На базі бігамільтонової структури гранул, побудовано математично послідовну теорію фундаментальних частинок та їх взаємодій. З використанням математичного апарата неунітарної квантової механіки, знайдено явний вигляд станів бігамільтонової системи f(x), f^. (x^.) та матричних елементів квантового переходу f -> f^.. Останні задовольняють неоднорідні рівняння. Розв'язком відповідних однорідних рівнянь є білокальні поля, що відповідають розмазаним частинкам, які характеризуються визначеним спектром мас, властивостями симетрії та взаємодіями.

Проведено вивчення активності альдегіддегідрогенази (КФ 1.2.1.3), альдеігідредуктази (КФ 1.1.1.21), вміст ТБК-активних продуктів і карбонільних похідних протеїнів у мітохондріальній фракції печінки щурів за умов ацетамінофеніндукованого гепатиту й аліментарної депривації протеїну. Встановлено, що найвираженіше зниження активності досліджуваних ензимів спостерігалося в мітохондріальній фракції печінки щурів із токсичним ураженням, які утримувалися за умов дефіциту харчового протеїну. Водночас у мітохондріях печінки тварин цієї групи встановлено нагромадження ТБК-активних продуктів і протеїнових карбоніл-дериватів. Висловлено припущення, що нагромадження альдегідних продуктів окиснювального пошкодження ліпідів та протеїнів на фоні зниження активності ензимів, які забезпечують їх катаболізм, може бути основою одного з механізмів мітохондріальної дисфункції за умов токсичного ураження печінки за аліментарної депривації протеїну.

Набуття пухлинними клітинами хіміорезистентності відбувається завдяки активації мембранних ABC-транспортерів, ензимів деградації ксенобіотиків, затримці клітинного циклу та активації специфічних сигнальних шляхів, таких як Akt/mTOR, MAPK, NF-kappa B. Адаптерні протеїни відіграють важливу роль у збиранні надмолекулярних сигнальних комплексів, підтриманні та спрямуванні внутрішньоклітинного сигналювання. Один з таких протеїнів, Ruk/CIN85, залучений до процесів злоякісної трансформації та метастазування. Досліджено вплив адаптерного протеїну Ruk/CIN85 на трансформувальний потенціал та резистентність до доксорубіцину клітин аденокарциноми молочної залози миші лінії 4T1. Продемонстровано, що Ruk/CIN85 модулює резистентність клітин 4T1 до доксорубіцину в концентрації 0,1 - 10,0 mu M. Також виявлено позитивний зв'язок між вмістом Ruk/CIN85 у клітинах лінії 4T1 та здатністю до формування колоній у напіврідкому агарі, в тому числі за присутності 0,01 - 0,1 mu M доксорубіцину.

Аденозин-тіамінтрифосфат (АТТФ) виявлено в різних біологічних об'єктах, включаючи бактерії, дріжджі, коріння рослин і тканини ссавців, проте біохімічні функції цього нуклеотиду невідомі. Мета роботи - дослідження вмісту АТТФ і характеристика властивостей ензиму, що каталізує його гідроліз в клітинах тварин. Показано, що АТТФ присутній в тканинах корів, щурів, мишей і курчат. У тварин гідроліз АТТФ здійснюється мембранно-асоційованим ензимом, який переважно локалізований в мікросомальній фракції клітини, виявляє максимальну активність за pH 8,0 - 8,5 і не залежить від іонів Mg<^>2+. Кінетика реакції, що каталізується АТТФ-гідролазою печінки щура і курчати, описується рівнянням Міхаеліса - Ментен, при цьому значення Км, розраховані в координатах Хейнса, становлять відповідно 84,4 +- 9,4 і 54,6 +- 13,1 мкМ. Серед зразків тканин, що досліджувались, найвищу АТТФ-гідролазну активність визначили у печінці і нирках. У печінці щурів швидкість гідролізу АТТФ залежила від віку тварин.

