С помощью метода фотон-корреляционной спектроскопии исследовано влияние концентрации (0,001 - 0,1 М) хлоридов щелочных металлов (LiCl, NaCl, KCl) на степень агрегации и дзета-потенциал частиц пирогенного кремнезема (0,5 - 5 масс.%) в водной среде. На основании результатов квантово-химического моделирования взаимодействия растворов электролитов с поверхностью кремнезема оценены величины сдвига константы диссоциации (p-Ka) силанольных групп поверхности в присутствии гидратированных ионов таких солей. Показана корреляционная зависимость между этой величиной, значениями эффективного диаметра и дзета-потенциала наночастиц исследуемого кремнезема в указанных растворах.

Порівняно спонтанні та індуковані циклофосфамідом мікроядерні індекси в клітинах кісткового мозку трьох ліній щурів - Sprague Dawley, Люіс і Вистар. Сформували п'ять експериментальних груп (по 10 тварин кожної статі і лінії в кожній групі). Першу групу використали як негативний контроль (інтактні тварини), друга слугувала контролем впливу перорального прийому препаратів. Всі умови утримання були однаковими для всіх груп тварин. Щурів третьої групи обробляли 2 % Tween 65, а четвертої групи - 0,9 % NaCl. Обидві речовини вводили перорально в дозі 2 мл/кг впродовж 14 днів. Тварин п'ятої групи обробляли внутрішньочеревно циклофосфамідом в дозі 50 мг/кг (10 мл/кг розчину), за 48 і 24 год до евтаназії. Лінія Sprague Dawley (обидві статі) істотно відрізнялась від інших. Щури цієї лінії мали низькі показники спонтанного утворення мікроядер і високий індекс при індукції циклофосфамідом, а також відсоток еритроцитів з мікроядрами в кістковому мозку та індекс цитотоксичності. Одержані результати дозволяють визначити найбільш відповідні лінії щурів як модельних тварин для вивчення генотоксичності. Це також дозволить одержувати точніші оцінки генотоксичності різних речовин.

Полімерні композиції на епоксидній основі модифіковано нанопорошками оксиду кремнію (~ 100 нм). За допомогою методу розпилення їх наносили на зразки алюмінієвого сплаву 2024-Т3, попередньо оброблені молібдатним розчином для одержання конверсійного шару. Розглянуто три варіанти полімерних покривів: контрольний, модифікований оксидом кремнію, модифікований оксидом кремнію з додатковим уретановим покривом. Мета модифікації полімерного покриву - поглинути та/або блокувати небажані іони/молекули (<$E roman {Cl sup - ,~O sub 2 ,~OH sup - ,~H sub 2 O}> і т. д.) та поліпшити захисні властивості плівок. Випробування методом електрохімічної імпедансної спектроскопії, а також в камері соляного туману та зануренням у 0,5 М розчин NaCl виявили високі антикорозійні характеристики покриву. Нові покриви перспективні для захисту від корозії в авіаційній промисловості.

Наведено результати дослідження низькотемпературної (5 К) фотолюмінесценції тонких плівок C₆₀ різного структурного порядку, осаджених у вакуумі на різних підкладках (монокристалічному NaCl та слюді) за різних температур. Структуру плівок визначено методом просвічувальної дифракції електронів високої енергії. Досліджено вплив структурного порядку плівки та внутрішніх напруг, зумовлених згинанням слюдяної підкладки, а також різниці коефіцієнтів термічного розширення плівки та підкладки з хлориду натрію на смугу спектра фотолюмінесценції з максимумом на 1,78 еВ, пов'язаної з люмінесценцією дефектів структури (X-пасток для екситонів). Отримані результати приписано особливостям переносу й захоплення когерентних синглетних екситонів у кристалічних зернах C₆₀ різних розмірів. Обговорено природу X-пасток.

Investigated in this work were the photoluminescence spectra and luminescence excitation spectra of powered ZnS:Cu, obtained using the method of self-propagating high-temperature synthesis (SHS) with addition of NaCl and MgCl2 as a fluxing agent into the charge and without them. It was shown that increasing the amount of fraction with the particle sizes <$Esymbol Г~5> nm in powdered ZnS:Cu-SHS, where fluxing agents are present in the charge, is caused by the decrease in temperature inside the reactor in the course of the synthesis reaction. Besides, related increasing the intensity of the PL blue band with <$Elambda sub max> ~ 450 - 465 nm in powdered ZnS:Cu-SHS/MgCl2, which is associated with redistribution of the copper impurity in the bulk of microcrystals, probably, occurring as a result of increasing the partial pressure of Cl during synthesis.

