Створення біологічних препаратів для органічного землеробства має включати дослідження взаємодій мікроорганізмів - складових біопрепаратів, з представниками природньої мікробіоти агроценозів. Як мікроорганізм - типовий представник епіфітної і грунтової мікробіоти авторами було обрано вид Bacillus megaterium. Мета дослідження - вивчення впливу бактерій штамів Lactobacillus plantarum ОНУ 12 і Bacillus megaterium ОНУ 484 на проростання і ріст сіянців пшениці. Було проведено дослідження стимулювальних властивостей бацил штаму B. megaterium ОНУ 484, лактобацил штаму L. plantarum ОНУ 12 та їх суміші, та здатність даних мікроорганізмів до формування біоплівок. Показано, що за сумісної інокуляції бактеріями біологічного препарату L. plantarum ОНУ 12 та представником грунтової мікробіоти B. megaterium ОНУ 484 зменшення стимуляційного впливу не відбувалося. Навпаки, найбільш стимулювальний вплив на ріст рослин як за умов гідропоніки, так і у грунті чинили обробки сумішшю L. plantarum 12 + B. megaterium ОНУ 484 та окремим штамом B. megaterium ОНУ 484. У гелі середня довжина кореня сіянців збільшувалась на 8,0 - 16,9 %, а середня висота сіянців - на 8,8 - 24,3 %. За умов грунту схожість насіння підвищувалася на 7,0 %, середня висота сіянців - на 7,6 %, а середня довжина кореня - на 13,1 %. На корінцях пшениці лактобацили і бацили у суміші були здатними утворювати сформовану біоплівку з добре розвинутим матриксом. Висновки: за присутності представника мікробіоти грунту B. megaterium 484 стимуляційні властивості лактобацил біопрепарату підвищувалися. Штам B. megaterium 484 сам по собі виявився активним стимулятором росту рослин.

Цель работы - определение антибактериальной активности Lactobacillus casei ИМВ В-7280 при экспериментальной урогенитальной стафилококковой инфекции у мышей. Исследовали влияние этого пробиотического штамма лактобактерий, который вводили инфицированным Staphylococcus aureus 8325-4 мышам во влагалище и/или peros ежесуточно в течение 7 сут, на микрофлору влагалища, почек и кишечного содержимого. Установлено, что при экспериментальной урогенитальной стафилококковой инфекции L. casei ІМВ В-7280 оказывал эффективное антибактериальное действие относительно как St. aureus 8325-4, так и других условно патогенных бактерий. После введения L. casei ІМВ В-7280 инфицированным мышам наблюдали уменьшение или полную элиминацию St. aureus 8325-4 из влагалища, почек и кишечного содержимого в разные сроки наблюдения. Пробиотический штамм L. casei ИМВ В-7280 является перспективным для создания иммунобиотиков с антибактериальной активностью, которые могут использоваться для профилактики и лечения урогенитальных инфекций, вызванных условно патогенными микроорганизмами.

Молочнокислі бактерії під час ферментації виробляють різні сполуки (органічні кислоти, діацетил, перекис водню і бактеріоцини). Всі вони можуть протидіяти зростанню деяких гнильних і патогенних бактерій у харчових продуктах. Для визначення антимікробної активності Lactobacillus plantarum D1 і L. plantarum D2 щодо Salmonella sp. і Salmonella abony ATCC 6017 використано метод співкультивування. Дослідження проведено за статичних умов за температури 37 +- 1 <^>oC протягом 72 год, проби відбиралися на 0, 12, 24, 36, 48, 60 і 72 год, контролювалися зміни в титрувальній кислотності та концентрація життєздатних клітин обох патогенів і штамів L. plantarum. Під час одноштамного культивування кожного штаму L. plantarum і кожного штаму Salmonella висока концентрація життєздатних клітин досягається на 24-й год і підтримується до кінця культивування. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і кожного штаму Salmonella, штам Lactobacillus істотно не залежить від наявності будь-якого з штамів Salmonella. Але число життєздатних клітин збудників значно знижується, скорочення стає штамоспеціфічним. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і Salmonella Abony ATCC 6017 концентрація життєздатних клітин штаму патогенних мікроорганізмів знижувалася до 60-ї год. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і Salmonella sp. концентрація життєздатних клітин штаму патогенних мікроорганізмів знижувалася до 72-ї год. Виявлена антимікробна активність виникала відповідно до закиснення середовища через виробництво і накопичення молочної та інших органічних кислот. Описана антимікробна активність є необхідною умовою для подальших досліджень пробіотичного потенціалу двох штамів L. plantarum для включення їх до складу пробіотичних препаратів і стартерів для пробіотичних функціональних продуктів харчування.