The expert-analytical study analyzes the preconditions, course and contemporary socio-political consequences of the aggression of the Russian Federation against Ukraine and the Ukrainian nation, which has signs of not only direct and covert, but also inter-state conflict and even civilizational confrontation. The publication contains the results of research conducted under the grant support of the State Fund for Fundamental Research under the competitive project No. F72/54-2017 "Historical Prerequisites and Modem Social Consequences aggression of the Russian Federation against Ukraine".

Впровадження сучасних підходів до управління фармацевтичними закладами та належної фармацевтичної практики GPP вимагають наявності у фахівців фармації професійних знань, вмінь і навичок, а також "орієнтації на клієнта". Мета роботи - визначення соціально-психологічних характеристик, якими має володіти фахівець фармації. Для визначення вимог, які висуваються роботодавцями до фахівців фармації, проаналізовано понад 900 актуальних на жовтень 2016 р. вакансій, наданих аптечними закладами України. Аналіз проводився за даними провідних сайтів з працевлаштування, таких як work.ua, rabota.ua, trud.ua, job.i.ua, hh.ua, job.ukr.net. На підставі аналізу вакансій, наданих аптечними закладами, здійснено визначення вимог роботодавців до фахівців фармації. Визначено, що роботодавці до цих пір акцентують основну увагу на професійності фахівця. Проаналізовано вимоги до знань, умінь та навичок, якими має володіти сучасний фахівець фармації. Визначено певні правила, яких повинен дотримуватися фахівець фармації в своїй професійній діяльності. Досліджено соціально-психологічні характеристики фахівців фармації. Висновки: досліджено вимоги, які роботодавці висувають до фахівців фармації за сучасних умов та сформовано портрет ідеального фармацевта.

Диоксид титана (TiO2) обладает антибактериальными свойствами, но не используется для создания антибактериальных пленок. Необходимым является исследование его антибактериальных свойств в составе упаковки, а также влияние такой упаковки на качество пищевых продуктов. Исследованы пленки на основе поливинилового спирта (ПВС) с различной концентрацией TiO2. Определены относительное удлинение, прочность при разрыве, температура стеклования и плавления пленок из полимерных материалов. Микробиологические исследования по установлению ингибирующего действия нанодисперсного порошка TiO2 на некоторые патогенные микроорганизмы проведены поверхностным методом. Антибактериальные свойства пленки с TiO2 изучены методом агаровых дисков. Введение дополнительно к пленке нанодисперсного порошка TiO2 ухудшает эластичность пленки на 20 - 45 % в зависимости от добавленного количества, но улучшает ее прочность на разрыв. При добавлении порошка TiO2 более 1 % масс. прочность на разрыв превышала прочность полиэтиленовой пленки (46,7 МПа). Температура плавления (текучести) (175 <^>oC) и стеклования (78 <^>oC) лучшая для образца с 1 % наполнителя, для него же наблюдали наименьшую деформацию, что свидетельствует об образовании наиболее сшитой системы с максимальным количеством водородных связей. Самым оптимальным вариантом является обработка TiO2 УФ-излучением, ведь таким образом можно использовать минимальную концентрацию (2,5 %) суспензии TiO2. Если обработка УФ не проводиться, то необходимым является использование 10 - 20 % смеси TiO2. Растворы с TiO2 не подавляют действие грибов и дрожжей. TiO2, нанесенный на пленку, подавляет развитие бактерий (E. coli ІЕМ-1, B. subtilis БТ-2), наблюдается задержка роста. Сделаны выводы, что внедрение биоразлагаемой упаковки с антибактериальными свойствами целесообразно, однако требует разработки или пересмотра существующей нормативной документации. Невысокая цена предложенной нанодисперсной добавки существенно не повлияет на себестоимость упаковки, что крайне важно в сложных экономических условиях.

