Мета роботи - ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermophilus, виділених на молокопереробних заводах України. Морфологію вірусних часток вивчали за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії, ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу за денатуруючих умов. Таксономічне положення фагів визначали за методом мультиплексної ПЛР. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007 - 2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу 1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133 - 137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали 3 групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою - 40,53 - 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили 2 або 3 мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки: бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковано до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду P335 - 9,5 %; 3) до виду c2 - 19,0 %. Фаги S. thermophilus було ідентифіковано до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу - 9,5 % і 3) 987 група - 9,5 % фагів.

У дослідженні проаналізовано методи характеристики та визначення бактерійних і грибкових ізолятів у зразках сирого молока від різних порід корів. Для дослідження зібрано зразки молока від корів білий фулані і джерсійська, а також змішаної породи (білий фулані та джерсійска). Потім зразки були згруповані по 4 і пастеризовані за температури 71 <^>oC протягом 15 сек, 66 <^>oC протягом 15 хв і 61 <^>oC протягом 30 хв з використанням пастеризаторів з алюмінію, нержавіючої й оцинкованої сталі. Зразки сирого молока досліджено на наявність бактерійних і грибкових ізолятів: Staphylococcus aureus, Bacillus substilis, Euterobacter aerogenes, Escheria coli, Streptococcuss lactis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginose, Serratia marcescens і Lactobacillus - для бактерійних ізолятів і Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Penicillium citrinium, Sacchanomyces Cerevisae, Paecilomyces Varioti, Penicillium Chrysogenum - для грибкових ізолятів. S. aureus виявлено у 78,79 % усіх зразків до і після пастеризації. Найчастіше в зразках сирого молока корів породи білий фулані, джерсійска і змішаної породи, а також в місцевому напої із збродженого молока (ноно) зустрічаються бактерії S. auereus. Частота виявлення інших бактерій у зразках молока така: B. subtillis (6,06 %), E. aerogenes (42,42 %), E. coli (3,03 %), S. lactis (48,48 %), P. vulgaris (18,18 %), P. aeruginosa (30,30 %), S. marcescens (33,33 %), L. fermentum (30,30 %). Відсотковий розподіл грибкових ізолятів такий: A. flavis (54 %), A. niger (18,18 %), P. citrinum (21,21 %), S. cerevisae (57,58 %), P. varioti (15,15 %), P. chrysogenum (6,06 %). Найменший вміст бактерій одержано після пастеризації зразків за 71 <^>oC протягом 15 сек у пастеризаторі з нержавіючої сталі. Таким чином, найкращий результат досягається під час швидкої пастеризації за високих температур. Для зниження кількості грибкових ізолятів слід використовувати пастеризатор з нержавіючої сталі і проводити обробку за 61<^>oC протягом 30 хв. У процесі дослідження в зразках сирого молока, одержаних від корів різних порід, виділено 9 бактерійних і 6 грибкових ізолятів.

Незважаючи на велику кількість бактеріальних препаратів, що застосовуються в м'ясопереробній промисловості, актуальною залишається розробка нових заквасок і вивчення їх впливу на розвиток небажаної мікробіоти. Досліджено гало- та терморезистентність восьми колекційних штамів лактобактерій і створених на їх основі лактобактеріальних композицій. Антагоністичну активність у відношенні індикаторних, виділених із м'ясної сировини та колекційних штамів бактерій визначено за допомогою ямково-дифузійного методу. За максимальної (10,0 %) концентрації NaCl в середовищі культивування штами L. plantarum 12 і 1005 характеризувалися високою інтенсивністю росту, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 - середньою. Терморезистентність (здатними з високою інтенсивністю рости в діапазоні від 5 до 25 <^>oC) виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013, L. аcidophilus 147, L. casei s/sp. tolerans 187 и 290. Лактобактерії проявили антагоністичну активність і щодо виділених з м'ясної сировини, і колекційних штамів бактерій. Зростання деяких індикаторних бактерій вони тільки затримували, інших - повністю придушували. Найкращими антагоністами виявилися штами L. Plantarum 12, , L. delbrueckii s/sp. lactis 013 и L. casei s/sp. tolerans 290, повністю пригнічують ріст Bacillus sp. 3, Kurthia sp., Planacoccus sp. 1, sp. 2, Micrococcus sp. 2, Sarcina sp. і Staphylococcus sp., виділених із м'яса, та колекційних - Planacoccus citreus, Escherichia coli, Salmonella enteritidis. На основі штамів L. Plantarum 12, L. delbrueckii s/sp. lactis 013 і L. casei s/sp. tolerans 290 створено 9 варіантів композицій і вивчено їх біотехнологічний потенціал. Всі композиції були здатні рости навіть за 0 <^>oC. Найбільш стійкою виявилася закваска L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2, зростання якої за 5 <^>oC оцінено як "дуже інтенсивне". Композиції лактобактерій істотно пригнічували ріст індикаторних бактерій. Розміри зон відсутності росту бактерій, виділених із м'яса, коливалися від 16 до 43 мм залежно від індикаторного штаму то від композиції. З колекційних бактерій найбільш чутливими виявилися коки P. citreus і M. luteus, розміри зон відсутності росту яких залежно від композиції коливалися від 34 до 42 мм і від 28 до 40 мм, відповідно. Одержані результати свідчать про підвищення біотехнологічної активності лактобактерій у композиціях. Найбільш перспективною для апробації за промислових умов є композиція L. delbrueckii s/sp. lactis 013 + L. plantarum 12 у співвідношенні 1:2.

