Представлено результати експериментального дослідження: 1) електричної провідності LiClO₄, NaClO₄, NaBPh₄ і Bu₄NClO₄ в етилацетаті при температурах 278,15 - 318,15 К; NaClO₄, NaBPh₄, Bu₄NClO₄ в суміші бутан-1-олу з н-октаном (з масовою часткою н-октану 50 %) в інтервалі температур 298,15 - 368,15 К; NaBPh₄, Bu₄NBr, Bu₄NBPh₄ в ацетоні при 278,15 - 318,15 К; 2) фізико-хімічних властивостей розчинників у широкому інтервалі температур. Встановлено модель асоціаційних рівноваг для опису концентраційної залежності електричної провідності 1-1 електролітів у розчинниках з низькою діелектричною проникністю (ДП). Запропоновано оригінальну методику обробки кондуктометричних даних з урахуванням іонних пар та трійників. Одержано значення граничних молярних електричних провідностей і констант асоціації іонів до іонних пар та іонних трійників. Розраховано енергію Гіббса некулонівської міжіонної взаємодії, атракційний коефіцієнт тертя, вільну енергію дипольної взаємодії та її складові в етилацетаті, суміші бутан-1-олу з октаном та ацетоні. Встановлено, що в розчинниках з низькою ДП, на відміну від розчинників з середньою ДП, температурні зміни некулонівської енергії Гіббса міжіонної взаємодії визначаються як некулонівською складовою енергії дипольної взаємодії, так і значним внеском енергії іонмолекулярної взаємодії. Показано, що іонні трійники наслідують властивості іонних пар.

Отримано прецизійні дані про в'язкість і густину розведених розчинів NaCl, NaBr, NaBPh₄, Bu₄NBr, CaCl₂, CdCl₂ у диметилсульфоксиді (ДМСО) в інтервалі температур 25 - 70 °C. Розроблено методику обробки віскозиметричних даних, яка враховує процеси багатоступінчастої асоціації. Із залученням теорії діелектричного тертя визначено структурно-динамічні характеристики сольватації іонів у ацетонітрили, гексаметилфосфортриаміди, диметилформаміди і ДМСО, а також іонних асоціатів у ДМСО. Проведено аналіз їх залежностей від температури, природи іона та розчинника. Виділено чотири групи іонів: великі органічні іони, одноатомні аніони, одно- та двозарядні катіони s-елементів і двозарядні катіони d-елементів. Показано, що іонні асоціати характеризуються значною взаємодією з найближчими молекулами розчинника, ступінь якої залежить від стехіометрії та складу іонного асоціату. Встановлено, що іонний асоціат успадковує від іонів, з яких він складається, характер взаємодії останніх з молекулами розчинника.