На основі вивчення фенотипових властивостей і хемотаксономічних ознак вперше показано гетерогенність фізіолого-біохімічних показників росту штамів L. plantarum, виділених з ендемічних ферментованих продуктів рослинного походження, у порівнянні зі штамами, ізольованими з кисломолочних продуктів. Встановлено відсутність впливу джерела виділення штамів L. plantarum на антибіотикочутливість і стійкість до умов шлунково-кишкового тракту. Показано залежність синтезу біогенних амінів і кислотоутворення від джерела виділення штамів L. plantarum. Вперше виявлено різницю у кількісному жирнокислотному складі загальних клітинних ліпідів штамів L. plantarum, залежно від джерела виділення. Штами, ізольовані з ферментованих овочів, мали вищий вміст cis-C 18:1 та нижчий рівень С16:0 та trans-C18:1 жирних кислот в порівнянні з ізолятами з кисломолочних продуктів. Показано різницю у антагоністичній активності штамів L. plantarum, ізольованих з різних джерел, щодо фітопатогенних та умовно патогенних мікроорганізмів. Вперше виявлено залежність антагоністичної дії ізольованих штамів щодо фітопатогенних мікроорганізмів від наявності глюкози та твіну-80 у поживному середовищі. Відсутність в ньому глюкози не впливала на антагоністичну активність штамів щодо Shigella flexneri, Staphylococcus epidermidis та Candida albicans.

Наведено наукові результати теоретичних та експериментальних досліджень та розроблено технологічні режими виробництва різновиду сиру термокислотного, збагаченого молочнокислою мікрофлорою. Проведено дослідження щодо використання Lactobacillus acidophilus у виробництві сиру термокислотного. Визначено дози внесення заквашувальної мікрофлори. Розроблено середовище для ферментації. Обгрунтовано технологічні режими процесу ферментації термокислотної сирної маси. Встановлено зміну виходу готового продукту, граничного напруження зсуву та загальної органолептичної оцінки залежно від впливу температури та титрованої кислотності середовища ферментації та тривалості процесу ферментації. Доведено, що ефективними умовами є: температура (15 - 20) °С, титрована кислотність 120 °Т та тривалість 24 год. Досліджено основні фізико-хімічні, мікробіологічні, біохімічні та органолептичні показники різновиду сиру термокислотного. Визначено здатність до визрівання та зберігання сиру.

Вперше одержано дані щодо стану твердих тканин зубів, тканин пародонта, слизової оболонки та гігієни порожнини рота (ПР) у дітей, хворих на аскаридоз. Проаналізовано поширеність, інтенсивність та клінічний перебіг карієсу постійних зубів у даного контингенту дітей. З'ясовано, що на тлі аскаридозної інвазії відбуваються зміни мікробного складу ротової рідини, які відображені різними ступенями дисбіозу ПР: у дітей, хворих на аскаридоз, цей показник перевищує нормальні значення в 9 разів і становить (9,11 ± 3,67). Виявлено прямий кореляційний зв'язок між дисбіозом ПР, інтенсивністю каріозного процесу та дисбіозом кишечнику. Вперше одержано результати вмісту загального кальцію, магнію та неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей, хворих на аскаридоз. Вперше розроблено та обгрунтовано лікувально-профілактичну схему, спрямовану на запобігання розвитку карієсу постійних зубів у дітей, хворих на аскаридоз, із застосуванням монопробіотика, до складу якого входять мікроорганізми роду /i Lactobacillus spp.\i0 (види /i Lactobacillus plantarum\i0 та /i Lactobacillus fermentum\i0), що дозволило знизити захворюваність на карієс постійних зубів серед дітей, хворих на аскаридоз. Вперше розроблено алгоритми співпраці гельмінтолога, гастроентеролога та стоматолога, в яких конкретизується їх взаємодія щодо проведення стоматологічної профілактики та лікування карієсу постійних зубів у дітей, хворих на аскаридоз.

