Рослини роду Iris (Iridaceae) мають давню історію застосування у традиційній медицині різних країн як альтернативний проносний, тонізувальний, відхаркувальний, сечогінний засіб, для лікування захворювань жовчного міхура, печінки, водянки, для очищення крові, венеричних інфекцій, лихоманки, жовчних інфекцій і для лікування захворювань серця. Кореневища ірисів є багатим джерелом вторинних метаболітів, серед яких переважають флавоноїди. Клінічні дослідження речовин із ірисів надали позитивні результати при лікуванні раку, бактеріальних і вірусних інфекцій. Продовжуючи пошук нових біологічно активних сполук з рослин родини ірисові - Iridaceae з етанольного екстракту кореневищ ірису угорського - Iris hungarica Waldst. et Kit., поширеного на території України, вперше виділено 3 нові для даного виду ізофлавоноїди: іригенін, іристекторигенін В і його глюкозид іристекторин В. Структуру речовин охарактеризовано як 5,7,3'-тригідрокси-6,4',5'-триметоксіізофлавон, 5,7,4'-тригідрокси-6,3'-диметоксіізофлавон та іристекторигенін В-7-O-<$E beta>-D-глюкопіранозид, відповідно. Речовини одержано за допомогою методу колонкової хроматографії на силікагелі з етилацетатної фракції кореневищ ірису за послідовного елюювання розчинником хлороформ - етанол різної концентрації. Структуру речовин встановлено за допомогою хімічних і спектральних методів та у порівнянні з літературними даними.

Описано географічне поширення, місцезростання та сучасний стан популяцій Helleborus purpurascens Waldst. et Kit. (Ranunculaceae) в Україні (на східній межі ареалу). H. purpurascens - рідкісний вид флори Європи, внесений до червоних книг Польщі, Чехії та Словаччини, Червоного списку рослин Угорщини, списків рідкісних видів рослин Хмельницької та Чернівецької областей України. Цей вид є ендеміком флори Європи. Його ареал охоплює Балканські та Карпатські гори і Подільську височину. Основні місцезнаходження Helleborus purpurascens в Україні приурочені до широколистяних букових та дубових лісів. Сучасний стан популяцій виду в Україні залежить від ступеня антропогенних впливів на місцезростання. Гомеостатичні популяції з повностановими спектрами онтогенетичних станів домінують в антропогенно непорушених місцезростаннях. Вирубка лісів призводить до порушення вікової структури та повної деградації популяцій. Запропоновано рекомендації щодо покращання охорони H. purpurascens в Україні.

Цель работы - определение острой токсичности (ОТ) и гемостатической активности лиофильного экстракта травы тысячелистника щетинистого (ТЩ). Для проведения исследования использовали лиофильные экстракты, полученные из настоя травы ТЩ методом сублимационной сушки. Полученные лиофильные экстракты стандартизировали по содержанию витамина К1 и исследовали на ОТ и гемостатическую активность. Исследование свертывающей системы крови проводили у животных с экспериментальным токсическим гепатитом (ТГ) по таким показателям, как время свертывания крови, протромбиновое время и концентрация фибрина в крови. Полученный лиофильный экстракт ТЩ представляет собой рыхлую аморфную массу светло-желтого цвета с горьким вкусом, содержащий филлохинон в концентрации 5,79 %. При исследовании ОТ средняя смертельная доза для исследуемых лиофильных экстрактов ТЩ составляла свыше 2000 мг/кг (практически не токсичные). Курсовое назначение животным с ТГ экстракта тысячелистника и раствора викасола приводило к уменьшению проявлений гипокоагуляции: уменьшению протромбинового времени и времени свертывания крови, повышению концентрации фибрина в крови до 14,2 мг/мл. Выводы: исследование стандартизированных по витамину К1 лиофильных экстрактов ТЩ на ОТ позволило отнести их к VI классу токсичности. Назначение животным с ТГ лиофильного экстракта ТЩ в дозе 100 мг/кг приводило к уменьшению проявлений гипокоагуляции, которое проявлялось в уменьшении времени свертывания крови, протромбинового времени, а также увеличении содержания фибрина в крови в значениях, превышающих по своей активности референс-препарат викасол (6 мг/кг).

