Обгрунтовано можливість підвищення ефективності лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) T1b стадії шляхом застосування комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів - лімфотропної поліхіміотерапії (ПХТ), лаферонотерапії, кріодеструкції пухлин шийки матки за годину до операції. Виявлено, що застосування розробленого комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів в комбінованому лікуванні РШМ сприяє радикалізму хірургічного втручання, що дає змогу скоротити термін передопераційного лікування до 10 - 14-ти днів і зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 47,7 % до 20,0 %, а також провести органозберігальне лікування зі збереженням яєчників і запобігти розвитку післякастраційного синдрому. Встановлено, що лікувальний патоморфоз у пухлинах після проведення запропонованого комплексу передопераційних лікувальних заходів дозволяє досягти достовірної девіталізації пухлини та корелює з клінічним ефектом. Виявлено, що показники 3-річної безрецидивної виживаності у хворих на РШМ з pT1b1-2NoMo (I стадія за FIGO) в досліджуваних групах статистично вірогідно не відрізняються і складають відповідно - 95,2 %, 85 % та 94 %. Вперше в онкогінекологічній практиці проведено визначення якості життя хворих на РШМ за європейським опитувальником EORTC QLQ-C30.

Уперше з урахуванням сучасної концепції інвалідності виявлено основні фактори й об'єктивні критерії інвалідизації хворих на бронхіальну астму. Визначено медико-соціальні та клініко-функціональні особливості інвалідів, наявні внаслідок бронхіальної астми. За допомогою міжнародних стандартизованих опитників AQLQ та SF-36 доведено низький рівень якості життя інвалідів, хворих на бронхіальну астму, виявлено найбільш значущі клінічні, соціальні, психологічні показники, які впливають на якість життя. На підставі вивчення особистісно-психологічних особливостей інвалідів внаслідок бронхіальної астми з'ясовано рівень їх психосоціальної дезадаптації, виявлено відхилення у психічній та емоційній сферах. Розроблено критерії, якими необхідно керуватися під час складання індивідуальних реабілітаційних програм та методику складання даних програм реабілітації інвалідів. Удосконалено критерії оцінки ефективності медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної астми.

Цель работы - выучить влияние химиопрепаратов при использовании метода внутриартериальной доставки в составе комбинированного лечения на качество жизни нейроонкобольных, определить частоту возникновения побочных эффектов при лечении. Обследовано 98 пациентов с глиомами III и IV степени, которые проходили комбинированное лечение в клинике ГУ "Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины" в период 2006 - 2012 гг. Критериями эффективности лечения были продолжительность безрецидивного периода, динамика состояния больного по неврологическим показателям. Качество жизни оценивалось с помощью опросного листа Европейской организации исследования и лечения рака, версия 2,0 (EORTC QLQ - C30, version 2,0) - его модуля QLQ - BN20. Критерий 6-месячной безрецидивной выживаемости у больных с анапластическими астроцитомами составил 65,4 %, при глиобластомах - 21,5 %. У 18 % пациентов отмечались непосредственные побочные эффекты действия цитостатиков. Показатели качества жизни, показатели нейро-психиатрической оценки у больных неуклонно снижались со временем и были хуже в группе пациентов с глиобластомой.

Опросник AQLQ (Asthma Quality of Life Questionnaires) переведен на украинский язык, адаптирован и применен для оценки качества жизни (КЖ) 64 пациентов, страдающих бронхиальной астмой (БА). Опросник является объективным методом (подтверждена воспроизводимость его), позволяющим всесторонне оценить, с помощью комплекса критериев, КЖ пациентов, страдающих БА, и имеет высокую конструктивную валидность.

Обобщен опыт оценки качества жизни (КЖ) пациентов, которым по поводу рака предстательной железы выполнена радикальная простатэктомия (РПЭ). Применяли опросники EORTCQLQ-C30 и EORTC QLQ-PR25. Независимыми факторами, обусловливающими ухудшение КЖ пациентов после РПЭ, признаны стадия опухоли, прогрессирование заболевания, нарушение функции удержания мочи, эректильная дисфункция, наличие биохимического рецидива. Раннее выявление факторов риска способствует улучшению КЖ пациентов после выполнения РПЭ.

Наведено результати оцінки якості життя (ЯЖ) хворих за наявності метастазів нирковоклітинного раку (НКР) у кістках (МК) з використанням опитувальника QLQ-С30, індексу Карновські, а також візуально-аналогової шкали (ВАШ) болю на тлі лікування з використанням бісфосфонатів (БФ). По завершенні комбінованого лікування відзначене покращання загального стану, достовірне зменшення вираженості больового синдрому, зміни психоемоційного та соціального стану пацієнтів. Комплексне лікування хворих з застосуванням БФ справляло позитивний вплив на ЯЖ, сприяло зменшенню частоти скелетних ускладнень.

Вивчено якість життя у 102-х хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної астми за допомогою опитника AQLQ. Результати дослідження показали значне зниження якості життя за всіма параметрами незалежно від наявності інвалідності. Якість життя у хворих та інвалідів залежить від багатьох різноманітних факторів, у тому числі показників функції зовнішнього дихання, клінічних симптомів захворювання, стану серцево-судинної системи, психологічного статусу. Якість життя необхідно враховувати під час складання індивідуальних програм реабілітації хворих та інвалідів.

