Вивчено особливості перебігу вільнорадикальних процесів та антиоксидантної відповіді у проростках кукурудзи Zea mays L. за дії стресових факторів. Вперше показано, що за дії сольового стресу підвищується вміст тіолових сполук та активність каталази і гваяколпероксидази у листках проростків кукурудзи на 48 год. Виявлено, що на 72 год за дії NaCl підвищувався вміст карбонільних груп білків, тіобарбітурат-активних продуктів, антоціанів і низькомолекулярних тіолів, а також зростала активність каталази. Водночас, додавання екзогенного нітропрусиду натрію сприяє зниженню рівня окисних пошкоджень білків, викликаних NaCl, підвищує концентрацію низькомолекулярних антиоксидантів. Встановлено, що оксид азоту знижує активність глютатіонредуктази та глютатіон-S-трансферази, яка зростає за дії NaCl. Вперше показано, що обробка нітропрусидом натрію підвищує загальний антиоксидантний потенціал за рахунок зростання концентрації водорозчинних антиоксидантів. Проведені дослідження продемонстрували захисну дію нітропрусиду натрію за умов засолення.

В експериментальній частині роботи вивчено морфологічні зміни стінки кишки та стан APUD-системи за перитонітів у експерименті. Вивчено зміни тканинного фібринолізу та корекцію змін за рахунок використання озонованого фізіологічного розчину NaCl. Проведено вивчення закономірностей клінічного перебігу перитонітів апендикулярного походження у дітей та запропоновано відповідну корекцію з метою профілактики спайкової кишкової непрохідності. Визначено характеристику мікрофлори перитонеального ексудату та доведено ефективність інтраопераційного лаважу черевної порожнини за перитонітів апендикулярного походження у дітей. Розроблено новий пристрій для санації черевної порожнини. Впроваджено в практику новий спосіб комбінованого застосування озонованого фізіологічного розчину NaCl.

Теоретично обгрунтовано можливість інтенсифікації процесу соління за допомогою ультразвуку. Розроблено математичну модель впливу ультразвукової обробки на процес внутрішнього масопереносу під час соління риби. Одержано уточнену формулу для розрахунку тривалості соління за умов ультразвукового впливу, яка враховує індивідуальні характерні розміри риби (габаритні розміри і відношення об'єму до площі поверхні), коефіцієнт масовіддачі та коефіцієнт дифузії. Досліджено кінетику дифузії NaCl у риби за умов тузлучного соління. За результатами органолептичних і мікробіологічних досліджень встановлено, що зразки солоної риби відповідають вимогам нормативної документації. Визначено раціональні параметри процесу соління риби за допомогою ультразвукової обробки тривалістю 10 - 15 хв і частотою З0 кГц. Розроблено апарат для соління риби за допомогою ультразвуку. Здійснено комплекс заходів щодо впровадження результатів досліджень у виробництво.

Досліджено анізотропію пружних властивостей та характер хімічного зв'язку у монокристалах PbS, PbSe, PbTe, ZnAs₂, Pb_1-xSn_xSe, Pb_1-xSn_xTe, (PbSe)_1-x(SnTe)_x та монокристалах з гратками типу NaCl, CsCl, CaF₂, а також у монокристалах моноклинної сингонії ZnAs₂. Для вказаних монокристалів проаналізовано співвідношення Коші, структурну стабільнысть та основні параметри динаміки кристалічних граток, які відображають анізотропію вказаних фундаментальних характеристик твердих тіл. Побудовано характеристичні поверхні модулів Юнга та швидкостей поширення УЗ хвиль.

Розглянуто питання встановлення закономірностей процесу обробки водних розчинів натрію хлориду контактною нерівноважною низькотемпературною плазмою і розроблено на їх основі технологічні параметри процесу одержання оксигено- і хлоровмісних окисників. Теоретично й експериментально досліджено закономірності процесу обробки водних розчинів натрію хлориду контактною нерівноважною низькотемпературною плазмою. Виконано термодинамічний аналіз і вивчено кінетику хімічних перетворень у водних розчинах NaCl за умов плазмової обробки в газорідинному плазмо-хімічному реакторі. Встановлено, що всі закономірності зміни складу і властивостей оброблених плазмою розчинів NaCl можна пояснити в наближенні кінетичної моделі, що включає як стадії окиснення молекул води, хлорид-іонів і кисневих сполук хлору, так і стадії розкладання (відновлення) метастабільних продуктів хімічних перетворень. Експериментально визначено основні технологічні параметри процесу одержання оксигено- і хлоровмісних окисників способом плазмової обробки водних розчинів NaCl. Розроблено схему виробництва оксигено- і хлоровмісних окисників способом плазмової обробки водних розчинів натрію хлориду.