Визначено антистафілококову дію Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus IMB B-7281, L. acidophilus IMB B-7279 та Bifidobacterium animalis VKB, а також інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) на моделі експериментальної стафілококової інфекції у мишей. Встановлено, що пероральне введення інфікованим стафілококом мишам окремих пробіотичних штамів лакто- та біфідобактерій або композиції L. acidophilus IMB B-7279 - L. delbrueckii subsp. bulgaricus IMB B-7281 з ІЛ-2 сприяло скороченню строків персистенції с тафілококу в нирках піддослідних мишей. Досліджені схеми є перспективними для лікування хворих на хірургічну інфекцію.

Цель исследования - выявление наличия генов синтеза бактериоцинов у штаммов Lactobacillus plantarum, которые имеют выраженный антагонистический эффект против грамнегативных фитопатогенов. Для выявления одиннадцати генов, задействованных в синтезе плантарицинов, использовали полимеразную цепную реакцию. Для проверки способности к синтезу бактериоцинов как антагонистических веществ осуществляли тестирование на газонах тест-штаммов Listeria ivanovii INRA, Rhizobium radiobacter C58, Ralstonia solanacearum B-1109-UCM, Erwinia carotovora ZM1, Rhizobium vitis ОНУ 389, R. vitis ОНУ 388, R. vitis 379 и R. rhizogenes 15834. В геномах исследованных штаммов L. plantarum отсутствовали гены plnA, plnB, plnC, plnW, но были выявлены гены plnD, plnEF, plnG, plnI, plnN. Нанесение культуральных жидкостей лактобацилл на газоны тест-штаммов показало, что только культуральная жидкость с первичным низким рН (4,1 - 4,3) приводила к появлению зон задержки роста на газонах всех тест-штаммов. Нейтрализованная культуральная жидкость не влияла на рост тест-штаммов. Вывод: исследованные штаммы L. plantarum ОНУ 87, L. plantarum ОНУ 206 и L. plantarum ОНУ 991, хотя и содержали ряд генов плантарицинового регулона, в опытах in vitro вызывали угнетение роста фитопатогенов и листерий за счет низких значений рН культуральной жидкости, а не в результате синтеза бактериоцинов. По составу генов плантарициновий регулон штаммов L. plantarum ОНУ 206 и L. plantarum ОНУ 991 был ближе к описанному в литературе штамму L. plantarum J23.

