Виявлено, що дифузія іонів фтору з фторвмісних фотокомпозиційних матеріалів у біологічну рідину нерівномірна та вірогідно залежить від складу фторвмісного фотокомпозиційного матеріалу. Визначено, що адгезія мікроорганізмів вірогідно нижче до поверхні композитів з фторвмісним наповнювачем. Відзначено на фторвмісних пломбах пацієнтів достовірно нижчий рівень висівання карієсогенних штамів Lactobacterium, є тенденція пригнічення зростання інших умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів без порушення складу індигенної мікрофлори зубного нальоту. Зазначено, що достовірні зміни якості пломб за параметрами "зміна кольору країв порожнини" у фотокомпозиційних матеріалів без фтору відбувається на півроку раніше та в 2,2 раза частіше, ніж у пломб, виготовлених з фторвмісних фотокомпозиційних матеріалів. Встановлено, що активна фторвиділяюча здатність композитів під час періоду стабілізації пломби протидіє адгезії мікроорганізмів і розвитку біопошкоджень поверхні композитної реставрації в найближчі та віддалені терміни після пломбування.

Розвиток і перебіг пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки супроводжуються наявністю штамів H. pylori (CagA+ VacA+, CagA+ vacA-, CagA- VacA+, CagA- VacA-), що виявлено у хворих за наявності супутньої патології та коли її немає. У групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу виявлено штами CagA+ VacA+ у 14-ти осіб (45,16 %), CagA+ VacA- - у 4-х (12,9 %), CagA- VacA+ - у 13-ти (41,43 %) та в групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки - відповідно в 4-х (13,79 %), у 8-ми (27,59 %), у 16-ти (55,17 %) осіб. Вплив штамів H. pylori супроводжується змінами протеолітичної та фібринолітичної активності. З урахуванням супутньої патології та ролі штамів у разі розвитку основної патології виявлено вірогідне зниження рівня лізису альбуміну, лізису азоказеїну та підвищення лізису азоколу у порівнянні зі зниженням сумарної фібринолітичної активності, неферментативної фібринолітичної активності та підвищенням ферментативної фібринолітичної активності. Використання антихелікобактерної базисної терапії та пробіотиків (Lactobacterium, Bifidobacterium) надає позитивний результат.

Гетерогенні властивості молочнокислих бактерій (МКБ) створють значні труднощі під час їх ідентифікації. Використання генетичних методів на основі полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) уможливило швидко та якісно ідентифікувати МКБ. Мета дослідження - ідентифікувати МКБ, виділені із овечого сиру, який традиційно виготовляється в Карпатському регіоні України. Для досягнення цієї мети було використано ряд мікробіологічних і генетично-молекулярних досліджень, а саме культуральні та морфологічні властивості досліджуваних ізолятів МКБ та метод аналізу випадкової ампліфікації поліморфної ДНК (RAPD-PCR). Матеріал досліджень - овечий сир буц (бринза до моменту соління), виготовлений за умов високогірної полонини Путилівського району Чернівецької області. Предмет дослідження - чисті культури МКБ, які були ізольовані із сиру. Для порівняльного аналізу ампліфікованих фрагментів ДНК досліджуваних штамів МКБ використано референтні штами МКБ. За характером росту колоній і температурними режимами культивування досліджувані штами МКБ віднесли до родини Lactobacteriaceae та Streptococcaceae. Враховуючи морфологічні властивості ізолятів МКБ, їх віднесли до роду Lactobacterium, Lactococcus і Streptococcus. Між досліджуваними штамами МКБ знайдено значні відмінності у електрофоретичній рухомості, які заключалися у відсутності подібних, спільних фрагментів ДНК, а також знайдено в певних спектрах незначне число ідентичних фрагментів ДНК. Відсутність подібних профілів ДНК вказує на гетерогенність властивостей ізольованих МКБ та внутрішньовидову їх різноманітність. Метод RAPD-PCR є доцільним щодо визначення родової спорідненості ізолятів МКБ та виявлення внутрішньовидових змін, але недостатнім для видової та штамової ідентифікації МКБ.

Вперше виділено та досліджено на генетичному рівні штами молочнокислих бактерій (МКБ) традиційного овечого розсольного сиру бринзи, виготовленого за непромислових умов високогірної полонини та передгірської зони Карпат. Одержано нові фундаментальні знання щодо різноманіття мікробного складу МКБ родів \i Lactobacterium, Lactococcus, Leuconostoc \i0 і \i Enterococcus\i0, характерних для традиційної карпатської бринзи. Досліджено генетичне різноманіття культур МКБ родів \i Lactobacterium, Lactococcus, Leuconostoc \i0 і \i Enterococcus\i0, виділених із традиційної карпатської бринзи, що дозволило цілеспрямовано здійснити відбір штамів МКБ за комплексом технологічних і функціональних властивостей, перспективних для використання в біотехнології. На основі природного штамового складу МКБ традиційної карпатської овечої бринзи сконструйовано бактеріальний препарат "геробактерин" для її виробництва за промислових умов. Наукова новизна підтверджена позитивним рішенням на одержання деклараційного патенту України № U 201501858.