Таксони рангом родини у відділах наведено за алфавітним принципом, за цим же принципом розміщені роди в родинах і види в родах, але спонтанну флору розмежовано на дві фракції - аборигенну й адвентивну, що подаються за тим же принципом. Описано видовий склад в наступній послідовності: відділ \i Magnoliophyta \i0 - клас \i Magnoliopsida \i0 (фракція флори аборигенна), відділ \i Pinophyta\i0, відділ \i Magnoliophyta \i0 - класи \i Liliopsida \i0 і \i Magnoliopsida \i0 (фракція флори адвентивна).

Подано опис видів дерев і кущів, що належать до відділу покритонасінних рослин (Magnoliophyta) класу дводольних (Magnoliopsida), 5-ти підкласів, 15-ти надпорядків, 32-х порядків, 53-х родин та 92-х родів. Наведено стислий огляд порядків з вказівкою на родини та роди, види із яких є у природній дендрофлорі України чи інтродуковані та культивуються у лісовому господарстві, фітомеліорації, декоративному садівництві та озелененні населених місць.

Представлено описание видов деревьев и кустарников, которые принадлежат к отделу покрытосеменных растений (Magnoliophyta) классу двудольных (Magnoliopsida), 5 подклассам, 15 надпорядкам, 32 порядкам, 53 семействам и 92 родам. Приведен короткий обзор порядков с указанием на семейства и роды, виды из которых имеются в естественной дендрофлоре Украины или интродуктированные и культивируются в лесном хозяйстве, фитомелиорации, декоративном садоводстве и озеленении населенных мест.

Проаналізовано природно-історичні особливості формування осередків природної та культивованої дендрофлори. Проведено інвентаризацію дендрофлори Чернігова (265-ти видів та 75-ти культиварів з 125-ти родів, 54-х родин, відділів Pinophyta і Magnoliophyta). Складено конспект видів і культиварів деревних рослин. З'ясовано, що природна дендрофлора Чернігова налічує 63 види, 39 родів, 24 родини. Лісова рослинність за домінантною класифікацією представлена 72-ма асоціаціями, що належать до 14-ти формацій. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану й особливостей дендрофлори у різних типах зелених насаджень Чернігова. З'ясовано стан охорони дендрофлори у природно-заповідній мережі Чернігова, запропоновано створення восьми нових об'єктів. Створено новий арборетум на території агробіостанції, який налічує 122 види та 49 культиварів, з 67-ма родів, 32-х родин. Проаналізовано показники успішної інтродукції деревних рослин на даній території. Розроблено шляхи оптимізації зелених насаджень, а також соціально-екологічну роль насаджень Чернігова.

Дисертацію присвячено цитогенетичним особливостям вікової динаміки мутабільності клітин кореневої меристеми Allium fistulosum L. Досліджено зміни цитогенетичних показників при старінні насіння різних партій та під впливом формальдегіду, рибофлавіну й тимогену. Показано, що швидкість вікової динаміки мутабільності клітин, яка дорівнює коефіцієнту регресії частоти аберантних анафаз за віком, у насінні різних партій різна і визначає чутливість клітин до пошкоджуючого впливу формальдегіду та високих концентрацій біологічно активних речовин. При високій швидкості вікові зміни частоти аберантних анафаз у A. fistulosum L. мають характер нерівномірно наростаючих коливань. Досліджено динаміку частоти аберантних анафаз при старінні насіння A. fistulosum L., обробленого перманганатом калію. Встановлено наявність у насіннєвій шкірці речовин, які до певного часу не являються аутомутагенами, а набувають мутагенної активності згодом, під час старінн насіння. Встановлені особливості слід враховувати при використанні A. fistulosum L. як тест-об'єкту.