Introduction. The aim of this study was to characterize Lactococcus spp. isolates from pork balangu and use suitable strain in the biopreservation of the product. Materials and methods. Isolation of Lactococcus isolates was carried out using traditional methods while their presumptive identities were obtained using phenotypic method involving biochemical reactions. Their full identification was obtained by the use of 16S rDNA sequencing. Production of antimicrobial agents was done by the use of reported methods. The abilities of suitable isolate(s) to control spoilage and pathogenic organism of food origin were examined. Results and discussion. Thirty four Lactococcus spp. were isolated from pork balangu; their phenotypic characterization revealed they were composed of seven groups, members of which shared similar biochemical reactions. The phenotypic identities of seven isolates of the Lactococcus isolates, including one from each group, were confirmed by their 16S rDNA sequencing as L. raffinolactis, L. garviae, L. lactissubsp. cremoris, L. lactis subsp. hordniae, L. lactis subsp. lactis, L. plantarum and L. piscium. Among them L. lactis subsp. lactis produced higher concentration of lactic acid (21,45 g/10<^>7 CFU) than others, and also produced nisin (~ 608 bp), active against the spoilage organism of meat Brochothrix thermosphacta. Inoculation of nisin producing L. lactis subsp. lactis in pork balangu showed 4 log reductions in the counts of Listeria monocytogenes and B. thermosphacta from their initial 6 log in the meat product in situ. Conclusion. The nisin producing L. lactis subsp. lactis could be used in the shelf life extension of pork balangu beyond the day of production. The Lactococcus strain could therefore be applied as biopreservative culture to promote safety of meat products in West Africa and other parts of the world.

Досліджено вплив харчових волокон на бродіння молочної сироватки. Встановлено форми зв'язку вологи в сумішах молочної сироватки і харчових волокон із різним ступенем вологопоглинальної здатності. За основними показниками бродіння визначено оптимальні умови ферментації лактозозброджувальними дріжджами Zygosaccharomyces lactis 868-K сироватково-рослинного сусла. Доведено можливість використання результатів у технології сироваткових ферментованих напоїв підвищеної в'язкості.

Оцінка лактозозброджувальних дріжджів для ферментації суміші сироватки та яблучного пектину в клітковині надала можливість обрати Kluyveromyces lactis 868-K як найбільш ефективні для одержання ферментованих напоїв високих ароматичних властивостей. Встановлено раціональну температуру їх ферментації 30 - 32 <^>oC, за якої спостерігається максимальне накопичення дріжджових клітин 70,5 - 71,2 млн/см<^>3 та етилового спирту 0,64 - 0,69 % об.

Аналіз популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки у 66-ти хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений жовчним перитонітом, показав наростання вмісту E.coli та зниження B. Bifidum, B. Lactis у напрямку I, II, III A, III Б ступенів тяжкості захворювання. Наростання популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки: S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis має суттєву роль у розвитку III Б ступеня тяжкості жовчного перитоніту. Гриби роду Candida не мають суттєвого клінічного значення у патогенезі вивчених ступенів тяжкості жовчного перитоніту.