Молочнокислі бактерії під час ферментації виробляють різні сполуки (органічні кислоти, діацетил, перекис водню і бактеріоцини). Всі вони можуть протидіяти зростанню деяких гнильних і патогенних бактерій у харчових продуктах. Для визначення антимікробної активності Lactobacillus plantarum D1 і L. plantarum D2 щодо Salmonella sp. і Salmonella abony ATCC 6017 використано метод співкультивування. Дослідження проведено за статичних умов за температури 37 +- 1 <^>oC протягом 72 год, проби відбиралися на 0, 12, 24, 36, 48, 60 і 72 год, контролювалися зміни в титрувальній кислотності та концентрація життєздатних клітин обох патогенів і штамів L. plantarum. Під час одноштамного культивування кожного штаму L. plantarum і кожного штаму Salmonella висока концентрація життєздатних клітин досягається на 24-й год і підтримується до кінця культивування. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і кожного штаму Salmonella, штам Lactobacillus істотно не залежить від наявності будь-якого з штамів Salmonella. Але число життєздатних клітин збудників значно знижується, скорочення стає штамоспеціфічним. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і Salmonella Abony ATCC 6017 концентрація життєздатних клітин штаму патогенних мікроорганізмів знижувалася до 60-ї год. У співкультивуванні кожного штаму L. plantarum і Salmonella sp. концентрація життєздатних клітин штаму патогенних мікроорганізмів знижувалася до 72-ї год. Виявлена антимікробна активність виникала відповідно до закиснення середовища через виробництво і накопичення молочної та інших органічних кислот. Описана антимікробна активність є необхідною умовою для подальших досліджень пробіотичного потенціалу двох штамів L. plantarum для включення їх до складу пробіотичних препаратів і стартерів для пробіотичних функціональних продуктів харчування.

Проаналізовано протимікробну ефективність досліджуваних препаратів серії КТІОЛ-БФ на стандартних культурах мікроорганізмів: S. aureus, Escherichia coli, P. aeruginosa та S. saprophyticus. Досліджено модельні препарати серії КТІОЛ-БФ (біологічно функціональні). Препарати створено на основі рослинних і тваринних екстрактів, що містять розчин йоду або не містять його. Як контроль використано препарати повідон-йод і хлорофіліпт. Протимікробні властивості зразків препаратів визначено за модифікованим методом дифузії ("стінний" метод) щодо збільшення верхнього діапазону оцінювання. Науковим підгрунтям дослідження є системна концепція здоров'я, що розроблена на основі еколого-технологічної системи KTIOL-I і фізіологічно функціональної системи KTIOL-II. Препарат на основі рослинного екстракту забезпечив початковий хороший протимікробний ефект на всі досліджувані мікроорганізми. Введення до препарату на основі екстрактів рослин і рослинних та тваринних екстрактів із розчином нанорозмірних часток колоїдного срібла до 35 мас. % трохи зменшило протимікробну дію зразків щодо S. aureus і S. saprophyticus. Зразок на основі рослинних і тваринних екстрактів показав гарний протимікробний ефект на мікроорганізми S. saprophyticus, E. coli, P. aeruginosa. Зразки показали хороший протимікробний ефект на всі досліджувані мікроорганізми. Модельні зразки препарату на основі двофазних рослинних модифікованих екстрактів забезпечили дуже добру інтегральну протимікробну дію на всі досліджувані мікроорганізми. Із них два зразки на основі екстрактів рослин і рослинних і тваринних екстрактів виявили високу протимікробну дії на штам кишкової палички (діаметр затримки росту 30 мм). Підтверджено можливість високої антимікробної дії на штам E. coli (затримка зростання діаметра 30 мм). Це пов'язано з комплексною дією цих двох зразків на досліджувані грампозитивні та грамнегативні штами мікроорганізмів. Виявлено та підтверджено можливість високої протимікробної активності зразків на основі двофазного рослинного екстракту та на основі рослинного екстракту і розчину йоду на штам Escherichia coli. Ті ж самі зразки показали високі та хороші протимікробні властивості як на інших штамах, так і інтегрально.

