Наведено результати досліджень з ефективності колонізації рослин-регенерантів сортів пшениці озимої бактерією M. radiotolerans ІМБГ290. Встановлено диференційовану особливість колонізації рослин різних сортів пшениці озимої за штучного інокулювання бактерією та їх впливи на формування КУО ендофітної бактерії. Доведено, що наявність метилобактерії в рослинах пшениці озимої, уражених грибом F. oxysporum, спричиняє зниження інтенсивності його спороутворення. Встановлена властивість бактерії зберігається за взаємодії з F. gibozum. Проведені дослідження дають змогу краще зрозуміти механізми взаємодії сортів рослин з фітопатогенними грибами і характеризувати сорт як екологічний чинник, що запобігає біозабрудненню агрофітоценозів.

Вперше доведено, що інтенсивність формування інфекційних структур фітопатогенних грибів F. oxysporum, F. nivale, S. tritici, A. tenuissima, P. herpotrichoides за впливу рослин різних сортів пшениці озимої не пов'язана із показниками оцінювання стійкості сорту. Встановлено, що інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів некротрофного типу живлення пов'язана з особливостями сорту рослин пшениці озимої. Визначено, що життєві стратегії грибів F. oxysporum, A. tenuissima залежать від сортових особливостей рослин пшениці озимої. Доведено вплив селективного тиску різних сортів пшениці озимої на популяції грибів F. oxysporum, A. tenuissima за їх агресивністю. Встановлено обернену лінійну кореляційну залежність інтенсивності спороутворення гриба F. oxysporum від вмісту аскорбінової кислоти та глутатіону в рослинах різних сортів пшениці озимої. Доведено, що ексудати рослин різних сортів пшениці озимої та ендофітна бактерія Methylobacterium radiotolerans ІМБГ290 впливають на характер та інтенсивність спороутворення мікроміцетів.

Вперше проведено сиквенс-аналіз генів 16S рРНК облігатних метанокиснювальних і факультативних метилотрофних бактерій, депонованих в Українській Колекції мікроорганізмів (УКМ), в результаті чого 23 штами було ідентифіковано або рекласифіковано. Інформація щодо нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК досліджених мікроорганізмів депонована в базу даних нуклеотидних послідовностей ГенБанку (GenBank). Досліджені метанокиснювальні бактерії ідентифіковані як Methylococcus captulatus (УКМ В-3002 і УКМ В-3494), Methylocaldum szegediense (УКМ В-3026, УКМ В-3032, УКМ В-3109) і Methylocaidum gracilev (УКМ В-3014); штам УКМ В-3159 рекласифіковано як Methylobacter marinus. На базі поліфазного аналізу мезофільних метанокиснювальних бактерій вперше описано як самостійний вид Methylomonas rubra sp. nov. У результаті поліфазного аналізу факультативні метилотрофні бактерії були ідентифіковані як Methylobacterium mesophilicum (УКМ В-3380т і УКМ В-3383) і Methylobacterium extorquens (штами УКМ В-3360, УКМ В-3362, УКМ В-3368). Деякі штами були рекласифіковані: штам УКМ В-3339 як Methylobacterium zatmanii, штами УКМ В-3342, УКМ В-3351 і УКМ В-3365 як Methylobacterium fujisawaense, штам УКМ В-3389 як Methylobacterium organophilum. На основі філогенетичного аналізу запропоновано об'єднати деякі види роду Methylobacterium, які близькі за рівнем спорідненості гену 16S рРНК і за фенотиповими ознаками. Так, Methylobacterium zatmanii і М. rhodesianum мають високий рівень спорідненості з М. extorquens, а М. fujisawaense і М. radiotolerans - з М. mesophilicum, що дозволяє поставити питання про їх об'єднання, відповідно, в два види. Вперше з різних екосистем Антарктики (грунт, мох, лишайник, мул) виділено факультативні метилотрофні бактерії. Вперше показано наявність в Антарктиці метилотрофних бактерій, резистентних до високих доз УФ опромінення, летальних для багатьох мікроорганізмів.