Досліджено стан імунітету у хворих на мікробну екзему з мікогенною алергією. За результатами дослідження виявлено зв'язок наявності хворих на хронічну мікробну екзему (ХМЕ) підвищеного рівня специфічного імуноглобуліну класу E (IgE), IgG4 до алергенів непатогенних і умовно-патогенних грибів: Mucor racemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus на стан основних показників клітинного та гуморального імунітету. Досліджено рівень специфічного імуноглобуліну E до алергенів окремих грибів у хворих на ХМЕ. У більшості з обстежених хворих установлено підвищення рівня специфічного IgE до алергенів Penicillium notatum - 39 %, за цього середній рівень показників виявися збільшеним удвічі. У 58 % хворих з встановленим підвищеним рівнем специфічного IgE виявлено чутливість до двох і більше алергенів грибів. Одержано вірогідні дані, які свідчать за наявності в пацієнта сенсибілізації до Penicillium notatum чутливість до одного з інших алергенів грибів. Досліджено рівень специфічного IgG4 до алергенів окремих грибів у хворих на ХМЕ. Встановлено в 95,7 % з обстежених хворих підвищення рівня специфічного IgG4 до одного з досліджених алергенів. У 47 % хворих виявлено підвищений рівень специфічного IgG4 до алергенів Mucor racemosus. Досліджено імунну систему у хворих на ХМЕ з підвищеним рівнем специфічного IgE та специфічного IgG4. За цього встановлено, що рівень CD3+ та CD20+ клітин має тенденцію до зниження, показники IgA і IgM - до зниження. Під час проведення кластерного аналізу у більшої кількості випадків виявлено підвищений рівень IgE до

одного чи більше алергенів грибів, пов'язаний з з показниками імунограми.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.311-2

Шифр НБУВ: РА363623 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - попередній скринінг мікроскопічних грибів, перспективних для створення біотехнології деструкції відходів гумотехнічних матеріалів (ГТМ). Культури мікроміцетів, виділені з ГТМ, зберігали на агаризованому суслі (<$E4,5 symbol Р> за Балінгом) за <$E4~symbol Р roman C>. Здатність досліджених мікроміцетів до росту на ГТМ оцінювали на 14-у добу на модельному каучуквмісному середовищі (КВС), що імітувало гумовий субстрат. Наявність карбоксилестеразної та оксидазної активності виявляли за допомогою якісних методів, розраховували ензиматичний індекс. Сумісність відібраних культур мікроміцетів оцінювали за методом агарових блоків. Показано, що з 85-ти досліджених штамів мікроскопічних грибів 77 здатні утворювати чітко виражені колонії на середовищі КВС діаметром від 5 до 30 мм. З них лише 5 штамів - Aspergillus fumigatus F-41484, Mucor racemosus F-41411, M. racemosus F-41412, Rhizopus cohnii F-2 та R. cohnii F-3 мали високі ензиматичні індекси за карбоксилестеразною активністю та 5 штамів - Alternaria alternata F-41431, Aspergillus flavus F-41432, A. sydowii F-41426, A. ustus F-41437 і A. versicolor F-41469 - за оксидазною. Встановлено можливість використання штамів з високими ензиматичними індексами у 8-ми змішаних культурах. Висновок: для створення технології біодеструкції відходів ГТМ відібрано 10 штамів мікроміцетів, що характеризуються високими ензиматичними індексами за карбоксилестеразною або оксидазною активністю та здатні до сумісного культивування.

Представлені результати порівняльного дослідження ефективності фітопрепарату Нормоцикл щодо відновлення менструального циклу в жінок із хронічними запальними захворюваннями органів малого таза. Досліджено 96 жінок у віці 25 - 32 років з верифікованими хронічними запальними захворюваннями органів малого таза і порушеннями менструального циклу, що розвинулись після перенесеного запалення. Перший етап реабілітаційної програми передбачав призначення 14-ти денного курсу протизапальної терапії для всіх учасниць дослідження. Пацієнтки двох основних груп отримували Нормоцикл за стандартною схемою: 40 пацієнток першої групи - від першого дня протизапальної терапії і в подальшому впродовж 3 місяців, 30 пацієнток другої групи - впродовж 3-х місяців після завершення протизапальної терапії. 26 жінок групи порівняння, отримавши тільки протизапальну терапію, перебували під спостереженням без проведення фітотерапії. В результаті терапії в обох основних клінічних групах значно зменшилась частота дисменореї (з 67,5 до 12,5 % у першій групі та з 53,3 до 20,0 % у другій групі), тоді як достовірна редукція проявів дисменореї в пацієнток групи порівняння мала місце тільки в 15,4 % спостережень (з 42,3 до 26,9 %). Нормалізація менструального циклу після завершення тримісячного прийому Нормоциклу відбулась у 77,5 % пацієнток першої і 70,0 % - другої групи, а в групі порівняння - лише у 42,3 %. Реабілітацію репродуктивної функції в жінок із порушеннями менструального циклу внаслідок запальних захворювань органів малого таза слід починати одночасно з проведенням протизапальної терапії. Фармакологічні ефекти Asparagus racemosus, Glycyrrhiza glabra, Kurkuma longa, Symplocos racemosa, що входять до складу препарату Нормоцикл, посилюють ефект протизапальної терапії, дозволяють досягнути клінічного ефекту у 77,5 % спостережень, нормалізації гормонального балансу в 72,5 % і відновлення овуляторних циклів у 52,9 % пацієнток.

Приведены современные аспекты этиопатогенетических факторов гиперпластических процессов эндометрия (ГППЭ). Проанализированы современные данные по классификации, диагностике и терапии гиперплазии эндометрия. Теоретически обоснована возможность применения в терапии ГППЭ современных натуропатических препаратов нормоменс на основе экстрактов Vitex agnus castus, Zingiber officinale, Trigonella foenum graecum, Pyrus malus и нормоцикл, содержащего экстракты Symplocos racemosa, Asparagus racemosus, Glycyrrhiza glabra, Curcuma longa.

Приведены фармакодинамические характеристики компонентов фитокомпозиции Нормоцикл (фармацевтическая компания "Organosyn"), основными действующими компонентами которой являются экстракты Symplocos racemosa, Asparagus racemosus, Glycyrrhiza glabra, Curcuma longa. Проанализированы с точки зрения доказательной медицины компоненты фитокомпозиции Нормоцикл, обоснована клиническая эффективность и безопасность Нормоцикла в терапии гормональных дисбалансов у женщин.