На підставі аналізу результатів квантово-хімічного моделювання взаємодії молекул мелатоніну (MLT) і глутатіону (GSH) із радикалами кисню (<$E symbol Ч roman OH> і <$E symbol Ч roman OO sup ->) встановлено, що вона відбувається за кислотно-основним механізмом, причому MLT і GSH по відношенню до <$E symbol Ч roman OH> виступають як основа, а до <$E symbol Ч roman OO sup -> - як кислота. Проведено кореляцію квантово-хімічних розрахунків (перерозподіл електронної густини, енергетичні характеристики) за взаємодії молекул MLT і GSH із <$E symbol Ч roman OH> і <$E symbol Ч roman OO sup -> зі зміною макроскопічних параметрів процесу електровідновлення вільних радикалів кисню за присутності антиоксидантів (потенціал і граничний струм хвиль відновлення), що є прямим підтвердженням на макрорівні результатів проведеного на нанорівні теоретичного моделювання та вказує на більш виражену антиоксидантну активність GSH у порівнянні з MLT.

Проведено дослідження антиоксидантних властивостей зразків льодяникової карамелі на основі цукрозамінників мальтитолу й ізомальтитолу, збагачених аскорбіновою кислотою та біологічно активними речовинами (БАР) водних екстрактів сушених листя Menthae Piperitae та квіток Matricariae chamomilla L. Загальну антиоксидантну ємність (ТАС) і загальний зміст поліфенольних сполук (TPC) зразків карамелі визначено методом кулонометричного титрування в гальваностатичному режимі з електрогенерованим бромом і спектрофотометричним методом за допомогою реактиву Folin-Ciocalteu. Експериментальні величини TAC і TPC були представлені в еквіваленті вмісту галової (GAE) або аскорбінової (AAE) кислоти в одиниці маси відповідного зразка (SW). Вміст аскорбінової кислоти в кінцевому продукті визначено методом гальваностатичної кулонометрії з електрогенерованим йодом. Визначено загальну антиоксидантну ємність водних екстрактів м'яти та ромашки, що склала 40,0 і 23,3 мг GAE/г SW відповідно, та загальний вмісту поліфенолів - 54,5 і 17,1 GAE/г SW. Доведено, що в зразках льодяникової карамелі на основі цукрозамінників із додаванням рослинних екстрактів залишається від 48 до 66 % початкової маси введеної аскорбінової кислоти. На підставі експериментальних досліджень зразків карамелі з варіацією інгредієнтів рецептури визначено коректні значення загального вмісту поліфенольних сполук для двох зразків льодяникової карамелі за наявності заважаючих речовин, що дорівнюють 408 мг GAE/100 г зразка для карамелі на основі мальтитолу й екстракту ромашки і 222 мг GAE/100 г для карамелі на основі ізомальтитолу й екстракту м'яти. Отримано високу позитивну кореляцію між значеннями загальної антиоксидантної ємності TAC і загального вмісту поліфенолів TPC для досліджених об'єктів. Отримані результати свідчать про перспективність технології збагачення льодяникової карамелі на цукрозамінниках натуральними БАР з антиоксидантними властивостями для виробництва дієтично-функціональних харчових систем.