Встановлено можливість зниження масової частки нітриту натрію в варених ковбасах за рахунок використання денітрифікувальної культури Staphylococcus carnosus. Обгрунтовано технологічні аспекти її використання та встановлено раціональні строки зберігання варених ковбас зі зниженим вмістом нітриту. Визначено раціональну масову частку нітриту натрію в варено-копчених ковбасах. Шляхом дослідження особливостей розвитку стартових культур Staphylococcus carnosus та Lactobacillus plantarum визначено необхідну кількість бактеріальної закваски. Доведено позитивний вплив бакзакваски на показники якості, харчову цінність і безпеку варено-копчених ковбас зі зниженим вмістом нітриту та у процесі їх зберігання. Визначено раціональну масову частку нітриту натрію в сирокопчених ковбасах. Підібрано оптимальне співвідношення культур Staphylococcus carnosus, Lactobacillus plantarum та Bifidobacterium animalis, які входять до складу комплексної бактеріальної закваски. Відзначено їх позитивний вплив на органолептичні, функціонально-технологічні та мікробіологічні показники сирокопчених ковбас зі зниженим вмістом нітриту. Проведено математичну обробку даних та встановлено оптимальні масові частки нітриту натрію у ковбасних виробах. Визначено економічну ефективність від упровадження результатів досліджень на м'ясопереробних підприємствах.

Вивчено механізми впливу пробіотичних штамів на ерозивно-виразкові ураження в слизовій оболонці шлунка, викликані водно-іммобілізаційним стресом. Встановлено, що найбільш виражений вплив на виразкоутворення в шлунку здійснювали суміш трьох пробіотичних штамів \i Bifidobacterium animalis \i0 VKL, \i Bifidobacterium animalis \i0 VKB та \i Lactobacillus casei \i0 lMVB-7280 та мультиштамний пробіотик (14 пробіотичних штамів родів \i Lactobacillus, Lactococcus, Bifidobacterium, Propionibacterium \i0) за умов 14-денного введення до моделювання стресу. Показано ефективність введення мультиштамного пробіотика у заживленні стрес-індукованих уражень в шлунку щурів. Встановлено, що ефекти введення пробіотиків за умов дії стресу пов'язані з їх антисекреторними властивостями, з відновленням про/антиоксидантної рівноваги, зменшенням вмісту прозапальних і підвищенням вмісту антизапальних цитокінів, пригніченням надмірного виділення кортикостероїдів і захистом від деградації протективних колагенових і неколагенових білків пристінкового слизу шлунка.

Досліджено біологічні властивості активних штамів бактерій, здатних до ферментування м'ясної сировини та визначено ефективності застосування створеного на їх основі препарату у виробництві сиров'ялених продуктів. Досліджено склад мікрофлори вітчизняних ферментованих м'ясних продуктів непромислового виробництва. За цінними для ферментування м'яса властивостями: солестійкість, протеолітична, каталазна та нітритредукувальна активності, популяційна стабільність, а також нездатність до токсиноутворення та відсутність стійкості до антибіотиків, антагоністична активність до умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, відібрано перспективні штами, що належать до родів Staphylococcus та Lactobacillus. Визначено тип взаємовідносин між перспективним штамами коагулазонегагивних стафілококів і лактобацил. Показано, що поєднання заквашувальних культур L. plantaru IMBВ 3200, L. casei subsp. rhamnosus ІМВВ 3303, S. simulans ІМВВ 5300 у композиції активізує їх життєздатність. Досліджено закономірності розвитку зазначених штамів; визначено оптимальні умови накопичення їх біомаси та збереження життєздатності. Створено новий бактеріальний препарат для ферментування м'ясної сировини МКС; у 1 г якого міститься не менше ніж 10{\up\fs8 10} КУО лактобактерій та 10{\up\fs8 8} КУО коагулазонегативних стафілококів. Встановлено, що застосування препарату МКС у виробництві сиров'ялених баликів з яловичини та свинини, скорочує тривалість технологічного циклу на 3 - 4-ту добу, забезпечує високий ступінь санітарно-епідемічної безпеки готового продукту: відсутність умовно-патогенних, патогенних мікроорганізмів і низький вміст залишкових нітритів, гарантує набуття відмінних органолептичних характеристик.

Розроблено пробіотики нових поколінь з мультикомпонентним складом і високою ефективністю. Теоретично обгрунтовано принципово нові підходи до створення пробіотичних препаратів на основі фізіологічних цукролітичних представників нормомікробіоценозів людини. Одержано дані стосовно механізму первинного формування мікроекологічного гомеостазу людини в онтогенезі та фактори, що впливають на цей процес. З використанням ізольованих з різних біотопів людини та відібраних за пробіотичною активністю індигенних бактерій родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus і Propionibacterium сконструйовано мультикомпонентні пробіотики нового покоління з широким спектром видів пробіотичної активності. Установлено високу бактеріотерапевтичну ефективність розроблених мультипробіотиків.