Встановлено морфологічні ознаки компенсаторно-пристосувальних змін кіркової речовини надниркових залоз щурів після термічного опіку шкіри за умов використання комбінованих гіперосмоляриих розчинів (лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5 %). Проаналізовано прояви дії інфузії 0,9 % розчину NaCl та комбінованих гіперосмолярних розчинів і обгрунтовано переваги протекторного та лікувального ефектів останніх за умов дослідженої корекції наслідків опікової травми шкіри. Досліджено, що внутрішньовенна інфузія щурам з експериментальним опіком шкіри ІІ - III ступеня (площею 21 - 23 % поверхні тіла) лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5 % супроводжується зниженням показників ендогенної інтоксикації, позитивно впливає на макроскопічні, гістологічні, ультраструктурні, морфометричні аспекти компенсаторно-пристосувальних реакцій та оптимізує показники клітинного циклу (SUB-G0G1, S-фаза, G2+M фаза) фрагментації ДНК (інтервал SUB-G0G1) через 1, 3, 7, 14, 21 та 30 діб спостереження. Розкрито особливості позитивного впливу лактопротеїну з сорбітолом і HAES-LX-5 % на морфофункціонапьний стан кіркової речовини надниркових залоз після опіку шкіри, що може стати теоретичним підгрунтям для розробки патогенетично обгрунтованого методу корекції негативних проявів тяжкої термічної травми.

Дисертація присвячена визначенню закономірностей формування структури та властивостей покриттів систем Ti-N, Ti-Al-N та Ti-Al-Y-N, осаджених з використанням нового високопродуктивного джерела фільтрованої вакуумно-дугової плазми. Описано розроблене джерело плазми з фільтром прямолінійного типу, яке забезпечує швидкість осадження покриттів 15 - 20 мкм/год. Визначено умови одержання твердих (28 - 36 ГПа) покриттів з кубічної структурою типу NaCl, а також основні параметри осадження, що обумовлюють покращання трибологічних властивостей покриттів та їх стійкості до кавітаційного й абразивного зношування. З'ясовано, що покриття осаджені за високовольтного імпульсного потенціалу зміщення на підкладці, мають істотно кращі захисні властивості, ніж покриття одержані за постійного потенціалу завдяки формуванню дрібнодисперсної однорідної структури з аксіальною текстурою [110]. Найкращий комплекс захисних характеристик продемонстрували покриття (Ti, Al)N+1ат. %Y, осаджені за імпульсного потенціалу амплітудою 1,5 кВ. Обговорено зв'язок між елементним і фазовим складом покриттів, текстурою, мікроструктурою, рівнем залишкових напружень та їх властивостями. Результати роботи можуть бути використані під час розробки процесів синтезу захисних покриттів для інструментів і деталей машин, що працюють за умов інтенсивного навантаження, в агресивних середовищах та за підвищених температур.

Вивчено морфологічні зміни в легенях щурів та особливості клітинного циклу і фрагментації ДНК в клітинах легень щурів у віддалений період після термічного опіку шкіри та за умов корекції пошкоджень інфузійними колоїдно-гіперосмолярними розчинами лактопротеїну з сорбітолом і HAES-LX-5 %. Встановлено, що гістологічні й ультраструктурні зміни в легенях щурів, яким протягом перших 7 діб вводили розчини лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5 %, через 14, 21 і 30 діб після опікової травми шкіри, і зокрема рівень деструктивних і дистрофічних змін у тканинах легень, пошкоджень респіраторного епітелію та ендотелію судин, порушень секреції сурфактанта, є значно менш вираженим, ніж у щурів, яким після опікової травми вводили 0,9 % розчин NaCl. Визначено особливості клітинного циклу і фрагментації ДНК в клітинах легень і встановлено, що у щурів, яким після термічної травми вводили 0,9 % розчин NaCl, через 14, 21 і 30 діб після опіку шкіри спостерігаються ознаки індукції процесів апоптозу, порушень синтезу ДНК і проліферативної активності клітин легень. В результаті застосування колоїдно-гіперосмолярних розчинів у віддалений період після термічного пошкодження шкіри виявлено ознаки покращання показників клітинного циклу в легенях, провідними проявами яких є суттєве зменшення показників фази S, IP, інтервалу SUB-G0G1 та величин ВР (р<0,05), причому антиапоптозний вплив розчину HAES-LX-5 % є більш вираженим.