Проведен многофакторный анализ клинических факторов на материале 195 историй болезни пациентов, леченых в период с 2004 по 2006 г. в Донецком областном противоопухолевом центре, у которых по поводу рака прямой кишки выполнена брюшно-анальная резекция прямой кишки с отсроченным формированием колоанального анастомоза после низведения ободочной кишки на промежность. У 97 пациентов операция выполнена с применением электросварки мягких тканей (ЭСМТ), у 98 - стандартным способом. Изучены качество жизни пациентов путем анкетирования с применением опросника QLQ C30-CR38 и функция анальной инконтиненции (по шкале Векснера). Установлено, что наибольшее влияние на функцию анальной континенции оказывают вид комбинированного и комплексного лечения, радикальность вмешательства, метод формирования колоанального анастомоза. Применение ЭСМТ на втором этапе хирургического вмешательства для отсечения избытка низведенной кишки способствовало уменьшению риска неудовлетворительной функции анальной континенции.

За период с 2001 по 2012 г. были обследованы 207 пациентов с почечно-клеточным раком (ПКР). Из них радикальной нефрэктомии (РНЭ) выполняли у 113 (54,6 %), а резекции почки (РП) - у 94 (45,4 %) больных. Средние размеры опухоли у пациентов группы РНЭ составили <$E5,83~symbol С~1,09> см (4,5 - 8,2 см), а в группе РП - <$E4,92~symbol С~0,67> см (1,6 - 5,7 см). Больным обеих групп выполняли как традиционные, так и лапароскопические операции. Для оценки функционального состояния почек у пациентов изучали уровень сывороточного креатинина, оценивали протеинурию, клубочковую фильтрацию почек, оценки качества жизни пациентов с помощью опросника EORTC Quality of Life Questionnaire Core 30 (QLQ-C30, version 3.0). Цель данного исследования - сравнительный анализ отдаленных функциональных результатов и качества жизни больных при выполнении РНЭ и РП при ПКР. Таким образом, результаты исследования показали, что РП является безопасной альтернативой РНЭ для опухолей небольших размеров при сопоставимых хирургических и функциональных результатах. В частности, лапароскопическая РП способствует сохранению большего объема здоровой почечной ткани из-за преимуществ, которые предоставляют минимально инвазивное хирургическое пособие.

Цель исследования - изучить влияние химиопрепаратов при использовании метода внутриартериальной доставки в составе комбинированного лечения на качество жизни нейроонкобольных; определить частоту возникновения побочных эффектов при лечении. Обследовано 98 пациентов с глиомами III и IV степени, которые проходили комбинированное лечение в клинике ГУ "Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины" в период 2006 - 2012 гг. Критериями эффективности лечения были продолжительность безрецидивного периода и динамика состояния больного по неврологическим показателям. Качество жизни оценивали с помощью опросного листа Европейской организации исследования и лечения рака, версия 2,0 (EORTC QLQ - C30, version 2,0) - его модуля QLQ-BN20. Частота 6-месячной безрецидивной выживаемости у больных с анапластическими астроцитомами составила 65,4 %, с глиобластомами - 21,5 %. У 18,0 % пациентов отмечены непосредственные побочные эффекты действия цитостатиков. Показатели качества жизни и нейро-психиатрической оценки у больных неуклонно снижались со временем и были хуже в группе пациентов с глиобластомами. Выводы: установлено, что метод внутриартериального введения химиопрепаратов является действенным и эффективным в комплексном лечении больных со злокачественными глиомами головного мозга, позволяет уменьшить токсическое воздействие химиопрепаратов на организм больного и улучшить качество жизни пациентов.

Мета дослідження - вивчити вплив хіміотерапії на якість життя нейроонкохворих у разі використання методу внутрішньоартеріальної доставки хіміопрепаратів у складі комбінованого лікування, визначити частоту виникнення побічних ефектів під час лікування. Обстежено 35 пацієнтів з гліомами III і IV ступеня, які проходили лікування в період з 2009 по 2012 рр. Як критерій ефективності лікування використано динаміку стану хворого за неврологічними показниками, тривалість безрецидивного періоду. Якість життя оцінено за допомогою опитувального листа Європейської організації досліджень і лікування раку, версія 2,0 (EORTC QLQ-C30, version 2,0) - його модуля QLQ-BN20. Критерій 6-місячною безрецидивної виживаності у хворих з анапластичними астроцитомами склав 73 %, у разі гліобластом - 24 %. У 27 % пацієнтів відмічено безпосередні побічні ефекти дії цитостатиків. Показники якості життя, показники нейропсихіатричної оцінки у хворих неухильно знижувалися з часом та були гіршими у групі пацієнтів на гліобластому. Висновки: встановлено, що метод внутрішньоартеріального введення хіміопрепаратів є дієвим та ефективним в комплексному лікуванні хворих на злоякісні гліоми головного мозку, надає змогу зменшити токсичний вплив хіміопрепаратів на організм хворого, покращити якість життя пацієнтів.