Рослини роду Iris (Iridaceae) мають давню історію застосування у традиційній медицині різних країн як альтернативний проносний, тонізувальний, відхаркувальний, сечогінний засіб, для лікування захворювань жовчного міхура, печінки, водянки, для очищення крові, венеричних інфекцій, лихоманки, жовчних інфекцій і для лікування захворювань серця. Кореневища ірисів є багатим джерелом вторинних метаболітів, серед яких переважають флавоноїди. Клінічні дослідження речовин із ірисів надали позитивні результати при лікуванні раку, бактеріальних і вірусних інфекцій. Продовжуючи пошук нових біологічно активних сполук з рослин родини ірисові - Iridaceae з етанольного екстракту кореневищ ірису угорського - Iris hungarica Waldst. et Kit., поширеного на території України, вперше виділено 3 нові для даного виду ізофлавоноїди: іригенін, іристекторигенін В і його глюкозид іристекторин В. Структуру речовин охарактеризовано як 5,7,3'-тригідрокси-6,4',5'-триметоксіізофлавон, 5,7,4'-тригідрокси-6,3'-диметоксіізофлавон та іристекторигенін В-7-O-<$E beta>-D-глюкопіранозид, відповідно. Речовини одержано за допомогою методу колонкової хроматографії на силікагелі з етилацетатної фракції кореневищ ірису за послідовного елюювання розчинником хлороформ - етанол різної концентрації. Структуру речовин встановлено за допомогою хімічних і спектральних методів та у порівнянні з літературними даними.

Цель работы - определение острой токсичности (ОТ) и гемостатической активности лиофильного экстракта травы тысячелистника щетинистого (ТЩ). Для проведения исследования использовали лиофильные экстракты, полученные из настоя травы ТЩ методом сублимационной сушки. Полученные лиофильные экстракты стандартизировали по содержанию витамина К1 и исследовали на ОТ и гемостатическую активность. Исследование свертывающей системы крови проводили у животных с экспериментальным токсическим гепатитом (ТГ) по таким показателям, как время свертывания крови, протромбиновое время и концентрация фибрина в крови. Полученный лиофильный экстракт ТЩ представляет собой рыхлую аморфную массу светло-желтого цвета с горьким вкусом, содержащий филлохинон в концентрации 5,79 %. При исследовании ОТ средняя смертельная доза для исследуемых лиофильных экстрактов ТЩ составляла свыше 2000 мг/кг (практически не токсичные). Курсовое назначение животным с ТГ экстракта тысячелистника и раствора викасола приводило к уменьшению проявлений гипокоагуляции: уменьшению протромбинового времени и времени свертывания крови, повышению концентрации фибрина в крови до 14,2 мг/мл. Выводы: исследование стандартизированных по витамину К1 лиофильных экстрактов ТЩ на ОТ позволило отнести их к VI классу токсичности. Назначение животным с ТГ лиофильного экстракта ТЩ в дозе 100 мг/кг приводило к уменьшению проявлений гипокоагуляции, которое проявлялось в уменьшении времени свертывания крови, протромбинового времени, а также увеличении содержания фибрина в крови в значениях, превышающих по своей активности референс-препарат викасол (6 мг/кг).

Зважаючи на дефіцит рослинної сировини, актуальним є питання комплексної переробки, що створює передумови для її раціонального використання. Мета роботи - розробка технології комплексної переробки плодів глоду. Екстракцію ЛК із сировини проводили хлороформом у співвідношенні сировина-екстрагент 1 : 10; ФК одержували етилацетатно-спиртовою сумішшю у співвідношенні 8 : 2; ВРПС одержували трикратною екстракцією шроту плодів після одержання ЛК та ФК гарячою водою очищеною та подальшим концентруванням та осадженням спиртом етиловим 96 %. Встановлено, що вихід ЛК у плодах досліджених видів глодів становить від 1 до 10 %, найбільший вихід визначено для плодів C. submollis Sarg., C. succulenta Schrad. та C. densiflora Sarg. Вихід ФК становить від 9 до 18 %, найбільший вихід визначено для C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg. та C. canadensis Sarg. ВРПС містяться від 15 до 35 %, найбільший вихід ВРПС визначено для плодів C. submollis Sarg., C. macracantha Lodd, C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. succulenta Schrad. Висновки: розроблено технологію комплексної переробки плодів глодів: C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. сanadensis Sarg., C. oxyacantha L., C. monogyna Jack., C. sanguinea Pall., C. pentagyna Waldst. Et Kit., C. aronia (L.) Bosc, C. densiflora Sarg., C. succulenta Schrad, C. macracantha Lodd., C. flabellata (Bosc) C. Koch., C. pseudokyrtostylla Klok., C. ukrainica A. Pojark., C. ambiguae C. A. M. У результаті комплексної переробки рослинної сировини було одержано ліпофільні (ЛК), фенольні (ФК) та водорозчинні полісахаридні (ВРПС) комплекси.