Представлено результати дослідження структури спектра люмінесценції <$E nothing sup 1 B sub 1~symbol О~nothing sup 1 A sub 1> домішкових аніонів <$E roman NO sub 2 sup -> в кристалах LiCl та NaCl. Показано, що в таких матрицях можна виділити три типи центрів люмінесценції, які відрізняються між собою енергетичною структурою та розширенням відповідних оптичних смуг. Обговорено природу виділених центрів люмінесценції.

Nanostructured titania layers formed on the surface of titanium and titanium alloys by anodic oxidation play an important role in the enhancement of their biocompatibility and osseointegration in the human body. For this purpose, we aimed to study in the current work the structural and electrochemical properties of amorphous and crystallized nanostructured TiO2 thin films elaborated on Ti6Al4V substrate by electrochemical anodization in fluoride ions (F<^>-) containing electrolyte at 10 V during 15 mm and heat treated in air at <$E550~symbol Р roman C> for 2 h. The morphology, chemical composition and phase composition of synthesized layers were investigated using field emission scanning electron microscopy and X-ray diffraction. The corrosion resistance improvement of both as-anodized and annealed titania layers was evaluated in 0,9 wt. % NaCl solution with pH = 6,4 at room temperature by means of open circuit potential (Eoc) potentiodynamic polarization and electrochemical impedance spectroscopy.

Реальне моделювання процесу масопереносу у кристалі шляхом візуалізації, за допомогою маркерів, переміщення кристалічного матеріалу під час деформування та структурні дослідження виявили неоднорідність полів напруг і неоднорідність дислокаційної структури (ДС) кристалів. Виділено чотири області кристала, які характеризуються різними ДС і механізмами взаємодії. Для кожної з областей досліджено еволюцію структури та збудовано діаграму структурних станів залежно від ступеня попередньої деформації.

Експериментально досліджено із використанням методу світлорозсіювання утворення тріщин у монокристалах NaCl за умов одноосьового циклічного стискання (10<^>7 Н/м<^>2) протягом ~ 10 с за умови кімнатної температури та подальшого відпалу за T = 500 градусів за Цельсієм протягом 10 хв. Спостережувані тріщини за розмірами розділено (умовно, у порівнянні з довжиною хвилі світла, що використано) на малі, що надають ізотропну картину розсіювання, та великі, картина розсіювання світла якими містить різкі максимуми. Встановлено, що і малі, і великі тріщини розташовуються у площинах типу {100} і утворюються механізмом Коттрелла. На далеких стадіях деформування спостерігаються у невеликій кількості тріщини у площинах типу {110}. З можливих механізмів їх утворення у цьому випадку (малих деформацій і напружень) найбільш імовірним видається механізм Стро. Виявлено, у міру накопичення тріщин, утворення впорядкованих компактних груп тріщин, аналогічних упорядкованим групам твердих іншофазних виділень за розпаду пересичених твердих розчинів. Об'ємна частка малих тріщин на 2 порядки перевершує об'ємну частку великих. Об'ємні частки тих та інших зростають з номером циклу, але випереджальним темпом зростає частка великих тріщин.

У методі узагальнених колективних мод (УКМ) досліджено поздовжню та поперечну динаміку розплавів солей поза областю гідродинамічної поведінки. В межах простої тризмінної моделі аналітично проаналізовано особливості зв'язаної динаміки коротко- та довгоживучих зарядових флуктуацій. У межах восьми змінного підходу методу УКМ, комбінуючи засоби аналітичної теорії та молекулярно-динамічні розрахунки, для розплаву NaCl одержано та проаналізовано дисперсійні закони для пропагаторних кінетичних колективних збуджень типу оптичних фононних мод, теплової та зсувної хвиль.

Запропоновано молекулярний механізм перетворень подвійної спіралі ДНК за умов гіпертермії. Експериментально досліджено затверділі трьохкомпонентні рідинні системи "NaCl - дистильована вода - сухий препарат ДНК". Показано, що плівки, сформовані за температур <$E20~symbol Р roman C> та <$E42~symbol Р roman C>, відрізняються за своєю структурою. Встановлено, що імовірною причиною такої різниці є утворення уступів в спіралі ДНК, що виникають в результаті розриву водневих зв'язків під час динамічного фазового переходу за температури <$E42~symbol Р roman C>.