Зазначено, що кожен пробіотичний штам повинен сприяти перебігу промислових процесів, включаючи промислове культивування з накопиченням високих концентрацій життєздатних клітин. Досліджено динаміку росту Lactobacillus plantarum X2 з пробіотичним потенціалом під час періодичної ферментації в біореакторі з постійним перемішуванням за постійних умов. Під час культивування штаму як за статичних, так і за динамічних умов досягнуто високої концентрації життєздатних клітин (10<^>14 - 10<^>15 КОЕ/см<^>3). Одержані математичні моделі показують, що умови в біореакторі є більш сприятливими для розвитку Lactobacillus plantarum X2, коли за 12 год одержують суспензію з високою концентрацією життєздатних клітин (10<^>14 - 10<^>15 КОЕ/см<^>3). Це підтверджується і коротшою лаг-фазою (3 год), і більш високою питомою швидкістю росту (mumax = 0,707 год<^>-1) за динамічних умов у порівнянні з оцінкою таких же параметрів за статичних умов - тривалість лаг-фазы 6 год і mumax = 0,656 год<^>-1. Клітини Lactobacillus plantarum X2 не є чутливими до механічної дії мішалки. Крім того, оскільки ці клітини є мікроаерофілами, вони забезпечуються необхідною кількістю кисню шляхом аерування поверхні в результаті роботи мішалки. Це підтверджується нижчим значенням коефіцієнта внутрішньопопуляційної конкуренції beta = 0,707 x 10<^>-14 КОЕ/(см<^>3-год) для динамічного культивування beta = 0,1 x 10<^>-13 КОЕ/(см<^>3-год) для статичного культивування. На відміну від питомої швидкості росту, питома швидкість кислотоутворення залишалася порівняно однаковою як за ферментації за статичних умов qpm = 0,118<^>oТ/(КОЕ-см<^>3-год) так і за динамічних умов qpm = 0,121<^>oТ/(КОЕ-см<^>3-год). Зроблено висновок, що штам можна культивувати в біореакторі з накопиченням високих концентрацій життєздатних клітин. Завдяки цьому, а також і іншим доведеним пробіотичним властивостям Lactobacillus plantarum X2 є придатним для включення до складу пробіотичних препаратів для функціонального харчування.

Описано позитивний вплив пробіотиків на організм людини. Описано здатність пробіотичних мікроорганізмів накопичувати неорганічні форми селену, утворюючи органічні. Охарактеризовано вплив концентрацій селеніту натрію на приріст біомаси лакто- та біфідобактерій. Визначено умови максимального накопичення селену в культурах мікроорганізмів. Досліджено мікробіологічні та органолептичні показники створеної селенвмісної дієтичної добавки.

Мета роботи - вивчити вплив L. plantarum на проростання і деякі ростові характеристики пшениці Triticum aestivum L. в умовах гідропоніки, грунту у теплиці та відкритого грунту. Використано окремі штами L. plantarum, їх суміші у співвідношенні 1:1, приготовлені безпосередньо перед експериментом, а також змішані культури бактерій цих штамів, які культивували разом щонайменше протягом тижня з пересівами кожні два дні. Насіння перед висівом інокулювали різними розведеннями добових культур лактобацил (1, 0,1, 0,01, 0,001, 0,0001, 0,00001 %) впродовж години. Розраховано середні значення, стандартні похибки або довірчі інтервали таких показників, як схожість насіння, довжина коренів та висота паростків. За обробки бактеріями окремих штамів L. plantarum ОНУ 12, L. plantarum ОНУ 311, L. plantarum ОНУ 355, їх змішаними культурами та сумішами спостерігалося покращення схожості на 6,0 - 40,0 % в залежності від умов пророщування та концентрації інокулюму. Для умов гідропоніки та закритого грунту найкращими концентраціями інокулюмів були 10<^>3 - 10<^>6 КУО/мл, а для умов відкритого грунту - 10<^>2 - 10<^>4 КУО/мл. Бактерії сумішей і змішаних культур L. plantarum ОНУ 12 і L. plantarum ОНУ 311 та L. plantarum ОНУ 12 і L. plantarum ОНУ 355 утворювали розвинену біоплівку на коренях сіянців пшениці. Середня висота паростків збільшувалася на 8,0 - 41,0 %, а довжина коренів - у 2,4 рази у випадку росту на гідропоніці та на 6,8 - 64,5 % в умовах грунту. Висновок: бактерії сумішей бактерій L. plantarum ОНУ 12 і L. plantarum ОНУ 311 та L. plantarum ОНУ 12 і L. plantarum ОНУ 355 здатні стимулювати пророщування насіння і ріст рослин пшениці та можуть бути застосовані для розробки рістстимулювальних мікробних препаратів.