Досліджено систематичне положення індикаторних макрофітів основних річок Національного природного парку "Подільські товтри". Об'єкт дослідження - індикаторні макрофіти основних річок НПП "Подільські Товтри", які представлені водотоками з різним ступенем рекреаційного й антропогенного навантаження. У таксономічному аспекті ці види належать до 2 відділів (Equisetophyta, Magnoliophyta), 3 класів (Equisetopsida, Magnoliopsida, Liliopsida), що включають 15 порядків, 20 родин та 28 родів. Важливим показником для розуміння формування гідрофільної флори є видове співвідношення між класами однодольних і дводольних рослин. Для основних водотоків парку цей показник становив відповідно: Liliopsida - 31 вид або 72,1 % від загальної кількості виявлених видів квіткових рослин, Magnoliopsida - 11 (25,6 %). Пануюче домінування однодольних серед індикаторів дає підстави стверджувати, що гідрофільна лінія розвитку флори дослідженого регіону набагато чіткіше виражена у групі однодольних рослин. Встановлено, що найбагатше у флористичному відношенні представлені родини Cyperaceae та Potamogetonaceae - по 10 і 6 видів, які разом складають 37,2 % від загальної кількості. Відносно різноманітна родина Lemnaceae - 4 види, яка представляє 9,3 % від загальної кількості. Співвідношення кількісних показників у класах однодольних і дводольних свідчить, що гідрофілія є однією з основних екологічних ліній розвитку однодольних рослин, на відміну від дводольних. Значне переважання родин і родів з мінімальною кількістю видів свідчить про низький ступінь поліморфізму угруповань вищих водних рослин парку.

Наведено оригінальні дані про таксономічне різноманіття дендрофлори м. Генічеськ Херсонської області, розглядаються її географічні, екологічні, біоморфічні особливості. Досліджена дендрофлора представлена 85 видами з 55 родів та 28 родин, більшість з яких належить до відділу Magnoliophyta (90,6 % від загального видового складу). Виявлено переважання у видовому складі мезофітів, геліофітів та оліготрофів. Біоморфічне різноманіття дендрофлори представлено деревами (49 видів), чагарниками (29 видів), чагарничками (3 види) та ліанами (4 види). В об'єктах озеленення м. Генічеськ загального та обмеженого призначення широко розповсюджені інтродуковані рослини (переважно північноамериканського походження); види місцевої флори використовуються обмежено (всього 16,5 % від загальної кількості). У дендрофлорі міста наявні 11 видів, що є рідкісними і зникаючими в межах природного ареалу, а також 6 інвазійно активних видів.

Наведено результати досліджень якісного та кількісного видового складу, созологічного статусу, географічного походження та життєздатності деревних рослин раритетної фракції дендрологічного парку "Олександрія" НАН України. На підставі проведених у 2016 р. інвентаризаційних досліджень установлено, що раритетна фракція налічує 105 видів, які належать до двох відділів, трьох класів, 32-х родин, 59-ти родів, з них 19 видів - представники відділу Pynophyta, які належать до 5-ти родин, решта - представники відділу Magnoliophyta, які належать до 27-ми родин. До міжнародного Червоного списку занесено 52 види, до Європейського Червоного списку - 37, з них 12 видів охороняються одночасно обома списками, до Червоного списку України - 28 видів, з них до категорії "зникаючі" належать 6, до категорії "вразливі" - 11, до категорії "рідкісні" - 10, до категорії "неоцінені" - 1, до списку регіонально рідкісних для Київської області - 7 видів. Вікові дерева представлені 18-ма видами, більшість з них є найстарішими інтродуцентами в Україні. Найбільше представлений європейський геоелемент - 47 (44,8 %) видів. Пвнічноамериканський та євразійський нараховують по 12 (11 %) видів. За результатами аутфітосозологічного оцінювання дендросозофіти дендропарку віднесено до II - V аутфітосозологічних класів. До II класу (найбільш раритетних видів дерев і чагарників) належать 6 (5,7 %) видів, до III класу - 37 (35,0 %), до IV класу - 41 (39,0 %), до V класу - 9 (8,6 %). Наведено характеристику життєздатності дендросозофітів за показниками "життєва форма", "здатність до генеративного та вегетативного розвитку", "зимостійкість", "посухостійкість", "ступінь стійкості до абіотичних чинників".