Розроблено принципово новий за своїм компонентним складом бактеріальний концентрат прямого внесення для виробництва твердого сичужного сиру з високою температурою другого нагрівання. Поєднання у ньому штамів термофільних лактобацил виду Lactobacillus helveticus, Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus з пропіоновокислими бактеріями Propionibacterium freudenreichii ssp. shermanii надає можливість контролювати процеси одержання й обробки сирного зерна та сирної маси, забезпечити швидке визрівання сиру внаслідок розщеплення білку з утворенням великої кількості розчинних азотовмісних сполук, сформувати характерний рисунок сиру, збагатити його смаковий "букет" за рахунок нагромадження широкого спектру смако-ароматичних речовин. Опрацьовано режими виробництва бакконцентрату прямого внесення "Темп". Визначено особливості функціонування заквашувальної мікрофлори новоствореного концентрату "Темп" упродовж виробництва сиру з високою температурою другого нагрівання. Установлено закономірності біохімічних і фізико-хімічних перетворень компонентів сиру під час ферментування бакконцентратом. Одержано математичні залежності між вмістом солі у водній фазі сиру та чисельністю лактобактерій і приростом вільних амінокислот. Установлено динаміку нагромадження речовин, які обумовлюють специфічну смако-ароматичну композицію продукту та розщеплення білкових сполук сиру впродовж його визрівання.

Уперше визначено видовий склад бактерій роду Lactobacillus, представлених у некомерційних кисломолочних продуктах Одещини. На підставі вивчення комплексу біологічних властивостей штамів лактобацил, ізольованих з природних і виробничих субстратів, відібрано штам Lactobacillus acidophilus OL4, який є найбільш перспективним для застосування у харчових технологіях виробництва закваски. Оптимізовано склад живильного середовища для культивування штаму L.acidophilus OL4 з максимальним накопиченням біомаси та захисного середовища для висушування бактеріального концентрату. Показано, що застосування процесу ультрафільтрації для концентрування бактеріальної маси дозволяє одержати суспензію клітин високої якості та активності. Встановлено, що висушування бактеріального концентрату в киплячому шарі інертного матеріалу забезпечує високий ступінь виживання бактерій та тривале зберігання бактеріального препарату.

Цель исследования - разработка быстрого, эффективного и воспроизводимого метода детекции и идентификации бактерий родов Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium, Lactococcus, Streptococcus и Acetobacter, содержащихся в мультипробиотиках группы "Симбитер<190>", с помощью полимеразной цепной реакции.

Висвітлено національну процедуру депонування штамів мікроорганізмів. Наведено методичні підходи до довготривалого зберігання депозитів у життєздатному стані на підставі аналізу фізико-хімічних процесів під час заморожування та ліофілізації та з урахуванням їх впливу на біологічні властивості мікроорганізмів. Проаналізовано особливості зберігання бактерій роду Lactobacillus, а також спороутворювальних аеробних бактерій, галофільних архебактерій, бактерій-процудентів екзополісахаридів.

Освещена национальная процедура депонирования штамов микроорганизмов. Приведены методические подходы к долговременному хранению депозитов в жизнеспособном состоянии с учетом анализа физико-химических процессов, возникающих при замораживании и лиофилизации, и влияния их на биологические свойства микроорганизмов. Проанализированы особенности хранения бактерий рода Lactobacillus, а также спорообразующих аэробных бактерий, галофильних архебактерий, бактерий-процудентов экзополисахаридов.