Вивчено впливу бактерій Lactobacillus plantarum та їх метаболітів на утворення пухлин у рослин Kalanchoe daigremontiana Mill. за інокуляції збудниками бактеріального раку Rhizobium radiobacter. Листя тест-рослин інокулювали культурами бактерій R. radiobacter С58 та трьох штамів Lactobacillus plantarum або їх надосадовими рідинами (НОР) з вихідним низьким значенням pH (4,1 - 4,3) та з нейтралізованим pH (6,5) у співвідношенні 1:1. Через 45 днів враховували кількість зразків, у яких утворилися пухлини, масу пухлинних тканин і відмічали утворення некрозів. Показано, що на утворення пухлин лактобацили та їх надосадові рідини впливали по-різному в залежності від варіанта обробки. Інгібувальну активність у випадку усіх трьох досліджених штамів L. plantarum проявила НОР з вихідним pH (4,1 - 4,3). Лактобацили, введені у рослинні тканини одночасно із патогеном, зменшували кількість зразків із симптомами бактеріального раку як у випадку низького вихідного pH культуральної рідини (штам L. plantarum ОНУ 87 зменшував на 86 %, штам L. plantarum ОНУ 206 - на 95 %), так і у випадку нейтралізованого pH культуральної рідини (штам L. plantarum ОНУ 87 зменшував на 75 %, штам L. plantarum ОНУ 206 - на 94 %). Бактерії штаму L. plantarum ОНУ 991 не проявляли інгібувальної активності у випадку обробки культурами лактобацил, а також нейтралізованою надосадовою рідиною. В той же час добові культури усіх штамів in vitro виявили чітку антагоністичну активність. Введення культур лактобацил та їх надосадових рідин як з низьким, так із нейтральним pH, призводило до поширених зон некрозу у порівнянні з такими за інієкцій тканин стерильною дистильованою водою з такими самими самими pH. Молочнокислі бактерій штамів L. plantarum відрізняються за рівнем пригнічення пухлиноутворення, спричиненого R. radiobacter. Штам L. plantarum ОНУ 206 виявився найкращим антагоністом у даних випробуваннях: за усіма варіантами обробок істотно зменшувались як кількість інфікованих зразків, так і маса утворених пухлин. Інгібувальна активність продуктів метаболізму, що містяться в культуральній рідині лактобактерій, ймовірно, обумовлена дією не лише органічних кислот, а також бактеріоцинів або інших продуктів метаболізму.

Вивчено вплив Lactobacillus plantarum ONU87 у суміші з автолізатом клітин Erwinia carotovora ZM1, що містить бактеріофаги та макромолекулярні бактеріоцини, на розвиток інфекції бактеріального раку. Інфекційним агентом був штам Rhizobium radiobacter C58, який характеризується високою вірулентністю. Як тест-моделі використано коренеплоди моркви (Daucus carota subsp. sativus L.) і рослини каланхое (Kalanchoe daigremontiana Mill.). Вивчено вплив суспензії лактобацил і автолізату ервіній на виживання бактерій штаму R. radiobacter C58 in vitro. Показано, що кількість життєздатних клітин фітопатогенних бактерій зменшується вже через чотири години. Обробка сумішшю лактобацил і автолізату ервіній призводить до повного пригнічення патогенезу бактеріального раку на рослинах каланхое. На коренеплодах моркви обробка експериментальною сумішшю веде до зменшення кількості уражених експлантів на 14,3 %. Зроблено висновок, що залежно від сприйнятливості рослини обробка сумішшю лактобацил і автолізату ервіній призводить або до повного пригнічення патогенезу бактеріального раку, або до зменшення проявів його симптомів.

