Показана принципова можливість одержання продуцентів літичного ферментного комплексу широкого спектра дії Streptomyces recifensis var. lyticus зі зміненою біосинтетичною здатністю. Вивчена спонтанна та індукована мутагеном (N-метил-N-нітрозосечовиною) мінливість 5 варіантів штаму за здатністю лізувати клітини Staphylococcus aureus, Lactobacillus delbrueckii. Відібрано найбільш активні варіанти, що перевищують активність вихідного штаму в 2 - 2,5 раза, для подальшої селекційно-генетичної роботи та можливого практичного застосування.

На основі досліджень біологічних властивостей молочнокислих бактерій створено ефективну бактеріальну композицію, до складу якої залучено види Lactococcus lactis ssp. lactis, Streptococcus thermophilus i Lactobacillus acidophilus. У лабораторних умовах досліджено її антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних бактерій, здатність до адгезії на ентероцитах, стійкість проти агресивних сполук травної системи тощо. Перевірено терапевтичну дію бактеріальної композиції "АЛТ" на організм дитини.

Вивчали антибактеріальні властивості бактерій родів Escherichia, Enterococcus, Bacillus, Lactobacillus, Bifidobacterium, виділених з різних ділянок шлуново-кишкового тракту здорових телят молочного і післямолочного періоду, щодо тест-бактерій - мікроорганізмів роду Escherichia з наявністю факторів патогенності та без них, родів Klebsiella, Enterobacter, Proteus, Salmonella і Staphylococcus, ізольованих від тих же телят та хворих тварин. Встановлено, що між більшістю вивчених груп бактерій існували толерантні відношення і лише певні штами лакто- і біфідобактерій виявляли вибірну антибактеріальну дію на патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, стабілізуючи нормальний стан мікрофлори у шлунково-кишковому тракті телят.

За допомогою мічених колоїдним золотом рослинних лектинів із різною вуглеводною специфічністю досліджено наявність певних моносахаридів у складі глікокаліксу молочнокислих бактерій (Lactobacillus plantarum - штами 337D і 11/16, Streptococcus thermophilus - штами S1 (неслизова раса) і S5 (слизова раса), Enterococcus faecium K-50). Встановлено, що в усіх досліджуваних мікроорганізмів, серед виявлених моносахаридів, переважала L-фруктоза; N-ацетил-D-галактозамін та N-ацетил-D-глюкозамін спостерігались у незначній кількості. У складі глікокаліксу всіх молочнокислих бактерій, крім S. thermophilus S5 (слизова раса), виявлено також невеликій вміст сіалової кислоти. Присутність alpha-N-ацетил-D-галактозаміну, alpha-D- і beta-D-галактози, alpha-D-глюкози, alpha-D-манози у складі глікокаліксу молочнокислих бактерій свідчить про додаткову роль цих моносахаридів у процесі адгезії мікроорганізмів на слизовій оболонці кишкового тракту людей і тварин. Підтверджено, що наявність певних моносахаридів у складі поверхневих глікополімерів молочнокислих бактерій пов'язана з адгезивними властивостями клітин і умовами їх існування.

Результаты исследования периферической крови, лимфоидных органов, кишечного эпителия свидетельствуют о том, что иммуномодулятор Lactobacillus Delbrueckii (бластен) эффективно предотвращает цитосупрессивное действие циклофосфамида. Кроме того, применение исследуемого препарата повышало терапевтическую эффективность циклофосфамида у мышей с карциномой легких Льюис, что проявлялось как в усилении торможения роста опухоли, так и в снижении метастазирования.

За допомогою REP- і ERIC-ПЛР-аналізів геномів молочнокислих бактерій родів Lactobacillus і Streptococcus встановлено наявність REP- та ERIC-послідовностей з високим ступенем гомології. Під час REP- та ERIC-ПЛР утворюються продукти ампліфікації, розділення яких в агарозному гелі призводить до утворення специфічного фінгерпринту. Показано, що REP- і ERIC-специфічні праймери можуть використовуватися для ПЛР-опосередкованої ідентифікації ентеробактерій та молочнокислих бактерій, ізольованих із різноманітних екологічних ніш.

У результаті порівняльного аналізу інтенсивності взаємодії рослинних лектинів, специфічних до певних моносахаридів, з поверхневими глікополімерами філогенетично близьких груп мікроорганізмів - молікутів і представників групи Bacillus - Lactobacillus - Streptococcus у цих мікроорганізмів виявлено спільні риси, зокрема, наявність в їх глікокаліксі <$Ealpha>- і <$Ebeta - roman D >-галактози, сіалових кислот, L-фукози, N-ацетилглюкозаміну, <$Ealpha>-N-ацетил-D-галактозаміну та <$Ealpha>-D-манози, що є фенотиповим проявом генетичних зв'язків між даними мікроорганізмами. Встановлено залежність між наявністю у складі термінальних структур глікокаліксу мікроорганізмів сіалових кислот і L-фукози та здатністю їх займати певні екологічні ніші.

Уперше визначено видовий склад бактерій роду Lactobacillus, представлених у некомерційних кисломолочних продуктах Одещини. На підставі вивчення комплексу біологічних властивостей штамів лактобацил, ізольованих з природних і виробничих субстратів, відібрано штам Lactobacillus acidophilus OL4, який є найбільш перспективним для застосування у харчових технологіях виробництва закваски. Оптимізовано склад живильного середовища для культивування штаму L.acidophilus OL4 з максимальним накопиченням біомаси та захисного середовища для висушування бактеріального концентрату. Показано, що застосування процесу ультрафільтрації для концентрування бактеріальної маси дозволяє одержати суспензію клітин високої якості та активності. Встановлено, що висушування бактеріального концентрату в киплячому шарі інертного матеріалу забезпечує високий ступінь виживання бактерій та тривале зберігання бактеріального препарату.