Вперше проведено комплексні популяційно-демографічні дослідження тридцяти степових видів, які належать до різних життєвих форм і виконують неоднакову фітоценотичну роль. Встановлено, що структура популяцій багатьох видів у широкому діапазоні еколого-демографічних умов стала, суттєві зміни її відбуваються лише під впливом сильного антропогенного тиску. З'ясовано, що даному процесу сприяє перебування рослин на низькому рівні життєвості, а також формування контагіозного типу розміщення особин. Виявлено, що негативні перебудови у віковій, віталітетній, просторовій структурах популяцій на ділянках, що рідко використовувались для господарських потреб, більшою мірою обумовлені несприятливими змінами еколого-фітоценотичних умов, посилення впливу яких сприяє їх зникненню (заповідник "Хомутовський степ"). Виявлено види, які найбільш точно відображають ступінь деградації рослинного угруповання (представники родів Festuca, Stipa). Одержано нові дані щодо сучасного стану досліджених ценопопуляцій степових видів у фітоценозах з великим ступенем антропогенної трансформації, на підставі яких здійснено прогнозування їх подальшого розвитку. Вперше вивчено структуру ценопопуляцій степових видів, онтогенез яких не був раніше вивчений: Linum austriacum L., L. czernia<$Eroman {e dot dot }>vii Klokov, L., nervosum Waldst. et Kit., L. tenuifolium Czern., Veronica barrelieri Schott., Marrubium praecox Janka, Nepeta parviflora M. Bieb., Salvia tesquicola Klokov et Pobed., Stachys transsylvanica Schur, Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*805.6*803.122(4УКР)

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА340175 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа протолога, типовых экземпляров из гербария Стевена (Н), а также исходя из понимания вида, принятого в основных классических систематических работах, предложено рассматривать лектотипом A. obtusifolium его образец из гербария Стевена под N 1065412. Вследствие этого название "A. obtusifolium" следует считать синонимом A. murale Waldst. & Kit.

Вивчено особливості онтогенезу та вікові структури популяцій Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd в різних рослинних угрупованнях Українських Карпат. Результати досліджень показали, що всі популяції характеризуються лівостороннім типом вікового спектра. Повночленність популяцій S. cordatum залежить від еколого-ценотичних умов зростання. Встановлено наявність ритмологічної поліваріантності онтогенезу. Визначено тривалість великого життєвого циклу S. cordatum та його періодів і стадій.

Досліджено мікроскопічну будову здрібненої на порошок лікарської рослинної сировини (ЛРС) листя та квітки видів глоду: C. laevigata, C. monogyna, C. curvisepala, C. pentagyna, C. korolkowii, C. dahurica, C. sanguinea. Діагностичні мікроскопічні ознаки досліджених видів глоду ідентичні з описаними в Європейській Фармакопеї. Показано доцільність використання для мікроскопічної діагностики й ідентифікації ЛРС методу здрібнення її на порошок. Запропоновано ввести до національної частини монографії "Глоду листя та квітки" ЛРС види глоду, описані у ГФ XI: C. laevigata (Poir.) DC. <$E C.~times~curonica> Cinovskis, C. monogyna Jacq., C. alemanniensis Cinovskis, C. orientobaltica Cinovskis, C. curvisepala Lindm., <$E С.~times~dunensis> Cinovskis, C. pentagyna Waldst. et Kit., C. korolkowii L. Henry, C. dahurica Koehne and Schneid., C. sanquinea Pall., C. chlorocarpa Lenne et С. Koch.

У результаті порівняльного аналізу морфологічної будови листків, суцвіть і квіток 12 видів роду Crataegus L. (C. sanquinea Pall., C. laevigata (Poir.) DC., C. korolkovii L. Henry, C. chlorocarpa Lenne & C. Koch, C. dahurica Koehne & Schneid., Jacq., C. alemanniensis Cinovskis, C. orientobaltica Cinovskis, C. curvisepala Lindm., <$E C.~times~curonica> Cinovskis, <$E C.~times~duniensis> Cinovskis, C. pentagyna Waldst. & Kit.), запропонованих до введення у монографію Державної Фармакопеї України. Виявлено макроскопічні ознаки, важливі для їх діагностики й ідентифікації: форма верхівки й основи пластинки листка, її опушення, відносна довжина черешка, ступінь опушення осей суцвіть і квітконіжок, форма та відносна довжина чашолистків, кількість стовпчиків маточки.