Анализ популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника у 66-ти больных острым калькулёзным холециститом, осложнённым желчным перитонитом, показал увеличение содержания E.coli и уменьшение B. Bifidum, B. Lactis в направлении I, II, III A, III Б степеней тяжести заболевания. Наростание популяционного уровня микрофлоры полости толстого кишечника : S.aureus, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis имеет важную роль в развитии III Б степени тяжести жёлчного перитонита. Грибы рода Candida не имеют существенного клинического значения в патогенезе изученных степеней тяжести желчного перитонита.

Досліджено біологічну активність очищених екстрактів із культуральних фільтратів штамів Aspergillus niveus 2411, Myrothecium cinctum 910, Ulocladium consortiale 960, Penicillium sp. 10-51 щодо широкого кола тест-культур. Одержані результати засвідчують високу активність екстрактів щодо грампозитивних бактерій, зокрема, досліджених представників p. Bacillus. Менш активними виявились екстракти грибів щодо грамнегативних організмів. Метаболіти M. cinctum 910, Penicillium sp. 10-51 виявили високу антибіотичну активність щодо фітопатогенних бактерій. Екстракти грибів проявляють фунгістатичну дію щодо дріжджів, і малоактивні щодо міцеліальних грибів. Так, екстракти A. niveus 2411 та Penicillium sp. 10-51 пригнічують ріст Phoma betae. Найбільш активними виявились метаболіти M. cinctum 910, які проявляють фунгістатичну дію щодо представників p. Aspergillus та фітопатогенних ізолятів Fusarium lactis, Rhizoctonia solani та Botrytis cinerea.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*725.31

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Встановлено, що олігопептиди, утворені під час протеолізу beta-казеїну коров'ячого молока бактеріями Lactococcus lactis subsp. lactis володіють антигіпертензивними і кардіопротекторними властивостями, а за механізмом дії вони відносяться до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Для процесу протеолізу розроблено систему для виділення гомогенного препарату beta-казеїну та систему для нарощування біомаси бактерій. Створено модельну систему для протеолізу beta-казеїну біомасою лактококів та у поєднанні бактерій з молочно-коагулянтними ферментами. beta-казеїнові пептиди пригнічували активність АПФ. Для вивчення впливу олігопептидів in vivo у білих щурів змодельовано артеріальну гіпертензію. Встановлено, що пептидні препарати після хронічного введення гіпертензивним тваринам суттєво знижують показники артеріального тиску, покращують показники центральної гемодинаміки та електричної активності серця, зменшують ступінь гіпертрофії частин серця та нормалізують їх просторові характеристики.

Застосування генетично-молекулярних методів для ідентифікації молочнокислих бактерій (МКБ) є одним із критеріїв відбору штамів МКБ, перспективних для використання їх в біотехнології та харчовій промисловості. Мета дослідження - ідентифікувати МКБ, виділені із овечого сиру, який традиційно виготовляється в Карпатському регіоні України. Для ідентифікації МКБ використано метод аналізу довжин рестрикційних фрагментів ДНК (англ. restriction fragment length polymorphism RFLP) на основі полімеразної ланцюгової реакції (англ. polymomerase chain reaction PCR). Із дослідного зразка сиру виділено 28 штамів бактерій роду Lactobacillus. Для порівняльного аналізу рестрикційних фрагментів ДНК використано 12 референтних штамів бактерій роду Lactobacillus. Виділення геномної ДНК з одержаних культур бактерій проводили, використовуючи набір Genomic Mini фірми A&A Biotechnology. Для ампліфікації гену 16S рРНК використано пару праймерів EGE1 та 1492R, фірми Sigma-Aldrich. Для розсікання ампліфікованої ДНК використано 2 ензими RsaI та HinfI. Метод RFLP-PCR надав змогу виділити кілька різних профілів рестрикційних фрагментів ДНК. За подібністю розташування рестрикційних фрагментів ДНК досліджуваних штамів МКБ в агарозному гелі було виділено 3 групи бактерій із використанням ензиму HinfI та 4 групи бактерій із використанням ензиму RsaI. На основі порівняльного аналізу рестрикційних фрагментів ДНК досліджуваних штамів МКБ із референтними штамами ідентифіковано 2 види бактерій роду Lactobacillus. За використання ензиму RsaI визначено вид Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides та за використання ензиму HinfI вид Lactococcus lactis ssp. Метод RFLP-PCR є доцільним щодо визначення спорідненості виділених МКБ, виявлення їх гетерогенних властивостей і часткового визначення видової приналежності досліджуваних штамів бактерій.

