Обгрунтовано та розроблено технологію подовження строку зберігання охолодженого м'яса (ОМ) шляхом використання плівкотвірного покриття на основі гідроколоїдів і біозахисного покриття на основі молочнокислих мікроорганізмів. Враховуючи особливості зберігання ОМ, проведено скрінінг молочнокислих мікроорганізмів та обгрунтовано їх вибір для створення біозахисного покриття. Розроблено біозахисне покриття на основі L. delbrueckii s / sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2 та встановлено доцільність його використання для захисту охолодженого м'яса. На основі полісахаридів, альгінат натрію, КМЦ і гліцерину, розроблено плівкотвірного покриття для механічного захисту поверхні м'яса, а також створення сприятливих умов для розвитку молочнокислих бактерій. На підставі експериментальних даних розроблено технологію одержання та нанесення комплексного біозахисного плівкотвірного покриття для захисту ОМ. Визначено економічну ефективність від впровадження результатів досліджень на м'ясопереробних підприємствах.

Встановлено, що олігопептиди, утворені під час протеолізу beta-казеїну коров'ячого молока бактеріями Lactococcus lactis subsp. lactis володіють антигіпертензивними і кардіопротекторними властивостями, а за механізмом дії вони відносяться до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Для процесу протеолізу розроблено систему для виділення гомогенного препарату beta-казеїну та систему для нарощування біомаси бактерій. Створено модельну систему для протеолізу beta-казеїну біомасою лактококів та у поєднанні бактерій з молочно-коагулянтними ферментами. beta-казеїнові пептиди пригнічували активність АПФ. Для вивчення впливу олігопептидів in vivo у білих щурів змодельовано артеріальну гіпертензію. Встановлено, що пептидні препарати після хронічного введення гіпертензивним тваринам суттєво знижують показники артеріального тиску, покращують показники центральної гемодинаміки та електричної активності серця, зменшують ступінь гіпертрофії частин серця та нормалізують їх просторові характеристики.

Наведено результати вивчення кількісного та якісного складу епі- й ендофітної мікобіоти зерна вівса врожаю 2004 та 2005 рр. з різних фізико-географічних регіонів України. Установлено коливання кількості колонієтвірних одиниць (КТО) грибів від <$E1,8~ cdot ~10 sup 3> до <$E8,7~ cdot ~10 sup 4>, що становить <$E1,78~ cdot ~10 sup 4 ~ symbol С ~4,55 cdot ~10 sup 3>. Зі 100-та зразків зерна вівса виділено 562 культури грибів, віднесені до двох класів дев'яти родів, 428 з яких індентифіковані та представлені 16-ма видами та чотирма різновидами. У найбільшій кількості виявлено гриби родів Alternaria, Aspergillus, Mucor і Fusarium. З'ясовано, що на Поліссі переважають гриби родів Alternaria і Fusarium, у регіонах Лісостепу та Степу - родів Aspergillus та Mucor, а також в останньому фузарії. За умов експерименту з'ясовано, що з 74-х культур фузаріїв 53 мають токсигенні властивості, а саме: по 9 ізолятів, з яких продуковано Т-2 токсин і зеараленон, 8 - фузарієву кислоту, 13 - моніліформін, 7 - фумонізин <$Eroman B sub 1> та 4 - фузарин C. Уперше встановлено здатність F. moniliforme, F. moniliforme var. lactis, F. oxysporum і Alternaria alternata продукувати фумонізин <$Eroman B sub 1>. Як найкращий субстрат для синтезу моніліформіну грибом F. moniliforme виявлено зерна рису та ячменю вологістю від 50 до 70 %, за культивування протягом 21-ї доби за температури <$E24~ symbol Р roman C>, а фумонізину <$Eroman B sub 1> - зерна пшениці, рису та вівса з вологістю 50 - 60 %. Не виявлено токсинів на зерні сої та соняшнику, а моніліформін - на зерні гороху. Установлено токсичність для білих мишей

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.76-961 + П857.8 + Е521.5*72

Рубрики:

Кормові отруєння тварин

Токсична дія речовин біологічного походження на організм тварин

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: РА364777 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень ефективності дії дезінфікувального засобу "Бетастаб" на основі натуральних <$E beta>-хмелевих кислот. Дослідження проведено на чистих культурах мікроорганізмів, які належать до контамінуючої мікрофлори дифузійного соку та технологічних вод, зокрема бактерії Bacillus subtilis, B. negatherium, Leuconostoc mesenteroides, дріжджі Saccharomyces cerevisiae, Rhodotorula glutinis, мікроміцети Endomyces lactis. У ході досліджень встановлено високу бактерицидну дію засобу щодо грампозитивних бактерій у разі його використання в концентрації 0,025 +- 0,05 %. Досліджено вплив засобу "Бетастаб" на мікрофлору дифузійного соку у виробництві цукру з буряків. Одержані в ході досліджень результати свідчать про ефективність знезаражувальної дії засобу щодо кислото-утворювальних мікроорганізмів. Варто зазначити, що у разі використання засобу спостерігалась стабілізація показника pH при термостатуванні проб дифузійного соку. Встановлено, що засіб "Бетастаб" є конкурентоспроможним у порівнянні з іншими сучасними біоцидами. Результати лабораторних досліджень підтвердили доцільність використання засобу в промислових умовах.

Мета дослідження - вивчення імуномодулювального впливу пробіотика, який містить ліофілізовані лактобацили (Lactobacillus rhamnosus) - 13 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО) та ліофілізовані біфідобактерії (Bifidobacterium lactis) - 4 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО), на рівень сироваткового IgA як маркера місцевого імунітету в плазмі крові жінок репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви. У дослідженні взяли участь 86 пацієнток репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви, яких було розподілено на 2 групи залежно від терапії. Усім пацієнткам обох груп було проведено обстеження: визначення рівня сироваткового IgA, вимір pH вагінального середовища і кількісне визначення лактобацил і умовно-патогенної флори тест-системою "Флороценоз" до початку лікування і через 6 тиж після лікування. Стан вагінального мікробіоценозу в обох групах до початку лікування був однорідним. Пацієнтки обох груп як терапію на першому етапі лікування одержували в разі необхідності протимікробну терапію залежно від виділеної флори. На другому етапі (відновлення мікрофлори) пацієнтки основної групи одержували системний пробіотик у поєднанні з комплексним пребіотиком місцевої дії, пацієнтки контрольної групи - пробіотик місцево у формі вагінальних свічок або таблеток. У дослідженні встановлено підвищення рівня сироваткового IgA у плазмі крові пацієнток основної групи у порівнянні з контрольною на 20 %, нормалізацію pH піхвового середовища в основній групі в 94 % випадків, що свідчить про підвищення імунітету слизових оболонок. Заключення: включення у схему лікування порушень біоценозу піхви системного пробіотика сприяє підвищенню імунітету слизових оболонок, а призначення вагінальних таблеток пребіотика місцевої дії відновлює власну нормальну мікрофлору піхви.

Introduction. The aim of this study was to characterize Lactococcus spp. isolates from pork balangu and use suitable strain in the biopreservation of the product. Materials and methods. Isolation of Lactococcus isolates was carried out using traditional methods while their presumptive identities were obtained using phenotypic method involving biochemical reactions. Their full identification was obtained by the use of 16S rDNA sequencing. Production of antimicrobial agents was done by the use of reported methods. The abilities of suitable isolate(s) to control spoilage and pathogenic organism of food origin were examined. Results and discussion. Thirty four Lactococcus spp. were isolated from pork balangu; their phenotypic characterization revealed they were composed of seven groups, members of which shared similar biochemical reactions. The phenotypic identities of seven isolates of the Lactococcus isolates, including one from each group, were confirmed by their 16S rDNA sequencing as L. raffinolactis, L. garviae, L. lactissubsp. cremoris, L. lactis subsp. hordniae, L. lactis subsp. lactis, L. plantarum and L. piscium. Among them L. lactis subsp. lactis produced higher concentration of lactic acid (21,45 g/10<^>7 CFU) than others, and also produced nisin (~ 608 bp), active against the spoilage organism of meat Brochothrix thermosphacta. Inoculation of nisin producing L. lactis subsp. lactis in pork balangu showed 4 log reductions in the counts of Listeria monocytogenes and B. thermosphacta from their initial 6 log in the meat product in situ. Conclusion. The nisin producing L. lactis subsp. lactis could be used in the shelf life extension of pork balangu beyond the day of production. The Lactococcus strain could therefore be applied as biopreservative culture to promote safety of meat products in West Africa and other parts of the world.

Оцінка лактозозброджувальних дріжджів для ферментації суміші сироватки та яблучного пектину в клітковині надала можливість обрати Kluyveromyces lactis 868-K як найбільш ефективні для одержання ферментованих напоїв високих ароматичних властивостей. Встановлено раціональну температуру їх ферментації 30 - 32 <^>oC, за якої спостерігається максимальне накопичення дріжджових клітин 70,5 - 71,2 млн/см<^>3 та етилового спирту 0,64 - 0,69 % об.