Проаналізовано видовий склад дендрофлори парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка. Визначено, що деревні рослини парку належать до двох відділів, 31 родини і 59 родів. Pinophyta представлені 3 родинами і 10 родами, а Magnoliophyta - 28 родинами і 49 родами. Більшість видів (65,8 %) інтродуковані з різних частин світу (Північної Америки, Далекого Сходу, Південної Європи, Середньої Азії). До Червоної книги України занесено 4 види: Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb., Larix polonica Racib. ex Woycicki, Paeonia suffruticosa Andrews, Taxus baccata L.

Висвітлено здобутки О. Д. Нордманна у галузі ботаніки за 15-річний період його роботи в Одесі у 1834 - 1849 рр.: участь в експедиціях на о. Зміїний, подорожі до Криму та Кавказу, а також у роботі першого ботанічного саду в Одесі. Проаналізовано збори О. Д. Нордманна, що зберігаються в MSUD, які представлені 880 видами з 457 родів і 114 родин, які належать до двох класів: Magnoliopsida (739 видів 381 рід 94 родини) та Liliopsida (141 вид 76 родів 20 родин) відділу Magnoliophyta. Більшість рослин дослідженого гербарію зібрано у Німеччині (191), у інших європейських країнах, у Східній Індії та Аравії, в Африці, у Північній Америці. 21 вид було зібрано на території колишньої Російської імперії: у Вірменії, Абхазії, Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Царському селі. 10 видів зібрано в Одесі. У гербарії представлені рослини, зібрані з 1802 по 1853 рр.

Проаналізовано систематичну структуру флори новоутворених екотопів, яка нараховує 1690 видів судинних рослин, що належать до 104 родин і 584 родів, і ценофлору класів піонерної рослинності України, репрезентовану 844 видами із 80 родин і 338 родів. Установлено, що подібність флор обох груп за коефіцієнтом Жаккара складає 0,28. Переважна більшість видів флори новоутворених екотопів України та ценофлор класів піонерної рослинності належить до відділу Magnoliophyta. Судинні спорові та голонасінні в обох групах відіграють незначну роль. Десять провідних родин, до яких належать Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryopyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae і Polygonaceae, об'єднують 63,2 % видів на новоутворених екотопах та 66,3 % - у піонерних угрупованнях. Подано аналіз родинних спектрів за класами піонерної рослинності. Встановлено флористичні співвідношення, які вказують на молодий історичний вік відповідних флор та відображають своєрідність фізико-географічного середовища, зокрема високу флуктуаційну активність екологічних процесів. Досліджено аборигенну фракцію, яка нараховує 560 видів, що належать до 252 родів та 70 родин. Проаналізовано подібність видового складу флори новоутворених екотопів, ценофлор класів піонерної рослинності та їх аборигенних фракцій за коефіцієнтом Жаккара.

Наведено список видів рослин на території залізничних колій у м. Львів, який охоплює 409 видів (41 вид мохоподібних і 368 види судинних рослин), що належать до 275 родів, 86 родин із шести відділів: Marchantiоphyta, Bryophyta, Equisetophyta, Polypodiophyta, Pinophyta, Magnoliophyta. Проаналізовано особливості систематичної та фракційної структур флори, характеру розподілу видів у різних екотопах залізниці. Показано, що у процесі заростання територій залізниці переважають мохоподібні-апофіти (92,7 %), серед яких 52,6 % евентапофітів - 47,4 % геміапофітів. Серед судинних рослин також домінують апофіти (57,6 %), але активно проникають адвентивні види (37,2 %), серед яких 57,7 % становлять кенофіти і 42,3 % - археофіти. Незначна кількість у флорі індигенофітів: мохоподібних - 7,3 % і судинних рослин - 5,2 %. Серед досліджених типів екотопів рослини найчастіше обирають для поселення територію прилеглих до залізниці смуг (77,5 %), трапляються на насипах і в канавах (52,5 %), а також на залізничному полотні (40,7 %). Виявлено низку рослин, проникнення і поширення яких є небезпечним для природних екосистем.