У дослідженні проаналізовано методи характеристики та визначення бактерійних і грибкових ізолятів у зразках сирого молока від різних порід корів. Для дослідження зібрано зразки молока від корів білий фулані і джерсійська, а також змішаної породи (білий фулані та джерсійска). Потім зразки були згруповані по 4 і пастеризовані за температури 71 <^>oC протягом 15 сек, 66 <^>oC протягом 15 хв і 61 <^>oC протягом 30 хв з використанням пастеризаторів з алюмінію, нержавіючої й оцинкованої сталі. Зразки сирого молока досліджено на наявність бактерійних і грибкових ізолятів: Staphylococcus aureus, Bacillus substilis, Euterobacter aerogenes, Escheria coli, Streptococcuss lactis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginose, Serratia marcescens і Lactobacillus - для бактерійних ізолятів і Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Penicillium citrinium, Sacchanomyces Cerevisae, Paecilomyces Varioti, Penicillium Chrysogenum - для грибкових ізолятів. S. aureus виявлено у 78,79 % усіх зразків до і після пастеризації. Найчастіше в зразках сирого молока корів породи білий фулані, джерсійска і змішаної породи, а також в місцевому напої із збродженого молока (ноно) зустрічаються бактерії S. auereus. Частота виявлення інших бактерій у зразках молока така: B. subtillis (6,06 %), E. aerogenes (42,42 %), E. coli (3,03 %), S. lactis (48,48 %), P. vulgaris (18,18 %), P. aeruginosa (30,30 %), S. marcescens (33,33 %), L. fermentum (30,30 %). Відсотковий розподіл грибкових ізолятів такий: A. flavis (54 %), A. niger (18,18 %), P. citrinum (21,21 %), S. cerevisae (57,58 %), P. varioti (15,15 %), P. chrysogenum (6,06 %). Найменший вміст бактерій одержано після пастеризації зразків за 71 <^>oC протягом 15 сек у пастеризаторі з нержавіючої сталі. Таким чином, найкращий результат досягається під час швидкої пастеризації за високих температур. Для зниження кількості грибкових ізолятів слід використовувати пастеризатор з нержавіючої сталі і проводити обробку за 61<^>oC протягом 30 хв. У процесі дослідження в зразках сирого молока, одержаних від корів різних порід, виділено 9 бактерійних і 6 грибкових ізолятів.

Background. Escherichiosis remains one of the most common intestinal infections, especially among young children. Indigestion of essential nutrients, transient fermentopathy, imbalance of the symbiotic flora, which develop in escherichiosis in combination with general intoxication and water-electrolyte disturbances, can lead to unfavorable outcomes. One of the factors influencing the course of escherichiosis can be Epstein-Barr virus (EBV) infection in the child. Purpose of the research - improvement of treatment of children with escherichiosis and EBV infection in different periods of the disease. We examined 74 children aged 2і3 years, who were treated at the Regional Children's Clinical Infectious Diseases Hospital in Kharkiv with a diagnosis of moderate-to-severe escherichiosis. A group of 36 children was selected, who received conventional therapy with early gradual restoration of nutrition according to the existing protocol, and the restoration of the qualitative and quantitative composition of food was carried out as soon as possible (first group). The second group was represented by 38 children, who received two-day prolonged gradual restoration of the diet: more gradual increasing the volume of food at each feeding and reducing the number of feedings per day. Children of the second group received drugs containing Lactobacillus, milk thistle extract and B vitamins (once daily with meals) from the first day. Ultrasound examination of the abdominal cavity was performed in all children. Analysis of the main clinical, laboratory and instrumental parameters of patients in both groups during their stay in the hospital and one month after the discharge from the hospital revealed that in children of the second group, in whom rational diet therapy was applied, there was a reduction in the duration of bowel dysfunction, abdominal syndrome, flatulence; the parameters of the coprological test and the echosonoscopy of the hepatic parenchyma were normalized more quickly. Patients on the optimal diet regained their weight in a shorter period. The proposed methods of improving the therapy made it possible to prevent exacerbation of escherichiosis in children of the second group at the early convalescence stages. Conclusions. Early detection of EBV infection in children with escherichiosis, correction of therapy enable early restoration of physiological processes in the intestine and bile system, normalization of digestion and absorption of nutrients, and generally has a positive effect on the course of the underlying disease.

