis.

У дослідженні проаналізовано методи характеристики та визначення бактерійних і грибкових ізолятів у зразках сирого молока від різних порід корів. Для дослідження зібрано зразки молока від корів білий фулані і джерсійська, а також змішаної породи (білий фулані та джерсійска). Потім зразки були згруповані по 4 і пастеризовані за температури 71 <^>oC протягом 15 сек, 66 <^>oC протягом 15 хв і 61 <^>oC протягом 30 хв з використанням пастеризаторів з алюмінію, нержавіючої й оцинкованої сталі. Зразки сирого молока досліджено на наявність бактерійних і грибкових ізолятів: Staphylococcus aureus, Bacillus substilis, Euterobacter aerogenes, Escheria coli, Streptococcuss lactis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginose, Serratia marcescens і Lactobacillus - для бактерійних ізолятів і Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Penicillium citrinium, Sacchanomyces Cerevisae, Paecilomyces Varioti, Penicillium Chrysogenum - для грибкових ізолятів. S. aureus виявлено у 78,79 % усіх зразків до і після пастеризації. Найчастіше в зразках сирого молока корів породи білий фулані, джерсійска і змішаної породи, а також в місцевому напої із збродженого молока (ноно) зустрічаються бактерії S. auereus. Частота виявлення інших бактерій у зразках молока така: B. subtillis (6,06 %), E. aerogenes (42,42 %), E. coli (3,03 %), S. lactis (48,48 %), P. vulgaris (18,18 %), P. aeruginosa (30,30 %), S. marcescens (33,33 %), L. fermentum (30,30 %). Відсотковий розподіл грибкових ізолятів такий: A. flavis (54 %), A. niger (18,18 %), P. citrinum (21,21 %), S. cerevisae (57,58 %), P. varioti (15,15 %), P. chrysogenum (6,06 %). Найменший вміст бактерій одержано після пастеризації зразків за 71 <^>oC протягом 15 сек у пастеризаторі з нержавіючої сталі. Таким чином, найкращий результат досягається під час швидкої пастеризації за високих температур. Для зниження кількості грибкових ізолятів слід використовувати пастеризатор з нержавіючої сталі і проводити обробку за 61<^>oC протягом 30 хв. У процесі дослідження в зразках сирого молока, одержаних від корів різних порід, виділено 9 бактерійних і 6 грибкових ізолятів.

Специфічність приклітинних протеїназ лактококів по відношенню до казеїнових фракцій відіграє важливу роль у формуванні показників якості ферментованих молочних продуктів, а також в утворенні природних біологічно активних пептидів казеїнового походження. Існуючі методи встановлення специфічності цих ензимів базуються на довготривалому вирощуванні лактококів у молочному середовищі або складному виділенні й ідентифікації приклітинних протеїназ. Мета роботи - визначення специфічності приклітинних протеїназ лактококів з використанням як субстрату гомогенних казеїнових фракцій. Фракції <$Ealpha sub S1>-, beta- і kappa-казеїнів виділяли диференційним осадженням в ізоелектричній точці за присутності сечовини і препаративним електрофорезом у поліакриламідному гелі. Для визначення загальної протеолітичної активності та відбору протеїназо-позитивних штамів проведено їх короткотермінове вирощування (12 год) у стерильному знежиреному молоці за <$E30~symbol Р roman C>. У випадку розвитку протеїназо-позитивних штамів концентрація продуктів протеолізу через 12 год культивування залишається незмінною або збільшується. Це залежить від активності та кількості приклітинної протеїнази. Проведено тестування штамів на здатність утворювати молочну кислоту та коагулювати казеїни молока. Ці характеристики є одними з найважливіших у молочнокислих бактерій і тісно пов'язані з протеолітичною активністю. Для проведення протеолізу використовували протеїназо-позитивні клітини лактококів, вирощені у молочному середовищі. Клітини відмивали від компонентів середовища і концентрували за умов збереження їх приклітинних протеїназ. Специфічність приклітинних протеїназ лактококів встановлювали на основі електрофоретичного аналізу нерозщеплених казеїнових субстратів у лужній системі однорідного поліакриламідного гелю. В результаті проведеного аналізу визначено тип приклітинних протеїназ 4-х штамів L. lactis ssp. lactis. Запропонований метод надає змогу значно скоротити тривалість аналізу та встановити специфічність і тип приклітинної протеїнази лактококів.