Проведено порівняльне вивчення ефективності потрійної антигелікобактерної терапії на основі колоїдного субцитрату вісмуту з амоксициліном або вампілоксом і фуразолідоном у пацієнтів з Helicobacter pylori-асоційованою виразковою хворобою після невдалої терапії першої лінії. Результати дослідження свідчать про те, що обидва режими ефективні, безпечні та економічно вигідні. Заміна амоксициліну на вампілокс у схемі потрійної терапії на основі колоїдного субцитрату вісмуту та фуразолідону супроводжувалася зниженням небажаних ефектів у пацієнтів без зменшення ефективності. Це зумовлено комбінацією вампілоксу, який містить амоксициліну тригідрат, клоксацилін натрію та Lactobacillus Sporogenus. Таким чином, потрійні антигелікобактерні режими на основі колоїдного субцитрату вісмуту в комбінації з фуразолідоном та амоксициліном або вампілоксом можна призначати пацієнтам з Helicobacter pylori-асоційованою виразкою хворобою після невдалої терапії першої лінії.

Наведено результати вивчення in vitro антагоністичної активності лактобацил "Lactobacillus fermentum" 90ТС-4, уведених у пробіотичний препарат "Лактобактерин", щодо 442-х клінічних штамів мікроорганізмів - етіологічних чинників дисбактеріозу кишечнику та гнійно-запальних процесів. З метою оцінки можливості поєднаного застосування різних бактеріальних препаратів у схемах базової пробіотичної терапії дисбактеріозу кишечнику вивчено антагоністичну активність лактобацил щодо штамів мікроорганізмів, уведених у інші пробіотики.

У процесі вивчення адгезивних властивостей молочнокислих бактерій установлено, що 11 досліджуваних штамів прикріплювалися до букального, кишкового та вагінального епітелію людини. Найвищу адгезивну активність виявлено в ентерококів (індекс адгезивності (ІА) 7,75 - 14,26), трохи нижчу - у стрептококів (ІА - 6,40 - 9,16). У лактобацил адгезивні властивості проявлялися по-різному: штами Lactobacillus acidophilus частіше прикріплювалися до защічного епітелію (ІА - 2,58 - 4,60) і рідко - до кишкового та вагінального. проявляв досить високу адгезивність (ІА - 8,03 - 9,69) до букального епітелію та меншу - до решти видів епітелію. З метою розшифровки механізму адгезії вивчено моноцукровий склад глікокаліксу шести штамів молочнокислих бактерій. Показано, що поверхневі структури цих мікроорганізмів взаємодіють з рослинними лектинами, специфічними до певних моноцукрів.

Висвітлено національну процедуру депонування штамів мікроорганізмів. Наведено методичні підходи до довготривалого зберігання депозитів у життєздатному стані на підставі аналізу фізико-хімічних процесів під час заморожування та ліофілізації та з урахуванням їх впливу на біологічні властивості мікроорганізмів. Проаналізовано особливості зберігання бактерій роду Lactobacillus, а також спороутворювальних аеробних бактерій, галофільних архебактерій, бактерій-процудентів екзополісахаридів.

Освещена национальная процедура депонирования штамов микроорганизмов. Приведены методические подходы к долговременному хранению депозитов в жизнеспособном состоянии с учетом анализа физико-химических процессов, возникающих при замораживании и лиофилизации, и влияния их на биологические свойства микроорганизмов. Проанализированы особенности хранения бактерий рода Lactobacillus, а также спорообразующих аэробных бактерий, галофильних архебактерий, бактерий-процудентов экзополисахаридов.

Вивчено вплив нових технологій на мікробіологічні показники молока зі збільшеним терміном зберігання. Показано, що використання подвійної пастеризації знижує кількість представників Bacillus subtilis до одиничних клітин (КУО/мл). Застосування методу гарячого розливу молока безпосередньо в герметичну упаковку ефективне на 99,8 %. Залишкова мікрофлора обчислювалася десятками КУО/мл, а її кількість була стабільною протягом 10 діб. Зазначено, що введення в пастеризоване молоко Lactobacillus acidophilus знижує в ньому кількість залишкової мікрофлори в 2,3 рази та продовжувало термін зберігання молока до 14-ти діб.

Проаналізовано штами мезофільних лактобактерій з колекції відділу біотехнології ТІММ УААН з метою створення заквашувальної композиції для традиційного кисломолочного напою - простокваші. Оцінку штамів проведено за показниками: активність зсідання молока, енергія та межа кислотоутворення, урожайність та здатність мікроорганізмів до утворення аромату. Визначено органолептичні показники продукту та здатність згустку утримувати вологу. Проаналізовано штами Lactobacillus casei за показниками антагоністичної активності до патогенних мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту.

Проанализированы штаммы мезофильных лактобактерий из коллекции отдела биотехнологии ТИММ УААН с целью создания заквасочной композиции для традиционного кисломолочного напитка - простокваши. Оценка штаммов проведена по показателям: активность свертывания молока, энергия и предел кислотообразования, урожайность и способность микроорганизмов к образованию аромата. Определены органолептические показатели продукта и способность сгустка удерживать влагу. Проанализированы штаммы Lactobacillus casei по показателям антагонистической активности к патогенным микроорганизмам желудочно-кишечного тракта.

Розглянуто питання розширення асортименту продуктів харчування завдяки використанню молочнокислих продуктів, у яких знаходяться лактококи з високою протеолітичною властивістю.