Introduction. This review paper deals with literature analysis of modern computer vision and image analysis methods in cheese-quality evaluation. Materials and methods. In this paper several cheese types made from cow's milk were analyzed: soft, semihard, and hard cheese. All images shown in this paper were scanned with a flatbed scanner, and then processed using ImageJ software. Results and discussion. Because with the most part of the external quality attributes evaluation is timeconsuming, due to visual inspection, computer vision provides a means to perform this task automatically. To evaluate various cheese external quality properties (color), and defects (mechanical openings - gas holes; rind defect - formation of calcium lactate crystals and excessive rind halo; amount and distribution of added ingredients; meltability and oiling-off) computer vision system has been successfully applied. Image analysis was used for measurement of the normal amount of gas production, and abnormal shape or distribution of eyes throughout the structure of Emmental and Tilsit cheese. Image analysis was used to determine the presence of rind halo cheese defect and to measure the area occupied by calcium lactate crystals on surfaces of naturally smoked Cheddar cheese samples. To improve empirical methods (Arnott and the Schreiber test) and to offer a new approach for evaluation of meltability and oiling-off of Mozzarella cheese, computer vision and image analysis method was applied. In addition, digital image analysis is used for evaluation of the addition of some ingredients and evaluation of the amount and distribution of added ingredients into the semi-cooked cheese with added paprika and herbs. Conclusion. Computer vision and digital image analysis represents an efficient and non-invasive technique able to investigate the cheese optical properties and give information concerning their composition and structure.

Запропоновано дослідження впливу застосування гідродинамічних осциляцій для процесу активації вапняного молока у процесі виробництва цукру з цукрових буряків. Під час досліджень використано загальнонаукові методи, спеціальні методи, тривимірне об'ємне параметричне імітаційне моделювання та візуалізацію, математичне моделювання, числовий експеримент, оптичну мікроскопію, метод потенціометричних вимірювань, а саме іонометрію. В результаті комплексних аналітичних досліджень визначено шляхи вдосконалення процесу вапнування дифузійного соку під час виробництва цукру. Застосування гідродинамічних осциляцій для процесу активації вапняного молока під час виробництва цукру з цукрових буряків є надзвичайно перспективним. Встановлено, що для забезпечення інтенсифікації масообмінних процесів, які відбуваються між вапном і водою під час активації вапняного молока, а також оброблення водних розчинів з метою зміни фізико-хімічних параметрів та ініціювання структурних перетворень в них, величина лінійної швидкості потоку повинна становити близько 22 м/с для першого ротора і близько 24 м/с для другого ротора. Встановлено зміну водневого показника води підготовленої за технологією для процесу активації, з використанням гідродинамічних осциляцій, при проведенні активації вапняного молока, в процесі очищення дифузійного соку, що становить 15 %. Зниження величини окисно-відновного потенціалу під час оброблення води та водних розчинів досягає максимального значення за тривалості процесу оброблення - 210 с, у разі подальшого оброблення значних змін окисно-відновного потенціалу (ОВП) не відбувається. Найбільшого зниження величина ОВП сягає під час оброблення з застосуванням гідродинамічних осциляцій і становить 65 % у порівнянні з початковим значенням. Зроблено висновки, що застосування гідродинамічних осциляцій для активації вапняного молока в технологічному процесі очищення дифузійного соку може значною мірою підвищити продуктивність, замінити періодичний процес оброблення на безперервний, скоротити тривалість процесу активації, зменшити витрати вапняного молока, знизити енерговитрати.

Сільськогосподарські відходи, такі як порошок із рисового лушпиння (Oryza sativa) (RHA) і відходи саго (Metroxylon sago sp.) (SP), утворюються у тисячах тонн кожен урожайний сезон. Дані відходи мають відносно високий вміст кремнію та целюлози та можуть бути використані як біокомпозити для розкладання пластику. Нанокремнезем із RHA одержано за допомогою золь-гель методу, і SP - методу кислотного промивання. Експеримент проводився за допомогою тесту на тиск за зануреня у воду та поглинання теплоти з використанням мікрохвильової печі. Сформований зразок містить зшивання гібридного наповнювача з матрицею PLA (полі-молочної кислоти), яка ефективно покращує твердість і щільність у PLA (61 %). Це виявлено у поєднанні нанокремнезему з SPW-волокном і PLA (60:20:20). У випробуванні відбувалося поглинання води модифікованими зразками, що свідчать про незначну водостійкість з ефективним сполученням кремнезему: кількість волокон SPW 20:10. Ця комбінація має складний бар'єр, який перешкоджає проникненню молекули води в матричну сполуку. Під час випробовування теплопровідності всі модифіковані біокомпозити показали більш високу температуру, ніж стандартна PLA, але незначно меншу. Можна стверджувати, що це викликано композицією нанокремнезему, яка демонструє чудову теплоізоляцію та повільну термодесорбцію під час теплового впливу, яка накопичується в полімерній матриці та розподіляє підвищену температуру в модифікованих біокомпозитах, ніж чиста PLA. Незважаючи на те, що потрібні додаткові дослідження аспектів безпечності, можна високо оцінити можливість використання відходів сільського господарства для формування екологічно чистої упаковки для продуктів харчування та напоїв. Окрім того, отриманий гібридний композит здатен зменшити використання звичайних пластмас і пінопласту як контейнера, та подібних композита з точки зору загальних пластичних фізико-хімічних характеристик.