В ходе исследования сделаны выводы, что в решении проблемы аллергических заболеваний главенствующую роль играет первичная профилактика. Длительный прием пробиотических препаратов детьми раннего возраста оказывает профилактический эффект в отношении развития атопического дерматита (АД). Применение пробиотиков повышает эффективность лечения при АД. При выборе пробиотика необходимо учитывать научные данные об иммуномодулирующем эффекте, эффективности и безопасности. Пробиотики ВВ-12 и LGG - аргументированный выбор для профилактики и лечения АД.

Мета роботи - обгрунтування вибору пробіотиків для корекції порушень мікробіоценозу кишечника у новонароджених і дітей раннього віку. Проаналізовано фактори, що впливають на формування мікробіоти кишечника новонародженого. Наведено сучасні дані щодо основних складових мікрофлори кишечника дитини на різних етапах формування мікробіоценозу. Розглянуто склад мікробіоти здорового новонародженого на грудному вигодовуванні як еталон формування біоценозу кишечника. Зроблено висновок про переваги використання пробіотичного штаму Bifidobacterium animalis subsp. lactis для корекції порушень мікробіоценозу у дітей раннього віку.

Здоровье человека, прежде всего, зависит от того, чем он питается, и какой образ жизни ведет. Важнейшая роль микробиоценоза в продолжительности и качестве жизни человека была показана великим ученым И. И. Мечниковым. Именно бактерии, которые населяют кишечник человека, влияют на частоту острой инфекционной и формирование хронической заболеваемости, а также на состояние иммунной защиты человека. Одним из самых важных аспектов формирования здоровья ребенка является рациональное питание с обязательным включением в него молочнокислой продукции. В таком виде продукции очень важны ее качество и безопасность, а также видовой состав бактерий или их комбинаций, которые используются при приготовлении кисломолочного продукта. Одной из самых изученных, эффективных и безопасных комбинаций в мире является симбиоз Lactobacillus acidophilus LA-5 и Bifidobacterium BB-12 (subsp. Lactis), который используется в качестве закваски для кисломолочного напитка "Билакт Агуша".

Мета роботи - створення заквашувальних композицій із культур біфідо- й лактобактерій для розробки технологій ферментованих молочних продуктів дитячого харчування з підвищеними пробіотичними, в т.ч. антагоністичними властивостями. Культивування заквашувальних культур біфідо- та лактобактерій здійснювали в стерилізованому молоці, збагаченому фруктозою. Кислотність визначали титриметричним та потенціометричним методами, вологоутримувальну здатність згустку - метод центрифугування, умовну в'язкість ферментованих продуктів - за тривалістю витікання згустку із піпетки, кількість життєздатних клітин лактобатерій - посівом у стерилізоване молоко, кількість клітин біфідобактерій - посівом у тіогліколеве середовище, антагоністичну активність культур лакто- й біфідобактерій - за луночко-дифузійним методом, протеолітичну активність - за сумою трьох вільних амінокислот в перерахунку на тирозин. Визначено технологічні, пробіотичні, в т.ч. антагоністичні, й протеолітичні властивості лакто- й біфідобактерій прямого внесення, представлених на ринку України. На основі проведених досліджень рекомендовано для технологій ферментованих молочних продуктів дитячого харчування використовувати монокультури Lactobacillus acidophilus La-5 та Bifidobacterium animalis Bb-12 та змішані культури L. lactis ssp. lactis + L. lactis ssp. cremoris + L. lactis ssp. diacetylactis + L. mesenteroides (ЗК). За встановленого співвідношення між ЗК : L. acidophilus La-5 : B. animalis Bb-12 у складі заквашувальних композицій 1,0 : 0,1 : 1,0 (вихідна концентрація культур при інокуляції - <$E 1~times~10 sup 6>, <$E 1~times~10 sup 5> та <$E 1~times~10 sup 6> КУО/см<^>3, відповідно) отримано кисломолочний продукт з нормованими фізико-хімічними показниками, високими пробіотичними та гіпоалергенними властивостями. Висновки: розроблено композиції заквашувальних культур із використанням лакто- та біфідобактерій прямого внесення, які забезпечують отримання ферментованих молочних продуктів дитячого харчування (напоїв та білкових продуктів) з підвищеними пробіотичними та гіпоалергенними властивостями.