Розроблено технологію одержання новітніх біотехнологічних пробіотичних препаратів на основі попередньо відібраних та охарактеризованих штамів лактобацил і біфідобактерій, які мають антибактеріальну дію і високий рівень здатності збалансувати імунну відповідь при інфекційних і запальних захворюваннях бактеріального, вірусного та грибкового генезу шляхом індукції цитокінів різної природи. Створено експериментальні моделі для вивчення імуномодулювальної активності пробіотичних штамів лактобацил і біфідобактерій in vitro та in vivo. Встановлено, що пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus 1MB В-7279, L. casei IMB В-7280, Bifidobacterium animalis VKL та В. animalis VKB, а також різні композиції на основі цих пробіотичних штамів є перспективними для створення високоефективних імунобіотиків з антибактеріальною та імуномодулювальною дією для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.

This paper presents the results of a study of patients with nonalcoholic steatohepatitis, alcoholic steatohepatitis, and drug-induced liver injury. In patients with liver injury, changes in intestinal microflora were marked. After a combination therapy of this pathology with L-ornithine L-aspartate and symbiotic, an improvement of biochemical, clinical indicators was observed, as well as a decrease in fatty degeneration, reduction of elastographic indicators of liver fibrosis. The introduction of the drug formulation L-ornithine L-aspartate and symbiotic in the complex of conservative treatment of steatohepatitis help to prevent complications and increase the treatment efficacy of these diseases.

Мета роботи - пошук штамів молочнокислих бактерій, здатних синтезувати позаклітинний ензим таназу, необхідний для розщеплення харчових танінів. Одним з продуктів ензиматичної трансформації танінів є галова кислота, яка, в свою чергу, виявляє антиоксидантні та онкопротекторні властивості. У результаті скринінгу відібрано два біосумісні штами молочнокислих бактерій - L. rhamnosus LB3 та L. delbrueckii subsp. delbrueckii з високим рівнем продуктивності ензиму. Максимум нагромадження танази, що відповідав рівню 0,031 +- 0,002 U/ml для L. rhamnosus LB3 і 0,03 +- 0,002 U/ml для L. delbrueckii subsp. delbrueckii, спостерігали через 48 год культивування. Для обох штамів показано швидкий ріст та продуктивність танази на середовищі MRS за присутності глюкози або лактози як джерела вуглецю. Виявлено, що галова кислота, яка була необхідним компонентом середовища як індуктор цільового ензиму, не впливала на нагроадження біомаси лактобактерій. Відібрани штами становлять інтерес як продуценти двокомпонентного пробіотику з антиоксидантними властивостями та потребують подальшого дослідження.

Виділено бактерії Lactobacillus plantarum з виноградного сусла та вивчення їх генетичної різноманітності. Молочнокислі бактерії були виділені з ягід 14 сортів винограду, який культивувався на півдні України. Для ідентифікації L. plantarum та вивчення різноманітності штамів застосовували класичний метод ПЛР та RAPD-ПЛР. Для реконструкції філогенетичного дерева досліджених штамів було використано програму Matlab 7.0. Бактерії роду Lactobacillus були виділені з 7 проб виноградного сусла серед 14 протестованих сортів винограду. 80 % досліджених штамів лактобацил належали до виду L. plantarum. Виявлено групи генетичної схожості між штамами L. plantarum. На філогенетичному дереві штами формували чотири кластери, згруповані за ступенем їх подібності. Вказані результати дозволили зробити висновок про те, що генетично подібними могли бути штами L. plantarum, виділені з виноградного сусла різних сортів та місцевостей культивування винограду. У той же час штами L. plantarum з однакового джерела походження могли виявляти генетичну різноманітність.