Aim - to evaluate microviscosity and sorption capacity of erythrocyte membranes (SCEM) from patients with laryngeal cancer (LC). Samples from 35 patients with LC of stages II and III and 20 healthy volunteers were investigated by electron paramagnetic resonance with Bis(1-oxyl-2,2,6,6-tetramethylpiperidinvl-4)-ester of 5,7-dimethvladamantane-1,3-dicarbonic acid (AdTEMPO) probe. SCEM was evaluated by amount of unabsorbed methylene blue. Microviscosity of erythrocyte membranes was determined by the effective rotational diffusion correlation times (<$Etau sub eff>) and a decrease in radical spectrum signal intensity per hour. The most apparent decrease in mobility of the AdTEMPO in erythrocytes was observed prior to washing of erythrocytes with 0,9 % NaCl for 5 min after probe insertion. The deceleration after 60 min was observed only in stage II LC. <$Etau sub eff> was at control values after washing of erythrocytes of stage II LC 5 min after probe insertion and was significantly reduced in stage III LC in comparison to control. Radical spectrum signal intensity per hour in samples of stage II and III patients prior to and after washing of erythrocytes was on average 1,5-fold higher than that of control. SCEM in samples of stage II and III LC was found in 40 and 33 % cases, respectively and was on average significantly reduced in comparison to control. Conclusions: the initial interaction of AdTEMPO with erythrocyte membranes of stage II and III LC patients is accompanied by an increase in <$Etau sub eff>, indicating deceleration of probe rotation. <$Etau sub eff> of the probe in membranes remains unchanged in 60 min, indicating changes in the structural organization of lipid bilayer and its associated proteins in particular. The similarity of SCEM for both studied groups reflects the pathological changes in function of erythrocyte membranes.

За допомогою моделі зведеного ізотропного кристала знайдено зв'язок модулів пружності четвертого порядку ізотропного середовища з незалежними компонентами тензора модулів пружності четвертого порядку реальних кристалів різних сингоний. Для розрахунку коефіцієнтів, що задають ці зв'язки, використано системи комп'ютерної алгебри по роботі з тензорами вищих порядків у символьному й явному вигляді Redberry і Mathematica, зважаючи на значну громіздкість обчислень. В ізотропному середовищі є 4 незалежних модулі пружності четвертого порядку. Це пов'язано з наявністю чотирьох інваріантів у тензора восьмого рангу в тривимірному просторі, який має симетрії по парам індексів. Як приклад наведено модулі пружності ізотропного середовища, що відповідає деяким кристалам кубічної сингонії (LiF, NaCl, MgO, CaF2). З отриманих результатів видно, що модель зведеного ізотропного кристала може бути найбільш ефективно застосована для кристалів сингоний високих симетрій.

Експериментально досліджено застосування литого пористого алюмінію в якості самозмащувального підшипникового матеріалу. Алюмінієві зразки були одержані шляхом відливання розплавленої суміші рідкого алюмінію з частинками солі NaCl з подальшим розчиненням солі з затверділого розплаву в водному середовищі. Встановлено, що при ковзанні без змащування практично немає різниці в трибологічній поведінці між пористими та компактними матеріалами. Перед трибологічними випробуваннями в умовах граничної змащення зразки були просочені моторним маслом. При рясному постачанні масла в зону контакту, пористі просочені матеріали показали нижчий і стабльний коефіцієнт тертя в порівнянні з компактними матеріалами. Найбільш визначна різниця була виявлена в умовах змащення з голодуванням коли поверхневий шар олії був повністю видалений з поверхонь тертя перед випробуванням; пористі просочені матеріали демонстрували значно нижчі коефіцієнти тертя, ніж компактні зразки, які також демонстрували тенденцію до схоплення при порівняно нижчому значенні навантаження.

Експериментально вивчено такі термодинамічні ефекти: залежність нормальної адгезії плівок Ge від питомої поверхневої енергії підкладки (скло, слюда, Al, Cu); залежність нормальної адгезії від питомої поверхневої енергії плівки (Ge, Al, Cu і Cr) на підкладках Cu і (001) NaCl; розмірна залежність адгезії плівок Cu і Cr в інтервалі товщин 20 - 250 нм; вплив наповнення частково-кристалічних полімерних підкладок з відносно малою поверхневою енергією дрібнодисперсними феро- та слабкомагнітними порошками на адгезію плівок Al. Установлено, що збільшення товщини плівки, питомої поверхневої енергії підкладки або плівки призводить до зменшення адгезії.