Розглянуто питання розширення асортименту продуктів харчування завдяки використанню молочнокислих продуктів, у яких знаходяться лактококи з високою протеолітичною властивістю.

Мета роботи - ідентифікація штамів Lactococcus lactis на рівні підвиду, вивчення основних промислово важливих ознак штамів цього виду та оцінка перспективності їх використання у складі заквасок для виготовлення кисломолочних продуктів. Для визначення підвиду штамів L. lactis використовували метод полімеразної ланцюгової реакції. Активність і швидкість кислотоутворення, синерезис, ароматоутворення, аутолітичну та декарбоксилазну активності визначали з використанням мікробіологічних і біохімічних методів. 259 штамів лактококів із традиційних кисломолочних продуктів ідентифіковані як L. lactis subsp. lactis, серед них 62,5 % (162 з 259) штамів належать до виду L. lactis subsp. lactis біовар diacetylactis. У штамів, ізольованих із сметани, виявлено позитивну кореляцію між продукцією тираміну і діацетилу (r = 0,80). Штами, виділені з бринзи, є більш повільними кислотоутворювачами, тоді як слабкі кислотоутворювачі ізольовані виключно із сметани та сквашеного молока. Ізоляти з продуктів, виготовлених з козячого молока, в середньому мали нижчий відсоток аутолізису у порівнянні з ізолятами, виділеними з продуктів, виготовлених з коров'ячого молока. Висновки: досліджені штами L. lactis відрізнялись за ступенем аутолітичної активності, швидкістю та інтенсивністю кислотоутворення залежно від виду кисломолочного продукту та типу молока. За комплексам виробничо важливих характеристик відібрано 42 штами лактококів, що є перспективними для використання у складі заквасочних композицій для виготовлення кисломолочних продуктів.

Представлены результаты анализа внутривидовой гетерогенности 4 видов бифидобактерий: B. longum, В. animalis subsp. lactis, В. bifidum и B. dentium, колонизирующих толстый кишечник людей различных возрастных групп. Методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с праймерами к коротким нуклеотидным повторам у всех исследованных видов выявлен высокий уровень внутривидовой изменчивости. На основании результатов ПЦР-анализа с использованием невзвешенного парно-группового метода средних (UPGMA) построена дендрограмма генетических взаимоотношений изученных бифидобактерий. Штаммы сформировали группы согласно их видовой принадлежности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*734.247.2 + Е422.271.8*801.312

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Мета дослідження - вивчення імуномодулювального впливу пробіотика, який містить ліофілізовані лактобацили (Lactobacillus rhamnosus) - 13 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО) та ліофілізовані біфідобактерії (Bifidobacterium lactis) - 4 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО), на рівень сироваткового IgA як маркера місцевого імунітету в плазмі крові жінок репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви. У дослідженні взяли участь 86 пацієнток репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви, яких було розподілено на 2 групи залежно від терапії. Усім пацієнткам обох груп було проведено обстеження: визначення рівня сироваткового IgA, вимір pH вагінального середовища і кількісне визначення лактобацил і умовно-патогенної флори тест-системою "Флороценоз" до початку лікування і через 6 тиж після лікування. Стан вагінального мікробіоценозу в обох групах до початку лікування був однорідним. Пацієнтки обох груп як терапію на першому етапі лікування одержували в разі необхідності протимікробну терапію залежно від виділеної флори. На другому етапі (відновлення мікрофлори) пацієнтки основної групи одержували системний пробіотик у поєднанні з комплексним пребіотиком місцевої дії, пацієнтки контрольної групи - пробіотик місцево у формі вагінальних свічок або таблеток. У дослідженні встановлено підвищення рівня сироваткового IgA у плазмі крові пацієнток основної групи у порівнянні з контрольною на 20 %, нормалізацію pH піхвового середовища в основній групі в 94 % випадків, що свідчить про підвищення імунітету слизових оболонок. Заключення: включення у схему лікування порушень біоценозу піхви системного пробіотика сприяє підвищенню імунітету слизових оболонок, а призначення вагінальних таблеток пребіотика місцевої дії відновлює власну нормальну мікрофлору піхви.