Мета дослідження - проведення патофізіологічного аналізу популяційного рівня аеробної, анаеробної порожнинної мікрофлори товстої кишки за синдрому подразненого кишечнику (СПК) із закрепом та діареєю з аналізом функціонального стану нирок. Обстежено 60 пацієнтів із СПК. Чоловіків - 18, жінок - 42, віком від 28 до 62 років. Із яких: із СПК із закрепом склали 28 пацієнтів, СПК з діареєю - 32. Контрольну групу склали 25 практично здорових пацієнтів. Визначали популяційні рівні аеробної (S. aureus, E. fecalis, E. coli, P. vulgaris, K. pneumoniae), анаеробної (B. Bifidum, B. lactis), оцінювали функціональний стан нирок, загальний стан хворих за шкалою Лайкерта. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерних програм "Statgrafics" та "Excel 7.0". У хворих на СПК наростання вмісту порожнинної мікрофлори товстої кишки E. coli, S. aureus, P. vulgaris, K. pneumoniae, E. faecalis за зниження B. Bifidum, B. Lactis супроводжується порушенням функції нирок із розвитком канальцевої протеїнурії та гальмуванням проксимальної реабсорбції іонів натрію. Висновок: виявлено більш суттєві прояви дисбактеріозу, погіршення загального стану хворих за шкалою Лайкерта та функціонального стану нирок у хворих на СПК з діареєю у порівняні з вищезазначеним синдромом із закрепом пояснюється розвитком зневоднення за умов діареї.

Проблема функциональных заболеваний желудочно-кишечного тракта (ФЗ ЖКТ) не утрачивает актуальности. У больных ФЗ ЖКТ снижается качество жизни, уменьшаются адаптивные способности организма. Сегодня важной составляющей терапии заболеваний ЖКТ являются пробиотики. Доказана эффективность пробиотиков в профилактике острых желудочно-кишечных заболеваний, в том числе неонатального периода, антибиотикассоциированной диареи, внутрибольничных инфекций, коррекции различных функциональных расстройств пищеварительного тракта. В Украине для лечения состояний, связанных с нарушением состава микрофлоры кишечника, в том числе у новорожденных, успешно применяются пробиотики, содержащие живые лиофилизированные Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12.

Мета роботи - ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermophilus, виділених на молокопереробних заводах України. Морфологію вірусних часток вивчали за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії, ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу за денатуруючих умов. Таксономічне положення фагів визначали за методом мультиплексної ПЛР. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007 - 2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу 1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133 - 137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали 3 групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою - 40,53 - 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили 2 або 3 мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки: бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковано до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду P335 - 9,5 %; 3) до виду c2 - 19,0 %. Фаги S. thermophilus було ідентифіковано до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу - 9,5 % і 3) 987 група - 9,5 % фагів.

Досліджено пробіотичні властивості (антагоністичні й адгезивні) молочнокислих бактерій, виділених зі шлунково-кишкового тракту кроликів. Встановлено, що високу антагоністичну активність до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів проявили досліджувані штами: Lactobacillus lactis 4/1, Lactobacillus casei 5/4, Lactobacillus helveticus 13/2, Lactobacillus plantarum 17/2, Lactobacillus plantarum 17/3, Lactobacillus acidophilus 49/1. Досліджено рівень адгезії молочнокислих бактерій до еритроцитів крові кролика, миші, свині, великої рогатої худоби, людини. Виявлено найвищий рівень адгезії (83 %) до еритроцитів крові кролика, найнижчий (53 %) - до еритроцитів крові ВРХ. Показано можливість використання штаму L. helveticus 13/2 для профілактики сальмонельозних інфекцій. Введення дослідним тваринам молочнокислих бактерій перед інфікуванням збудниками сальмонельозу надало змогу зберегти 90 - 100 % дослідних тварин. За використання молочнокислих бактерій після введення тваринам збудників сальмонельозу збереженість поголів'я становила 67 - 73 %.

Досліджено вплив харчових волокон на бродіння молочної сироватки. Встановлено форми зв'язку вологи в сумішах молочної сироватки і харчових волокон із різним ступенем вологопоглинальної здатності. За основними показниками бродіння визначено оптимальні умови ферментації лактозозброджувальними дріжджами Zygosaccharomyces lactis 868-K сироватково-рослинного сусла. Доведено можливість використання результатів у технології сироваткових ферментованих напоїв підвищеної в'язкості.