Висвітлено сучасні уявлення про супресивні фактори зовнішнього середовища щодо їх впливу на організм телят раннього віку у разі застосування прийому переведення телят на замінники натурального молока у ранньому віці (4-7 діб від народження). Вперше телятам раннього віку перорально застосовано пробіотик Протекто-актив, виготовлений на основі молочнокислих бактерій Lactobacillus bulgaricus delbruekii, адсорбованої на природний цеоліт. Вивчено мікробіоценоз травного каналу в інбредних білих мишей за перорального застосування пробіотику Протекто-актив впродовж 30-ти діб, встановлено кількісне зростання власної облігатної мікрофлори кишечнику, підвищення її антагоністичних властивостей через відсутність росту патогенних мікроорганізмів - гемолітичних штамів E. coli, Staphylococcus spp., бактерій роду Proteus та грибів роду Candida. Виявлено позитивний вплив пробіотичного препарату Протекто-актив на нормалізацію функції гіпофіза за фізіологічного та кормового стресів, спричинених раннім (у віці 4 - 7 діб) переведенням телят на ЗНМ. З'ясовано, що пероральне застосування пробіотичного препарату Протекто-актив підвищує рівень засвоєння біотичних макро- та мікроелементів, сприяє зменшенню їх дефіциту в організмі телят. Встановлено, що застосування пробіотику телятам раннього віку активізує мобілізацію захисних факторів організму через формування високомолекулярних циркулюючих імунних комплексів у кров'яному руслі, нетоксичних і здатних до швидкої елімінації, що забезпечує стабільний гомеостаз і підвищує природну резистентність у телят.

Мета роботи - дослідження антагоністичної активності бактерій Lactobacillus plantarum, ізольованих з рослинних джерел України та Франції проти фітопатогенних бактерій. Антагоністичну активність L. plantarum досліджено in vitro за допомогою методу агарових лунок та in vivo шляхом інокуляції експлантів моркви та зараження рослин каланхое. Показано антагоністичну активність досліджених молочнокислих бактерій проти фітопатогенних бактерій як in vitro, так і in vivo. Встановлено, що у випадку всіх використаних тест-систем не спостерігалося значної залежності між рН культуральної рідини та рівнем антагоністичної активності. Найбільш активними антагоністами у більшості використаних тест-систем були ізоляти L. plantarum ОНУ311, ОНУ313, ОНУ476, ОНУ312 і ОНУ12 з України та ОНУ352, ОНУ353 і ОНУ355 з Франції. Висновки: рівень антагонізму L. plantarum проти фітопатогенів відрізнявся залежно від штаму лактобацил, його походження, штаму фітопатогена та використаної у роботі тест-системи.

Мета роботи - ідентифікація та вивчення антагоністичних властивостей молочнокислих бактерій, ізольованих із ферментованих рослинних продуктів із В'єтнаму. Штами бактерій роду Lactobacillus виділяли з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В'єтнамі. Вивчення антагоністичної активності бактерій роду Lactobacillus in vitro проводили за допомогою методу агарових лунок. Моделювання взаємодії бактерій роду Lactobacillus з фітопатогенами у системі in vivo проводили на бульбах картоплі Solanum tuberosum і коренеплодах моркви Daucus carota. Фізіолого-біохімічні властивості лактобактерій вивчали за допомогою API-систем. За тинкторіальними, морфологічними та біохімічними властивостями відібрані штами лактобактерій ідентифіковано як L. paracasei ОНУ 520, L. brevis ОНУ 521, L. plantarum ОНУ 522, L. plantarum ОНУ 523, L. rhamnosus ОНУ 524. Встановлено, що через 24 год культивування навколо лунок, у які вносили культуральну рідину штамів-антагоністів, утворювалися зони затримки росту діаметром до 19 мм. Встановлено, що антагоністична дія цих бактерій зумовлена продукцією лактобактеріями органічних кислот. Показано, що досліджувані лактобактерії ефективно конкурують з фітопатогенними бактеріями E. carotovora та у всіх випадках інгібують їх ріст в експериментах на коренеплодах моркви та у 80 % на бульбах картоплі. Суміш лактобактерій досліджуваних штамів не була більш ефективною, ніж окремі штами. Висновки: штами бактерій роду Lactobacillus, ізольовані з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В'єтнамі, виявили високий рівень антагоністичної активності до фітопатогенних ервіній.

This paper presents the results of a study of patients with nonalcoholic steatohepatitis, alcoholic steatohepatitis, and drug-induced liver injury. In patients with liver injury, changes in intestinal microflora were marked. After a combination therapy of this pathology with L-ornithine L-aspartate and symbiotic, an improvement of biochemical, clinical indicators was observed, as well as a decrease in fatty degeneration, reduction of elastographic indicators of liver fibrosis. The introduction of the drug formulation L-ornithine L-aspartate and symbiotic in the complex of conservative treatment of steatohepatitis help to prevent complications and increase the treatment efficacy of these diseases.