Дисертаційна робота присвячена встановленню фізичних закономірностей структуроутворення фулеритових плівок (ФП) за варіації складу й умов одержання, а також з'ясуванню ролі дефектів структури у формуванні оптичних властивостей плівок. Уточнено механізм формування ФП, який відрізняється від відомих раніше врахуванням впливу підкладки на утворення двійників росту та дефектів пакування плівок, концентрація яких за цих умов осадження залежить від типу підкладки. Встановлено чинники, дія яких приводить до утворення двійників росту та мікродвійникових прошарок у ФП. Встановлено, що природа поглинання в довгохвильовій області спектру пов'язана зі структурною досконалістю ФП. Виявлено трансформацію структури фулеритe С＜sub＞60＜/sub＞ під час опромінення іонами аргону з енергією 3 - 4 кеВ і дозами 10 ¹⁸ - 10 ¹⁹ іон·м ^-2 , яка полягає в розупорядкуванні структури С＜sub＞60＜/sub＞, що виявляється в утворенні дислокаційних петель проникнення та збільшенні кількості дефектів пакування. Досліджено хемілюмінесценцію фулериту (фулеритових плівок осаджених на NaCl) за збудження атомарним воднем і встановлено її механізм. Спектри хемілюмінесценції та кінетика спектрів свідчать, що хемілюмінесценція є радикало-рекомбінаційна люмінесценція (PPЛ). Встановлено, що під час одночасного осадження металу (Cu, Ag, Au, Al) і фулерену формуються нанокристалічні плівки, які складаються з кристалітів металу та фулериту, причому молекули фулерену сприяють зменшенню розміру кристалітів металів, що надає можливість для одержання дрібнодисперсних частинок металів, на яких спостерігалось поверхневе резонансне плазмонне поглинання.

Досліджено створення покриттів на основі високоентропійних багатокомпонентних сплавів, структурно-фазові властивості яких дозволяють підвищити експлуатаційні характеристики різних виробів, що працюють за високих температур, зокрема високоточного інструменту зі складною геометрією поверхні. Вакуумно-дуговим методом були одержані нітридні покриття на основі багатокомпонентних (високоентропійних) сплавів Ti - V - Zr - Nb - Hf та Ti - V - Zr - Nb - Hf - Ta за різних технологічних режимів осадження. Вивчено вплив режимів осадження покриттів на їх фізико-механічні характеристики, досліджено морфологію поверхні, фазовий і елементний склади, термостійкість, адгезію та зносостійкість покриттів. Виявлено, що у вакуумно-дугових нітридних покриттях, одержаних в діапазоні тисків (0,04 - 0,67) Па як у випадку п'яти-, так і у випадку шестиелементного сплавів відбувається формування однофазного стану матеріалу покриття з кубічною кристалічною решіткою структурного типу NaCl. За малого потенціалу зміщення на підкладці (до -100 В), кристалічна структура формується без переважної орієнтації або з переважною орієнтацією [111], а за більш високого потенціалу -200 В відбувається формування бітекстурного стану: [111]+ [110] у разі п'ятиелементного сплаву і [111] + [311] у разі шестиелементного сплаву. Відпал нітридного покриття на основі високоентропійного сплаву Ti - V - Zr - Nb - Hf до температури 1 373 К протягом 10 годин не змінює його фазового стану, за цього твердість залишається високою. Встановлено, що багатокомпонентні покриття з низьким абразивним зносом характеризуються розміром областей когерентного розсіювання 12 - 25 нм, відсутністю або низьким рівнем досконалості текстури [111], а також наявністю досить високої мікродеформації в кристалітів. Виробничі випробування високоточного інструменту зі складною геометрією поверхні з покриттями на основі високоентропійних сплавів показали збільшення стійкості інструменту у процесі виготовлення деталей з важкооброблюваних сталей до 5 - 7 разів.