Наведено дані щодо видового складу, поширення та історії інтродукції роду Vinca флори Білорусі. В республіці зростають три види: V. minor L., V. major L. і V. herbacea Waldst. et Kit. Запропоновано дихотомічний ключ для їх визначення. Vinca major представлений трьома підвидами. Крім типового subsp. major, вирощують subsp. balcanica (Penz.) S. I. Kozhukharov et Petrova та subsp. hirsuta (Boiss.) Stearn. Найбільш поширеним є V. minor, який трапляється по всій території республіки, але найчастіше - в південно-західній її частині. В західних регіонах він проявляє себе як інвазійний вид, впроваджуючись та поширюючись у природних фітоценозах. Різні види Vinca - цінні лікарські та декоративні рослини. Найперспективнішими для промислового вирощування та використання в Білорусі є V. minor.

Викладено результати порівняльно-морфологічного вивчення таксонів роду Campanula у флорі України. Запропоновано класифікаційну схему життєвих форм представників роду, згідно з системою, розробленою С. М. Зиман (1976). Встановлено, що рослини C. carpatica Jacq., C. kladniana (Schur) Witasek та C. talievii Juz. є напівкущиками. Досліджено морфологічні особливості рослин Campanula з використанням понад 100 морфологічних ознак генеративних і вегетативних органів, з яких виявлено, що діагностичними на рівні секцій, підсекцій або рядів є 14 ознак. Виявлено нові діагностичні ознаки на рівні рядів (морфологічні особливості тичинкових ниток та їх опушення). На підставі результатів порівняльно-морфологічного аналізу уточнено склад роду Campanula у флорі України та наведено фрагмент системи цього роду, що включає 3 секції, 7 підсекцій, 14 рядів, 29 видів та 6 підвидів, у тому числі запропоновано 5 нових рядів: Kladnianae Dremliuga, ser. nov. prov., Patulae Dremliuga, ser. nov. prov., Persicifoliae Dremliuga, ser. nov. prov., Talievie Dremliuga, ser. nov. prov., Tauricae Dremliuga, ser. nov. prov. Наведено три нові для флори України підвиди - C. alpina subsp. orbelica (Pančić) Pančić, C. glomerata subsp. elliptica (Kit. ex Schult.) Kirschl., C. sibirica subsp. divergens (Waldst. & Kit. ex Willd.) Nyman. Складено дихотомічний ключ для визначення видів роду Campanula у флорі України. Узагальнено дані про сучасні ареали роду та видів Campanula, підтверджено участь видів роду у 95-ти асоціаціях, що належать до 48-ми союзів, 22-х порядків та 17-ти класів рослинності.

Визначено ступінь диференціації популяцій, досліджено онтогенез живокосту серцелистого в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, а також залежність його індивідуально-групових параметрів від екологічних факторів і антропогенного навантаження. Установлено закономірності популяційної організації S. cordatum, які сприяють адаптації популяцій до мінливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.15 Bar*80 + Е50*804(4УКР3)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА372064 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано состояние равнинных популяций Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., встречающихся в изолированных местообитаниях запада Украины. На примере четырех популяций, произрастающих в разных условиях, проанализирована роль экологических факторов, влияющих на жизнеспособность популяций. Обращено внимание на необходимость охраны S. cordatum на границе его ареала, что способствовало бы сохранению регионального биоразнообразия и генофонда этого вида.

Исследовано вегетативное и семенное размножение карпатского субэндемического вида - Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. и их роль в самоподдержании популяций в разных условиях в горной и равнинной частях ареала. Обращено внимание на необходимость охраны равнинных периферических популяций этого монтанного вида, что способствовало бы сохранению его генофонда, а также регионального фиторазнообразия.

Вивчено вікову структуру та щільність популяцій карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum у різних екологічних умовах в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, зокрема на верхній і північно-східній межах поширення. Побудовано вікові спектри популяцій живокосту серцелистого. Визначено щільність вегетативних і генеративних рамет S. cordatum. Встановлено фактори, які найістотніше впливають на ці параметри.

Вивчено життєздатність гірських і рівнинних популяцій карпатського субендеміка Symphytum cordatum за різних екологічних умов, у тому числі на північно-східній і верхній межах поширення виду. Встановлено фактори, які найбільше впливають на життєздатність популяцій S. cordatum, а також виявлено найінформативніші ознаки, що її визначають. Надано рекомендації щодо охорони периферійних рівнинних популяцій живокосту серцелистого.

Вивчено онтогенез карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum за різних екологічних умов в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях. Встановлено особливості різних вікових станів і вплив несприятливих факторів на проходження онтогенезу живокосту серцелистого. Визначено етапи і тривалість повного складного онтогенезу S. cordatum.

Наведено результати порівняльного аналізу складу ефірних олій Artemisia dracunkulus L., Artemisia scoparia Waldst. et Kit. та Artemisia Marschalliana Spreng. За допомогою хромато-мас-спектрометричного дослідження виявлено 99 речовин, із яких ідентифіковано 54.