Мета роботи - оцінити зміни загальноадаптивних реакцій організму (ЗАРО) та рівень секреторного імуноглобуліну A (SIgA) у слині осіб похилого віку з метаболічним синдромом (МС) під впливом пробіотичних культур. Обстежено 3 групи осіб похилого віку з МС: з дисбактеріозом кишечника (n = 41), без дисбактеріозу кишечника (n = 9), без дисбактеріозу кишечника, які не приймали пробіотичні культури (n = 20, контрольна група). Bifidobacterium lactis BB12 приймали в дозі не менше ніж <$E3,0~cdot~10 sup 8>, Lactobacillus acidophilus LA5 - <$E1,3~cdot~10 sup 8> тричі на добу під час приймайння їжі протягом 30-ти днів. Проводили мікробіологічне дослідження калу на дисбактеріоз, визначення рівня SIgA у слині та загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. Визначення спектра ЗАРО здійснювали згідно з критеріями, запропонованими Л. X. Гаркаві та співавт. (1998), за лейкоцитарною формулою периферійної крові. В осіб похилого віку з МС наявність дисбактеріозу кишечника призводить до зменшення частоти саногенетичних і збільшення дезадаптивних реакцій, що свідчить про погіршення стану реактивності та резистентності організму. Прийом пробіотичних культур L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 незалежно від наявності дисбактеріозу кишечника сприяє покращанню спектра ЗАРО та підвищенню концентрації SIgA в слині. Висновки: пробіотичні культури L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 за регулярного вживання сприяють покращанню стану здоров'я осіб похилого віку з МС завдяки підвищенню саногенетичного потенціалу через ЗАРО.

Застосування генетично-молекулярних методів для ідентифікації молочнокислих бактерій (МКБ) є одним із критеріїв відбору штамів МКБ, перспективних для використання їх в біотехнології та харчовій промисловості. Мета дослідження - ідентифікувати МКБ, виділені із овечого сиру, який традиційно виготовляється в Карпатському регіоні України. Для ідентифікації МКБ використано метод аналізу довжин рестрикційних фрагментів ДНК (англ. restriction fragment length polymorphism RFLP) на основі полімеразної ланцюгової реакції (англ. polymomerase chain reaction PCR). Із дослідного зразка сиру виділено 28 штамів бактерій роду Lactobacillus. Для порівняльного аналізу рестрикційних фрагментів ДНК використано 12 референтних штамів бактерій роду Lactobacillus. Виділення геномної ДНК з одержаних культур бактерій проводили, використовуючи набір Genomic Mini фірми A&A Biotechnology. Для ампліфікації гену 16S рРНК використано пару праймерів EGE1 та 1492R, фірми Sigma-Aldrich. Для розсікання ампліфікованої ДНК використано 2 ензими RsaI та HinfI. Метод RFLP-PCR надав змогу виділити кілька різних профілів рестрикційних фрагментів ДНК. За подібністю розташування рестрикційних фрагментів ДНК досліджуваних штамів МКБ в агарозному гелі було виділено 3 групи бактерій із використанням ензиму HinfI та 4 групи бактерій із використанням ензиму RsaI. На основі порівняльного аналізу рестрикційних фрагментів ДНК досліджуваних штамів МКБ із референтними штамами ідентифіковано 2 види бактерій роду Lactobacillus. За використання ензиму RsaI визначено вид Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides та за використання ензиму HinfI вид Lactococcus lactis ssp. Метод RFLP-PCR є доцільним щодо визначення спорідненості виділених МКБ, виявлення їх гетерогенних властивостей і часткового визначення видової приналежності досліджуваних штамів бактерій.