The problem of applied diagnostics, statistically rigorous by the proposed model analogue, running stressed-deformed state of the main (trunk) shell is studied by the method of magnetic coercimetria. The relationship between the parameters of the loop of magnetic hysteresis is stochastically related with structural and mechanical state of the material of the pipeline wall and with the rest of equal conditions allows to effectively detect the zone of concentration of local stresses on the stage of their forming and development (propagation) on the basis of quantitative comparative analysis of their value with calculated equivalent mechanical stresses in principal (main) planes for particular pipe material considering that the operational stresses shouldn't be larger than 30 - 50 % of the yield limit. The hypothesis H0 about the possibility of description of the measurement data of the stressed mechanical state by the magnetic-static method of coercimetria is made taking into account the peculiarities of disturbances caused by the operation of electric chains of the measuring apparatus during its metrological calibration. This hypothesis confirms that the arcsine function is a law of distribution probability density of the measured values of the coefficient of magnetic anisotropy as a response of the mechanical state of the pipe shell, that the parameter Q equals 0,95 on the confidence level and substantiates the evaluation of frequency of the influencing equivalent stresses in the whole range of loads applied to the shell by the inside normalized variable pressure. On the basis of corresponding scaling and renormalization of investigative values of the coefficient of magnetic anisotropy, the technique of determination of the level of mechanical stresses in the object of diagnostics is developed and the statistically rigorous compatibility in the certain range of influence of internal pressure in the pipeline is demonstrated using the results of preliminary metrological calibration of coercimeters obtained for different pipe steels.

Проведено дослідження концентрації важких металів (ВМ) у зразках риби та води, зібраних із різних районів Читтагонгского району, Бангладеш. Концентрації ВМ, включаючи Cr, Cu, Ni, Pb та Fe у морській воді та морських рибах (пам-крокер, бомбейська качка і анчоус) виявлено за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра у районі м. Читтагонг, Бангладеш. Середню концентрацію ВМ виявлено у воді в діапазоні Cr 0,01338 - 0,0789 мг/л, Cu 0,0014 - 0,0284 мг/л, Ni 0,0259 - 0,2519 мг/л, Pb 0,0109 - 0,1596 мг/л, і Fe 0,2176 - 1,787 мг/л. Аналіз зразків води показав, що розподіл ВМ у порядку величини, виглядає так: Fe >> Ni >> Pb >> Cr >> Cu. Різниця може бути пов'язана з розташуванням локацій, рівнем забруднення у воді через промислові стоки та антропогенні види діяльності. Хоча середня концентрація ВМ була виявлена у всіх зразках риби в діапазоні Cr 3,2039 - 16,3495 мг/кг сухої маси (СМ), Cu 1,5589 - 4,5848 мг/кг СМ, Ni 0,1101 - 1,9029 мг/кг СМ, Pb 0,4373 - 2,7638 мг/кг СМ і Fe 30,9599 - 108,780 мг/кг СМ. Розподіл ВМ у зразках риби виглядає так: Fe >> Cr >> Cu >> Pb >> Ni. Аналіз показав, що величини ВМ були більш-менш схожими з даними інших дослідників. Різниця може бути пов'язана з накопиченням металів у рибі та різноманітних видах риб, що живуть в одному водоймі, але різного рівня забруднення у воді. Серед усіх зразків 17 % зразків риби мали надлишок Cr, у той час як прийнятна межа дорівнює 15,0 мг/кг для риб. Середні концентрації Pb у всіх рибних зразках були на 17 % нижче рівня виявлення, 33 % - оптимальними та 33 % - вищими за максимально дозволені концентрації (1,5 мг/кг). Fe у всіх рибних зразках був на 33 % нижчим, 17 % - оптимальним і 50 % - вищим за максимально дозволені концентрації (43 мг/кг), рекомендовані ФАО/ВООЗ. Зроблено висновки, що більшість досліджених видів риб є безпечними для споживання. Тому це дослідження спрямоване привернути увагу органів охорони здоров'я та охорони навколишнього середовища до потреб відповідної регуляторної бази.

