В реках северной Украины путем кариологического и аллозимного анализа установлена естественная гибридизация обыкновенной Cobitis taenia (Linnaeus, 1758) и золотистой Sabanejewia aurata (De Filippi, 1863) щиповок, первично приводящая к образованию диплоидных гибридов. Кроме того, некоторые водоемы населены преимущественно триплоидами С. taenia - С. tanaitica - S. aurata биотипов. Поскольку доля подобного рода гибридных биотипов существенно превышает численность особей S. aurata, сделан вывод о том, что гибридизация достаточно обычного и эврибионтного вида С. taenia с явно более редким стенобионтным, каким и является S. aurata, носит поглощающий характер.

Дев'ятнадцять видів паразитів із семи таксономічних груп виявлено у дев'яти видів риб (Gobio gobio (Linnaeus, 1758), Cobitis taenia Linnaeus, 1758, Squalius cephalus (Linnaeus, 1758), Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758), Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), Sabanejewia baltica Witkowski, 1994, Barbatula barbatula (Linnaeus, 1758), Esox lucius Linnaeus, 1758 і Perea fluviatilis Linnaeus, 1758) з двох малих річок у Поліському природному заповіднику в північній частині України. Найбільше видове багатство паразитів було зареєстровано для G. gobio (7 видів). Чотири види паразитів було виявлено у S. cephalus. Три види паразитів було виявлено у Е. lucius. Два види паразитів було виявлено у R. rutilus і P. fluviatilis. У C. taenia, М. fossilis та у S. baltica було відзначено 1 вид паразитів. Усі паразити є новими географічними знахідками для півночі України.

Отобраны и апробированы современные методики получения метафазных пластинок соматических клеток рыб, дающих наибольший эффект при исследовании полиплоидных видов. На основании эмпирических данных в отношении представителей родов Carassius и Cobitis рекомендуется методика с использованием CoCl2 и колхицина. Приведено подробное описание модифицированной методики и полученные в результате ее применения метафазные пластинки Carassius auratus Linnaeus, 1758, Carassius carassius Linnaeus, 1758 и триплоидной формы Cobitis taenia Linnaeus, 1758.

Порівняння репродуктивних параметрів щипавок роду Cobitis різного ступеня плоїдності довело, що найбільшою абсолютною плодючістю характеризуються диплоїдні щипавки, суттєво меншою - триплоїдні і ще нижчою - тетраплоїдні. При цьому у останніх, незважаючи на максимальні значення розмірно-вагових показників, відзначено мінімальну кількість ікринок, найменші розміри яєчників, але найбільшу за розміром ікру. Очевидно, що причиною успішної експансії поліплоїдних щипавок у водні системи України, що супроводжується пригніченням диплоїдних аборигенної форми C. taenia, є не їх вища плодючість, а зміни річкових гідросистем, які викликані тотальним зарегулюванням.

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

Шляхом цитометрії та аналізу алозимної мінливості популяцій щипівок головних річкових басейнів України ідентифіковано п'ять диплоїдних видів. Між віддаленими видами (C. melanoleuca і C. taenia, C. elongatoides і C. tanaitica) має місце гібридизація з утворенням алодиплоїдів, між близькими (C. taenia, C. tanaitica, C. species-1) - інтрогресивна гібридизація. Встановлено, що 99 % біотипів утворилися у процесі гібридизації C. elongatoides і C. taenia, C. tanaitica, C. species-1. З дев'яти можливих триплоїдних біотипів ідентифіковано сім, з 19 тетраплоїдних - дев'ять. Амфідиплоїди однозначно відсутні. Близько 2 % поліплоїдів є рекомбінантами. Крім того, виявлені біотипи ймовірно C. aff. melanoleuca - 2 (3) C. tanaitica. Показано, що у водоймах України найбільш часто зустрічаються північні біотипи, що утворилися за участю C. taenia, що пов'язано з їх більш високою міграційною здатністю в східному напрямі у порівнянні з південними біотипами, що в різних співвідношеннях містять геноми C. elongatoides і C. tanaitica.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.5*803.11