На основании материала из locus classicus выбран неотип для эндемического вида Centaurea breviceps Iljin (секция Pseudophalolepis), распространенного на юге Украины. По первичной и вторичной структурах аннотированы последовательности транскриптов ITS1 и ITS2 кластера ядерных рРНК-кодирующих генов. Показано, что C. breviceps отличается от всех ранее секвенированных видов из секций Acrolophus, Maculosae, Phalolepis та Pseudophalolepis уникальной заменой (C >> T, сайт 41) в первой спирали ITS2. В рамках этой группы секций C. breviceps принадлежит к риботипу "A", который представлен диплоидными и автополиплоидными видами и не содержит аллополиплоидов. C. breviceps отличается от трех секвенированных видов секции Pseudophalolepis (C. pseudoleucolepis, C. protogerberi и C. donetzica) вторичной структурой второй спирали ITS1 и первой спирали ITS2.

Приведены данные о пространственном распределении, качественном и количественном составе фитобентоса у берегов Осовинской степи. Зарегистрировано 37 видов макрофитов (Magnoliophyta - 2, Chlorophyta - 17, Phaeophyta - 5, Rhodophyta - 13). Среди них 10 раритетных таксонов, включенных в IUCN Red List of Threatened Species, в Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Appendix I), в Красную книгу Украины, в Black Sea Red Data Book и Black Sea Red Data List. Для Азовского моря впервые указаны Sahlingia subintegra (Rosenv.) Kornmann, Hildenbrandia rubra (Sommerf.) Menegh. и Percursaria percursa (C. Agardh) Rosenv. Макрофитобентос локализован вдоль мелкобухтовых абразионно-аккумулятивных берегов скальных комплексов у мысов Тархан и Хрони. На твердых грунтах в псевдолиторали района доминируют сообщества Enteromorpha linza (L.) J. Agardh [Ulva linza L.] и Ceramium elegans Ducluz. [C. siliquosum (Kіtz.) Maggs et Hommers. var. elegans (Roth) G. Furnari]; в сублиторали на мелководье - сообщества Cladophora sericea (Huds.) Kutz. + Chaetomorpha linum (O. F. Mіll.) Kutz. - C. elegans Ducluz. [C. siliquosum (Kutz.) Maggs et Hommers. var. elegans (Roth) G. Furnari], глубже - сообщества Cystoseira barbata (Gooden. et Woodw.) C. Agardh - Polysiphonia opaca (C. Agardh) Zanardini + Ceramium elegans [C. siliquosum (Kutz.) Maggs et Hommers. var. elegans (Roth) G. Furnari] (западная часть района) и Cystoseira barbata (Gooden. et Woodw.) С. Agardh - Polysiphonia nigrescens (Dillwyn) Grev. [P. fucoides (Huds.) Grev.] + C. elegans Ducluz. [C. siliquosum (Kutz.) Maggs et Hommers. var. elegans (Roth) G. Furnari] (восточная часть). На мягких грунтах в наиболее защищенных местах отмечены сообщества Zostera marina L. и Z. marina + Z. noltii Hornem. Вершины и центральные части бухт Рифов, Булганак и Борзовской лишены постоянного растительного покрова из-за высокой подвижности субстрата. Прибрежные биотопы подлежат сохранению согласно Директиве ЕС о естественных местообитаниях (92/43/ЕЕС: коды 1160 и 1170). Даны рекомендации по оптимизации природопользования.

У різних родинах покритонасінних рослин виявлено подібні типи забарвлення квіток, кожен з яких характеризується специфічною сукупністю спектральних параметрів каротиноїдних і фенольних пігментів. Найефективнішим механізмом формування поліхроїзму квіток є копігментація антоціанів. Показано відповідність спектральних характеристик типів квіток чутливості зорового аналізатора комах-запилювачів (на прикладі бджоли). Обговорено біологічну доцільність різноманітності колориметричних показників квіток на тлі відносної сталості відповідних спектральних параметрів листків досліджених рослин.