Встановлено особливості динаміки структурних змін аденогіпофіза щурів після опікової травми шкіри за умов використання комбінованих гіперосмолярних розчинів (лактопротеїну із сорбітолом і HAES-LX-5 %). Порівняльний аналіз проявів дії інфузії 0,9 % розчину NaCl, розчинів лактопротеїну із сорбітолом і HAES-LX-5 % свідчить про об'єктивні переваги цитопротекторної дії останніх для корекції наслідків опікової травми шкіри. Внутрішньовенна інфузія щурам з експериментальним опіком шкіри II - III ступеня (площею 21 - 23 % поверхні тіла) розчину лактопротеїну із сорбітолом і розчину HAES-LX-5 % супроводжується зниженням показників ендогенної інтоксикації, позитивно впливає на макроскопічні, гістологічні, ультраструктурні, морфометричні аспекти структурних змін та оптимізує показники клітинного циклу (SUB-G0G1, S-фаза, G2 + M фаза) фрагментації ДНК (інтервал SUB-G0G1) через 1, З, 7, 14, 21 та 30 діб спостереження. Встановлено ангіо- та цитопротекторну дію розчинів лактопротеїну із сорбітолом і HAES-LX-5 %, особливості їх позитивного впливу на морфологічний стан аденогіпофіза після опікової травми шкіри, що може стати теоретичним підгрунтям для розробки методу цитопротекції аденогіпофіза після опікової травми шкіри.

Вперше встановлено, що введення до складу шихти порошкових дротів (ПД) базових систем легування Fe - Cr - C та Fe - Cr - B ферофосфору, феросиліцію або самофлюсу ПГ-10Н-01, які утворюють легкоплавкі евтектики з компонентами шихти та зі сталевою оболонкою, забезпечує розплавлення тугоплавких компонентів шихти ПД за час перебування їх у зоні горіння електричної дуги та суттєво підвищує хімічну гомогенність покриття. Показано, що за наявності у шихті ПД Аl, Ті та Si, вільна енергія Гіббса оксидоутворення яких від'ємніша по відношенню до хромвмісних оксидів, випереджає їх утворення та зумовлює перебіг алюмо- та силікотермічних реакцій відновлення Cr з оксидів, що забезпечує перехід практично всього Cr з шихти ПД у твердий розчин покриттів. Вперше експериментально встановлено, що корозійна тривкість покриттів у нейтральних і слабокислих середовищах обернено пропорційна коефіцієнту хімічної мікрогетерогенності покриття (зі зменшенням його від 0,2 до 0,05 густина струмів корозії електродугового напилення з ПД, які містять > 12 мас. % Cr у 3 %-му водному розчині NaCl знижується на порядок - від 0,014 до 0,001 мА/см²). Запропоновано розрахункові формули для визначення вмісту Cr у ПД систем легування Fe - Cr - C та Fe - Cr - B, щоб забезпечити в ламелях покриття концентрацію хрому не меншу за 12 мас. %. Формули враховують нерівномірний розподіл Cr у ламелях покриттів внаслідок їх мікрогетерогенності та збіднення твердого розчину за вмістом у ньому Cr через утворення на його основі оксидів, карбідів і боридів.

Предложен аналитический подход для описания индуцированных низкомолекулярными агентами (лигандами) конформационных переходов в белках. Показано, что "стохастическое взаимодействие" лиганда с медленной компонентой структурных перестроек белковой молекулы приводит к нелинейной динамике системы, в частности, к бистабильности стационарных состояний макромолекулы, причем эти состояния существенно различаются способностью связывать лиганды. Определено влияние изменений мембранного потенциала на распределение флуоресцеина между эритроцитами и внеклеточной средой в буферных и безбуферных средах с различным содержанием NaCl и сахарозы. Рассмотрены вопросы моделирования процессов массопередачи медиаторов и лекарственных веществ в химических синапсах, где синапс представлен единым кинетическим отсеком, включающим процессы поступления медиатора из нейрона по аксону, элиминацию из постсинаптического отсека, транспорта и диффузии медиатора из окружающей межклеточной среды.