Відмінності структурно-функціональної стійкості ATP-гідролаз до дії коротколанцюгових аліфатичних одноатомних спиртів і довіголанцюгових ненасичених жирних кислот (НЖК) із широким діапазоном за ефективністю мембранотропної дії було оцінено в клітинних мембранах гладких м'язів ободової кишки (ГМОК) щура. Показано, що Mg<^>2+,ATP-гідролаза є більш стійкою до дії досліджуваних аліфатичних сполук, ніж Na<^>+,K<^>+-ATPаза. Спостерігався чіткий зв'язок між збільшенням ефективності інгібування з довжиною ланцюга (кількістю атомів вуглецю) і зменшенням відносної полярності в ряду первинних спиртів. Вторинний спирт 2-пропанол виявився слабшим інгібітором, ніж первинний спирт 1-пропанол. Величина I50 (мМ) зменшувалася в такій послідовності для АТРаз: етанол >> 2-пропанол >> 1-пропанол >> 1-бутанол. НЖК були значно сильнішими інгібіторами (мкМ діапазон I50), ніж спирти (мМ діапазон). Олеїнова кислота інгібувала Na<^>+,K<^>+-АТРазу з більш низькою ефективністю, ніж було виявлено для арахідонової кислоти відповідно до відмінностей в числі подвійних зв'язків; I50 для Mg<^>2+,ATP-гідролазної активності була однаковою для досліджених НЖК. Крім того, фосфорорганічний пестицид фенаміфос виявився слабким інгібітором ATPаз. Порівняння в ензимній парі ATP-гідролаз ГМОК може бути застосовано для оцінки ефективності мембранотропної дії біологічно активних сполук на активність Na<^>+,K<^>+-ATPази з точки зору її опосередкованої участі в модуляції електромеханічного спряження в гладеньких м'язах кишечника.

Споживання какао і кави збільшується через ряд корисних властивостей для здоров'я. Вивчення фітохімічних компонентів і харчового потенціалу цих цінних культур ще більше розкриває їх харчове та фітомедиційне значення в раціоні харчування людини. Какао та кавові зерна збирали на фермі в Адо-Екіті, штат Екіті, Нігерія, і вивчали їх основні, мінеральні та фітохімічні компоненти, використовуючи стандартні аналітичні методи. Зібрані какао і каву сушили протягом тижня, потім висушували повітрям, знімали оболонку, подрібнювали в порошок і аналізували їх склад. Одержані результати показали, що обидва зразки рослин містять алкалоїди, дубильні речовини, сапоніни, флавоноїди, фенол і кардіоглікозиди. Проте стероїди, флобатанін і терпеноїди були наявні у C. liberica, але відсутні в T. cacao. Аналіз показав вміст вологи (12,16 і 10,84 %), вуглеводів (57,19 і 62,51 %), сирого протеїну (4,08 і 3,75 %), сирого волокна (18,95 і 16,72 %) і золи (6,82 і 5,58 %) у C. liberica і T. cacao відповідно. Встановлено, що життєво важливі мінерали (мг/100 г) у каві та какао включають Na (1050,14 і 1133,11), K (305,12 і 719,36), Ca (407,86 і 65,33), Mg (41,83 і 35,28), P (43,69 і 37,37), Mn (12,62 і 5,86), Fe (28,86 і 32,40) і Zn (2,41 і 3,61). Вміст нікелю знаходився в межах дозволеного рівня. У зразках рослин не було виявлено Pb та Cd. Зроблено висновок, що какао та кавові зерна, що досліджувались, можна розглядати як багату біоактивними вторинними метаболітами сировину, що виправдовує їх широко відомі переваги для здоров'я.