The possible method for evaluation of virus, bacteria and yeasts infectivity based on study of their absorption spectra has been proposed. The decrease in the samples infectivity was caused by adding the CeO2 nanoparticles. Optical absorption of the samples was measured for the wavelength range from 400 to 750 nm. The obtained data detect the specific changes in absorption of the samples, which can be used for development of the new technique of evaluation of virus, bacteria and yeasts infectivity.

На сьогодні опіки посідають друге місце серед усіх травм дітей. Основною причиною летальних наслідків у випадку виражених і глибоких опіків є інфекція, що виникає у 23 - 82 % усіх випадків опіків. Раціональна антибактеріальна терапія має велике значення в боротьбі з генералізованою інфекцією. Мета дослідження - вивчення епідеміології та характеристики антибіотик-асоційованої діареї (ААД) у хворих дітей із опіками, а також можливість запобігання цій діареї, що виникала внаслідок антибактеріальної терапії в пацієнтів Обласного опікового відділення м. Запоріжжя. Протягом 2012 - 2015 рр. спостерігали 438 дітей із опіковими травмами, які приймали антибіотики. У цих госпіталізованих дітей знайдено специфічні для ААД C. difficile токсини A + B у фекаліях. Це надало можливість діагностувати Clostridium difficile-ентероколіт, пов'язаний із прийомом хворими антимікробних препаратів (A4.07, МКБ-10). Розроблено профілактичні методи ААД, а саме призначення з перших годин перебування в стаціонарі per os пробіотичного засобу Lactobacillus acidophilus R0052 і Lactobacillus rhamnosus R0011 у складі препарату Lacidofil. Використання пробіотичних штамів із антитоксичною активністю щодо C. difficile скорочує в 3,4 разу число випадків ААД у дітей з опіками та зменшує тяжкість її симптомів.

Наведено дані літератури останніх років щодо здатності поверхнево-активних речовин, синтезованих бактеріями (Pseudomonas, Lactobacillus, Bacillus) та грибами (Candida, Trichosporon, Saccharomyces), не лише запобігати адгезії мікроорганізмів на різних матеріалах, а й руйнувати утворені на них біоплівки. Обговорено перспективу використання мікробних поверхнево-активних речовин для унеможливлення колонізації патогенами абіотичних і біотичних поверхонь, яка є однією з причин виникнення і поширення інфекційних захворювань. Наведено результати власних досліджень авторів стосовно антиадгезивних властивостей поверхнево-активних речовин, синтезованих Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Nocardia vaccinni IMB B-7405 та Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017.

Мета дослідження - вивчення імуномодулювального впливу пробіотика, який містить ліофілізовані лактобацили (Lactobacillus rhamnosus) - 13 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО) та ліофілізовані біфідобактерії (Bifidobacterium lactis) - 4 мг (<$E2,0~times~10 sup 9> КУО), на рівень сироваткового IgA як маркера місцевого імунітету в плазмі крові жінок репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви. У дослідженні взяли участь 86 пацієнток репродуктивного віку з порушенням біоценозу піхви, яких було розподілено на 2 групи залежно від терапії. Усім пацієнткам обох груп було проведено обстеження: визначення рівня сироваткового IgA, вимір pH вагінального середовища і кількісне визначення лактобацил і умовно-патогенної флори тест-системою "Флороценоз" до початку лікування і через 6 тиж після лікування. Стан вагінального мікробіоценозу в обох групах до початку лікування був однорідним. Пацієнтки обох груп як терапію на першому етапі лікування одержували в разі необхідності протимікробну терапію залежно від виділеної флори. На другому етапі (відновлення мікрофлори) пацієнтки основної групи одержували системний пробіотик у поєднанні з комплексним пребіотиком місцевої дії, пацієнтки контрольної групи - пробіотик місцево у формі вагінальних свічок або таблеток. У дослідженні встановлено підвищення рівня сироваткового IgA у плазмі крові пацієнток основної групи у порівнянні з контрольною на 20 %, нормалізацію pH піхвового середовища в основній групі в 94 % випадків, що свідчить про підвищення імунітету слизових оболонок. Заключення: включення у схему лікування порушень біоценозу піхви системного пробіотика сприяє підвищенню імунітету слизових оболонок, а призначення вагінальних таблеток пребіотика місцевої дії відновлює власну нормальну мікрофлору піхви.