Проанализировано взаимодействие электронов и ионов кислорода с граничной сферой при фотоэмиссионной зарядке сферической аэрозольной частицы. Приведены результаты экспериментального исследования осаждения разбавленного аэрозоля NaCl в поле диффузии пересыщенного водяного пара, спектральных исследований факела азидоэтанола. Описаны особенности теплового взрыва с параллельными реакциями, механизмы воспламенения горючих веществ полупроводниковыми мостиками. Рассмотрены вопросы высокотемпературного тепломассообмена и кинетики химических реакций пористого углерода с воздухом, кинетики энергообмена в молекулах <$E roman {CF sub 3 Br}> в среде буферного газа под действием интенсивного лазерного излучения, высокотемпературного окисления вольфрамового проводника с учётом теплообмена излучением и испарением оксидной пленки с его поверхности. Изучено влияние температурных полей на поведение некогерентных неоднородностей в монокристаллах и эпитаксиальных структурах арсенида галлия. Освещены особенности спектра излучения плазмы в малоиндуктивной вакуумной искре.

Висвітлено матеріалознавчі проблеми парку турбогенераторів на ТЕС та АЕС України. Наведено електрохімічні характеристики сталей для бандажів у дистильованій воді, описано властивості сталей, зумовлені концентруванням солі NaCl. Вивчено процеси репасивації корозійнотривких сталей за умов зачистки поверхні. Проаналізовано вплив наводнення на опір конструкційної сталі кавітаційно-ерозійному руйнуванню. Розглянуто корозійно-механічну поведінку економнолегованих сталей аустенітного та аустенітно-феритного класів.

Исследована электрохимическая коррозия алюминиевых аморфных сплавов Al87(Y, Dy)5Ni8 методами потенциометрии, вольтамперометрии, электрохимической импедансной спектроскопии, а также с применением методики Кельвин-пробы в водных растворах NaCl и HCl. Полная и частичная замена Y в сплаве Al87Y5Ni8 на Dy вызывает существенное изменение строения поверхностного оксидного слоя с низшими защитными свойствами металлической поверхности.

С помощью метода спонтанной люминесценции исследованы структурно-динамические свойства водных растворов: 0,9 % раствор NaCl и доксорубицина. Показано, что внешнее электромагнитное поле ОВЧ диапазона способствует увеличению размеров водных кластеров (молекулярной ячейки). В то же время, при относительно пространственно-неравномерном распределении поля увеличение размеров молекулярной ячейки сопровождается понижением стационарности, устойчивости динамических свойств системы.

Досліджено процес концентрування іонів амонію з міських стоків з використанням процесу іонного обміну. Показано, що швидкість прокачування має малий вплив на ефективність процесу, а концентрація розчину для регенерації, навпаки, відіграє вирішальну роль. Експерименти з реальними міськими стоками показали, що в разі використання для регенерації розчину NaCl концентрацією 30 г/дм<^>3 можна концентрувати іони амонію з 27 до 566 мг NH4 - N/дм<^>3, а концентрацією розчину 10 г/дм<^>3 - з 22 - 40 до 188 - 367 мг NH4 - N/дм<^>3.

Проанализированы физико-химические свойства расплава хлорида натрия в условиях пиролиза природного газа и конверсии угля. Показана индифферентность расплава хлорида натрия в условиях процессов окисления и пиролиза. Установлено взаимодействие NaCl с водой при паровой конверсии угля.

Изучено влияние засоления питательной среды (400 мМ NaCl) различной продолжительности (6, 24 и 48 ч) на содержание свободных и связанных фитогормонов (абсцизовой кислоты - АБК, индолилуксусной кислоты - ИУК и цитокининов) в листьях растений Mesembryanthemum crystallinum L., которые выращивались в водной культуре в факторостатных условиях. Установлено, что выдерживание растений на гиперсолевом растворе приводило к постепенному накоплению зеатинрибозида, изопентениладенина, изопентениладенозина и связанной ИУК. Выявлен низкий уровень АБК, а также незначительные по абсолютной величине, но существенные по сравнению с контролем, флуктуации этого гормона под влиянием NaCl.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1 Aiz*725.38 + Е50*801.1-658.74-640.2

Рубрики:

Cariophyllales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України