Зазначено, що зразки з нержавної сталі AISI 321(lCrl8Ni9Ti) з різним вмістом аустеніту витягували на різну величину за температури - 70<$E symbol Р> С. Методи рентгенодифракції та трансмісійної електронної мікрофотографії використано для вивчення перетворення фаз та їх структур. З допомогою потенціодинамічних випробувань та електрохімічної імпедансної спектроскопії визначено чутливість до пітингоутворення сталі у кислому розчині NaCl. Експериментальні дослідження показали, що мартенситна фаза в основному складається з <$E alpha prime>-мартенситу і його вміст зростає зі збільшенням деформації. Міжфазові електрохімічні параметри показують: якщо вміст мартенситної фази менший, ніж 6 %, чи більший, ніж 22 %, то чутливість матеріалу до пітингоутворення зростає зі збільшенням вмісту мартенситної фази. Однак, коли вміст фази в межах від 6 до 22 %, вона падає зі збільшенням вмісту мартенситної фази.

Для дослідження мікроскопічної структури та інших властивостей модельного розчину, що складається з солі NaCl, розчиненої у суміші води та метанолу, використано ізотермічно-ізобаричне моделювання за методом молекулярної динаміки. Щоб описати всю систему, модель води SPC/E і модель еквівалентного атома для метанолу поєдані із силовим полем для іонів згідно з Дангом [J. Amer. Chem. Soc., 1995, 117, 6954]. Мета роботи - дослідження впливу двох змінних, а саме, складу розчинника та концентрації іонів на густину розчину, на структурні властивості, на коефіцієнти самодифузії сортів та на діелектричну сталу. Здійснено детальний аналіз перших координаційних чисел сортів. Визначено тенденції поведінки середньої кількості водневих зв'язків.

The mechanism of the K2LaCl5 and LaCl3 aggregate formation in KCl and NaCl matrices as a result of long-term annealing is discussed. Thermodynamic analysis of formation conditions of such aggregates has been performed. The influence of diffusion processes and the elastic deformation of aggregates by the matrix are considered. It has been shown that CE and Pr as activator ions penetrate efficiently into aggregates.

The Raman spectra, X-ray diffraction and hardness of the TiAlN films co-deposited on the steel substrates by reactive sputtering from Ti and Al targets in a mixture of N2 + Ar gas with two magnetrons at room temperature have been studied. From Raman spectra it is found that the position of high-frequency bands in vibrational spectra was located at 700 - 730 cm<^>-1 or in the region of 830 - 850 cm<^>-1 depending on the deposition parameters whereas it is not exceed 630 cm<^>-1 from TiAlN of NaCl structure. It is found the two-phase structure of coatings: a small quantity of NaCl-type structure of TiAlN (TiN) and the disordered structure of the chains of polyhedra [TiNx] with x = 5 and x = 4. The chains of polyhedra [TiNx] with x = 4 are mainly formed at large discharge power of Al(Ti) target or at small content of N2 gas.

Регулятор росту Біолан (Агробіотех, Київ) під час застосування для передобробки насіння за лабораторних умов грунтової культури позитивно впливав на фізіологічні реакції Pisum sativum L. (сорт Альфа) за наявності 0 (контроль), 2 і 4 % NaCl. NaCl затримував у часі поглинання води насінням, яке проростало, ріст ембріональних осьових органів, знижував енергію проростання і пригнічував початкові етапи росту (акумулювання сирої та сухої речовини), вміст хлорофілів а, b і каротиноїдів. За дії 2 % NaCl порушувався гомеостаз Na⁺, Ca²⁺ і K⁺ ; вміст Ca і співвідношення K / Na різко знижувалися. Біолан у розведенні 1:105 (6 год) стимулював поглинання води і проростання насіння. Виявлено зміни співвідношення Хл a / b у листках рослин залежно від наявності солі в середовищі. Обробка насіння Біоланом частково відновлювала співвідношення K / Na і незначно знімала загальний інгібуючий ефект дії солі, що надає підстави для можливого застосування регулятора з метою підвищення солестійкості гороху за польових умов.