Рубрики:

Cypriniformes Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Показано, що токсин стафілококу дозозалежно впливає на скорочення, спричинені гіперкалієвим розчином, пригнічує скоротливі відповіді препаратів caecum на аплікацію ацетилхоліну та кофеїну. Пептидоглікан обумовлює збільшення амплітуди та максимальних швидкостей фаз скорочення та розслаблення гладеньком'язових препаратів taenia coli, отриманих за дії гіперкалієвого розчину й ацетилхоліну та пригнічує ці показники для кофеїн-обумовлених скорочень. Встановлено, що пептидоглікан інгібує АТФазну активність серцевого та гладеньком'язового міозину, тоді як АТФазна активність актомізину не чутлива до його дії. Показано, що білок A активує скорочення гладеньком'язових препаратів caecum морських свинок, викликані аплікацією гіперкалієвого розчину та кофеїну, пригнічує ацетилхолін-викликані скорочення. Білок A підвищує АТФазну активність актомізину та міозину серцевого та гладеньких м'язів, впливає на суперпреципітацію актоміозину. Розроблено й апробовано на експериментальних даних феноменологічний аналітичний опис повної механокінетичної кривої скоротливого циклу гладенького м'язу.

В водоемах Украины обнаружено 16 из 28 возможных биотипов C. elongatoides - taenia s. lato (C. taenia, С. tanaitica, С. species-1). Также выявлены биотипы предположительно С. aff. melanoleuca - tanaitica. Доля полиплоидов в поселениях щиповок в среднем составила 65 %, самцов среди них - менее 1 %, причем в равном соотношении среди три- и тетраплоидов. Вызывает интерес отсутствие амфидиплоидии, а также встречи особей с рекомбинированным генотипом и аномальными электрофоретическими спектрами, частота которых местами значительна. Выделены два очага образования полиплоидных биотипов: южный (Низовья Дуная) и северный (Верховья Дуная, Одер, Рейн). В последнем наряду с C. elongatoides и C. lanaitica в образовании полиплоидов принимает участие C. taenia и С. species-1 - вид, характерный для водоемов северо-запада Украины. Установлено, что биотипы (C. 2(3) elongatoides - tanaitica, C. elongatoides - 2(3) tanaitica) по сравнению с биотипами, в геном которых входит хромосомный набор C. taenia, ограничены в своем распространении на восток. Причиной является гибридизация самок этих биотипов с самцами C. taenia, сопровождающаяся генетической нестабильностью и пониженной жизнеспособностью потомства.

За допомогою біохімічного генного маркування та питометричного аналізу одержано дані з генетичної структури диплоїдно-поліплоїдного комплексу щипівок роду Cobitis (Cypriniformes, Cobitidae) Нижнього Дністра, Дніпра, Дунаю, басейнів Південного та Західного Бугу та Середнього Дніпра. Показано, що у вибірках переважають поліплоїди (75 %), які в основному є самками, а частка диплоїдів складає 25 % і вони представлені описаними видами - Cobitis elongotoides, Cobitis taenia, Cobitis tanaitica та одним неописаним C. supecies з озер Північно-Західної України, між якими відбувається гібридизація. Серед поліплоїдів виявлено сім типів алотриплоїдів і шість алотетраплоїдів. Визначено осередки утворення біотипів: південний (Нижній Дунай) і північний (Верхній Дунай, Одер, Рейн). Встановлено, що гіногенез у щипівок не є подією генетично нейтральною, про що свідчить наявність особин з рекомбінацією генетичного матеріалу та з аномальними спектрами. Показано, що в сумісних поселеннях розподіл диплоїдів і поліплоїдів має "відцентровий" характер.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*44

Рубрики:

Шифр НБУВ: РА361150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что иммуноактивная субстанция золотистого стафилококка - клеточно-связанный белок A (КСБА) деполяризует мембрану гладкомышечных клеток taenia coli, угнетает тормозное действие на них аденозинтрифосфата (АТФ) или уридинтрифосфата (УТФ) и нитропруссида натрия. В самом начале аппликации КСБА гиперполяризация гладкомышечных клеток, вызванная АТФ или УТФ, увеличивается. Бактериальная субстанция усиливает, а со временем - угнетает никотиновое расслабление активированных гистамином гладких мышц. Начальный ответ угнетается блокатором NO-синтаз <$E roman N sup omega>-нитро-L-аргинином. КСБА угнетает тормозное действие АТФ (или нитропруссида натрия) на гистаминовое сокращение гладких мышц, но усиливает их холинэргическое возбуждение.

Вперше для України проведено системні цитогенетичні дослідження риб, зокрема, диплоїдно-поліплоїдних комплексів карасів і щипівок у поєднанні з алозимним аналізом. Надано описи каріотипів батьківських диплоїдних видів і найбільш масових поліплоїдних гібридних форм, які принципово відповідають даним, одержаним іншими дослідниками. Наведено першоописи каріотипів гібридних особин диплоїда С. auratus х С. carassius, триплоїда С. taenia - С. tanaitica - S. aurata та тетраплоїда С. carassius x С. gibelio-1. У басейні p. Тетерів встановлено міжродову гібридизацію між Cobitis taenia та Sabanejewia aurata, яка в кінцевому рахунку призводить до утворення раніше не описаного триплоїдного біотипу С. taenia - С. tanaitica - S. aurata. Вперше доведено, що різні біотипи карася сріблястого С. gibelio відрізняються за числом хромосом, що доводить їх походження від різних батьківських видів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.255.128*804*803.1

Рубрики:

Gobiidae (Gobioidei) Бичкові

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: апамін, taenia coli, мембрана, кальційзалежний калієвий струм, катіонний струм
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738.821*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено фармако-біофізичному дослідженню компонентів сумарного трансмембранного іонного струму в гладеньком'язових клітинах (ГМК) taenia coli морської свинки та з'ясуванню мембранних механізмів дії апаміну на кожний з ідентифікованих компонентів. З використанням методу фіксації потенціалу показано, що трансмембранний іонний струм цих клітин складається з вхідного Ca²⁺ струму L-типу і вихідного K⁺ струму, в якому можна виділити три компоненти: потенціалзалежний струм "затриманого випрямлення" та два Ca²⁺-залежні струми, що відрізняються не тільки провідністю каналів, через які вони переносяться, але й різною чутливістю до [Ca²⁺]_i та потенціалу на мембрані, відношенню до блокаторів (апамінів, харібдотоксину, тетраетиламонію), а також кінетичними характеристиками. Відносний внесок компонентів K⁺ струму до сумарного вихідного струму (на максимумі амплітуди) за 0 мВ становив 35 - 45 % для потенціалзалежного K⁺ струму "затриманого випрямлення", 5 - 15 % для аміночутливого I_K(Ca) та 45 - 55 % для харібдотоксинчутливого I_K(Ca). Крім того, виявлено новий апамін-активований катіонний струм із потенціалом реверсії близько 0 мВ. Уперше доведено, що дія апаміну на трансмембранний іонний струм ГМК taenia coli морської свинки включає два механізми: блокування K_Ca малої провідності з одного боку, та активування катіонної провідності - з іншого.

Генетический мониторинг диплоидно-полиплоидной популяции щиповок (Cobitis taenia s. lato) р. Ирпень (приток Днепра) показал необычайно резкие изменения ее биотипического состава за период 2001 - 2013 гг. Вследствие чего в этой популяции стали абсолютно доминировать особи C. 2 elongatoides - tanaitica с аномальными аллозимными спектрами. При этом у особей популяции стало наблюдаться резкое увеличение числа двуядерных эритроцитов. Все эти негативные генетические процессы произошли на фоне уменьшающейся численности вида в р. Ирпень, что косвенно свидетельствует о некотором снижении приспособленности особей этой популяции.