Зважаючи на дефіцит рослинної сировини, актуальним є питання комплексної переробки, що створює передумови для її раціонального використання. Мета роботи - розробка технології комплексної переробки плодів глоду. Екстракцію ЛК із сировини проводили хлороформом у співвідношенні сировина-екстрагент 1 : 10; ФК одержували етилацетатно-спиртовою сумішшю у співвідношенні 8 : 2; ВРПС одержували трикратною екстракцією шроту плодів після одержання ЛК та ФК гарячою водою очищеною та подальшим концентруванням та осадженням спиртом етиловим 96 %. Встановлено, що вихід ЛК у плодах досліджених видів глодів становить від 1 до 10 %, найбільший вихід визначено для плодів C. submollis Sarg., C. succulenta Schrad. та C. densiflora Sarg. Вихід ФК становить від 9 до 18 %, найбільший вихід визначено для C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg. та C. canadensis Sarg. ВРПС містяться від 15 до 35 %, найбільший вихід ВРПС визначено для плодів C. submollis Sarg., C. macracantha Lodd, C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. succulenta Schrad. Висновки: розроблено технологію комплексної переробки плодів глодів: C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. сanadensis Sarg., C. oxyacantha L., C. monogyna Jack., C. sanguinea Pall., C. pentagyna Waldst. Et Kit., C. aronia (L.) Bosc, C. densiflora Sarg., C. succulenta Schrad, C. macracantha Lodd., C. flabellata (Bosc) C. Koch., C. pseudokyrtostylla Klok., C. ukrainica A. Pojark., C. ambiguae C. A. M. У результаті комплексної переробки рослинної сировини було одержано ліпофільні (ЛК), фенольні (ФК) та водорозчинні полісахаридні (ВРПС) комплекси.

Вивчено вікову структуру та щільність популяцій карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum у різних екологічних умовах в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, зокрема на верхній і північно-східній межах поширення. Побудовано вікові спектри популяцій живокосту серцелистого. Визначено щільність вегетативних і генеративних рамет S. cordatum. Встановлено фактори, які найістотніше впливають на ці параметри.

Досліджено мікроскопічну будову здрібненої на порошок лікарської рослинної сировини (ЛРС) листя та квітки видів глоду: C. laevigata, C. monogyna, C. curvisepala, C. pentagyna, C. korolkowii, C. dahurica, C. sanguinea. Діагностичні мікроскопічні ознаки досліджених видів глоду ідентичні з описаними в Європейській Фармакопеї. Показано доцільність використання для мікроскопічної діагностики й ідентифікації ЛРС методу здрібнення її на порошок. Запропоновано ввести до національної частини монографії "Глоду листя та квітки" ЛРС види глоду, описані у ГФ XI: C. laevigata (Poir.) DC. <$E C.~times~curonica> Cinovskis, C. monogyna Jacq., C. alemanniensis Cinovskis, C. orientobaltica Cinovskis, C. curvisepala Lindm., <$E С.~times~dunensis> Cinovskis, C. pentagyna Waldst. et Kit., C. korolkowii L. Henry, C. dahurica Koehne and Schneid., C. sanquinea Pall., C. chlorocarpa Lenne et С. Koch.

У результаті порівняльного аналізу морфологічної будови листків, суцвіть і квіток 12 видів роду Crataegus L. (C. sanquinea Pall., C. laevigata (Poir.) DC., C. korolkovii L. Henry, C. chlorocarpa Lenne & C. Koch, C. dahurica Koehne & Schneid., Jacq., C. alemanniensis Cinovskis, C. orientobaltica Cinovskis, C. curvisepala Lindm., <$E C.~times~curonica> Cinovskis, <$E C.~times~duniensis> Cinovskis, C. pentagyna Waldst. & Kit.), запропонованих до введення у монографію Державної Фармакопеї України. Виявлено макроскопічні ознаки, важливі для їх діагностики й ідентифікації: форма верхівки й основи пластинки листка, її опушення, відносна довжина черешка, ступінь опушення осей суцвіть і квітконіжок, форма та відносна довжина чашолистків, кількість стовпчиків маточки.

Вивчено життєздатність гірських і рівнинних популяцій карпатського субендеміка Symphytum cordatum за різних екологічних умов, у тому числі на північно-східній і верхній межах поширення виду. Встановлено фактори, які найбільше впливають на життєздатність популяцій S. cordatum, а також виявлено найінформативніші ознаки, що її визначають. Надано рекомендації щодо охорони периферійних рівнинних популяцій живокосту серцелистого.

