Кореневі дифузати очерету звичайного (Phragmites communis) у розведеннях 1:10 та 1:100 стимулювали розмноження бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae. У розведенні виділень 1:1000 явного впливу на популяції бактерій не виявлено. За дії кореневих виділень P. communis щільність популяцій Leptospira interrogans досліджуваних серологічних варіантів змінювалась неоднаково. У дослідних зразках щільність лептоспір серологічних варіантів L. canicola, L. pomona, L. kabura та L. grippotyphosa була нижчою, ніж на контролі. Популяції L. pollonica та L. tarassovi виявились не чутливими до впливу кореневих виділень P. communis. Щільність популяцій L. icterohaemorrhagiae при дії кореневих виділень очерету звичайного зростала.

Наведено результати дослідження показників еритроцитопоезу периферичної крові кролів (кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, середній об'єм еритроцита, середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті, гематокритна величина), яких імунізували інактивованою полівалентною вакциною проти лептоспірозу тварин "варіант bovis". Матеріал для дослідження - кролі, підібрані за принципом аналогів (9 - дослідна, 5 - контрольна група). Тварин дослідної групи імунізували вітчизняною інактивованою вакциною проти лептоспірозу ВРХ "Вакцина проти лептоспірозу тварин полівалентна (варіант bovis)", виробник Інститут ветеринарної медицини НААН, що містить у своєму складі суспензію клітин штамів Leptospira interrogans серогруп Grippotyphosa (штам ВГНКИ-1), Icterohaemorrhagiae (штам ВГНКИ-2), Tarassovi (штам ВГНКИ-4), Hebdomadis (штам Kabura), Sejroe (штам 493 Poland та Hardjoprajtno), інактиватор (формалін), сорбент та адьювант (поліетиленгліколь) і воду. Вакцину вводили внутрішньом'язово в дозі 0,75 см<^>3, на одну тварину. Тваринам контрольної групи вакцину не вводили. Результати досліджень вказують на зміну показників еритроцитопоезу у разі застосування інактивованої вакцин, що проявляється у вигляді короткотривалої олігохромної еритроцитопенії. Концентрація гемоглобіну периферичної крові кролів після введення протилептоспірозної вакцини знижується на 7 % (з <$E114~symbol С~2,9> до <$E105~symbol С~3,1> г/л; p << 0,05; 7-а доба), а кількість еритроцитів - на 7,7 % (p << 0,05) у порівнянні з початком досліду. Це пояснюється впливом ендотоксинів лептоспір, які містяться у вакцині і спричиняють гемоліз еритроцитів. Підтвердженням є результати визначення гематокритної величини, яка на 7-му добу експерименту знизилася на 8,1 % (p << 0,05). Подальші дослідження (на 14-ту та 21-шу добу) вказували на зворотну тенденцію. Вищевказані показники не тільки відновлювались до початкових а, навіть, перевищували їх значення: концентрація гемоглобіну - на 8 (p << 0,05) і 18 % (p << 0,001), відповідно; еритроцити - на 10 (p << 0,05) і 23 % (p << 0,001); величина гематокриту - на 5 і 16 % (p << 0,05). Проте, дані, одержані на 28-му добу вказували на поступове зниження цих показників, що вказувало на відновлення фізіологічного еритроцитопоезу. Розрахунок середнього об'єму еритроцитів периферичної крові кролів надав змогу підтвердити інтенсифікацію процесів обміну речовин в організмі тварин, під дією вакцини, що спричиняє передчасне старіння червоних клітин крові, які мають менший об'єм у порівнянні з "молодими" еритроцитами. Цей показник у дослідній групі упродовж 28-ми діб знизився на 10 % (p << 0,001). Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті протягом усього експерименту (28 діб) суттєво не змінювався і вірогідно не відрізнявся як між дослідною і контрольною групами тварин, так і зі значеннями на початок досліду (<$E1,30~symbol С~0,016~-~1,42~symbol С~0,015> фмоль, що не виходить за межі фізіологічних коливань). У результаті проведених досліджень встановлено, що введення кролям полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин (варіант bovis) не спричиняє негативного впливу на показники еритроцитопоезу тварин, а ті зміни, що відбулися, є наслідком фізіологічних реакцій організму тварин.

Теоретично та експериментально обгрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин на Одещині, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів. У результаті проведених досліджень визначено, що в етіологічній структурі лептоспірозу тварин на Одещині головну роль відіграють лептоспіри наступних серотипів: у великої рогатої худоби - Sejroe (29,02 %), Hebdomadis (21,75 %), Tarassovi (21,20 %), Icterohaemorragiae (12,90 %); у свиней - Icterohaemorragiae (42,93 %), Pomona (28,07 %), Tarassovi (24,32 %); у коней - Icterohaemorragiae (53,15 %), Canicola (31,53 %), Grippotyphosa (8,10 %); у собак - Canicola (39,32 %), Icterohaemorragiae (27,18 %), Pomona (10,67 %), Tarassovi (9,70 %), Hebdomadis (7,28 %). Встановлено, що лептоспіроз тварин на Одещині в основному перебігає безсимптомно.

Вперше встановлено, що собаки в м. Житомир інфіковані 8-ма серологічними групами лептоспір, і хвороба реєструється у всіх мікрорайонах. В етіологічній структурі антигенів збудника лептоспірозу собак виявлено домінування таких серогруп лептоспір, як Icterohaemorrhagiae (22,9 %), Yavanica (14,3 %), Batavia (8,6 %), Haebdomadis (2,9 %), Tarassovi (5,7 %), Pomona (2,9 %), Australie (2,9 %), Canicola (5,7 %). У разі цього 34,3 % собак одночасно уражені кількома патогенними серогрупами лептоспір. Встановлено, що у крові собак, хворих на лептоспіроз, достовірно (P<0,05 -P<0,001) знижено кількість еритроцитів, тромбоцитів, уміст гемоглобіну, достовірно підвищені (P<0,05) показники гематокриту та ШОЕ. Доведено, що такі показники, як співвідношення альбумінів і глобулінів, уміст загального білірубіну, сечовини, креатиніну, активнісгь АЛТ, ACT, ГГТП, ДДГ, а-амілази, ЛФ, креатинкінази та коефіцієнт Де Рітіса, мають вагоме діагностичне значення за комплексної діагностики лептоспірозу собак з урахуванням результатів дослідження РМА. Виявлено високу ефективність лікування собак у разі сумісного перебігу лептоспірозу та бабезіозу за введення в комплексну схему гамавіту та відмитих еритроцитів собак. Встановлено необхідність у проведенні гематологічних, біохімічних, серологічних (РМА) досліджень хворих на лептоспіроз собак через 14 діб після проведення лікування, з метою визначення доцільності подальшого лікування.