Висвітлено актуальні аспекти сучасної германістики, наведено огляд германських досліджень в Україні та Німеччині. Розглянуто особливості рецепції німецької літератури в Україні та української у Німеччині, розкрито методологічні засади германістики. Висвітлено проблеми німецько-українського партнерства.

Освещены актуальные аспекты современной германистики, приведен обзор германских исследований в Украине и Германии. Рассмотрены особенности рецепции немецкой литературы в Украине и украинской в Германии, раскрыты методологические основы германистики. Освещены проблемы немецко-украинского партнерства.

Проведено дослідження з метою вивчення впливу біологічно активних сполук (БАС) хмелю українських сортів на якісні показники пива, особливостей їх використання в пивоварінні та винайденні способів раціонального вжитку цінних речовин хмелю. Досліджено ароматичний сорт хмелю Слов'янка з високим вмістом бета-кислот, хміль спеціальних сортів Руслан і Ксанта з підвищеним вмістом ксантогумолу та пиво, виготовлене з них. Використано високоефективну рідинну хроматографію для визначення кількості та складу гірких речовин і ксантогумолу хмелю та продуктів їх перетворення в процесі пивоваріння, а також спектрофотометричні методи контролю якості гіркоти охмеленого сусла та готового пива. Для збагачення пива БАС хмелю оптимальним співвідношенням тонкоароматичного та гіркого хмелю, яке забезпечує високу якість пива є: 40 % гіркоти від розрахункової норми за вмістом альфа-кислот, внесеної за рахунок хмелю спеціальних сортів Руслан і Ксанта та 60 %, внесеної з хмелем тонкоароматичних сортів із високим вмістом бета-фракції. Сумісне нормування тонкоароматичного хмелю і хмелю спеціальних сортів згідно з запропонованим способом надає змогу отримати в пиві до 13,0 - 20,0 мг/дм<^>3 ізо-альфа-кислот із можливістю досягнення в напої вмісту поліфенольних сполук у діапазоні 160,0 - 200,0 мг/дм<^>3. Завдяки цьому досягається більш висока колоїдна стійкість пива та підвищується на 15 - 20 % ступінь використання гірких речовин. Використання як сировини тонкоароматичного хмелю сорту Слов'янка, що має в своєму складі велику кількість бета-кислот і найкраще співвідношення бета-кислот до альфа-кислот від 1,3 до 1,8 у процесі охмеління сусла сприяє утворенню сполук, що мають приємну, м'яку гіркоту. Також використання хмелю Слов'янка з низьким вмістом когумулону в складі альфа-кислот (21,4 %) забезпечує невисокий вміст до 5,0 - 7,0 мг/дм<^>3 ізокогумулону в пиві, що покращує якість гіркоти. Водночас використання хмелю спеціальних українських сортів Руслан і Ксанта, шишки яких вміщують до 1,2 % ксантогумолу, сприяють утворенню в пиві ізоксантогумолу в межах 2,0 - 5,0 мг/дм<^>3. Зроблено висновки, що сумісне використання хмелю сортів Слов'янка, Руслан і Ксанта у запропонованому співвідношенні збагачує напій БАС хмелю, підвищуючи таким чином його функціональні властивості.