Проведено микроскопическое исследование лекарственного растительного сырья Achillea setacea Waldst. et Kit. Установлены общие и отличительные морфолого-анатомические диагностические признаки. Наиболее характерными являются строение долек листа и устьиц на стебле.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.111 с251.31

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено онтогенез карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum за різних екологічних умов в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях. Встановлено особливості різних вікових станів і вплив несприятливих факторів на проходження онтогенезу живокосту серцелистого. Визначено етапи і тривалість повного складного онтогенезу S. cordatum.

Вивчено особливості онтогенезу та вікові структури популяцій Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd в різних рослинних угрупованнях Українських Карпат. Результати досліджень показали, що всі популяції характеризуються лівостороннім типом вікового спектра. Повночленність популяцій S. cordatum залежить від еколого-ценотичних умов зростання. Встановлено наявність ритмологічної поліваріантності онтогенезу. Визначено тривалість великого життєвого циклу S. cordatum та його періодів і стадій.

Вивчено особливості біосинтезу і метаболізму сахарози генотипів буряків з різним рівнем цукристості і маси коренеплодів. Показали, що цукрові буряки Beta vulgaris L. сорту Білоцерківський однонасіннєвий БЦО-45, окультурена форма Beta maritima L. і дикий вид Beta trigyna Waldst.et Kit. відрізняються за активностю сахарозофосфатсинтази, інтенсивністю фотосинтезута темнового дихання. Зменшений вміст сахарози в листках дикого виду прямо корелює з активністю сахарозофосфатсинтази. У даному випадку інтенсивність фотосинтезу є високою й асиміляти, можливо, використовуються більш інтенсивно в процесах загального метаболізму. Протягом всієї вегетації у малоцукристого дикого виду буряків спостерігалось зниження активності сахарозосинтази. Це призводило до сповільнення ростових процесів і до зниження поглинаючої здатності коренеплодів.

Наведено дані щодо видового складу, поширення та історії інтродукції роду Vinca флори Білорусі. В республіці зростають три види: V. minor L., V. major L. і V. herbacea Waldst. et Kit. Запропоновано дихотомічний ключ для їх визначення. Vinca major представлений трьома підвидами. Крім типового subsp. major, вирощують subsp. balcanica (Penz.) S. I. Kozhukharov et Petrova та subsp. hirsuta (Boiss.) Stearn. Найбільш поширеним є V. minor, який трапляється по всій території республіки, але найчастіше - в південно-західній її частині. В західних регіонах він проявляє себе як інвазійний вид, впроваджуючись та поширюючись у природних фітоценозах. Різні види Vinca - цінні лікарські та декоративні рослини. Найперспективнішими для промислового вирощування та використання в Білорусі є V. minor.

Уніфіковано сучасний таксономічний склад лікарських рослин Червоної книги України. Запропоновано нову категорію природно-заповідного фонду - "ресурсні резервати" як механізм раціонального використання і збереження фітобіоти. Визначено перспективи вирощування зникаючих, рідкісних видів ex-situ для подальшої їх репатріації та застосування у фітотерапії. Одним із перспективних напрямів є вирощування розсади на основі торфосапропелевих компостів (50 <$Etimes> 50 % із регулюванням pH). Підтверджено успішне вирощування рідкісних лікарських рослин: Adonis vernalis L., Asphodeline lutea (L.) Reichenb., Astragalus dasyanthus Pall., Atropa belladonna L., Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng., Crataegus pentagyna Waldst. et Kit., Digitalis grandiflora Mill., Drosera intermedia Hayne, D. anglica Huds., D. rotundifolia L., Galanthus nivalis L., Glaucium flavum Crantz, Glychrrhiza glabra L., Lilium martagon L., Melittis sarmatica Klokov, Muscari neglectum Guss., Paeonia tenuifolia L., Primula elatior L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s. l., Quercus petraea (Mattuschka) Liebl., Scutellaria creticola Juz., Scopolia carniolica Jacq., Veratrum lobelianum Bernh. та ін.

Визначено ступінь диференціації популяцій, досліджено онтогенез живокосту серцелистого в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, а також залежність його індивідуально-групових параметрів від екологічних факторів і антропогенного навантаження. Установлено закономірності популяційної організації S. cordatum, які сприяють адаптації популяцій до мінливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.15 Bar*80 + Е50*804(4УКР3)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА372064 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу складу ефірних олій Artemisia dracunkulus L., Artemisia scoparia Waldst. et Kit. та Artemisia Marschalliana Spreng. За допомогою хромато-мас-спектрометричного дослідження виявлено 99 речовин, із яких ідентифіковано 54.