Мета роботи - оцінити зміни загальноадаптивних реакцій організму (ЗАРО) та рівень секреторного імуноглобуліну A (SIgA) у слині осіб похилого віку з метаболічним синдромом (МС) під впливом пробіотичних культур. Обстежено 3 групи осіб похилого віку з МС: з дисбактеріозом кишечника (n = 41), без дисбактеріозу кишечника (n = 9), без дисбактеріозу кишечника, які не приймали пробіотичні культури (n = 20, контрольна група). Bifidobacterium lactis BB12 приймали в дозі не менше ніж <$E3,0~cdot~10 sup 8>, Lactobacillus acidophilus LA5 - <$E1,3~cdot~10 sup 8> тричі на добу під час приймайння їжі протягом 30-ти днів. Проводили мікробіологічне дослідження калу на дисбактеріоз, визначення рівня SIgA у слині та загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. Визначення спектра ЗАРО здійснювали згідно з критеріями, запропонованими Л. X. Гаркаві та співавт. (1998), за лейкоцитарною формулою периферійної крові. В осіб похилого віку з МС наявність дисбактеріозу кишечника призводить до зменшення частоти саногенетичних і збільшення дезадаптивних реакцій, що свідчить про погіршення стану реактивності та резистентності організму. Прийом пробіотичних культур L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 незалежно від наявності дисбактеріозу кишечника сприяє покращанню спектра ЗАРО та підвищенню концентрації SIgA в слині. Висновки: пробіотичні культури L. acidophilus LA5 та B. lactis BB12 за регулярного вживання сприяють покращанню стану здоров'я осіб похилого віку з МС завдяки підвищенню саногенетичного потенціалу через ЗАРО.

Наведено результати досліджень ефективності дії дезінфікувального засобу "Бетастаб" на основі натуральних <$E beta>-хмелевих кислот. Дослідження проведено на чистих культурах мікроорганізмів, які належать до контамінуючої мікрофлори дифузійного соку та технологічних вод, зокрема бактерії Bacillus subtilis, B. negatherium, Leuconostoc mesenteroides, дріжджі Saccharomyces cerevisiae, Rhodotorula glutinis, мікроміцети Endomyces lactis. У ході досліджень встановлено високу бактерицидну дію засобу щодо грампозитивних бактерій у разі його використання в концентрації 0,025 +- 0,05 %. Досліджено вплив засобу "Бетастаб" на мікрофлору дифузійного соку у виробництві цукру з буряків. Одержані в ході досліджень результати свідчать про ефективність знезаражувальної дії засобу щодо кислото-утворювальних мікроорганізмів. Варто зазначити, що у разі використання засобу спостерігалась стабілізація показника pH при термостатуванні проб дифузійного соку. Встановлено, що засіб "Бетастаб" є конкурентоспроможним у порівнянні з іншими сучасними біоцидами. Результати лабораторних досліджень підтвердили доцільність використання засобу в промислових умовах.