Наведено дані літератури останніх років щодо здатності поверхнево-активних речовин, синтезованих бактеріями (Pseudomonas, Lactobacillus, Bacillus) та грибами (Candida, Trichosporon, Saccharomyces), не лише запобігати адгезії мікроорганізмів на різних матеріалах, а й руйнувати утворені на них біоплівки. Обговорено перспективу використання мікробних поверхнево-активних речовин для унеможливлення колонізації патогенами абіотичних і біотичних поверхонь, яка є однією з причин виникнення і поширення інфекційних захворювань. Наведено результати власних досліджень авторів стосовно антиадгезивних властивостей поверхнево-активних речовин, синтезованих Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Nocardia vaccinni IMB B-7405 та Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017.

Мета роботи - дослідження відмінностей у кількісному і якісному складі мікроорганізмів, що беруть участь у процесі ферментації української традиційної страви - квашеної капусти за різних умов її виготовлення. У роботі було застосовано мікробіологічні методи досліджень для виділення (культивування на селекційних хромогенних середовищах) та ідентифікації ізольованих мікроорганізмів з використанням напівавтоматичних біохімічних тест-систем і методу лазерної десорбції (MALDI). Встановлено зміни мікробіологічного складу зразків капусти квашеної, відібраних на різних стадіях бродіння у процесі її ферментації за традиційною локальною і модернізованою сучасною технологіями. Зокрема, штами Lactobacillus delbrueckii були ізольовані з усіх протестованих зразків ферментованого продукту, тоді як штам L. casei виділяли лише із зразку квашеної капусти, виготовленої за оригінальною рецептурою. У цих же взірцях на противагу тим, які були виготовлені за промисловою технологією, кількість ізольованих штамів ентерококів була незначною. Висновки: одержані результати свідчать про суттєві відмінності у якісному і кількісному складі ізольованих мікроорганізмів у досліджених взірцях залежно від методології бродіння квашеної капусти. Встановлено наявність суттєвої різниці у складі асоціацій мікроорганізмів на початку і в кінці бродіння квашеної капусти.

Зазначено, що з метою розробки закваски для функціональних харчових продуктів необхідно ідентифікувати та дослідити нові ізольовані штами на наявність бажаних і корисних властивостей. Штами Lactobacillus B1 і Lactobacillus B2, виділені з домашнього кислого молока, ідентифіковано за допомогою молекулярно-генетичних методів - ARDRA-аналізу з рестрикційними ферментами Eco RI, Hae III і Alu та секвенування геном для 16S рДНК. В результаті ARDRA-аналізу з ферментами Eco RI, Hae III і Alu I штами Lactobacillus B1 і Lactobacillus B2 є індентифікованими як представники виду Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus. ДНК-секвенування Lactobacillus B1 і Lactobacillus B2 проведено в Macrogen Europe Laboratory за допомогою методу ланцюгової термінації (метод Sanger). Після порівняння одержаної послідовності з онлайн-базою даних BLASTn підтверджено приналежність штамів Lactobacillus B1 і Lactobacillus B2 до виду Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus. 16S рДНК послідовності Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus B1 і Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus B2 порівняно за допомогою CLC Sequence Viewer Software. Одержана діагарама показала, що 2 штами насправді є одним і тим же штамом. Після дослідження властивостей штама цого можна включити до складу заквасок для виробництва функціональних харчових продуктів.

Мета роботи - оптимізація умов культивування пробіотичного штаму Lactobacillus acidophilus 55 в середовищі з селенітом натрію. Вивчення впливу селеніту натрію, кількості інокулюму, що вноситься і часу культивування на концентрацію життєздатних клітин L. acidophilus 55 здійснено з застосуванням трьохрівневого факторного експерименту за планом Бокса-Бенкена (BBD). Встановлено, що кількість інокуляту є фактором, який виявляв найбільший вплив на концентрацію життєздатних клітин. Оптимальними умовами для одержання максимальної концентрації життєздатних клітин за присутності іонів селену були: вміст селеніту натрію в середовищі 8,3 %, кількість інокулюму, що вноситься 5,3 % та час культивування 18 годин. При культивуванні L. acidophilus 55 за оптимізованих умов, максимальна концентрація життєздатних клітин становила <$E2,5~times~10 sup 8> КОЕ/мл.