Мета роботи - ідентифікація штамів Lactococcus lactis на рівні підвиду, вивчення основних промислово важливих ознак штамів цього виду та оцінка перспективності їх використання у складі заквасок для виготовлення кисломолочних продуктів. Для визначення підвиду штамів L. lactis використовували метод полімеразної ланцюгової реакції. Активність і швидкість кислотоутворення, синерезис, ароматоутворення, аутолітичну та декарбоксилазну активності визначали з використанням мікробіологічних і біохімічних методів. 259 штамів лактококів із традиційних кисломолочних продуктів ідентифіковані як L. lactis subsp. lactis, серед них 62,5 % (162 з 259) штамів належать до виду L. lactis subsp. lactis біовар diacetylactis. У штамів, ізольованих із сметани, виявлено позитивну кореляцію між продукцією тираміну і діацетилу (r = 0,80). Штами, виділені з бринзи, є більш повільними кислотоутворювачами, тоді як слабкі кислотоутворювачі ізольовані виключно із сметани та сквашеного молока. Ізоляти з продуктів, виготовлених з козячого молока, в середньому мали нижчий відсоток аутолізису у порівнянні з ізолятами, виділеними з продуктів, виготовлених з коров'ячого молока. Висновки: досліджені штами L. lactis відрізнялись за ступенем аутолітичної активності, швидкістю та інтенсивністю кислотоутворення залежно від виду кисломолочного продукту та типу молока. За комплексам виробничо важливих характеристик відібрано 42 штами лактококів, що є перспективними для використання у складі заквасочних композицій для виготовлення кисломолочних продуктів.

Незважаючи на велику кількість бактеріальних препаратів, що застосовуються в м'ясопереробній промисловості, актуальною залишається розробка нових заквасок і вивчення їх впливу на розвиток небажаної мікробіоти. Досліджено гало- та терморезистентність восьми колекційних штамів лактобактерій і створених на їх основі лактобактеріальних композицій. Антагоністичну активність у відношенні індикаторних, виділених із м'ясної сировини та колекційних штамів бактерій визначено за допомогою ямково-дифузійного методу. За максимальної (10,0 %) концентрації NaCl в середовищі культивування штами L. plantarum 12 і 1005 характеризувалися високою інтенсивністю росту, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 - середньою. Терморезистентність (здатними з високою інтенсивністю рости в діапазоні від 5 до 25 <^>oC) виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013, L. аcidophilus 147, L. casei s/sp. tolerans 187 и 290. Лактобактерії проявили антагоністичну активність і щодо виділених з м'ясної сировини, і колекційних штамів бактерій. Зростання деяких індикаторних бактерій вони тільки затримували, інших - повністю придушували. Найкращими антагоністами виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013 и L. casei s/sp. tolerans 290, повністю пригнічують ріст Bacillus sp. 3, Kurthia sp., Planacoccus sp. 1, sp. 2, Micrococcus sp. 2, Sarcina sp. і Staphylococcus sp., виділених із м'яса, та колекційних - Planacoccus citreus, Escherichia coli, Salmonella enteritidis. На основі штамів L. Plantarum 12, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 створено 9 варіантів композицій і вивчено їх біотехнологічний потенціал. Всі композиції були здатні рости навіть за 0 <^>oC. Найбільш стійкою виявилася закваска L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2, зростання якої за 5 <^>oC оцінено як "дуже інтенсивне". Композиції лактобактерій істотно пригнічували ріст індикаторних бактерій. Розміри зон відсутності росту бактерій, виділених із м'яса, коливалися від 16 до 43 мм залежно від індикаторного штаму то від композиції. З колекційних бактерій найбільш чутливими виявилися коки P. citreus і M. luteus, розміри зон відсутності росту яких залежно від композиції коливалися від 34 до 42 мм і від 28 до 40 мм, відповідно. Одержані результати свідчать про підвищення біотехнологічної активності лактобактерій у композиціях. Найбільш перспективною для апробації за промислових умов є композиція L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2.

Даны современные представления о значении грудного молока в процессе первичного бактериального заселения пищеварительного тракта у детей. Отражены особенности девиации становления микробиоты кишечника при вскармливании детей искусственными смесями и риск возникновения ассоциированных с микробиотой нарушений состояния здоровья у детей. Приведены доказательства профилактического действия бактерий Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-12, предупреждающего возникновение острых инфекционных заболеваний респираторного и пищеварительного тракта и аллергических заболеваний.

Даны современные представления о значении грудного молока в процессе первичного бактериального заселения пищеварительного тракта у детей. Отражены особенности девиации становления микробиоты кишечника при вскармливании детей искусственными смесями и риск возникновения ассоциированных с микробиотой нарушений состояния здоровья у детей. Представлены доказательства профилактического действия бактерий Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12, предупреждающего возникновение острых инфекционных заболеваний респираторного и пищеварительного тракта и аллергических заболеваний.