Мета роботи - створення заквашувальних композицій із культур біфідо- й лактобактерій для розробки технологій ферментованих молочних продуктів дитячого харчування з підвищеними пробіотичними, в т.ч. антагоністичними властивостями. Культивування заквашувальних культур біфідо- та лактобактерій здійснювали в стерилізованому молоці, збагаченому фруктозою. Кислотність визначали титриметричним та потенціометричним методами, вологоутримувальну здатність згустку - метод центрифугування, умовну в'язкість ферментованих продуктів - за тривалістю витікання згустку із піпетки, кількість життєздатних клітин лактобатерій - посівом у стерилізоване молоко, кількість клітин біфідобактерій - посівом у тіогліколеве середовище, антагоністичну активність культур лакто- й біфідобактерій - за луночко-дифузійним методом, протеолітичну активність - за сумою трьох вільних амінокислот в перерахунку на тирозин. Визначено технологічні, пробіотичні, в т.ч. антагоністичні, й протеолітичні властивості лакто- й біфідобактерій прямого внесення, представлених на ринку України. На основі проведених досліджень рекомендовано для технологій ферментованих молочних продуктів дитячого харчування використовувати монокультури Lactobacillus acidophilus La-5 та Bifidobacterium animalis Bb-12 та змішані культури L. lactis ssp. lactis + L. lactis ssp. cremoris + L. lactis ssp. diacetylactis + L. mesenteroides (ЗК). За встановленого співвідношення між ЗК : L. acidophilus La-5 : B. animalis Bb-12 у складі заквашувальних композицій 1,0 : 0,1 : 1,0 (вихідна концентрація культур при інокуляції - <$E 1~times~10 sup 6>, <$E 1~times~10 sup 5> та <$E 1~times~10 sup 6> КУО/см<^>3, відповідно) отримано кисломолочний продукт з нормованими фізико-хімічними показниками, високими пробіотичними та гіпоалергенними властивостями. Висновки: розроблено композиції заквашувальних культур із використанням лакто- та біфідобактерій прямого внесення, які забезпечують отримання ферментованих молочних продуктів дитячого харчування (напоїв та білкових продуктів) з підвищеними пробіотичними та гіпоалергенними властивостями.

Здоровье человека, прежде всего, зависит от того, чем он питается, и какой образ жизни ведет. Важнейшая роль микробиоценоза в продолжительности и качестве жизни человека была показана великим ученым И. И. Мечниковым. Именно бактерии, которые населяют кишечник человека, влияют на частоту острой инфекционной и формирование хронической заболеваемости, а также на состояние иммунной защиты человека. Одним из самых важных аспектов формирования здоровья ребенка является рациональное питание с обязательным включением в него молочнокислой продукции. В таком виде продукции очень важны ее качество и безопасность, а также видовой состав бактерий или их комбинаций, которые используются при приготовлении кисломолочного продукта. Одной из самых изученных, эффективных и безопасных комбинаций в мире является симбиоз Lactobacillus acidophilus LA-5 и Bifidobacterium BB-12 (subsp. Lactis), который используется в качестве закваски для кисломолочного напитка "Билакт Агуша".

В ходе исследования сделаны выводы, что в решении проблемы аллергических заболеваний главенствующую роль играет первичная профилактика. Длительный прием пробиотических препаратов детьми раннего возраста оказывает профилактический эффект в отношении развития атопического дерматита (АД). Применение пробиотиков повышает эффективность лечения при АД. При выборе пробиотика необходимо учитывать научные данные об иммуномодулирующем эффекте, эффективности и безопасности. Пробиотики ВВ-12 и LGG - аргументированный выбор для профилактики и лечения АД.

Цель работы - оценка клинической эффективности и влияния на состояние микробиоценоза кишечника смеси "Беллакт БИФИДО 1" с пробиотиком Bifidobacterium lactis ВВ-12 у детей первого полугодия жизни. Под наблюдением в амбулаторных условиях были 30 практически здоровых детей, находившихся на раннем искусственном вскармливании. На период исследования из рациона питания детей были исключены другие виды молочных заменителей женского молока, а также биопрепараты, содержащие пребиотики и/или пробиотические культуры. Суточный объем восстановленной сухой смеси "Беллакт БИФИДО 1" соответствовал возрасту ребенка. В динамике оценивались субъективное отношение к продукту, клиническая переносимость смеси, антропометрические данные детей. Дважды проводили количественный бактериологический анализ фекалий. Длительность наблюдения составила 30 дней. Динамическое клиническое наблюдение и результаты микробиологических исследований показали, что включение в рацион питания смеси "Беллакт БИФИДО 1" имело положительное влияние на организм детей и способствовало нормализации кишечного микробиоценоза. На фоне применения смеси отмечено увеличение концентрации бифидо- и лактобактерий и угнетение роста условно-патогенной флоры (золотистого стафилококка). Продукт имеет хорошие органолептические свойства. О высокой питательной ценности свидетельствует стабильный прирост массы тела наблюдавшихся детей. Выводы: сухая молочная смесь для детского питания "Беллакт БИФИДО 1" является хорошо сбалансированным и безопасным продуктом питания с профилактическими свойствами для детей с первых дней жизни.