Наведено інформацію про результати дослідження видового складу, географічного походження та життєздатності за умов дендропарку "Тростянець" раритетних видів рослин відділу Magnoliophyta. На підставі аналізу інвентаризаційних матеріалів 2008 р. установлено, що із 698-ми видів відділу Magnoliopheta, які культивуються в парку та арборетумі, 73 види охороняються червоними списками різного рівня (35 видів внесено в Червоний список Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (ЧС МСОП), 26 видів - в Європейський червоний список (ЄЧС), 7 - одночасно перебувають під охороною ЧС МСОП і ЄЧС, 5 - внесено в Червону книгу України. Серед досліджених видів, які охороняються червоними списками міжнародного значення і внесені до Червоної книги України, виявлено 12 видів, котрі потребують охорони відповідно до переліків регіонально рідкісних видів рослин адміністративних територій України. Найбільша частка раритетних видів відділу Magnoliophyta, які культивуються у парку та арборетумі, походить з Циркумбореальної, Ірано-Туранської і Середземноморської областей. З досліджених видів 97,3 % мають природні ареали у флористичних областях Бореального підцарства, а 75,3 % з них - у Циркумбореальній флористичній області. Досліджені раритетні види суттєво відрізняються за рівнем географічного поширення: 45 видів мають природні ареали, приурочені до однієї або двох флористичних областей, 23 види мають ареали у трьох флористичних областях, три види - у чотирьох, по одному виду - у п'ятьох і шістьох. Майже половина досліджених видів-созофітів мають природні ареали в межах України. Наведено перелік та загальну характеристику стану дендросозофітів, які належать до природоохоронних категорій EN, VU та NT і потребують підвищеної уваги до їх охорони та збереження.

Наведено список судинних рослин синантропної флори Яворівського національного природного парку, який налічує 225 видів, що становить 32 % усієї флори. Синантропні види об'єднують у 146 родів, 44 родини та 2 відділи. До відділу Magnoliophyta класу Magnoliopsida належать 207 видів, 131 рід і 37 родин, до класу Liliopsida - 17 видів, 14 родів і 6 родин; до відділу Equisetophyta - один вид Equisetum arvense. Алохтонна фракція синантропної флори включає 82 види. Серед адвентивних видів археофіти становлять 59 видів, які належать до 53 родів і 25 родин. Групу кенофітів утворюють 23 види рослин, які належать до 21 роду та 15 родин. Кількість кенофітів є у 2,7 разу меншою від археофітів. Автохтонну фракцію синантропної флори утворюють 143 види апофіти (64 % усіх синантропних видів), які належать до 94 родів і 30 родин. Із них 50 видів (35 %) повністю переселилися на нові, антропогенно порушені екотопи (евапофіти). Майже стільки ж видів (53) ростуть як в антропогенних, так і у природних оселищах (геміапофіти). Ще 40 видів є нестійкими апофітами - непостійними компонентами рудеральних рослинних угруповань. Встановлено, що систематична структура типова для синантропної флори України, а співвідношення між флористичними групами вказує на древність її становлення і стабільність.

Даны предварительные сведения о составе и распределении макрофитобентоса лагунного оз. Караджа и прилегающей акватории Караджинской бухты. Зарегистрировано 67 видов макрофитов: Magnoliophyta - 1, Chlorophyta - 18, Phaeophym - 13, Rhodophyta - 35. Флора обследованного участка включает 14 раритетных таксонов, занесенных в IUCN Red List of Threatened Species, European Red List of Vascular Plants, Красную книгу Украины, Black Sea Red Data Book и др. Природные биотопы подлежат особой охране согласно Директиве ЕС о местообитаниях (Directive 92/43/ЕЕС).

Вивчено вміст суми хлорофілів у представників 21 родини відділу Magnoliophyta (Angiospermae). Наведено середні значення з межами коливання 0,57 - 6,21 мг/г сирої ваги. З'ясовано, що в цілому дводольні рослини мають вищий даний показник у порівнянні з однодольними. Запропоновано класифікацію досліджених видів за кількістю зелених пігментів. Виявлено, що у переважної більшості вивчених рослин вміст суми хлорофілів знаходився в межах 1,5 - 3,0 мг/г сирої ваги. Встановлено залежність цього показника від належності до біо- та гігроморф. Показано зміну вмісту суми хлорофілів упродовж онтогенезу.